Волинська м'ясна порода ВРХ — порода великої рогатої худоби, виведена на Волині. Офіційно визнана новим селекційним досягненням і затверджена наказом Міністерства сільського господарства і продовольства України № 355 від 30 грудня 1994 р.
Історія створення
Волинська м'ясна є другою м'ясною породою великої рогатої худоби, виведеною в Україні. Необхідність створення волинської м'ясної породи зумовлена низкою соціально-економічних, продовольчих, енергетичних, ресурсних, екологічних чинників, а також специфікою зон Полісся і Прикарпаття України, де інші м'ясні породи худоби погано акліматизуються, недостатньо використовують природні і культурні пасовища.
Нова порода створювалась з 1974 по 1994 рік і є підсумком науково-виробничої роботи вчених Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції, фахівців обласного об'єднання по племінній справі в тваринництві, Ковельського науково-дослідного племпідприємства, обласного та районних управлінь сільського господарства, керівників та спеціалістів базових господарств, працівників тваринництва. Робота виконувалася під методичним керівництвом Мінсільгосппроду України (Карасик Ю. М.), Інституту розведення і генетики тварин Української академії аграрних наук (Зубець М. В.), Інституту тваринництва УААН (Доротюк З. Н.), Укрплемоб'єднання (Буркат В. П.).
Організації-організатори: Волинська державна сільськогосподарська дослідна станція, Інститут тваринництва УААН, Інститут розведення і генетики тварин УААН, Укрплемоб'єднання.
Автори виведення волинської м'ясної породи: Т. С. Янко, В. Ю. Потапчук, С. В. Тулайдан, М. В. Зубець, В. П. Буркат, Ю. М. Карасик, Л. М. Шевчук, В. А. Крочук, С. М. Долока, Е. М. Доротюк, Н. О. Бондар, О. В. Баюк, І. Д. Халамай, В. В. Карпюк, Г. Т. Шкурін, Я. В. Било, О. М. Окопний, О. Г. Тимченко, Л. О. Дунець, В. С. Сковородько, А. Г. Чабан, Ж. О. Ткаченко.
Волинська м'ясна порода створена методом складного відтворювального схрещування порід: і червоної польської (материнські), абердин-ангуської, герефордської, лімузинської (батьківської).
Відповідно до схеми в кінцевому результаті одержано тварин нової породи з наступними частками вихідних порід: лімузинської — 3/8 (37,5 %), абердин-ангуської і герефордської по 3/16 (18,75 %) та місцевої худоби — 1/4 (25 %), які в подальшому розводяться «в собі» методом чистопородного розведення.
Характеристика
Характерною особливістю породи є червона масть різних відтінків, комолість. Тварини мають міцну конституцію, пропорційну будову тіла: широкий, округлий тулуб з добре розвиненою мускулатурою.
Жива маса повновікових плідників — 950—1050, корів — 500—550, телят при народженні — 28-32 кг. Бугайці при вирощуванні на м'ясо у віці 15-18 місяців досягають живої маси 472—592 кг, середньодобові прирости — 1000—1200 г, витрати кормів на 1 кг приросту — 6,2-8,0 к.од., забійний вихід — 60-66 %, вихід м'якоті на 1 кг кісток — 5,1-6,1 кг. Корови мають добрі материнські якості, високу молочність і відтворювальну здатність, характеризуються довголіттям, отелення проходить легко.
Тварини пристосовані до умов Західного регіону України — добре переносять холод і спеку, ефективно використовують пасовища, грубі та соковиті корми.
Генеалогічна структура породи представлена 6 лініями, а саме: Цебрика 3888, Сонного-Кактуса, Буйного 3042, Ямба 3066, Красавчика 3004, Мудрого 3426 та 37 родинами. По кількості поголів'я серед вітчизняних м'ясних порід волинська м'ясна порода в Україні займає перше місце. Племінна база волинської м'ясної в Україні представлена 16 племзаводами та 17 племрепродукторами, з них у Волинській області — 14 племзаводами та 6 племрепродукторами. Ведучі племзаводи — СТзОВ «Зоря», «Турія», «В.Прометей», «Україна», «Пісочне», «Дружба» Ковельського, ФГ «Аміла» Турійського, СТзОВ «Баффало» Маневицького районів Волинської області.
Ковельський внутрішньопородний тип
У породі створено ковельський внутрішньопородний тип, затверджений спільним наказом Мінагрополітики України та УААН від 20.01.2010 р. № 14/3, який виведений методом поглинального схрещування маточного поголів'я чорно-рябої молочної породи з бугаями-плідниками волинської м'ясної породи до третього, четвертого покоління з подальшим прилиттям крові абердин-ангуської та лімузинської порід вищої генетичної цінності, з отриманням в кінцевому результаті тварин генотипу — волинська м'ясна 3/4, абердин-ангуська 1/8, лімузинська 1/8, які розводяться «в собі».
Тварини ковельського внутрішньопородного типу комолі, масть чорна або чорна з білими відмітинами на череві і лобі. Жива маса повновікових бугаїв-плідників становить 950—1000 кг, корів 570—610 кг. Вихід телят на 100 корів — 85-90 голів, тривалість ефективного використання корів — 11 років. Жива маса бичків у віці 15-18 місяців становить — 469—559 кг, середньодобові прирости — 1000—1200 г, забійний вихід — 63,0-63,3 %, вихід м'якоті на 1 кг кісток — 5,06-5,16 , молочність — 215—220 кг.
Бугайці даного типу в 15 і 18 місячному віці перевищують ровесників волинської м'ясної породи за живою масою на 20,2-21,5 %, по забійному виході на 5,1 %, а повновікових корів своїх ровесниць за живою масою на 8,3-12,6 %, по молочності на 13,4-16,3 %.
Характерними особливостями тварин ковельського внутрішньопородного типу є висока відтворювальна здатність, легкість отелень, пристосованість до природно-кліматичної зони Західного регіону, висока продуктивність, стійкість проти захворювань, стійка передача господарсько-корисних ознак нащадкам, ефективне використання пасовищ, грубих і соковитих кормів.
За генеалогічною структурою ковельський внутрішньопородний тип волинської м'ясної породи представлений 6 лініями, з яких три нові: Прем'єр Хай Райза 550122/2853, Прогреса 4, Цитруса 1498/09888 та існуючої в волинської м'ясної породи ліній Цебрика 3888, Ямба 3066, Буйного 3042 і 20 заводськими родинами.
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Volinska m yasna poroda VRH poroda velikoyi rogatoyi hudobi vivedena na Volini Oficijno viznana novim selekcijnim dosyagnennyam i zatverdzhena nakazom Ministerstva silskogo gospodarstva i prodovolstva Ukrayini 355 vid 30 grudnya 1994 r Logotip Volinskoyi m yasnoyi porodiIstoriya stvorennyaVolinska m yasna ye drugoyu m yasnoyu porodoyu velikoyi rogatoyi hudobi vivedenoyu v Ukrayini Neobhidnist stvorennya volinskoyi m yasnoyi porodi zumovlena nizkoyu socialno ekonomichnih prodovolchih energetichnih resursnih ekologichnih chinnikiv a takozh specifikoyu zon Polissya i Prikarpattya Ukrayini de inshi m yasni porodi hudobi pogano aklimatizuyutsya nedostatno vikoristovuyut prirodni i kulturni pasovisha Nova poroda stvoryuvalas z 1974 po 1994 rik i ye pidsumkom naukovo virobnichoyi roboti vchenih Volinskoyi derzhavnoyi silskogospodarskoyi doslidnoyi stanciyi fahivciv oblasnogo ob yednannya po pleminnij spravi v tvarinnictvi Kovelskogo naukovo doslidnogo plempidpriyemstva oblasnogo ta rajonnih upravlin silskogo gospodarstva kerivnikiv ta specialistiv bazovih gospodarstv pracivnikiv tvarinnictva Robota vikonuvalasya pid metodichnim kerivnictvom Minsilgospprodu Ukrayini Karasik Yu M Institutu rozvedennya i genetiki tvarin Ukrayinskoyi akademiyi agrarnih nauk Zubec M V Institutu tvarinnictva UAAN Dorotyuk Z N Ukrplemob yednannya Burkat V P Organizaciyi organizatori Volinska derzhavna silskogospodarska doslidna stanciya Institut tvarinnictva UAAN Institut rozvedennya i genetiki tvarin UAAN Ukrplemob yednannya Avtori vivedennya volinskoyi m yasnoyi porodi T S Yanko V Yu Potapchuk S V Tulajdan M V Zubec V P Burkat Yu M Karasik L M Shevchuk V A Krochuk S M Doloka E M Dorotyuk N O Bondar O V Bayuk I D Halamaj V V Karpyuk G T Shkurin Ya V Bilo O M Okopnij O G Timchenko L O Dunec V S Skovorodko A G Chaban Zh O Tkachenko Volinska m yasna poroda stvorena metodom skladnogo vidtvoryuvalnogo shreshuvannya porid i chervonoyi polskoyi materinski aberdin anguskoyi gerefordskoyi limuzinskoyi batkivskoyi Vidpovidno do shemi v kincevomu rezultati oderzhano tvarin novoyi porodi z nastupnimi chastkami vihidnih porid limuzinskoyi 3 8 37 5 aberdin anguskoyi i gerefordskoyi po 3 16 18 75 ta miscevoyi hudobi 1 4 25 yaki v podalshomu rozvodyatsya v sobi metodom chistoporodnogo rozvedennya HarakteristikaHarakternoyu osoblivistyu porodi ye chervona mast riznih vidtinkiv komolist Tvarini mayut micnu konstituciyu proporcijnu budovu tila shirokij okruglij tulub z dobre rozvinenoyu muskulaturoyu Zhiva masa povnovikovih plidnikiv 950 1050 koriv 500 550 telyat pri narodzhenni 28 32 kg Bugajci pri viroshuvanni na m yaso u vici 15 18 misyaciv dosyagayut zhivoyi masi 472 592 kg serednodobovi prirosti 1000 1200 g vitrati kormiv na 1 kg prirostu 6 2 8 0 k od zabijnij vihid 60 66 vihid m yakoti na 1 kg kistok 5 1 6 1 kg Korovi mayut dobri materinski yakosti visoku molochnist i vidtvoryuvalnu zdatnist harakterizuyutsya dovgolittyam otelennya prohodit legko Tvarini pristosovani do umov Zahidnogo regionu Ukrayini dobre perenosyat holod i speku efektivno vikoristovuyut pasovisha grubi ta sokoviti kormi Genealogichna struktura porodi predstavlena 6 liniyami a same Cebrika 3888 Sonnogo Kaktusa Bujnogo 3042 Yamba 3066 Krasavchika 3004 Mudrogo 3426 ta 37 rodinami Po kilkosti pogoliv ya sered vitchiznyanih m yasnih porid volinska m yasna poroda v Ukrayini zajmaye pershe misce Pleminna baza volinskoyi m yasnoyi v Ukrayini predstavlena 16 plemzavodami ta 17 plemreproduktorami z nih u Volinskij oblasti 14 plemzavodami ta 6 plemreproduktorami Veduchi plemzavodi STzOV Zorya Turiya V Prometej Ukrayina Pisochne Druzhba Kovelskogo FG Amila Turijskogo STzOV Baffalo Manevickogo rajoniv Volinskoyi oblasti Kovelskij vnutrishnoporodnij tip U porodi stvoreno kovelskij vnutrishnoporodnij tip zatverdzhenij spilnim nakazom Minagropolitiki Ukrayini ta UAAN vid 20 01 2010 r 14 3 yakij vivedenij metodom poglinalnogo shreshuvannya matochnogo pogoliv ya chorno ryaboyi molochnoyi porodi z bugayami plidnikami volinskoyi m yasnoyi porodi do tretogo chetvertogo pokolinnya z podalshim prilittyam krovi aberdin anguskoyi ta limuzinskoyi porid vishoyi genetichnoyi cinnosti z otrimannyam v kincevomu rezultati tvarin genotipu volinska m yasna 3 4 aberdin anguska 1 8 limuzinska 1 8 yaki rozvodyatsya v sobi Tvarini kovelskogo vnutrishnoporodnogo tipu komoli mast chorna abo chorna z bilimi vidmitinami na cherevi i lobi Zhiva masa povnovikovih bugayiv plidnikiv stanovit 950 1000 kg koriv 570 610 kg Vihid telyat na 100 koriv 85 90 goliv trivalist efektivnogo vikoristannya koriv 11 rokiv Zhiva masa bichkiv u vici 15 18 misyaciv stanovit 469 559 kg serednodobovi prirosti 1000 1200 g zabijnij vihid 63 0 63 3 vihid m yakoti na 1 kg kistok 5 06 5 16 molochnist 215 220 kg Bugajci danogo tipu v 15 i 18 misyachnomu vici perevishuyut rovesnikiv volinskoyi m yasnoyi porodi za zhivoyu masoyu na 20 2 21 5 po zabijnomu vihodi na 5 1 a povnovikovih koriv svoyih rovesnic za zhivoyu masoyu na 8 3 12 6 po molochnosti na 13 4 16 3 Harakternimi osoblivostyami tvarin kovelskogo vnutrishnoporodnogo tipu ye visoka vidtvoryuvalna zdatnist legkist otelen pristosovanist do prirodno klimatichnoyi zoni Zahidnogo regionu visoka produktivnist stijkist proti zahvoryuvan stijka peredacha gospodarsko korisnih oznak nashadkam efektivne vikoristannya pasovish grubih i sokovitih kormiv Za genealogichnoyu strukturoyu kovelskij vnutrishnoporodnij tip volinskoyi m yasnoyi porodi predstavlenij 6 liniyami z yakih tri novi Prem yer Haj Rajza 550122 2853 Progresa 4 Citrusa 1498 09888 ta isnuyuchoyi v volinskoyi m yasnoyi porodi linij Cebrika 3888 Yamba 3066 Bujnogo 3042 i 20 zavodskimi rodinami Posilannya