Іван Ґеорґов (болг. Иван Георгов; нар. 7 січня 1862, Велес — пом. 13 серпня 1936, Софія) — болгарський філософ, учений, член Болгарської академії наук, один із засновників і перший ректор Македонського наукового інституту, викладач Софійського університету Святого Климента Охридського, основоположник сучасної болгарської філософії.
Іван Ґеорґов | |
---|---|
болг. Иван Георгов | |
Народився | 7 січня 1862 Велес |
Помер | 13 серпня 1936 (74 роки) Софія |
Поховання | d |
Громадянство | Болгарія |
Діяльність | філософ, учений |
Alma mater | Єнський університет Женевський університет Лейпцизький університет |
Знання мов | болгарська[1] |
Заклад | Софійський університет Святого Климента Охридського |
Учасник | Сербсько-болгарська війна |
Членство | Болгарська академія наук |
Посада | d, d, d, d і d |
Батько | d |
|
Біографія
Народився 7 січня 1860 в місті Велес в сім'ї Андрея Ґеорґова. До школи пішов у своєму рідному місті, але в 1875 батько відправив його до Відня, де в 1881 він закінчив державну школу, а в 1883 — коледж. Відразу ж після цього був зарахований в Єнський університет для здобуття вищої освіти.
Після завершення університетської освіти, переїхав зі своєю родиною, як і багато інших македонських болгар, в звільнену від Османської імперії Болгарію. У 1888 став викладачем філософії і етики в Софійському університеті та заступником глави Міністерства освіти.
Праці
- «Материали за речника на велешкия говор», София, 1904 г. в «Библиотека Струмски»
- «Материали по нашето възраждане», публикувано в «Сборник за народни умотворения, наука и книжнина», книга XXIV, София, 1908 г. в «Библиотека Струмски»
- «Die Bulgarische Nation und der Weltkrieg; Gesammelte Aufsätze», Берлин, 1918 г. в «Библиотека Струмски»
- «Що е съвест?» (1903);
- «Първите начала на езиковия израз за самосъзнанието у децата» (1905);
- «История на философията. Том 1. Древна философия. Том 4. Нова философия до Канта. Част 1. Нова философия до Хобса.» (1925—1936);
- «La Question macédonienne» (1929).
- «Македонският въпрос чака своето разрешение» публикувано във в-к «Македония», София, 11.X.1926 година
- «Ньойския договор за мир и английския парламент» статия от проф. Иван Георгов публикувана в сп. «Слънце», год. III, книга 6-7-8, София, 1921 г.
- «Какво да правим?», в-к «Вардар», год. I, бр. 10, 13 декември 1911 г.
- Георговъ, Иванъ. Ролята на България въ всемирната война. София, Книги за фронта № 1. Издава Щабътъ на Дѣйствующата Армия, 1918.
- Георговъ, Иванъ. Днешното положение в Македония подъ сръбска и гръцка власть и Обществото на народитѣ. София, Македонска библиотека № 3, Издава Македонскиятъ Наученъ Институтъ, Печатница П. Глушковъ, 1925.
Джерела
- Билярски, Цочо. Княжество България и македонският въпрос, т.1. Върховен македоно-одрински комитет 1895 - 1905 (Протоколи от конгресите), Българска историческа библиотека, 5, Иврай, София, 2002, стр. 126.
- Македония — история и политическа съдба, Том II, ИК Знание, София, 1998, стр. 51, 59.
- Гоцев, Димитър. Национално-освободителната борба в Македония 1912 - 1915, Издателство на БАН, София, 1981, стр. 114.
- Гоцев, Димитър. Национално-освободителната борба в Македония 1912 - 1915, Издателство на БАН, София, 1981, стр. 115.
- Български периодичен печат 1844 - 1944. Анотиран библиографски указател, том 3, Български библиографски институт „Елин Пелин“, Наука и изкуство, София, 1962, стр. 55.
- Енциклопедия „България“, том 2, Издателство на БАН, София, 1981, стр. 85.
- Енциклопедия Пирински край, том 1, Благоевград, 1995, стр. 204.
- Кратка биобиблиография на проф. Иван Георгов [ 11 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Добрин Тодоров, „Иван Георгов - основоположник на модерното философско образование в България“ [ 22 грудня 2015 у Wayback Machine.], Годишник на Минно-геоложкия университет „Св. Иван Рилски“, том 49, св. IV, Хуманитарни и стопански науки, 2006.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ivan Georgov bolg Ivan Georgov nar 7 sichnya 1862 Veles pom 13 serpnya 1936 Sofiya bolgarskij filosof uchenij chlen Bolgarskoyi akademiyi nauk odin iz zasnovnikiv i pershij rektor Makedonskogo naukovogo institutu vikladach Sofijskogo universitetu Svyatogo Klimenta Ohridskogo osnovopolozhnik suchasnoyi bolgarskoyi filosofiyi Ivan Georgovbolg Ivan GeorgovNarodivsya7 sichnya 1862 1862 01 07 VelesPomer13 serpnya 1936 1936 08 13 74 roki SofiyaPohovannyadGromadyanstvo BolgariyaDiyalnistfilosof uchenijAlma materYenskij universitet Zhenevskij universitet Lejpcizkij universitetZnannya movbolgarska 1 ZakladSofijskij universitet Svyatogo Klimenta OhridskogoUchasnikSerbsko bolgarska vijnaChlenstvoBolgarska akademiya naukPosadad d d d i dBatkod Mediafajli u VikishovishiBiografiyaNarodivsya 7 sichnya 1860 v misti Veles v sim yi Andreya Georgova Do shkoli pishov u svoyemu ridnomu misti ale v 1875 batko vidpraviv jogo do Vidnya de v 1881 vin zakinchiv derzhavnu shkolu a v 1883 koledzh Vidrazu zh pislya cogo buv zarahovanij v Yenskij universitet dlya zdobuttya vishoyi osviti Pislya zavershennya universitetskoyi osviti pereyihav zi svoyeyu rodinoyu yak i bagato inshih makedonskih bolgar v zvilnenu vid Osmanskoyi imperiyi Bolgariyu U 1888 stav vikladachem filosofiyi i etiki v Sofijskomu universiteti ta zastupnikom glavi Ministerstva osviti PraciKnigi z frontu 1 avtor Ivan Georgov Makedonska biblioteka 3 avtor Ivan Georgov Materiali za rechnika na veleshkiya govor Sofiya 1904 g v Biblioteka Strumski Materiali po nasheto vzrazhdane publikuvano v Sbornik za narodni umotvoreniya nauka i knizhnina kniga XXIV Sofiya 1908 g v Biblioteka Strumski Die Bulgarische Nation und der Weltkrieg Gesammelte Aufsatze Berlin 1918 g v Biblioteka Strumski Sho e svest 1903 Prvite nachala na ezikoviya izraz za samosznanieto u decata 1905 Istoriya na filosofiyata Tom 1 Drevna filosofiya Tom 4 Nova filosofiya do Kanta Chast 1 Nova filosofiya do Hobsa 1925 1936 La Question macedonienne 1929 Makedonskiyat vpros chaka svoeto razreshenie publikuvano vv v k Makedoniya Sofiya 11 X 1926 godina Nojskiya dogovor za mir i anglijskiya parlament statiya ot prof Ivan Georgov publikuvana v sp Slnce god III kniga 6 7 8 Sofiya 1921 g Kakvo da pravim v k Vardar god I br 10 13 dekemvri 1911 g Georgov Ivan Rolyata na Blgariya v vsemirnata vojna Sofiya Knigi za fronta 1 Izdava Shabt na Dѣjstvuyushata Armiya 1918 Georgov Ivan Dneshnoto polozhenie v Makedoniya pod srbska i grcka vlast i Obshestvoto na naroditѣ Sofiya Makedonska biblioteka 3 Izdava Makedonskiyat Nauchen Institut Pechatnica P Glushkov 1925 DzherelaBilyarski Cocho Knyazhestvo Blgariya i makedonskiyat vpros t 1 Vrhoven makedono odrinski komitet 1895 1905 Protokoli ot kongresite Blgarska istoricheska biblioteka 5 Ivraj Sofiya 2002 str 126 Makedoniya istoriya i politicheska sdba Tom II IK Znanie Sofiya 1998 str 51 59 Gocev Dimitr Nacionalno osvoboditelnata borba v Makedoniya 1912 1915 Izdatelstvo na BAN Sofiya 1981 str 114 Gocev Dimitr Nacionalno osvoboditelnata borba v Makedoniya 1912 1915 Izdatelstvo na BAN Sofiya 1981 str 115 Blgarski periodichen pechat 1844 1944 Anotiran bibliografski ukazatel tom 3 Blgarski bibliografski institut Elin Pelin Nauka i izkustvo Sofiya 1962 str 55 Enciklopediya Blgariya tom 2 Izdatelstvo na BAN Sofiya 1981 str 85 Enciklopediya Pirinski kraj tom 1 Blagoevgrad 1995 str 204 Kratka biobibliografiya na prof Ivan Georgov 11 bereznya 2016 u Wayback Machine Dobrin Todorov Ivan Georgov osnovopolozhnik na modernoto filosofsko obrazovanie v Blgariya 22 grudnya 2015 u Wayback Machine Godishnik na Minno geolozhkiya universitet Sv Ivan Rilski tom 49 sv IV Humanitarni i stopanski nauki 2006 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563