Чернітка чорногорла Чорногорла чернітка північний підвид M m miniatus Чорногорла чернітка південний підвид M m aurantiac

Чернітка чорногорла

Чорногорла чернітка (північний підвид M. m. miniatus)

Чорногорла чернітка (південний підвид M. m. aurantiacus)

Охоронний статус

Найменший ризик (МСОП 3.1)

Біологічна класифікація

Домен:	Ядерні (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Інфратип:	Хребетні (Vertebrata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина:	Піснярові (Parulidae)
Рід:	Чернітка (Myioborus)
Вид:	Чернітка чорногорла

Біноміальна назва

Myioborus miniatus
(Swainson, 1827)

Ареал виду

Підвиди

(див. текст)

Посилання

Вікісховище:	Myioborus miniatus
Віківиди:	Myioborus miniatus
ITIS:	178985
МСОП:	22721898
NCBI:	182939

Чернітка чорногорла (Myioborus miniatus) — вид горобцеподібних птахів родини піснярових (Parulidae). Мешкає в Мексиці, Центральній і Південній Америці. Виділяють низку підвидів.

Опис

Пташеня чорногорлої чернітки (підвид *M. m. aurantiacus*)

Довжина птаха становить 13-13,5 см, вага 9,5 г. Довжина крила самця становить 5,8—6,7 см, довжина крила самиці 5,8-6,5 см. Голова і верхня частина тіла темно-сірі. Обличчя, горло, крила, хвіст, дзьоб і лапи чорні. Нижня частина тіла різниться в залежності від підвиду: у північних підвидів вона яскраво-червона, а у південних підвидів вона жовта з оранжевим відтінком. Виду не притаманний статевий диморфізм. Верхня частина тіла в молодих птахів сіра, а нижня частина тіла — пістрява, коричнювата.

Підвиди

Виділяють дванадцять підвидів:

M. m. miniatus (Swainson, 1827) — західна, південно-західна Мексика;
M. m. molochinus Wetmore, 1942 — східна Мексика;
M. m. intermedius (Hartlaub, 1852) — південна Мексика і східна Гватемала;
M. m. hellmayri Van Rossem, 1936 — південна Гватемала, південний захід Сальвадору;
M. m. connectens Dickey & Van Rossem, 1928 — Сальвадор, Гондурас, північ Нікарагуа;
M. m. comptus Wetmore, 1944 — захід, центр Коста-Рики;
M. m. aurantiacus (Baird, SF, 1865) — східна Коста-Рика, західна Панама;
M. m. ballux Wetmore & Phelps, 1944 — східна Панама, північний Еквадор, західна Венесуела;
M. m. sanctaemartae Zimmer, JT, 1949 — північна Колумбія;
M. m. pallidiventris (Chapman, 1899) — північна Венесуела;
M. m. subsimilis Zimmer, JT, 1949 — південний захід Еквадору, північний схід Перу;
M. m. verticalis (d'Orbigny & Lafresnaye, 1837) — південь Еквадору, центральна Болівія, південний схід Венесуели, західна Гаяна, північна Бразилія.

Поширення і екологія

Чорногорлі чернітки поширені від Мексики до Болівії. загалом вид є осілим, однак спостерігається вертикальна міграція. Північний підвид також мігрує до США, на південний схід Аризони і паіденний захід Нью-Мексико. В Мексиці і на півночі Центральної Америки птахи живуть у вологих гірських соснових і дубових лісах, а також в хмарних тропічних лісах на висоті від 1500 до 3000 м над рівнем моря. в Коста-Риці птахи живуть в гірських тропічних лісах на висоті від 700 до 2000, іноді до 3000 м над рівнем моря. в Південній Америці птахи жувать в гірських лісах Анд, а також в тепуях.

Розмноження

Гніздо чашоподібне, зроблене з моху, розміщується в нижньому ярусі лісу і на землі. В кладці 2-3 яйця. Сезон розмноження залежить від широти: в Коста-Риці він триває з квітня по травень, а в Колумбії з грудня по липень. Інкубаційний період триває 13-15 днів. пташенята покриваються пір'ям через 12-14 днів.

Примітки

BirdLife International (2016). . Архів оригіналу за 27 червня 2021. Процитовано 19 липня 2021.
Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
F. Gill, D. Donsker & P. Rasmussen (red.). New World warblers, mitrospingid tanagers (англ.). IOC World Bird List (v10.2). Процитовано 20 січня 2021.

Джерела

Curson, Quinn and Beadle, New World Warblers
Skutch, Alexander F. (1954). (PDF). Life Histories of Central American Birds. Pacific Coast Avifauna, Number 31. Berkeley, California: Cooper Ornithological Society. с. 357—370. Архів оригіналу (PDF) за 27 червня 2021. Процитовано 19 липня 2021.

Це незавершена стаття з орнітології.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] BirdLife International (2016). . Архів оригіналу за 27 червня 2021. Процитовано 19 липня 2021.

[2] Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .

[ioc-3] F. Gill, D. Donsker & P. Rasmussen (red.). New World warblers, mitrospingid tanagers (англ.). IOC World Bird List (v10.2). Процитовано 20 січня 2021.