Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Пек — бог пекла, а також війни, кривавих бійок, кровопролить та всілякої біди. Син Чорнобога і Мари. Згідно з повір'ям — кровожерний, страхітливий, підступний, нещадний, але лякливий, надто боявся Чура (Щура) - звідси давнє українське прислів'я: «Чур тобі, Пек!» (За Д. Зеленіним).
| Пек | |
|---|---|
 Войтович Валерій. Чур і Пек. 2002. | |
| бог пекла | |
| Міфологія | Слов'янська |
| Значення імені | Той, що пече |
| Батько | Чорнобог |
| Мати | Мара |
У писемних джерелах
Пек згадується у витязі із караїмської хроніки про прибуття з Криму в Галич близько 1243 або 1246 року караїмів і надання їм князем Данилом грамоти, згідно з якою він дарує землі, дозволяє виробництво і вільну торгівлю напоями. Їм побудували будинки навпроти королівського замку, що стояв на горі, на березі річки Лукви, від північного боку замку, де містився мурований храм русинів і де раніше здійснювалося богослужіння Пеку-осині («gdzie stoi murowana boznica tychze, gdzie dawniey odprawiały sluzbę Pek Ossynę»)
На думку Антонія Петрушевича, малася на увазі сучасна йому церква Різдва Христового у Галичі.
У фольклорі
У Нагуєвичах Дрогобицького повіту казали злому чоловіку, щоб відчепився: «Пек та осина на тебе!»
Володимир Вислоцький фіксує також приказки: «Пек-пеком, нема що їсти», «Пек за пек», «Пек ти осина — ги на тя — пропав бись, не снив бись ся» . В якості заклинання від чортів на Галичині у загальному вжитку побутували вислови: «Тьфу! Тьфу! Тьфу! Пек! Пек! Пекъ тобі!» . Музикознавець Порфирій Бажаньский 1892 року відзначав: «В Галичині Пек (ти) а до того ще й оссена!».
На Херсонщині мовили: «Цур тобі! Пек тобі!».
Петро Гулак-Артемовський 1819 року писав, звертаючись до редактора часопису «Украинский вестник» Євграфа Филомафитського: «Бодай вони так на світі були, як мене кортіло з ними гризтись: цур їм, пек їм, осина їм, марина!».
В обрядовості
За даними Григорія Ількевича, на другий день Різдва кожен господар збирав солому й сіно, якими було заслано в хаті під час першого дня свята, виносив на свій город, за ним ішли сім'яни чоловічої статі й там запалювали ту солому. Всі скакали через вогонь і приказували: «Пек, осина, од нас щезай; Сьвіст, сьвіст, у нас пробувай». Згадували часом і божество Перуна. Жіноцтво це теж мало робити, але дослідникові не доводилося цього бачити. Це все називалося: «дідухи палити» .
Галицькі письменники говорили про язичництво як про часи, коли «гнали пек-запеком злих духів, а умилостивлювали добрих».
Атрибути
На думку Каленика Шейковського, Пекові присвячувалася калина, подібно до того, як Плутонові присвячувався кипарис. З часом повір'я про калину узагальнилося в повір'я про дерево взагалі: «Як на могилі росте дерево, душі лекше» .
Паралелі в інших міфологіях
Каленик Шейковський звав Пека «південноруським Плутоном» і відзначав його схожість із литовським Поклусом, якого звали також Поколе, Пікол і Праґартіс від pragarta 'пекло'.
Порфирій Бажаньский намагався пов'язати Пека з хорватським (морлакським) божеством Піком .
У мистецтві
У літературі
- Пек фігурує в епічній поемі Василя Пачовського «Князь Лаборець» (1923)Саме Пек вирвав з рук Лаборця подарований Дажбогом чарівний перстень-огнецвіт, камінь всезнання, що дає можливість людям зрівнятися з богами:
Хмара бісів збігла з ліса
Різноликих, стоязиких...
Князь закрив лице рукою –
Луна гомін криків диких:
Хоче світлом вбити тьму,
Чур йому, а пек йому!
Гора Пікуй розвернулась,
Засіяла жаром-блиском –
Вийшов Пек! І зором супа
Глянув, крикнув, скочив з виском,
Вирвав з перста огнецвіт –
Вив зі щастя темний світ.
Скочив Пек на верх і блиснув
Огнецвітом понад миром –
Заклинав всі скарби світа
Чур окрутив скарби виром,
В скали вдарив буролім –
Перун оком верже грім!
То не буря громом грала,
Аж тріщали темні бори –
Розбивали скарби скали,
Аж трусилися всі гори;
Западались в глибінь гір.
Де не вздрить їх людський зір!
Тьма копитна танцювала
В скалах з реготом і глумом –
Перун крикнув – Пек запався,
Залунали гори шумом –
І все щезло – тихо, ша!
Зачарована тиша.
- У примітках до поеми Іллі Тьороха «Сварог» пояснюється, що «під куполом Сірого Світла, відокремленого від нього Смоляними Горами і Чорним (Дігтярним) Потоком, висіло, також перекинутою банею і також духовне і невидиме ЧОРНЕ СВІТЛО або ПЕК, а також ПЕКЛО з твердю-зрубами з Чорної Пітьми замість сонця, що вічно затьмарювало Чорне Світло непроглядною тьмою («темрявою»), і з ПЕКОМ або ПЕКЛОМ у самому низу (верху) бані, де горів вічний пекельний вогонь, в якому плавилися спадаючі зі Зрубних Смоляних Гір скелі».
- У п'єсі Григорія Квітки-Основ'яненко «Сватання на Гончарівці» (а також у фільмі з однойменною назвою «Сватання на Гончарівці») Уляна у пісні, яку вона співає Стецьку використовує фразу «Пек тобі, відчепися!». Також Стецько каже Прокопу фразу «Цур тобі із нею, пек!».
В мене думка не така, Щоб пішла я за Стецька.
Стецько стидкий! Стецько бридкий! Цур тобі, не в’яжися! Пек тобі, відчепися! Божевільний!
Не дурна я і не п’яна, Щоб пішла я за Степана. В мене думка не така, Щоб пішла я за Стецька.
Стецько стидкий! Стецько бридкий! Цур тобі, не в’яжися! Пек тобі, відчепися! Божевільний!
Лучче впасти мені з дубу, Чим йти заміж за Кандзюбу.
Стецько стидкий! Стецько бридкий! Цур тобі, не в’яжися! Пек тобі, відчепися! Божевільний!
Лучче мені з мосту в воду, Чим достатися уроду!
Стецько стидкий! Стецько бридкий! Цур тобі, не в’яжися! Пек тобі, відчепися! Божевільний!
Примітки
- Купчинський Олег. Акти та документи Галицько-Волинського князівства ХІІІ - першої половини XIV століть : Дослідження. Тексти. – Львів: Наукове товариство ім. Шевченка, 2004. – С. 1111.
- Петрушевич Антоний. Обзор важнейших политических и церковных происшествий в Галицком княжестве с половины XII. до конца XIII. века // Зоря Галицкая: Лст повременный, посвященный литературному, общеполезному и забавному чтению. — Львов, 1854. — Год VII. — Число 11. — 3 марта. — С. 124.
- Франко Іван. Галицько-руські народнї приповідки / Зібрав, упорядкував і пояснив Др. Іван Франко. Том ІІ. Випуск II (Кравець – Пять) // Етноґрафічний збірник Етнографічної комісиї Наукового Товариства імени Шевченка. – Львів: друкарня Наукового Товариства імени Шевченка, 1908. – Т. XXIV. – С. 482.
- Вислоцкий В.С. Пословицы и поговорки Галицкой и Угорской Руси // Записки Императорского Русского географического общества по отделению этнографии. – Санкт-Петербург: типография Майкова, 1869. – Том второй. – С. 318.
- Тёрох И.И. Карпаты и Славяне. Предание. Отрывок из соч. «Сварог». — Нью-Йорк: Издание Общества ревнителей русской старины, 1941. — С. 93.
- Бажаньскій Порфирій. Малоруска народна мельодика. — Львів: з друкарні Пиллера и Спілки, 1892. — С. 50.
- [Бессараба И.В.]. Материалы для этнографии Херсонской губернии, собрал И.В. Бессараба. – Петроград: типография Императорской Академии наук, 1916. – С. 515.
- Сиповський Василь. Україна в російському письменстві. — Київ: Українська академія наук, 1928. — Частина I. 1801-1850 рр. — С. 384.
- Mirosław. Zabobony istniejące między ludem prostym w Galicji // Rozmaitości: pismo dodatkowe do Gazety Lwowskiej. – Lwów: Drukarnia Józefa Pillera, 1836, № 27. – S. 217.
- Терех Илья. Свадьба // Свободное Слово - ежемесячный карпато-русский журнал. — Newark, 1967. — № 1-2 (97-98). — Январь-февраль. — С. 13.
- Шейковский К. Быт подолян. – Киев: Губернская типография, 1860. – Том I. – Выпуск 2. – С. 10-11
- Шейковский К. Быт подолян. – Киев: Губернская типография, 1860. – Том I. – Выпуск 2. – С. 11
- Ференц Надія. Поезія і поети Закарпаття: літературно-критичні статті. – Ужгород: Мистецька лінія, 2003. — С. 254.
- Пачовський Василь. Зібрані твори. — Філадельфія-Ню-Йорк-Торонто: Об'єднання українських письменників «Слово», 1984. — Том 1: Поезії. — С. 639-640.
- Тёрох И.И. Карпаты и Славяне. Предание. Отрывок из соч. «Сварог». — Нью-Йорк: Издание Общества ревнителей русской старины, 1941. — С. 103.
- Сватання на Гончарівці Стецько та Уляна (укр.), процитовано 18 листопада 2022
- Г. Квітка-Основ’яненко. Сватання на Гончарівці. Действие первое. www.myslenedrevo.com.ua. Процитовано 18 листопада 2022.
- «Сватання на Гончарівці» Григорій Квітка-Основ'яненко, читати онлайн текст твору повністю. Сторінка 3. Освіта.UA (укр.). Процитовано 18 листопада 2022.
 | Це незавершена стаття з міфології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pek bog pekla a takozh vijni krivavih bijok krovoprolit ta vsilyakoyi bidi Sin Chornoboga i Mari Zgidno z povir yam krovozhernij strahitlivij pidstupnij neshadnij ale lyaklivij nadto boyavsya Chura Shura zvidsi davnye ukrayinske prisliv ya Chur tobi Pek Za D Zeleninim PekVojtovich Valerij Chur i Pek 2002 bog peklaMifologiyaSlov yanskaZnachennya imeniToj sho pecheBatkoChornobogMatiMaraU pisemnih dzherelahPek zgaduyetsya u vityazi iz karayimskoyi hroniki pro pributtya z Krimu v Galich blizko 1243 abo 1246 roku karayimiv i nadannya yim knyazem Danilom gramoti zgidno z yakoyu vin daruye zemli dozvolyaye virobnictvo i vilnu torgivlyu napoyami Yim pobuduvali budinki navproti korolivskogo zamku sho stoyav na gori na berezi richki Lukvi vid pivnichnogo boku zamku de mistivsya murovanij hram rusiniv i de ranishe zdijsnyuvalosya bogosluzhinnya Peku osini gdzie stoi murowana boznica tychze gdzie dawniey odprawialy sluzbe Pek Ossyne Na dumku Antoniya Petrushevicha malasya na uvazi suchasna jomu cerkva Rizdva Hristovogo u Galichi U folkloriU Naguyevichah Drogobickogo povitu kazali zlomu choloviku shob vidchepivsya Pek ta osina na tebe Volodimir Vislockij fiksuye takozh prikazki Pek pekom nema sho yisti Pek za pek Pek ti osina gi na tya propav bis ne sniv bis sya V yakosti zaklinannya vid chortiv na Galichini u zagalnomu vzhitku pobutuvali vislovi Tfu Tfu Tfu Pek Pek Pek tobi Muzikoznavec Porfirij Bazhanskij 1892 roku vidznachav V Galichini Pek ti a do togo she j ossena Na Hersonshini movili Cur tobi Pek tobi Petro Gulak Artemovskij 1819 roku pisav zvertayuchis do redaktora chasopisu Ukrainskij vestnik Yevgrafa Filomafitskogo Bodaj voni tak na sviti buli yak mene kortilo z nimi griztis cur yim pek yim osina yim marina V obryadovostiZa danimi Grigoriya Ilkevicha na drugij den Rizdva kozhen gospodar zbirav solomu j sino yakimi bulo zaslano v hati pid chas pershogo dnya svyata vinosiv na svij gorod za nim ishli sim yani cholovichoyi stati j tam zapalyuvali tu solomu Vsi skakali cherez vogon i prikazuvali Pek osina od nas shezaj Svist svist u nas probuvaj Zgaduvali chasom i bozhestvo Peruna Zhinoctvo ce tezh malo robiti ale doslidnikovi ne dovodilosya cogo bachiti Ce vse nazivalosya diduhi paliti Galicki pismenniki govorili pro yazichnictvo yak pro chasi koli gnali pek zapekom zlih duhiv a umilostivlyuvali dobrih AtributiNa dumku Kalenika Shejkovskogo Pekovi prisvyachuvalasya kalina podibno do togo yak Plutonovi prisvyachuvavsya kiparis Z chasom povir ya pro kalinu uzagalnilosya v povir ya pro derevo vzagali Yak na mogili roste derevo dushi lekshe Paraleli v inshih mifologiyahKalenik Shejkovskij zvav Peka pivdennoruskim Plutonom i vidznachav jogo shozhist iz litovskim Poklusom yakogo zvali takozh Pokole Pikol i Pragartis vid pragarta peklo Porfirij Bazhanskij namagavsya pov yazati Peka z horvatskim morlakskim bozhestvom Pikom U mistectviU literaturi Pek figuruye v epichnij poemi Vasilya Pachovskogo Knyaz Laborec 1923 Same Pek virvav z ruk Laborcya podarovanij Dazhbogom charivnij persten ognecvit kamin vseznannya sho daye mozhlivist lyudyam zrivnyatisya z bogami Hmara bisiv zbigla z lisa Riznolikih stoyazikih Knyaz zakriv lice rukoyu Luna gomin krikiv dikih Hoche svitlom vbiti tmu Chur jomu a pek jomu Gora Pikuj rozvernulas Zasiyala zharom bliskom Vijshov Pek I zorom supa Glyanuv kriknuv skochiv z viskom Virvav z persta ognecvit Viv zi shastya temnij svit Skochiv Pek na verh i blisnuv Ognecvitom ponad mirom Zaklinav vsi skarbi svita Chur okrutiv skarbi virom V skali vdariv burolim Perun okom verzhe grim To ne burya gromom grala Azh trishali temni bori Rozbivali skarbi skali Azh trusilisya vsi gori Zapadalis v glibin gir De ne vzdrit yih lyudskij zir Tma kopitna tancyuvala V skalah z regotom i glumom Perun kriknuv Pek zapavsya Zalunali gori shumom I vse shezlo tiho sha Zacharovana tisha U primitkah do poemi Illi Toroha Svarog poyasnyuyetsya sho pid kupolom Sirogo Svitla vidokremlenogo vid nogo Smolyanimi Gorami i Chornim Digtyarnim Potokom visilo takozh perekinutoyu baneyu i takozh duhovne i nevidime ChORNE SVITLO abo PEK a takozh PEKLO z tverdyu zrubami z Chornoyi Pitmi zamist soncya sho vichno zatmaryuvalo Chorne Svitlo neproglyadnoyu tmoyu temryavoyu i z PEKOM abo PEKLOM u samomu nizu verhu bani de goriv vichnij pekelnij vogon v yakomu plavilisya spadayuchi zi Zrubnih Smolyanih Gir skeli U p yesi Grigoriya Kvitki Osnov yanenko Svatannya na Goncharivci a takozh u filmi z odnojmennoyu nazvoyu Svatannya na Goncharivci Ulyana u pisni yaku vona spivaye Stecku vikoristovuye frazu Pek tobi vidchepisya Takozh Stecko kazhe Prokopu frazu Cur tobi iz neyu pek V mene dumka ne taka Shob pishla ya za Stecka Stecko stidkij Stecko bridkij Cur tobi ne v yazhisya Pek tobi vidchepisya Bozhevilnij Ne durna ya i ne p yana Shob pishla ya za Stepana V mene dumka ne taka Shob pishla ya za Stecka Stecko stidkij Stecko bridkij Cur tobi ne v yazhisya Pek tobi vidchepisya Bozhevilnij Luchche vpasti meni z dubu Chim jti zamizh za Kandzyubu Stecko stidkij Stecko bridkij Cur tobi ne v yazhisya Pek tobi vidchepisya Bozhevilnij Luchche meni z mostu v vodu Chim dostatisya urodu Stecko stidkij Stecko bridkij Cur tobi ne v yazhisya Pek tobi vidchepisya Bozhevilnij PrimitkiKupchinskij Oleg Akti ta dokumenti Galicko Volinskogo knyazivstva HIII pershoyi polovini XIV stolit Doslidzhennya Teksti Lviv Naukove tovaristvo im Shevchenka 2004 S 1111 Petrushevich Antonij Obzor vazhnejshih politicheskih i cerkovnyh proisshestvij v Galickom knyazhestve s poloviny XII do konca XIII veka Zorya Galickaya Lst povremennyj posvyashennyj literaturnomu obshepoleznomu i zabavnomu chteniyu Lvov 1854 God VII Chislo 11 3 marta S 124 Franko Ivan Galicko ruski narodnyi pripovidki Zibrav uporyadkuvav i poyasniv Dr Ivan Franko Tom II Vipusk II Kravec Pyat Etnografichnij zbirnik Etnografichnoyi komisiyi Naukovogo Tovaristva imeni Shevchenka Lviv drukarnya Naukovogo Tovaristva imeni Shevchenka 1908 T XXIV S 482 Vislockij V S Poslovicy i pogovorki Galickoj i Ugorskoj Rusi Zapiski Imperatorskogo Russkogo geograficheskogo obshestva po otdeleniyu etnografii Sankt Peterburg tipografiya Majkova 1869 Tom vtoroj S 318 Tyoroh I I Karpaty i Slavyane Predanie Otryvok iz soch Svarog Nyu Jork Izdanie Obshestva revnitelej russkoj stariny 1941 S 93 Bazhanskij Porfirij Maloruska narodna melodika Lviv z drukarni Pillera i Spilki 1892 S 50 Bessaraba I V Materialy dlya etnografii Hersonskoj gubernii sobral I V Bessaraba Petrograd tipografiya Imperatorskoj Akademii nauk 1916 S 515 Sipovskij Vasil Ukrayina v rosijskomu pismenstvi Kiyiv Ukrayinska akademiya nauk 1928 Chastina I 1801 1850 rr S 384 Miroslaw Zabobony istniejace miedzy ludem prostym w Galicji Rozmaitosci pismo dodatkowe do Gazety Lwowskiej Lwow Drukarnia Jozefa Pillera 1836 27 S 217 Tereh Ilya Svadba Svobodnoe Slovo ezhemesyachnyj karpato russkij zhurnal Newark 1967 1 2 97 98 Yanvar fevral S 13 Shejkovskij K Byt podolyan Kiev Gubernskaya tipografiya 1860 Tom I Vypusk 2 S 10 11 Shejkovskij K Byt podolyan Kiev Gubernskaya tipografiya 1860 Tom I Vypusk 2 S 11 Ferenc Nadiya Poeziya i poeti Zakarpattya literaturno kritichni statti Uzhgorod Mistecka liniya 2003 S 254 Pachovskij Vasil Zibrani tvori Filadelfiya Nyu Jork Toronto Ob yednannya ukrayinskih pismennikiv Slovo 1984 Tom 1 Poeziyi S 639 640 Tyoroh I I Karpaty i Slavyane Predanie Otryvok iz soch Svarog Nyu Jork Izdanie Obshestva revnitelej russkoj stariny 1941 S 103 Svatannya na Goncharivci Stecko ta Ulyana ukr procitovano 18 listopada 2022 G Kvitka Osnov yanenko Svatannya na Goncharivci Dejstvie pervoe www myslenedrevo com ua Procitovano 18 listopada 2022 Svatannya na Goncharivci Grigorij Kvitka Osnov yanenko chitati onlajn tekst tvoru povnistyu Storinka 3 Osvita UA ukr Procitovano 18 listopada 2022 Ce nezavershena stattya z mifologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi