Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Михайло Миколайович Анненков (1835—1899) — російський генерал.
| Анненков Михайло Миколайович | |
|---|---|
 | |
| Народження | 23 квітня 1835[1] Санкт-Петербург, Російська імперія |
| Смерть | 9 січня 1899[1] (63 роки) |
| Поховання | Новодівочий цвинтар |
| Країна |  Російська імперія |
| Освіта | Академія Генерального штабу |
| Член | Леопольдина |
| Звання | генерал від інфантерії |
| Війни / битви | французько-прусська війна, Кримська війна, Польське повстання 1863—1864 і Російсько-турецька війна 1877–78 |
| Рід | d |
| Нагороди |         |
 Анненков Михайло Миколайович у Вікісховищі | |
Поміщик Лебединського повіту
Володар маєтку в с. Боброве він дослужився до чину генерала від інфантерії, був членом Військової ради Російської імперії, керував будівництвом Закаспійської залізниці в пустелях Середньої Азії.
Виховувався у Пажеському корпусі, який закінчив 1853 року. Від 1857 навчався в Академії Генерального штабу. 1863 року брав участь у придушенні Польського повстання. За службу отримав чин полковника і був призначений флігель-ад'ютантом.
Роботи поміщика
У 1867 році надрукував ряд статей у «Військовому збірнику» про використання залізниць у військовій справі, які дуже зацікавили керівників держави. В 1869 році одержав чин генерал-майора, призначений завідувачем пересування військ по усіх залізницях Росії. В 1871 році, під час франко-пруської війни, був посланий в пруську армію з метою ознайомитися з досвідом ведення війни. Повернувшись з відрядження, видав брошуру «Замітки та враження російського офіцера». В 1875 році подав записку про стан та силу залізниць Росії. Невтомно й уміло організовував залізничні перевозки під час російсько-турецької війни 1877—1878 р.р. Чин генерал- лейтенанта присвоєно 1 січня 1879 року.
Під час завоювання російськими військами Туркменії був поранений 18 грудня 1880 року: куля пробила йому руку.
У 1886-87 роках завідував будівництвом Самаркандської дільниці Закаспійської залізниці, яка була відкрита 15 травня 1888 р. В цьому ж році призначений управляючим цієї залізниці. її побудова обійшлася казні в 43 мільйони карбованців, кожна її верста — в 32000 золотих карбованців. Але це було досить дешево, якщо враховувати важкі умови праці на гарячих пісках пустелі, швидкість прокладки і високу якість робіт. У Західній Європі в свій час високо оцінювали будівництво Закаспійської залізниці, порівнюючи її стратегічне значення із будівництвом Суєцького каналу.
Голодомор
Під час голоду 1891—1892 років Михайла Анненкова поставили на чолі тимчасового особливого управління громадськими роботами, розпочатими урядом для допомоги населенню, яке постраждало від неврожаю.
Маєток поміщика
Маєток в с. Боброве він одержав у спадок від своєї матері Віри Іванівни Анненкової. Було тут у нього 1000 десятин орної землі. Він збудував триповерховий дерев'яний водяний млин на річці Псел і великий цегляний будинок з колонами і різними надбудовами. Зберігалось у ньому багато творів живопису, графіки, порцеляни та фаянсу. В середині будинку розміщався великий і високий зал з балконом для публіки. Біля входу в будинок знаходилися два мармурові скульптурні леви, перед будинком — красиві ажурні ворота, за воротами — круг з бузком, клумби з квітами, особливо багато було білих півоній. У дворі біля будинку росло багато великих лип. Після революції, у 20-30-ті роки, тут розміщався дитячий будинок, потім будинок для престарілих. Невдовзі після війни колишній будинок Анненкових розібрали, а цеглу з нього пустили на спорудження колгоспного свинарника.
Доньки Аннекнова
Дві доньки Михайла Анненкова, Марія та Віра, після смерті батька успадкували маєток «Боброве». Вони були фрейлинами останньої російської імператриці Олександри Федорівни. Заміж не виходили, дітей у них не було. Після революції 1917 р. емігрували у Францію. Марія Михайлівна померла в Парижі в 1942 році. Через двадцять років в будинку для престарілих на околиці французької столиці пішла з життя і Віра Михайлівна. Вони забрали з собою віддруковані на друкарській машинці російською мовою мемуари своєї бабусі Віри Іванівни Анненкової об ємом 700 сторінок під назвою «Правда и только правда».
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
Посилання
- Біографія М. М. Аннекнова
- з історії Лебедина [ 23 січня 2022 у Wayback Machine.]
- Лебединщина в іменах [ 14 вересня 2016 у Wayback Machine.]
Джерела
- Ткаченко Б. І. Лебедія, 2000
- Історико-документальний путівник «Старовинна садиба: німий свідок історії», с 37
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Annenkov Mihajlo Mikolajovich Annenkov 1835 1899 rosijskij general Annenkov Mihajlo MikolajovichNarodzhennya23 kvitnya 1835 1835 04 23 1 Sankt Peterburg Rosijska imperiyaSmert9 sichnya 1899 1899 01 09 1 63 roki PohovannyaNovodivochij cvintarKrayina Rosijska imperiyaOsvitaAkademiya Generalnogo shtabuChlenLeopoldinaZvannyageneral vid infanteriyiVijni bitvifrancuzko prusska vijna Krimska vijna Polske povstannya 1863 1864 i Rosijsko turecka vijna 1877 78RiddNagorodi Annenkov Mihajlo Mikolajovich u VikishovishiPomishik Lebedinskogo povituVolodar mayetku v s Bobrove vin dosluzhivsya do chinu generala vid infanteriyi buv chlenom Vijskovoyi radi Rosijskoyi imperiyi keruvav budivnictvom Zakaspijskoyi zaliznici v pustelyah Serednoyi Aziyi Vihovuvavsya u Pazheskomu korpusi yakij zakinchiv 1853 roku Vid 1857 navchavsya v Akademiyi Generalnogo shtabu 1863 roku brav uchast u pridushenni Polskogo povstannya Za sluzhbu otrimav chin polkovnika i buv priznachenij fligel ad yutantom Roboti pomishika U 1867 roci nadrukuvav ryad statej u Vijskovomu zbirniku pro vikoristannya zaliznic u vijskovij spravi yaki duzhe zacikavili kerivnikiv derzhavi V 1869 roci oderzhav chin general majora priznachenij zaviduvachem peresuvannya vijsk po usih zaliznicyah Rosiyi V 1871 roci pid chas franko pruskoyi vijni buv poslanij v prusku armiyu z metoyu oznajomitisya z dosvidom vedennya vijni Povernuvshis z vidryadzhennya vidav broshuru Zamitki ta vrazhennya rosijskogo oficera V 1875 roci podav zapisku pro stan ta silu zaliznic Rosiyi Nevtomno j umilo organizovuvav zaliznichni perevozki pid chas rosijsko tureckoyi vijni 1877 1878 r r Chin general lejtenanta prisvoyeno 1 sichnya 1879 roku Pid chas zavoyuvannya rosijskimi vijskami Turkmeniyi buv poranenij 18 grudnya 1880 roku kulya probila jomu ruku U 1886 87 rokah zaviduvav budivnictvom Samarkandskoyi dilnici Zakaspijskoyi zaliznici yaka bula vidkrita 15 travnya 1888 r V comu zh roci priznachenij upravlyayuchim ciyeyi zaliznici yiyi pobudova obijshlasya kazni v 43 miljoni karbovanciv kozhna yiyi versta v 32000 zolotih karbovanciv Ale ce bulo dosit deshevo yaksho vrahovuvati vazhki umovi praci na garyachih piskah pusteli shvidkist prokladki i visoku yakist robit U Zahidnij Yevropi v svij chas visoko ocinyuvali budivnictvo Zakaspijskoyi zaliznici porivnyuyuchi yiyi strategichne znachennya iz budivnictvom Suyeckogo kanalu Golodomor Pid chas golodu 1891 1892 rokiv Mihajla Annenkova postavili na choli timchasovogo osoblivogo upravlinnya gromadskimi robotami rozpochatimi uryadom dlya dopomogi naselennyu yake postrazhdalo vid nevrozhayu Mayetok pomishika Mayetok v s Bobrove vin oderzhav u spadok vid svoyeyi materi Viri Ivanivni Annenkovoyi Bulo tut u nogo 1000 desyatin ornoyi zemli Vin zbuduvav tripoverhovij derev yanij vodyanij mlin na richci Psel i velikij ceglyanij budinok z kolonami i riznimi nadbudovami Zberigalos u nomu bagato tvoriv zhivopisu grafiki porcelyani ta fayansu V seredini budinku rozmishavsya velikij i visokij zal z balkonom dlya publiki Bilya vhodu v budinok znahodilisya dva marmurovi skulpturni levi pered budinkom krasivi azhurni vorota za vorotami krug z buzkom klumbi z kvitami osoblivo bagato bulo bilih pivonij U dvori bilya budinku roslo bagato velikih lip Pislya revolyuciyi u 20 30 ti roki tut rozmishavsya dityachij budinok potim budinok dlya prestarilih Nevdovzi pislya vijni kolishnij budinok Annenkovih rozibrali a ceglu z nogo pustili na sporudzhennya kolgospnogo svinarnika Donki Anneknova Dvi donki Mihajla Annenkova Mariya ta Vira pislya smerti batka uspadkuvali mayetok Bobrove Voni buli frejlinami ostannoyi rosijskoyi imperatrici Oleksandri Fedorivni Zamizh ne vihodili ditej u nih ne bulo Pislya revolyuciyi 1917 r emigruvali u Franciyu Mariya Mihajlivna pomerla v Parizhi v 1942 roci Cherez dvadcyat rokiv v budinku dlya prestarilih na okolici francuzkoyi stolici pishla z zhittya i Vira Mihajlivna Voni zabrali z soboyu viddrukovani na drukarskij mashinci rosijskoyu movoyu memuari svoyeyi babusi Viri Ivanivni Annenkovoyi ob yemom 700 storinok pid nazvoyu Pravda i tolko pravda PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563PosilannyaBiografiya M M Anneknova z istoriyi Lebedina 23 sichnya 2022 u Wayback Machine Lebedinshina v imenah 14 veresnya 2016 u Wayback Machine DzherelaTkachenko B I Lebediya 2000 Istoriko dokumentalnij putivnik Starovinna sadiba nimij svidok istoriyi s 37