«Щасливий принц та інші казки» (англ. The Happy Prince and Other Tales / Stories) — збірка казок ірландського письменника Оскара Вайлда. Вперше опублікована в травні 1888 року.
Щасливий принц та інші казки | ||||
---|---|---|---|---|
англ. The Happy Prince and Other Tales | ||||
Обкладинка українського видання 2008 року | ||||
Жанр | збірка казок | |||
Автор | Оскар Вайлд | |||
Мова | англійська | |||
Опубліковано | 1888 | |||
Країна | Лондон | |||
Переклад | Ілько Корунець, Тетяни Некряч | |||
Наступний твір | Гранатовий будиночок | |||
У «Гутенберзі» | 902 | |||
| ||||
Цей твір у Вікісховищі | ||||
Збірка вміщає п'ять казок:
Щасливий принц
Події відбуваються в місті, де страждає багато бідних людей. Ластівка, яку покинули її подруги і полетіли до Єгипту, зустрічає статую Щасливого принца, який насправді ніколи не був щасливим. Все своє життя він провів у прекрасному саду в замку, відгородженому високою стіною від усіх нещасть світу. Після смерті він стає золотою статуєю. Завдяки своєму новому місцезнаходження Принц бачить страдницьке бідне життя людей, що завдає йому гірких страждань. Щасливий принц просить у ластівки взяти з руків'я його шпаги великий рубін, два сапфіри з його очей та тоненькі листочки щирого золота, що вкривали його, і віднести їх бідним. Коли прийшла зима, від Щасливого принца залишилось ні дещиці од колишньої його краси. Свинцеве серце Принца розривається, адже через його безкорисливі діяння і сильний холод помирає ластівка. Потім статую зносять і переплавляють, викинувши розбите свинцеве серце і мертву ластівку на смітник. Звідти їх забирає до раю ангел, вважаючи, що це — найцінніші речі, які є в цьому світі. Бог підтверджує правильний вибір ангела: «Ти правильно вибрав. Відтепер у моїх райських садах ця пташечка співатиме завжди, а в моєму сонячному місті Щасливий принц воздаватиме мені хвалу».
Оскар Уайльд дає алегоричну картину тогочасної дійсності, коли найкращі почуття і високі духовні якості виявляються незатребуваними і непотрібними за звичайних обставин.
Соловейко і Троянда
Ця казка є переосмисленням старовинної перської легенди про Солов'я, закоханого в Білу троянду. У пориві пристрасті він так сильно притулився до неї, що проколов серце її шипом і вималював пелюстки коханої в червоний колір.
Сам Оскар Уайльд так писав про цю казку: «Мені до вподоби коли казка має багато змістів і значень, оскільки я надаю перевагу формі, а не змісту. Коли я починав писати цю казку, я не замислювався над змістом, а всіма силами намагався надати чарівності формі, яка б містила безліч таємниць та розв'язків».
Сюжет казки такий. Соловейко випадково підслуховує скарги студента про те, що професорова дочка не хоче танцювати з ним, адже він не може дістати їй червону троянду. Соловей облітає всі трояндові кущі у садку аж доки один з них не каже йому, що єдиним способом отримати червону троянду є наступний ритуал: соловейко має усю ніч співати наймилішу пісню троянді, притулившись серцем до її колючки, таким чином пожертвувавши своїм життям. Побачивши страждання студента, соловейко дає згоду на проведення цього ритуалу. Соловейко притуляється грудьми до колючки і за допомогою його крові кущ розпускає чудову червону троянду. Студент приходить до професорової дочки з трояндою, але вона знову відмовляє йому, адже інший чоловік надіслав їй справжній діамант і «всі знають, що діаманти вартують більше аніж квіти». Розлючений студент викидає троянду у канаву і повертається до вивчення своєї метафізики, вирішивши більше не вірити у справжню любов.
Це казка про істинне, самовіддане Кохання і про егоїстичні претензії на нього. Велика ідея кохання реалізується саме у вчинку Солов'я, тому що молоді люди, заради щастя яких він жертвує своїм життям, виявляються недостойними цієї жертви і Кохання.
Велетень-себелюбець
Це історія відродження душі егоїстичного Велетня.
Велетень-себелюбець має гарний сад, в якому ростуть дванадцять персикових дерев та чарівні ароматні квіти. Повертаючись зі школи, діти полюбляють гратися у цьому садку. Аж ось Велетень-себелюбець повертається від свого приятеля корнуельського Велетня-людожера, в якого він пробув у гостях сім років. Образившись на дітей, він будує стіну навколо свого саду і ставить вивіску: «ВХОДИТИ ЗАБОРОНЕНО. ПОРУШНИКІВ БУДЕ ПОКАРАНО». У садку настала нескінченна зима. Одного дня, Велетня будить коноплянка і він помічає, що у садку настала весна, адже діти знайшли шлях всередину через щілину у стіні. Велетень бачить свою помилку і вирішує зруйнувати стіну. Однак, коли він вийшов зі свого замку, всі діти повтікали окрім одного маленького хлопчика, який намагався вилізти на дерево. Велетень-себелюбець допомагає хлопчині і заявляє: «Віднині це ваш садок, діти!». Він валить стіну, таким чином даючи змогу дітям знову гратися там. Але хлопець, якому допоміг велетень не повернувся. Проходить багато років і Велетень стає старим і кволим, але діти і надалі весело граються у садку. Одного зимового ранку, він прокидається і бачить, що в одній частині його саду зацвіли дерева. Він спускається зі свого замку і помічає хлопця, який лежить під гарним білим деревом. Це був той самий хлопчина, якому він колись допоміг. Велетень помічає у хлопця стигмати. Він не розуміє, що хлопчина насправді є Ісусом Христом, і думає, що хтось поранив його:
— Хто посмів так зранити тебе?
На долонях дитини і на її ногах він побачив рани.
— Хто посмів так зранити тебе? — вигукнув Велетень. — Скажи мені, і я візьму свій великий меч і зарубаю кривдника.
— Не треба нікого рубати, — сказав хлопчик. — Адже це рани Любові.
— Скажи, хто ти? — промовив Велетень, і дивний благоговійний страх охопив його, і він упав перед хлопчиком навколішки.
А дитина усміхнулася Велетневі й сказала:
— Колись ти дозволив мені погратися в твоєму садку, а сьогодні ти підеш зі мною до мого саду, ім'я якому — Рай.
Велетень помирає. Наступного дня, його знаходять діти. Він лежить під деревом, що вкрите білим цвітом.
Отже, Велетень пізнає, що таке щастя, лише вчинивши добро.
Вірний друг
Ця казка цілком сатирична. У ній розповідається про жадібного і жорстокого Мірошника — багатія, котрий довгий час експлуатував свого бідного сусіда садівника, скромного й доброго Ганса, лицемірно й демагогічно називаючи себе його другом. Усі свої підлі діяння Мірошник маскує під високі і благородні вчинки. Він залишає свого друга мерзнути й голодувати взимку на самоті, пояснюючи це так: «Адже якби Малий Ганс прийшов сюди та побачив нашу теплу хату, й нашу добру вечерю, і велике барило червоного вина, він би ще, чого доброго, позаздрив нам, а на світі нема нічого страшнішого від заздрощів, вони будь-кого можуть зіпсувати. I я, звісно, нізащо не дозволю, щоб Ганс дійшов до такого. Я його найкращий друг, і я завжди дбатиму, аби в його душу не закралася спокуса».
На основі цієї дружби мірошник рве квіти, духмяні трави і достиглі плоди з Гансового садка. Якось він обіцяє віддати Гансу стару зламану тачку, адже садівник був вимушений продати свою власну, коли взимку не було за що купити хліба. В обмін за тачку Мірошник змушує Ганса виконувати для нього ряд важких доручень. Однієї грозової ночі Мірошник посилає Ганса за лікарем для свого хворого сина. Повертаючись від лікаря, Ганс збивається з дороги і, заблукавши в болоті, тоне у глибокій ямі. Після похорону Мірошник сумує, що тепер нема як позбутися тачки.
«Відданий друг» — це звичайно ж зла іронія, оскільки Мірошник безсоромно використовує це звання в своїх корисних цілях. Ганс жодного разу не піддав сумніву дружбу та її високі ідеали, хоч і трагічно помилявся, що вважав за друга такого брехливого егоїста.
Незвичайна ракета
Ця казка також написана в іронічному стилі, однак тут є глузлива іронія в дусі Ганса Крістіана Андерсена. Тут оживають персонажі-неістоти — подібно до казок Андерсена, де вони відіграють важливу роль, діючи як істоти. У цій казці йдеться про феєрверк, що його мали влаштувати на честь одруження принца і принцеси. Одна з ракет — надзвичайно пихата та зарозуміла, вона всіх очорнює. В її долі бачиться філософський підтекст про марноту людського життя, про обмануті і непомірні амбіції, які зазнали краху. Чванлива Ракета оплакує свої фантазії, таким чином демонструючи свою «вразливість». Через це вона відсиріла і під час феєрверку її не можуть підпалити. Наступного дня її викидають у канаву, але вона все ще чваниться і зневажливо ставиться до жаби, бабки і качки, яких там зустрічає, і все ще чекає, коли її гідно оцінять та підпалять. Двоє хлопчаків знаходять ракету і використовують її як дрова для свого вогнища. Зрештою, ракета запалюється і вибухає, але ніхто не помічає цього дійства. Однак Ракета була впевнена, що створила сенсацію. Ракета в своїй зарозумілості й амбіціях до того загралася, що намарно витратила себе і лише у власних мріях лишилась тією, котрою хотіла бути, — переможницею життя.
Сприйняття
І. Федоренко — рецензент «Літературно-наукового вісника» — відніс Вайлдові казки «до найкращого, що видала світова література для великого загалу». Схожої думки дотримується й літературознавець Євген Онацький, який пише:
Ці казки були його першою важливою і, на погляд багатьох, найкращою книжкою. В усьому світі досі читають і читатимуть їх, доки світ, – бо в усій світовій літературі мало таких поетичних архитворів, як оті казки «Щасливий Принц», «Себелюбний Велетень», «Троянда й соловей» та інші. |
Дослідниця Л. В. Дереза вважає, що Вайлдові казки містять у собі синтез фантазії Андерсона та Флоберівської художньої майстерності. Вона також зазначає, що
У казкових творах Уайльда поєдналася мудрість народів усіх поколінь, знайшла відбиття глибока думка, закладена в Біблії: «Чини з людьми так, як ти хотів би, щоб вони чинили з тобою». |
Ігор Качуровський вважає, що Вайлдові казки слід відносити до групи казок для дорослих. Схожої думки дотримуються й інші дослідники, які стверджують, що Вайлд писав свої казки саме для дорослої аудиторії, а не для дітей.
Примітки
- Переклад з англійської Ілька КОРУНЦЯ
- Творчість О. Уайльда в оцінках українських літературознавців, 2010, с. 138.
- Творчість О. Уайльда в оцінках українських літературознавців, 2010, с. 139.
- Качуровський, Ігор. «Ґенерика і архітектоніка. Кн.2.» К.: Вид. дім "Києво-Могилянської академії, 2008
- Янченко, Ю. В. «Художньо-естетична своєрідність казок Оскара Уайльда.» Наукові записки Харківського національного педагогічного університету ім. ГС Сковороди. Сер.: Літературознавство 3 (1) (2009): 74-80.
Джерела
- Уайльд О.Казки: — К.: Школа, 2000.
- The Complete Fairy Tales of Oscar Wilde by Oscar Wilde
- Янченко Ю. В. Творчість О. Уайльда в оцінках українських літературознавців. — 2010. — С. 135–142.
Посилання
- «Щасливий Принц» Оскар Уайльд [ 27 листопада 2015 у Wayback Machine.] // Переклад з англійської Ілька Корунця.
- «Соловушка і троянда» Оскар Уайльд [ 27 листопада 2015 у Wayback Machine.] // Переклад з англійської Тетяни Некряч.
- «Велетень-себелюбець» Оскар Уайльд [ 26 листопада 2015 у Wayback Machine.] // Переклад з англійської Ілька Корунця.
- «Вірний друг» Оскар Уайльд [ 27 листопада 2015 у Wayback Machine.] // Переклад з англійської Ілька Корунця.
- «Диво-феєрверк» Оскар Уайльд [ 27 листопада 2015 у Wayback Machine.] // Переклад з англійської Тетяни Некряч.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shaslivij princ ta inshi kazki angl The Happy Prince and Other Tales Stories zbirka kazok irlandskogo pismennika Oskara Vajlda Vpershe opublikovana v travni 1888 roku Shaslivij princ ta inshi kazkiangl The Happy Prince and Other TalesObkladinka ukrayinskogo vidannya 2008 rokuZhanrzbirka kazokAvtorOskar VajldMovaanglijskaOpublikovano1888KrayinaLondonPerekladIlko Korunec Tetyani NekryachNastupnij tvirGranatovij budinochokU Gutenberzi 902 Cej tvir u Vikishovishi Zbirka vmishaye p yat kazok Shaslivij princ angl The Happy Prince Solovejko i Troyanda angl The Nightingale and the Rose Veleten sebelyubec angl The Selfish Giant Virnij drug angl The Devoted Friend Nezvichajna raketa angl The Remarkable Rocket Shaslivij princ Shaslivij princ Volter Krejn Podiyi vidbuvayutsya v misti de strazhdaye bagato bidnih lyudej Lastivka yaku pokinuli yiyi podrugi i poletili do Yegiptu zustrichaye statuyu Shaslivogo princa yakij naspravdi nikoli ne buv shaslivim Vse svoye zhittya vin proviv u prekrasnomu sadu v zamku vidgorodzhenomu visokoyu stinoyu vid usih neshast svitu Pislya smerti vin staye zolotoyu statuyeyu Zavdyaki svoyemu novomu misceznahodzhennya Princ bachit stradnicke bidne zhittya lyudej sho zavdaye jomu girkih strazhdan Shaslivij princ prosit u lastivki vzyati z rukiv ya jogo shpagi velikij rubin dva sapfiri z jogo ochej ta tonenki listochki shirogo zolota sho vkrivali jogo i vidnesti yih bidnim Koli prijshla zima vid Shaslivogo princa zalishilos ni deshici od kolishnoyi jogo krasi Svinceve serce Princa rozrivayetsya adzhe cherez jogo bezkorislivi diyannya i silnij holod pomiraye lastivka Potim statuyu znosyat i pereplavlyayut vikinuvshi rozbite svinceve serce i mertvu lastivku na smitnik Zvidti yih zabiraye do rayu angel vvazhayuchi sho ce najcinnishi rechi yaki ye v comu sviti Bog pidtverdzhuye pravilnij vibir angela Ti pravilno vibrav Vidteper u moyih rajskih sadah cya ptashechka spivatime zavzhdi a v moyemu sonyachnomu misti Shaslivij princ vozdavatime meni hvalu Oskar Uajld daye alegorichnu kartinu togochasnoyi dijsnosti koli najkrashi pochuttya i visoki duhovni yakosti viyavlyayutsya nezatrebuvanimi i nepotribnimi za zvichajnih obstavin Solovejko i TroyandaCya kazka ye pereosmislennyam starovinnoyi perskoyi legendi pro Solov ya zakohanogo v Bilu troyandu U porivi pristrasti vin tak silno pritulivsya do neyi sho prokolov serce yiyi shipom i vimalyuvav pelyustki kohanoyi v chervonij kolir Sam Oskar Uajld tak pisav pro cyu kazku Meni do vpodobi koli kazka maye bagato zmistiv i znachen oskilki ya nadayu perevagu formi a ne zmistu Koli ya pochinav pisati cyu kazku ya ne zamislyuvavsya nad zmistom a vsima silami namagavsya nadati charivnosti formi yaka b mistila bezlich tayemnic ta rozv yazkiv Syuzhet kazki takij Solovejko vipadkovo pidsluhovuye skargi studenta pro te sho profesorova dochka ne hoche tancyuvati z nim adzhe vin ne mozhe distati yij chervonu troyandu Solovej oblitaye vsi troyandovi kushi u sadku azh doki odin z nih ne kazhe jomu sho yedinim sposobom otrimati chervonu troyandu ye nastupnij ritual solovejko maye usyu nich spivati najmilishu pisnyu troyandi pritulivshis sercem do yiyi kolyuchki takim chinom pozhertvuvavshi svoyim zhittyam Pobachivshi strazhdannya studenta solovejko daye zgodu na provedennya cogo ritualu Solovejko pritulyayetsya grudmi do kolyuchki i za dopomogoyu jogo krovi kush rozpuskaye chudovu chervonu troyandu Student prihodit do profesorovoyi dochki z troyandoyu ale vona znovu vidmovlyaye jomu adzhe inshij cholovik nadislav yij spravzhnij diamant i vsi znayut sho diamanti vartuyut bilshe anizh kviti Rozlyuchenij student vikidaye troyandu u kanavu i povertayetsya do vivchennya svoyeyi metafiziki virishivshi bilshe ne viriti u spravzhnyu lyubov Ce kazka pro istinne samoviddane Kohannya i pro egoyistichni pretenziyi na nogo Velika ideya kohannya realizuyetsya same u vchinku Solov ya tomu sho molodi lyudi zaradi shastya yakih vin zhertvuye svoyim zhittyam viyavlyayutsya nedostojnimi ciyeyi zhertvi i Kohannya Veleten sebelyubec Veleten sebelyubec Volter Krejn Ce istoriya vidrodzhennya dushi egoyistichnogo Veletnya Veleten sebelyubec maye garnij sad v yakomu rostut dvanadcyat persikovih derev ta charivni aromatni kviti Povertayuchis zi shkoli diti polyublyayut gratisya u comu sadku Azh os Veleten sebelyubec povertayetsya vid svogo priyatelya kornuelskogo Veletnya lyudozhera v yakogo vin probuv u gostyah sim rokiv Obrazivshis na ditej vin buduye stinu navkolo svogo sadu i stavit vivisku VHODITI ZABORONENO PORUShNIKIV BUDE POKARANO U sadku nastala neskinchenna zima Odnogo dnya Veletnya budit konoplyanka i vin pomichaye sho u sadku nastala vesna adzhe diti znajshli shlyah vseredinu cherez shilinu u stini Veleten bachit svoyu pomilku i virishuye zrujnuvati stinu Odnak koli vin vijshov zi svogo zamku vsi diti povtikali okrim odnogo malenkogo hlopchika yakij namagavsya vilizti na derevo Veleten sebelyubec dopomagaye hlopchini i zayavlyaye Vidnini ce vash sadok diti Vin valit stinu takim chinom dayuchi zmogu dityam znovu gratisya tam Ale hlopec yakomu dopomig veleten ne povernuvsya Prohodit bagato rokiv i Veleten staye starim i kvolim ale diti i nadali veselo grayutsya u sadku Odnogo zimovogo ranku vin prokidayetsya i bachit sho v odnij chastini jogo sadu zacvili dereva Vin spuskayetsya zi svogo zamku i pomichaye hlopcya yakij lezhit pid garnim bilim derevom Ce buv toj samij hlopchina yakomu vin kolis dopomig Veleten pomichaye u hlopcya stigmati Vin ne rozumiye sho hlopchina naspravdi ye Isusom Hristom i dumaye sho htos poraniv jogo Hto posmiv tak zraniti tebe Na dolonyah ditini i na yiyi nogah vin pobachiv rani Hto posmiv tak zraniti tebe viguknuv Veleten Skazhi meni i ya vizmu svij velikij mech i zarubayu krivdnika Ne treba nikogo rubati skazav hlopchik Adzhe ce rani Lyubovi Skazhi hto ti promoviv Veleten i divnij blagogovijnij strah ohopiv jogo i vin upav pered hlopchikom navkolishki A ditina usmihnulasya Veletnevi j skazala Kolis ti dozvoliv meni pogratisya v tvoyemu sadku a sogodni ti pidesh zi mnoyu do mogo sadu im ya yakomu Raj Veleten pomiraye Nastupnogo dnya jogo znahodyat diti Vin lezhit pid derevom sho vkrite bilim cvitom Otzhe Veleten piznaye sho take shastya lishe vchinivshi dobro Virnij drugCya kazka cilkom satirichna U nij rozpovidayetsya pro zhadibnogo i zhorstokogo Miroshnika bagatiya kotrij dovgij chas ekspluatuvav svogo bidnogo susida sadivnika skromnogo j dobrogo Gansa licemirno j demagogichno nazivayuchi sebe jogo drugom Usi svoyi pidli diyannya Miroshnik maskuye pid visoki i blagorodni vchinki Vin zalishaye svogo druga merznuti j goloduvati vzimku na samoti poyasnyuyuchi ce tak Adzhe yakbi Malij Gans prijshov syudi ta pobachiv nashu teplu hatu j nashu dobru vecheryu i velike barilo chervonogo vina vin bi she chogo dobrogo pozazdriv nam a na sviti nema nichogo strashnishogo vid zazdroshiv voni bud kogo mozhut zipsuvati I ya zvisno nizasho ne dozvolyu shob Gans dijshov do takogo Ya jogo najkrashij drug i ya zavzhdi dbatimu abi v jogo dushu ne zakralasya spokusa Na osnovi ciyeyi druzhbi miroshnik rve kviti duhmyani travi i dostigli plodi z Gansovogo sadka Yakos vin obicyaye viddati Gansu staru zlamanu tachku adzhe sadivnik buv vimushenij prodati svoyu vlasnu koli vzimku ne bulo za sho kupiti hliba V obmin za tachku Miroshnik zmushuye Gansa vikonuvati dlya nogo ryad vazhkih doruchen Odniyeyi grozovoyi nochi Miroshnik posilaye Gansa za likarem dlya svogo hvorogo sina Povertayuchis vid likarya Gans zbivayetsya z dorogi i zablukavshi v boloti tone u glibokij yami Pislya pohoronu Miroshnik sumuye sho teper nema yak pozbutisya tachki Viddanij drug ce zvichajno zh zla ironiya oskilki Miroshnik bezsoromno vikoristovuye ce zvannya v svoyih korisnih cilyah Gans zhodnogo razu ne piddav sumnivu druzhbu ta yiyi visoki ideali hoch i tragichno pomilyavsya sho vvazhav za druga takogo brehlivogo egoyista Nezvichajna raketaCya kazka takozh napisana v ironichnomu stili odnak tut ye gluzliva ironiya v dusi Gansa Kristiana Andersena Tut ozhivayut personazhi neistoti podibno do kazok Andersena de voni vidigrayut vazhlivu rol diyuchi yak istoti U cij kazci jdetsya pro feyerverk sho jogo mali vlashtuvati na chest odruzhennya princa i princesi Odna z raket nadzvichajno pihata ta zarozumila vona vsih ochornyuye V yiyi doli bachitsya filosofskij pidtekst pro marnotu lyudskogo zhittya pro obmanuti i nepomirni ambiciyi yaki zaznali krahu Chvanliva Raketa oplakuye svoyi fantaziyi takim chinom demonstruyuchi svoyu vrazlivist Cherez ce vona vidsirila i pid chas feyerverku yiyi ne mozhut pidpaliti Nastupnogo dnya yiyi vikidayut u kanavu ale vona vse she chvanitsya i znevazhlivo stavitsya do zhabi babki i kachki yakih tam zustrichaye i vse she chekaye koli yiyi gidno ocinyat ta pidpalyat Dvoye hlopchakiv znahodyat raketu i vikoristovuyut yiyi yak drova dlya svogo vognisha Zreshtoyu raketa zapalyuyetsya i vibuhaye ale nihto ne pomichaye cogo dijstva Odnak Raketa bula vpevnena sho stvorila sensaciyu Raketa v svoyij zarozumilosti j ambiciyah do togo zagralasya sho namarno vitratila sebe i lishe u vlasnih mriyah lishilas tiyeyu kotroyu hotila buti peremozhniceyu zhittya SprijnyattyaI Fedorenko recenzent Literaturno naukovogo visnika vidnis Vajldovi kazki do najkrashogo sho vidala svitova literatura dlya velikogo zagalu Shozhoyi dumki dotrimuyetsya j literaturoznavec Yevgen Onackij yakij pishe Ci kazki buli jogo pershoyu vazhlivoyu i na poglyad bagatoh najkrashoyu knizhkoyu V usomu sviti dosi chitayut i chitatimut yih doki svit bo v usij svitovij literaturi malo takih poetichnih arhitvoriv yak oti kazki Shaslivij Princ Sebelyubnij Veleten Troyanda j solovej ta inshi Doslidnicya L V Dereza vvazhaye sho Vajldovi kazki mistyat u sobi sintez fantaziyi Andersona ta Floberivskoyi hudozhnoyi majsternosti Vona takozh zaznachaye sho U kazkovih tvorah Uajlda poyednalasya mudrist narodiv usih pokolin znajshla vidbittya gliboka dumka zakladena v Bibliyi Chini z lyudmi tak yak ti hotiv bi shob voni chinili z toboyu Igor Kachurovskij vvazhaye sho Vajldovi kazki slid vidnositi do grupi kazok dlya doroslih Shozhoyi dumki dotrimuyutsya j inshi doslidniki yaki stverdzhuyut sho Vajld pisav svoyi kazki same dlya dorosloyi auditoriyi a ne dlya ditej PrimitkiPereklad z anglijskoyi Ilka KORUNCYa Tvorchist O Uajlda v ocinkah ukrayinskih literaturoznavciv 2010 s 138 Tvorchist O Uajlda v ocinkah ukrayinskih literaturoznavciv 2010 s 139 Kachurovskij Igor Generika i arhitektonika Kn 2 K Vid dim Kiyevo Mogilyanskoyi akademiyi 2008 Yanchenko Yu V Hudozhno estetichna svoyeridnist kazok Oskara Uajlda Naukovi zapiski Harkivskogo nacionalnogo pedagogichnogo universitetu im GS Skovorodi Ser Literaturoznavstvo 3 1 2009 74 80 DzherelaUajld O Kazki K Shkola 2000 The Complete Fairy Tales of Oscar Wilde by Oscar Wilde Yanchenko Yu V Tvorchist O Uajlda v ocinkah ukrayinskih literaturoznavciv 2010 S 135 142 Posilannya Shaslivij Princ Oskar Uajld 27 listopada 2015 u Wayback Machine Pereklad z anglijskoyi Ilka Koruncya Solovushka i troyanda Oskar Uajld 27 listopada 2015 u Wayback Machine Pereklad z anglijskoyi Tetyani Nekryach Veleten sebelyubec Oskar Uajld 26 listopada 2015 u Wayback Machine Pereklad z anglijskoyi Ilka Koruncya Virnij drug Oskar Uajld 27 listopada 2015 u Wayback Machine Pereklad z anglijskoyi Ilka Koruncya Divo feyerverk Oskar Uajld 27 listopada 2015 u Wayback Machine Pereklad z anglijskoyi Tetyani Nekryach