Свистун південний | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Pachycephala inornata Gould, 1841 | ||||||||||||||||
Ареал південних свистунів | ||||||||||||||||
Підвиди | ||||||||||||||||
(Див. текст) | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Свистун південний (Pachycephala inornata) — вид горобцеподібних птахів родини свистунових (Pachycephalidae). Ендемік Австралії.
Опис
Самці південних свистунів важать 29,8-32,5 г, а самиці — 23,5-32,2 г. Південні свистуни переважно коричнювато-сірі з рудуватими животами, очі у них червоні, дзьоби чорні, короткі (17–18 мм). У самців горло руде, у самиць горло світло-сіре, навколо очей білі кільця, нижня частина може бути поцяткована темними смужками. Молоді птахи схожі на самиць, за винятком коричневих дзьобів і темно-карих очей.
Південні свистуни, що мешкають на вищих широтах мають більші розміри, відповідно до правила Бергмана.
Поширення і екологія
Південні свистуни поширені на півдні Австралії. Вони живуть переважно в напівпосушливих чагарникових заростях [en], а також в акацієвих, евкаліптових, мелалеукових і казуаринових заростях. Вони віддають перевагу місцям. які вигоріли під час пожежі, відновилися, однак не встигли перетворитися в хащі.
Поведінка
Південні свистуни харчуються комахами, яких шукає на землі і в підліску, а також плодами і насінням. Гніздо чашоподібне, птахи мажуть використовувати покинуті гнізда стадняків. В кладці 2-4, найчастіше 3 яйця. Інкубаційний період триває 15 днів.
Збереження
МСОП вважає цей вид таким, що не потребує особливих заходів зі збереження. В штаті Новий Південний Уельс птах вважається вразливим, проводяться заходи з його збереження.
Примітки
- BirdLife International (2016). . Архів оригіналу за 26 серпня 2021. Процитовано 26 серпня 2021.
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
- Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). . World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 9 листопада 2018. Процитовано 23 серпня 2021.
- pachycephala inornata - Nucleotide - NCBI. www.ncbi.nlm.nih.gov (англ.). Процитовано 3 червня 2021.
- Ford, Julian (1 липня 1971). Subspeciation in the Gilbert Whistler. Emu - Austral Ornithology. 71 (3): 141—142. doi:10.1071/MU971140f. ISSN 0158-4197.
- O'Neill, W. J. (1 квітня 1936). Gilbert Whistler. Emu - Austral Ornithology. 35 (4): 358. doi:10.1071/MU935356d. ISSN 0158-4197.
- Michael., Morcombe (1991). Michael Morcombe's birds of Australia. Book Company in association with Ure Smith. ISBN . OCLC 27621009.
- http://www.carterdigital.com.au, Carter Digital-. . www.birdlife.org.au (англ.). Архів оригіналу за 3 червня 2021. Процитовано 3 червня 2021.
- . www.environment.nsw.gov.au. Архів оригіналу за 3 червня 2021. Процитовано 3 червня 2021.
- Menkhorst, P., Rogers, D., Clarke, R., Davies, J., Marsack, P., Franklin, K. (2017). The Australian bird guide, Whistlers. Clayton South, VIC: CSIRO Publishing. с. 476—481.
- Pizzey, G and Knight, F. (2013). Birds of Australia, Digital edition. Gibbon Multimedia.
- Onley, Isabelle R; Gardner, Janet L; Symonds, Matthew R E (5 травня 2020). Spatial and temporal variation in morphology in Australian whistlers and shrike-thrushes: is climate change causing larger appendages?. Biological Journal of the Linnean Society. 130 (1): 101—113. doi:10.1093/biolinnean/blaa028. ISSN 0024-4066.
- Connell, Jemima; Watson, Simon J.; Taylor, Rick S.; Avitabile, Sarah C.; Clarke, Rohan H.; Bennett, Andrew F.; Clarke, Michael F. (2017). Elith, Jane (ред.). Testing the effects of a century of fires: Requirements for post-fire succession predict the distribution of threatened bird species. Diversity and Distributions (англ.). 23 (9): 1078—1089. doi:10.1111/ddi.12597.
- Antos, Mark J.; Bennett, Andrew F. (2005). . Wildlife Research (англ.). 32 (6): 557. doi:10.1071/WR04118. ISSN 1035-3712. Архів оригіналу за 18 листопада 2015. Процитовано 26 серпня 2021.
- Chandler, L. G. (1 січня 1941). A Note on the Gilbert Whistler. Emu - Austral Ornithology. 40 (4): 323. doi:10.1071/MU940323a. ISSN 0158-4197.
- Hunt, Anthony; Ewin, Peter; Clayton, Mark (2018). An example of a "Twinkling Lights" local extinction event: population dynamics of Gilbert's Whistler at The Charcoal Tank Nature Reserve, New South Wales. Corella. 42: 42—49.
- . www.environment.nsw.gov.au. Архів оригіналу за 4 червня 2021. Процитовано 4 червня 2021.
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Svistun pivdennij Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Gorobcepodibni Passeriformes Rodina Svistunovi Pachycephalidae Rid Svistun Pachycephala Vid Svistun pivdennij Binomialna nazva Pachycephala inornata Gould 1841 Areal pivdennih svistuniv Pidvidi Div tekst Posilannya Vikishovishe Pachycephala inornata Vikividi Pachycephala inornata ITIS 561762 MSOP 22705437 NCBI 449358 Svistun pivdennij Pachycephala inornata vid gorobcepodibnih ptahiv rodini svistunovih Pachycephalidae Endemik Avstraliyi Pivdennij svistunOpisSamci pivdennih svistuniv vazhat 29 8 32 5 g a samici 23 5 32 2 g Pivdenni svistuni perevazhno korichnyuvato siri z ruduvatimi zhivotami ochi u nih chervoni dzobi chorni korotki 17 18 mm U samciv gorlo rude u samic gorlo svitlo sire navkolo ochej bili kilcya nizhnya chastina mozhe buti pocyatkovana temnimi smuzhkami Molodi ptahi shozhi na samic za vinyatkom korichnevih dzobiv i temno karih ochej Pivdenni svistuni sho meshkayut na vishih shirotah mayut bilshi rozmiri vidpovidno do pravila Bergmana Poshirennya i ekologiyaPivdenni svistuni poshireni na pivdni Avstraliyi Voni zhivut perevazhno v napivposushlivih chagarnikovih zarostyah en a takozh v akaciyevih evkaliptovih melaleukovih i kazuarinovih zarostyah Voni viddayut perevagu miscyam yaki vigorili pid chas pozhezhi vidnovilisya odnak ne vstigli peretvoritisya v hashi PovedinkaPivdenni svistuni harchuyutsya komahami yakih shukaye na zemli i v pidlisku a takozh plodami i nasinnyam Gnizdo chashopodibne ptahi mazhut vikoristovuvati pokinuti gnizda stadnyakiv V kladci 2 4 najchastishe 3 yajcya Inkubacijnij period trivaye 15 dniv ZberezhennyaMSOP vvazhaye cej vid takim sho ne potrebuye osoblivih zahodiv zi zberezhennya V shtati Novij Pivdennij Uels ptah vvazhayetsya vrazlivim provodyatsya zahodi z jogo zberezhennya PrimitkiBirdLife International 2016 Arhiv originalu za 26 serpnya 2021 Procitovano 26 serpnya 2021 Fesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Gill Frank Donsker David red 2021 World Bird List Version 11 2 International Ornithologists Union Arhiv originalu za 9 listopada 2018 Procitovano 23 serpnya 2021 pachycephala inornata Nucleotide NCBI www ncbi nlm nih gov angl Procitovano 3 chervnya 2021 Ford Julian 1 lipnya 1971 Subspeciation in the Gilbert Whistler Emu Austral Ornithology 71 3 141 142 doi 10 1071 MU971140f ISSN 0158 4197 O Neill W J 1 kvitnya 1936 Gilbert Whistler Emu Austral Ornithology 35 4 358 doi 10 1071 MU935356d ISSN 0158 4197 Michael Morcombe 1991 Michael Morcombe s birds of Australia Book Company in association with Ure Smith ISBN 1 86309 002 9 OCLC 27621009 http www carterdigital com au Carter Digital www birdlife org au angl Arhiv originalu za 3 chervnya 2021 Procitovano 3 chervnya 2021 www environment nsw gov au Arhiv originalu za 3 chervnya 2021 Procitovano 3 chervnya 2021 Menkhorst P Rogers D Clarke R Davies J Marsack P Franklin K 2017 The Australian bird guide Whistlers Clayton South VIC CSIRO Publishing s 476 481 Pizzey G and Knight F 2013 Birds of Australia Digital edition Gibbon Multimedia Onley Isabelle R Gardner Janet L Symonds Matthew R E 5 travnya 2020 Spatial and temporal variation in morphology in Australian whistlers and shrike thrushes is climate change causing larger appendages Biological Journal of the Linnean Society 130 1 101 113 doi 10 1093 biolinnean blaa028 ISSN 0024 4066 Connell Jemima Watson Simon J Taylor Rick S Avitabile Sarah C Clarke Rohan H Bennett Andrew F Clarke Michael F 2017 Elith Jane red Testing the effects of a century of fires Requirements for post fire succession predict the distribution of threatened bird species Diversity and Distributions angl 23 9 1078 1089 doi 10 1111 ddi 12597 Antos Mark J Bennett Andrew F 2005 Wildlife Research angl 32 6 557 doi 10 1071 WR04118 ISSN 1035 3712 Arhiv originalu za 18 listopada 2015 Procitovano 26 serpnya 2021 Chandler L G 1 sichnya 1941 A Note on the Gilbert Whistler Emu Austral Ornithology 40 4 323 doi 10 1071 MU940323a ISSN 0158 4197 Hunt Anthony Ewin Peter Clayton Mark 2018 An example of a Twinkling Lights local extinction event population dynamics of Gilbert s Whistler at The Charcoal Tank Nature Reserve New South Wales Corella 42 42 49 www environment nsw gov au Arhiv originalu za 4 chervnya 2021 Procitovano 4 chervnya 2021 Ce nezavershena stattya z ornitologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi