Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ярослав Лукавецький (28 березня 1908, Снятин, Івано-Франківська область — 14 травня 1993, там само) — український живописець, театральний художник, архітектор, член Спілки художників України.
| Лукавецький Ярослав Корнилович | ||||
|---|---|---|---|---|
| Народження | 28 березня 1908 м. Снятин | |||
| Смерть | 14 травня 1993 (85 років) | |||
| м. Снятин | ||||
| Національність | українець | |||
| Жанр | живопис | |||
| Навчання | Мистецька школа Олекси Новаківського, Краківська академія красних мистецтв | |||
| Діяльність | художник, архітектор | |||
| Член | Національна спілка художників України | |||
| | ||||
Біографія
Батько Ярослава, Корнило Лукавецький був фінансовим працівником. Мати — Ядвіґа (уроджена Гаргестаймер), дочка нащадка німецьких колоністів, одного з найкращих ковалів Снятина. 1915 — батька, мобілізованового до 36-го Коломийського полку, разом із сім'єю відправили у Границі (Моравія). Тут Ярослав пішов до німецької школи, де навчався до 1917. Після визволення Галичини від російської окупації родина Лукавецьких перебралася до Коломиї. Ярослав продовжив навчання у місцевій гімназії.
За порадою громадського діяча та цінителя гуцульського мистецтва Володимира Кобринського, поступив навчатися до мистецької школі Олекси Новаківського у Львові. Після студій в Олекси Новаківського навчався у приватній школі Альфреда Терлецького у Кракові. 1932 — стає студентом малярства Краківської академії красних мистецтв. Учасник мистецької студентської організації «Зарево» (1933—1936).
1934 — брав участь у VI виставці АНУМ у Львові. 1936 — повернувся до Коломиї, де відкрив першу на Покутті мистецьку школу для української молоді, що діяла до 1940.
Після вересня 1939 бере участь в організації обласного товариства художників, художньо-виробничих майстерень, художніх дитячих гуртків, обласних художніх виставок, упорядковує до них каталоги. Був серед організаторів Гуцульського ансамблю пісні й танцю.
Після 1944 працював головним художником Станіславського (нині Івано-Франківського) обласного драматичного театру. 1947 — став членом Спілки художників.
У травні 1951 заарештований внаслідок доносу. Судили в закритому суді без можливості захисту. Вирок — заслання на важкі лісові роботи. 80 художніх робіт митця були конфісковані. Відбував покарання в місцевості між ріками Костромою та Ветлугою, у селищі Сухобезводне.
25 червня 1956 — звільнений. 1957 — повернувся до Снятина. Протягом 30 років працював у відділі архітектури райвиконкому. Як архітектор займався реконструкцією шкіл, стадіонів, інших . 1957 — організував при Снятинському будинку піонерів художню студію. Викладав у Снятинському культосвітньому училищі та загальноосвітніх школах.
1991 — реабілітований. Того ж року після смерті дружини митець переїхав до Львова.
Похований у рідному Снятині.
Творчий шлях
Одне з перших вражень Ярослава — запах фарб, якими церковний маляр Оріховський малював портрети членів родини. Він був чи не єдиним на той час художником у місті.
У гімназії Ярослав зацікавився мистецтвом: у молодших класах збирав репродукції картин художників різних епох, багато малює з натури, копіює картини Ярослава Пстрака, Івана Труша, Осипа Куриласа, Михайла Івасюка, у 8-му класі навіть виконує декорації на замовлення професійних театрів.
Мешкаючи в Коломиї (1936—1940), влаштовував персональні виставки, зажив слави портретиста. Малював портрети відомих українських культурних діячів і політиків: Володимира Кобринського, Богдана Лепкого, Теофіла Окуневського. Звертався й до жанрового живопису, натюрморту, пейзажу.
У повоєнні роки малював декорації до вистав, портрети українських акторів: Амвросія Бучми, Наталі Ужвій, І.Косакової.
Після повернення з заслання створив низку творів, зокрема, портрет Наталі Семанюк (вдови Марка Черемшини). Розробив проект побудови художньо-меморіального музею Василя Касіяна у Снятині.
З нагоди 800-ліття Снятина (1958) розробив значок, поштову листівку, емблеми, художнє оформлення міста.
Відбулося декілька персональних виставок художника.
1991 — Івано-Франківський художній музей організував виставку творів художника, зокрема, театральних.
У приватному архіві сина художника, Мирона, збереглися твори митця, ескізи театральних декорацій та костюмів. Особливо цінним є рукопис спогадів художника «Знівечені сподівання».
Окремі художні роботи
- Портрет Богдана Хмельницькогоо (1929, папір, вугілля; 69×48 см; власність КМНТГП).
- Портрет д-ра Володимира Кубійовича (1936, полотно, олія; 90×65 см; власність Національного музею у Львові).
- Портрет дружини у вікні (1936; полотно, олія; 70×60 см; власність родини).
- Портрет проф. Д.Николишина (1936); полотно, олія; 86×78 см; власність О.Гринька, Львів).
- Портрет Володимира Кобринського (1948, полотно, олія; 98×74 см; власність КМНМГП).
- Пейзаж із видом на костел (1945, фанера, олія; 22,5×28,5 см; депозит родини в КМНМГП).
- Портрет Наталі Семанюк (вдови Марка Черемшини, 1959, полотно, олія; 120×100 см, власність музею Марка Черемшини у Снятині).
- Афіша до вистави задрамою Лесі Українки «У пущі» (1961, папір, гуаш, перо; 28×20 см; власність родини).
Сім'я
Дружина Надія (уроджена Кочій), з якою були поруч від юних літ. Народилася в с. Ліски Коломийського району, дочка директора тамтешньої школи. Учениця Коломийської жіночої гімназії. Вчителька, громадсько-політична діячка.
Син Мирон (1938—2012) — головний режисер Першого українського театру для дітей та юнацтва, заслужений діяч мистецтв України. Мешкав у Львові.
Син Олександр-Ждан (1942—2007) — районний архітектор у Снятині.
Вшанування пам'яті
Твори Лукавецького експонувалися на виставці, що відбулася у Львові 14 квітня — 24 серпня 1994.
Виставка творів Я. Лукавецького відбулася 1998 в Національному музеї у Львові.
Івано-Франківські обласна рада та ОДА заснували премію імені Я. Лукавецького в галузі образотворчого мистецтва й архітектури.
У березні 2002 у стінах Львівського національного університету ім. Івана Франка відбулася виставка його театральних робіт.
2005 в Івано-Франківську на будинку, де художник мешкав у 1940-их, відкрито бронзову меморіальну таблицю із портретним зображенням.
2008 у Коломиї на приміщенні художньої школи ім. Я. Пстрака відкрито пам'ятну таблицю Я. Лукавецькому.
У Снятині його іменем названа вулиця.
Джерела
- Наш театр. Книга діячів українського мистецтва. — Нью-Йорк; Париж; Сідней; Торонто, 1975. — Т. 1.
- Ревуцький В. В орбіті світового театру. — Київ; Харків; Нью-Йорк, 1995.
- Ревуцький В. По обрію життя. — Київ, 1998.
- Ревуцький В. Віра Левицька. Життя і сцена. — Торонто; Нью-Йорк, 1998.
- Арсенич П. Митець із Снятина (до 90-річчя від дня народження) // Галичина. — 1998. — 27 берез.
- Попадюк М. Скарби: Покутські родини. — Снятин: ПрутПринт, 2000. — С. 80–86.
- Виставка творів Я. Лукавецького (буклет). — Івано-Франківськ, 2000.
- Волошин Л. Ярослав Лукавецький: Малярство. Рисунки. Сценографія. — Львів; Івано-Франківськ: ЗУКЦ, 2008. — 124 с.
- Ствердження сподівань: збірник на пошану імені Ярослава Лукавецького: статті, матеріали, публікації / Упоряд. Р. Яців. — Львів: ЗУКЦ, 2009. — 156 с.
- Сидоренко Л. Портретист української еліти // Поступ. — 1998. — 23 лип.
- Додаток до автобіографічних спогадів Я. Лукавецького. — С. 1.
- Волошин Л. Художник як портрет епохи // Шашкевичів край. — Коломия, 1994. — Ч. 1. — С. 44–45.
- Лукавецький Я. К.: живопис, графіка, сценографія, архітектура. — Львів, 1991.
- Запрошення на виставку Я. Лукавецького: малярство, графіка, сценографія у Львівському національному музеї. — Львів, липень—серпень 1998.
- Шашко С. Ті, що ближче до дротів, більше люблять життя // Високий Замок. — 1998. — 19 черв.
- Токарук І. П., Шулепа О. С. Лукавецький Ярослав Корнилович [ 1 грудня 2020 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2024. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Lukaveckij Yaroslav Lukaveckij 28 bereznya 1908 Snyatin Ivano Frankivska oblast 14 travnya 1993 tam samo ukrayinskij zhivopisec teatralnij hudozhnik arhitektor chlen Spilki hudozhnikiv Ukrayini Lukaveckij Yaroslav KornilovichNarodzhennya28 bereznya 1908 1908 03 28 m SnyatinSmert14 travnya 1993 1993 05 14 85 rokiv m SnyatinNacionalnistukrayinecZhanrzhivopisNavchannyaMistecka shkola Oleksi Novakivskogo Krakivska akademiya krasnih mistectvDiyalnisthudozhnik arhitektorChlenNacionalna spilka hudozhnikiv UkrayiniBiografiyaBatko Yaroslava Kornilo Lukaveckij buv finansovim pracivnikom Mati Yadviga urodzhena Gargestajmer dochka nashadka nimeckih kolonistiv odnogo z najkrashih kovaliv Snyatina 1915 batka mobilizovanovogo do 36 go Kolomijskogo polku razom iz sim yeyu vidpravili u Granici Moraviya Tut Yaroslav pishov do nimeckoyi shkoli de navchavsya do 1917 Pislya vizvolennya Galichini vid rosijskoyi okupaciyi rodina Lukaveckih perebralasya do Kolomiyi Yaroslav prodovzhiv navchannya u miscevij gimnaziyi Za poradoyu gromadskogo diyacha ta cinitelya guculskogo mistectva Volodimira Kobrinskogo postupiv navchatisya do misteckoyi shkoli Oleksi Novakivskogo u Lvovi Pislya studij v Oleksi Novakivskogo navchavsya u privatnij shkoli Alfreda Terleckogo u Krakovi 1932 staye studentom malyarstva Krakivskoyi akademiyi krasnih mistectv Uchasnik misteckoyi studentskoyi organizaciyi Zarevo 1933 1936 1934 brav uchast u VI vistavci ANUM u Lvovi 1936 povernuvsya do Kolomiyi de vidkriv pershu na Pokutti mistecku shkolu dlya ukrayinskoyi molodi sho diyala do 1940 Pislya veresnya 1939 bere uchast v organizaciyi oblasnogo tovaristva hudozhnikiv hudozhno virobnichih majsteren hudozhnih dityachih gurtkiv oblasnih hudozhnih vistavok uporyadkovuye do nih katalogi Buv sered organizatoriv Guculskogo ansamblyu pisni j tancyu Pislya 1944 pracyuvav golovnim hudozhnikom Stanislavskogo nini Ivano Frankivskogo oblasnogo dramatichnogo teatru 1947 stav chlenom Spilki hudozhnikiv U travni 1951 zaareshtovanij vnaslidok donosu Sudili v zakritomu sudi bez mozhlivosti zahistu Virok zaslannya na vazhki lisovi roboti 80 hudozhnih robit mitcya buli konfiskovani Vidbuvav pokarannya v miscevosti mizh rikami Kostromoyu ta Vetlugoyu u selishi Suhobezvodne 25 chervnya 1956 zvilnenij 1957 povernuvsya do Snyatina Protyagom 30 rokiv pracyuvav u viddili arhitekturi rajvikonkomu Yak arhitektor zajmavsya rekonstrukciyeyu shkil stadioniv inshih 1957 organizuvav pri Snyatinskomu budinku pioneriv hudozhnyu studiyu Vikladav u Snyatinskomu kultosvitnomu uchilishi ta zagalnoosvitnih shkolah 1991 reabilitovanij Togo zh roku pislya smerti druzhini mitec pereyihav do Lvova Pohovanij u ridnomu Snyatini Tvorchij shlyahOdne z pershih vrazhen Yaroslava zapah farb yakimi cerkovnij malyar Orihovskij malyuvav portreti chleniv rodini Vin buv chi ne yedinim na toj chas hudozhnikom u misti U gimnaziyi Yaroslav zacikavivsya mistectvom u molodshih klasah zbirav reprodukciyi kartin hudozhnikiv riznih epoh bagato malyuye z naturi kopiyuye kartini Yaroslava Pstraka Ivana Trusha Osipa Kurilasa Mihajla Ivasyuka u 8 mu klasi navit vikonuye dekoraciyi na zamovlennya profesijnih teatriv Meshkayuchi v Kolomiyi 1936 1940 vlashtovuvav personalni vistavki zazhiv slavi portretista Malyuvav portreti vidomih ukrayinskih kulturnih diyachiv i politikiv Volodimira Kobrinskogo Bogdana Lepkogo Teofila Okunevskogo Zvertavsya j do zhanrovogo zhivopisu natyurmortu pejzazhu U povoyenni roki malyuvav dekoraciyi do vistav portreti ukrayinskih aktoriv Amvrosiya Buchmi Natali Uzhvij I Kosakovoyi Pislya povernennya z zaslannya stvoriv nizku tvoriv zokrema portret Natali Semanyuk vdovi Marka Cheremshini Rozrobiv proekt pobudovi hudozhno memorialnogo muzeyu Vasilya Kasiyana u Snyatini Z nagodi 800 littya Snyatina 1958 rozrobiv znachok poshtovu listivku emblemi hudozhnye oformlennya mista Vidbulosya dekilka personalnih vistavok hudozhnika 1991 Ivano Frankivskij hudozhnij muzej organizuvav vistavku tvoriv hudozhnika zokrema teatralnih U privatnomu arhivi sina hudozhnika Mirona zbereglisya tvori mitcya eskizi teatralnih dekoracij ta kostyumiv Osoblivo cinnim ye rukopis spogadiv hudozhnika Znivecheni spodivannya Okremi hudozhni roboti Portret Bogdana Hmelnickogoo 1929 papir vugillya 69 48 sm vlasnist KMNTGP Portret d ra Volodimira Kubijovicha 1936 polotno oliya 90 65 sm vlasnist Nacionalnogo muzeyu u Lvovi Portret druzhini u vikni 1936 polotno oliya 70 60 sm vlasnist rodini Portret prof D Nikolishina 1936 polotno oliya 86 78 sm vlasnist O Grinka Lviv Portret Volodimira Kobrinskogo 1948 polotno oliya 98 74 sm vlasnist KMNMGP Pejzazh iz vidom na kostel 1945 fanera oliya 22 5 28 5 sm depozit rodini v KMNMGP Portret Natali Semanyuk vdovi Marka Cheremshini 1959 polotno oliya 120 100 sm vlasnist muzeyu Marka Cheremshini u Snyatini Afisha do vistavi zadramoyu Lesi Ukrayinki U pushi 1961 papir guash pero 28 20 sm vlasnist rodini Sim yaDruzhina Nadiya urodzhena Kochij z yakoyu buli poruch vid yunih lit Narodilasya v s Liski Kolomijskogo rajonu dochka direktora tamteshnoyi shkoli Uchenicya Kolomijskoyi zhinochoyi gimnaziyi Vchitelka gromadsko politichna diyachka Sin Miron 1938 2012 golovnij rezhiser Pershogo ukrayinskogo teatru dlya ditej ta yunactva zasluzhenij diyach mistectv Ukrayini Meshkav u Lvovi Sin Oleksandr Zhdan 1942 2007 rajonnij arhitektor u Snyatini Vshanuvannya pam yatiTvori Lukaveckogo eksponuvalisya na vistavci sho vidbulasya u Lvovi 14 kvitnya 24 serpnya 1994 Vistavka tvoriv Ya Lukaveckogo vidbulasya 1998 v Nacionalnomu muzeyi u Lvovi Ivano Frankivski oblasna rada ta ODA zasnuvali premiyu imeni Ya Lukaveckogo v galuzi obrazotvorchogo mistectva j arhitekturi U berezni 2002 u stinah Lvivskogo nacionalnogo universitetu im Ivana Franka vidbulasya vistavka jogo teatralnih robit 2005 v Ivano Frankivsku na budinku de hudozhnik meshkav u 1940 ih vidkrito bronzovu memorialnu tablicyu iz portretnim zobrazhennyam 2008 u Kolomiyi na primishenni hudozhnoyi shkoli im Ya Pstraka vidkrito pam yatnu tablicyu Ya Lukaveckomu U Snyatini jogo imenem nazvana vulicya DzherelaNash teatr Kniga diyachiv ukrayinskogo mistectva Nyu Jork Parizh Sidnej Toronto 1975 T 1 Revuckij V V orbiti svitovogo teatru Kiyiv Harkiv Nyu Jork 1995 Revuckij V Po obriyu zhittya Kiyiv 1998 Revuckij V Vira Levicka Zhittya i scena Toronto Nyu Jork 1998 Arsenich P Mitec iz Snyatina do 90 richchya vid dnya narodzhennya Galichina 1998 27 berez Popadyuk M Skarbi Pokutski rodini Snyatin PrutPrint 2000 S 80 86 Vistavka tvoriv Ya Lukaveckogo buklet Ivano Frankivsk 2000 Voloshin L Yaroslav Lukaveckij Malyarstvo Risunki Scenografiya Lviv Ivano Frankivsk ZUKC 2008 124 s Stverdzhennya spodivan zbirnik na poshanu imeni Yaroslava Lukaveckogo statti materiali publikaciyi Uporyad R Yaciv Lviv ZUKC 2009 156 s Sidorenko L Portretist ukrayinskoyi eliti Postup 1998 23 lip Dodatok do avtobiografichnih spogadiv Ya Lukaveckogo S 1 Voloshin L Hudozhnik yak portret epohi Shashkevichiv kraj Kolomiya 1994 Ch 1 S 44 45 Lukaveckij Ya K zhivopis grafika scenografiya arhitektura Lviv 1991 Zaproshennya na vistavku Ya Lukaveckogo malyarstvo grafika scenografiya u Lvivskomu nacionalnomu muzeyi Lviv lipen serpen 1998 Shashko S Ti sho blizhche do drotiv bilshe lyublyat zhittya Visokij Zamok 1998 19 cherv Tokaruk I P Shulepa O S Lukaveckij Yaroslav Kornilovich 1 grudnya 2020 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2024 ISBN 966 02 2074 X