Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Аонікс (Aonyx) — рід хижих ссавців з родини мустелові (Mustelidae), представник підродини Видрові (Lutrinae). Усі три види цього роду перебувають під загрозою зникнення, згідно з МСОП.
| Аонікс | |
|---|---|
 | |
| Aonyx capensis — типовий вид | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
| Клас: | Ссавці (Mammalia) |
| Ряд: | Хижі (Carnivora) |
| Родина: | Мустелові (Mustelidae) |
| Підродина: | Видрові (Lutrinae) |
| Рід: | Аонікс (Aonyx) Lesson, 1827 |
| Види | |
| Aonyx capensis — Аонікс африканський | |
 | |
 Вікісховище: Aonyx | |
Назва
Назва роду походить з грец. α- — «без-», грец. ὄνυξ — «кіготь, ніготь».
Морфологія
Розрізнення. Aonyx відрізняється від Lutra і Pteronura тим, що перетинки або не доходять до кінця пальців або повністю відсутні, і тим, що мають значно менші кігті. В А. congica на пальцях маленькі, тупі кігті, в А. cinerea кігті дорослих — всього лиш шипи, які не виступають за краї пальцевих подушечок, а в А. capensis є лише крихітні кігті на третьому і четвертому пальцях задніх ніг. У зв'язку з вищезгаданим, Aonyx має дуже чутливі передні лапи та дуже рухливі пальці. A. capensis і A. cinerea мають відносно великі, широкі щічні зуби, мабуть, з метою розламування оболонок крабів і молюсків. А. congica має легші й гостріше зуби, більш пристосовані для різання м'яса.
У Aonyx capensis і Aonyx congicus голова і тіло довжиною 600—1000 мм, хвіст довжиною 400—710 мм, маса 13—34 кг. У найменшого виду, Aonyx cinerea голова і тіло довжиною 450—610 мм, хвіст довжиною 250—350 мм, маса 1—5 кг. Загальне забарвлення коричневе зі світлішим низом і деякими білими мітками на писку, шиї, щоках.
Поведінка
Середовище проживання варіює від густих дощових лісів до відкритих прибережних площ і напівпустельних місцевостей. Зазвичай аонікси трапляються біля води, віддаючи перевагу тихим ставкам і млявим потокам, але іноді можуть долати значні відстані по суші. Ці ссавці в основному нічні, але в районах, віддалених від людського втручання, можуть бути активними вдень. Лаштують лігво під валунами і корчами, у щілинах під виступами, або в заростях рослинності. Мабуть, не копають власні нори. А. cinerea населяє річки, струмки, естуарії та прибережні води. А. congica, ймовірно, населяє тільки малі, сильні, гірські потоки у важких дощових лісах. Aonyx використовує свої чутливі та спритні лапи, щоб знайти жертву в бруді або під камінням. У неволі А. capensis зазвичай приймають їжу передніми лапами й не їдять просто з землі. У дикій природі цей вид також ловить більшу частину своєї їжі передніми лапами, а не ротом, як Lutra і Pteronura. Поживою для А. capensis і А. cinerea в основному є краби та інші ракоподібні, молюски та жаби; риба не є важливим складником раціону. Були спостереження, що А. capensis використовує тверді предмети, як ковадло, на якому ламає раковини молюсків. Про звички А. congica відомо мало. Через убоге волосся, слабо розвинені лицеві вібриси, будову пальців та особливості зубів ходять чутки, що він більш наземний, ніж інші Aonyx. Вважається, що харчується А. congica в основному порівняно м'яким матеріалом, таким як невеликі наземні хребетні, яйця, і жаби. Якщо це припущення вірне, було б мало конкуренції за їжу між А. congica та іншими видами видрових, які можуть бути в тому ж регіоні.
Життєвий цикл
А. cinerea можуть давати два приплоди на рік. Вагітність триває 60–64 дні, у виводку від одного до шести, як правило, один або два дитинча. Вони відкривають очі за 40 днів, перший заплив роблять на 9 тиждень, приймають тверду їжу за 80 днів після народження. Мало що відомо про відтворення А. congica, але, ймовірно, він має період вагітності близько 2 місяців, народжується два або три маля, які досягає статевої зрілості приблизно в 1 рік. Полонений А. capensis жив 14 років, а полонений А. cinerea жив близько 16 років.
Види
| Фото | Назва | Морфометрія | Середовище проживання | Поведінка | Загрози й охорона |
 | Дрібнокігтева видра азійська Aonyx cinereus | Довжина тіла 406–635 мм, хвоста 246–304 мм, маса 2,7–5,5 кг | Водно-болотні системи, мілини рік і струмків, рисові поля — південь Азії від Індії до південного Китаю, Філіппін і до Сингапуру. | Харчується переважно крабами, равликами та іншими молюсками, комахами та дрібними рибами, такими як гурамі та соми. Доповнює раціон гризунами, зміями та земноводними. Утворює розширені сімейні групи приблизно з дванадцяти особин. Активність переважно денна. Моногамні пари формуються на все життя. Самці допомагають у будівництві гнізд перед народженням та постачають їжу після пологів. Самиця після ≈60-добової вагітності народжує 1–6 (найчастіше 1–2) відносно нерозвинених малят, які прозрівають на 40-й день, починають їсти тверду їжу через 80 днів, а починають плавати через три місяці. У неволі живе до 16 років. | Загрозами є руйнування середовищ існування та скорочення біомаси здобичі через надмірну експлуатацію. Майже у всіх країнах, що охоплюють ареал, заборонене знищення виду. Однак більшість із цих країн не в змозі контролювати підпільну торгівлю. Створення мереж заповідних територій певною мірою зупинило деградацію середовища проживання. |
 | Дрібнокігтева видра африканська Aonyx capensis | Довжина тіла 762–880 мм, хвоста 465–515 мм, маса 10–22 кг | Прісна вода є найважливішою вимогою середовища проживання; трапляється у тому числі в морських середовищах, де є доступ до прісної води — на південь від Сахари, за винятком басейну Конго і пустель | Воліє полювати на глибинах 0,5–1,5 м. У прісноводних середовищах харчується в основному крабами, також споживає жаб, комах, та різні види риб, які складають більшу частину раціону взимку, коли їх сповільнюють холодні температури. У морських ареалах раціон складається в основному з риби. Вид поодинокий, однак періодично трапляються групи з 4–6 особин. Найбільша активність під час світанку та сутінків. Вдень спить у виритих норах чи природних западинах. Самиця після ≈63-добової вагітності народжує 1–3 малят. Малята народжуються безпомічними, але відкривають очі й залишають лігво через 16–30 днів, а відлучаються від молока через 45–60 днів і стають самостійними і статевозрілими до 1 року. Тривалість життя від 10 до 12 років у дикій природі й до 15 років у неволі. | Головною загрозою є зменшення прісноводних екосистем Африки. У частинах ареалу тварин убивають за шкури та інші частини тіла або тому, що їх розглядаються як конкурентів за їжу. Вид присутній у ряді охоронних територій по всьому ареалу. |
 | Дрібнокігтева видра конголезька Aonyx congicus | Довжина тіла 78–97 см, хвоста 40–59 см, маса 15–25 кг | Дощові ліси й низинні болота басейну річки Конго — Ангола, Камерун, Центральноафриканська республіка, Конго, Демократична Республіка Конго, Екваторіальна Гвінея, Габон, Руанда, Уганда | Харчується крабами, молюсками, рибами, жабами та іншими дрібними хребетними й безхребетними. Активність переважно нічна, але в денний час спостерігаються в непорушених болотних угіддях. Спосіб життя переважно поодинокий, хоча сімейні групи також спостерігаються. | Загрозами є вирубка лісів, забруднення води та надмірний вилов риби. Вид присутній у кількох заповідних зонах по всьому ареалу. |
Примітки
- The IUCN Red List of Threatened Species
Посилання
- Don E. Wilson & DeeAnn M. Reeder (editors). 2005. Mammal Species of the World. A Taxonomic and Geographic Reference (3rd ed)
- Ronald M. Nowak. Walker's mammals of the world. — JHU Press, 1999. — Т. 2. — С. 743. — .
- Hamman D. (2004). (англ.). Animal Diversity Web. Архів оригіналу за 13 січня 2020. Процитовано 06.02.2020.
- Kowalsky D. (2013). (англ.). Animal Diversity Web. Архів оригіналу за 5 лютого 2020. Процитовано 06.02.2020.
- MacArthur D. (2005). (англ.). Animal Diversity Web. Архів оригіналу за 5 лютого 2020. Процитовано 06.02.2020.
- Wright L., de Silva P., Chan B., Reza Lubis I. (2015). (англ.). The IUCN. Архів оригіналу за 6 жовтня 2018. Процитовано 06.02.2020.
- Jacques H., Reed-Smith J., Somers M.J. (2015). (англ.). The IUCN. Архів оригіналу за 29 березня 2020. Процитовано 06.02.2020.
- Jacques H., Reed-Smith J., Davenport C., Somers, M.J. (2015). (англ.). The IUCN. Архів оригіналу за 28 вересня 2020. Процитовано 06.02.2020.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Aoniks Aonyx rid hizhih ssavciv z rodini mustelovi Mustelidae predstavnik pidrodini Vidrovi Lutrinae Usi tri vidi cogo rodu perebuvayut pid zagrozoyu zniknennya zgidno z MSOP Aoniks Aonyx capensis tipovij vid Biologichna klasifikaciya Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klada Sinapsidi Synapsida Klas Ssavci Mammalia Ryad Hizhi Carnivora Rodina Mustelovi Mustelidae Pidrodina Vidrovi Lutrinae Rid Aoniks Aonyx Lesson 1827 Vidi Aonyx capensis Aoniks afrikanskij Aonyx cinerea Aoniks azijskij Aonyx congicus Aoniks kamerunskij Vikishovishe AonyxNazvaNazva rodu pohodit z grec a bez grec ὄny3 kigot nigot MorfologiyaRozriznennya Aonyx vidriznyayetsya vid Lutra i Pteronura tim sho peretinki abo ne dohodyat do kincya palciv abo povnistyu vidsutni i tim sho mayut znachno menshi kigti V A congica na palcyah malenki tupi kigti v A cinerea kigti doroslih vsogo lish shipi yaki ne vistupayut za krayi palcevih podushechok a v A capensis ye lishe krihitni kigti na tretomu i chetvertomu palcyah zadnih nig U zv yazku z vishezgadanim Aonyx maye duzhe chutlivi peredni lapi ta duzhe ruhlivi palci A capensis i A cinerea mayut vidnosno veliki shiroki shichni zubi mabut z metoyu rozlamuvannya obolonok krabiv i molyuskiv A congica maye legshi j gostrishe zubi bilsh pristosovani dlya rizannya m yasa U Aonyx capensis i Aonyx congicus golova i tilo dovzhinoyu 600 1000 mm hvist dovzhinoyu 400 710 mm masa 13 34 kg U najmenshogo vidu Aonyx cinerea golova i tilo dovzhinoyu 450 610 mm hvist dovzhinoyu 250 350 mm masa 1 5 kg Zagalne zabarvlennya korichneve zi svitlishim nizom i deyakimi bilimi mitkami na pisku shiyi shokah PovedinkaSeredovishe prozhivannya variyuye vid gustih doshovih lisiv do vidkritih priberezhnih plosh i napivpustelnih miscevostej Zazvichaj aoniksi traplyayutsya bilya vodi viddayuchi perevagu tihim stavkam i mlyavim potokam ale inodi mozhut dolati znachni vidstani po sushi Ci ssavci v osnovnomu nichni ale v rajonah viddalenih vid lyudskogo vtruchannya mozhut buti aktivnimi vden Lashtuyut ligvo pid valunami i korchami u shilinah pid vistupami abo v zarostyah roslinnosti Mabut ne kopayut vlasni nori A cinerea naselyaye richki strumki estuariyi ta priberezhni vodi A congica jmovirno naselyaye tilki mali silni girski potoki u vazhkih doshovih lisah Aonyx vikoristovuye svoyi chutlivi ta spritni lapi shob znajti zhertvu v brudi abo pid kaminnyam U nevoli A capensis zazvichaj prijmayut yizhu perednimi lapami j ne yidyat prosto z zemli U dikij prirodi cej vid takozh lovit bilshu chastinu svoyeyi yizhi perednimi lapami a ne rotom yak Lutra i Pteronura Pozhivoyu dlya A capensis i A cinerea v osnovnomu ye krabi ta inshi rakopodibni molyuski ta zhabi riba ne ye vazhlivim skladnikom racionu Buli sposterezhennya sho A capensis vikoristovuye tverdi predmeti yak kovadlo na yakomu lamaye rakovini molyuskiv Pro zvichki A congica vidomo malo Cherez uboge volossya slabo rozvineni licevi vibrisi budovu palciv ta osoblivosti zubiv hodyat chutki sho vin bilsh nazemnij nizh inshi Aonyx Vvazhayetsya sho harchuyetsya A congica v osnovnomu porivnyano m yakim materialom takim yak neveliki nazemni hrebetni yajcya i zhabi Yaksho ce pripushennya virne bulo b malo konkurenciyi za yizhu mizh A congica ta inshimi vidami vidrovih yaki mozhut buti v tomu zh regioni Zhittyevij ciklA cinerea mozhut davati dva priplodi na rik Vagitnist trivaye 60 64 dni u vivodku vid odnogo do shesti yak pravilo odin abo dva ditincha Voni vidkrivayut ochi za 40 dniv pershij zapliv roblyat na 9 tizhden prijmayut tverdu yizhu za 80 dniv pislya narodzhennya Malo sho vidomo pro vidtvorennya A congica ale jmovirno vin maye period vagitnosti blizko 2 misyaciv narodzhuyetsya dva abo tri malya yaki dosyagaye statevoyi zrilosti priblizno v 1 rik Polonenij A capensis zhiv 14 rokiv a polonenij A cinerea zhiv blizko 16 rokiv VidiFoto Nazva Morfometriya Seredovishe prozhivannya Povedinka Zagrozi j ohorona Dribnokigteva vidra azijska Aonyx cinereus Dovzhina tila 406 635 mm hvosta 246 304 mm masa 2 7 5 5 kg Vodno bolotni sistemi milini rik i strumkiv risovi polya pivden Aziyi vid Indiyi do pivdennogo Kitayu Filippin i do Singapuru Harchuyetsya perevazhno krabami ravlikami ta inshimi molyuskami komahami ta dribnimi ribami takimi yak gurami ta somi Dopovnyuye racion grizunami zmiyami ta zemnovodnimi Utvoryuye rozshireni simejni grupi priblizno z dvanadcyati osobin Aktivnist perevazhno denna Monogamni pari formuyutsya na vse zhittya Samci dopomagayut u budivnictvi gnizd pered narodzhennyam ta postachayut yizhu pislya pologiv Samicya pislya 60 dobovoyi vagitnosti narodzhuye 1 6 najchastishe 1 2 vidnosno nerozvinenih malyat yaki prozrivayut na 40 j den pochinayut yisti tverdu yizhu cherez 80 dniv a pochinayut plavati cherez tri misyaci U nevoli zhive do 16 rokiv Zagrozami ye rujnuvannya seredovish isnuvannya ta skorochennya biomasi zdobichi cherez nadmirnu ekspluataciyu Majzhe u vsih krayinah sho ohoplyuyut areal zaboronene znishennya vidu Odnak bilshist iz cih krayin ne v zmozi kontrolyuvati pidpilnu torgivlyu Stvorennya merezh zapovidnih teritorij pevnoyu miroyu zupinilo degradaciyu seredovisha prozhivannya Dribnokigteva vidra afrikanska Aonyx capensis Dovzhina tila 762 880 mm hvosta 465 515 mm masa 10 22 kg Prisna voda ye najvazhlivishoyu vimogoyu seredovisha prozhivannya traplyayetsya u tomu chisli v morskih seredovishah de ye dostup do prisnoyi vodi na pivden vid Sahari za vinyatkom basejnu Kongo i pustel Voliye polyuvati na glibinah 0 5 1 5 m U prisnovodnih seredovishah harchuyetsya v osnovnomu krabami takozh spozhivaye zhab komah ta rizni vidi rib yaki skladayut bilshu chastinu racionu vzimku koli yih spovilnyuyut holodni temperaturi U morskih arealah racion skladayetsya v osnovnomu z ribi Vid poodinokij odnak periodichno traplyayutsya grupi z 4 6 osobin Najbilsha aktivnist pid chas svitanku ta sutinkiv Vden spit u viritih norah chi prirodnih zapadinah Samicya pislya 63 dobovoyi vagitnosti narodzhuye 1 3 malyat Malyata narodzhuyutsya bezpomichnimi ale vidkrivayut ochi j zalishayut ligvo cherez 16 30 dniv a vidluchayutsya vid moloka cherez 45 60 dniv i stayut samostijnimi i statevozrilimi do 1 roku Trivalist zhittya vid 10 do 12 rokiv u dikij prirodi j do 15 rokiv u nevoli Golovnoyu zagrozoyu ye zmenshennya prisnovodnih ekosistem Afriki U chastinah arealu tvarin ubivayut za shkuri ta inshi chastini tila abo tomu sho yih rozglyadayutsya yak konkurentiv za yizhu Vid prisutnij u ryadi ohoronnih teritorij po vsomu arealu Dribnokigteva vidra kongolezka Aonyx congicus Dovzhina tila 78 97 sm hvosta 40 59 sm masa 15 25 kg Doshovi lisi j nizinni bolota basejnu richki Kongo Angola Kamerun Centralnoafrikanska respublika Kongo Demokratichna Respublika Kongo Ekvatorialna Gvineya Gabon Ruanda Uganda Harchuyetsya krabami molyuskami ribami zhabami ta inshimi dribnimi hrebetnimi j bezhrebetnimi Aktivnist perevazhno nichna ale v dennij chas sposterigayutsya v neporushenih bolotnih ugiddyah Sposib zhittya perevazhno poodinokij hocha simejni grupi takozh sposterigayutsya Zagrozami ye virubka lisiv zabrudnennya vodi ta nadmirnij vilov ribi Vid prisutnij u kilkoh zapovidnih zonah po vsomu arealu PrimitkiThe IUCN Red List of Threatened SpeciesPosilannyaDon E Wilson amp DeeAnn M Reeder editors 2005 Mammal Species of the World A Taxonomic and Geographic Reference 3rd ed Ronald M Nowak Walker s mammals of the world JHU Press 1999 T 2 S 743 ISBN 0801857899 Hamman D 2004 angl Animal Diversity Web Arhiv originalu za 13 sichnya 2020 Procitovano 06 02 2020 Kowalsky D 2013 angl Animal Diversity Web Arhiv originalu za 5 lyutogo 2020 Procitovano 06 02 2020 MacArthur D 2005 angl Animal Diversity Web Arhiv originalu za 5 lyutogo 2020 Procitovano 06 02 2020 Wright L de Silva P Chan B Reza Lubis I 2015 angl The IUCN Arhiv originalu za 6 zhovtnya 2018 Procitovano 06 02 2020 Jacques H Reed Smith J Somers M J 2015 angl The IUCN Arhiv originalu za 29 bereznya 2020 Procitovano 06 02 2020 Jacques H Reed Smith J Davenport C Somers M J 2015 angl The IUCN Arhiv originalu za 28 veresnya 2020 Procitovano 06 02 2020