Стівен Келлерт англ Stephen Robert Kellert відомий американський екосоціолог і екофілософ Професор соціальної екології Ш

Стівен Келлерт (англ. Stephen Robert Kellert) — відомий американський екосоціолог і екофілософ. Професор соціальної екології Школи лісівництва та природоохоронних наук Єльського університету. Провідний спеціаліст у галузі природоохоронних мотивацій і ціннісних орієнтацій. Автор відомих книг «Гіпотеза біофілії» (англ. The Biophilia Hypothesis) (спільно з Е. О. Вілсоном (англ. E. O. Wilson), «Цінність життя» (англ. The value of life).

З творчої біографії

Однією з найважливіших теоретичних розробок Стівена Келлерта є подальший розвиток концепції біофілії. Біофілія — генетично відбита в людській природі любов до живих істот. Цей термін був введений відомим американським біологом Е. Вільсоном в 1984 році. На думку Келлерта, дев'ять цінностей (матеріальна, натуралістична, науково-екологічна, естетична, символічна, доміністична, гуманістична, моралістична, негативістська), що є біологічними за походженням, «являють собою основні структури людського ставлення та адаптації до природного світу, що розвинулися в ході людської еволюції (…). Вважається, що ці дев'ять цінностей відображають спектр фізичних, емоційних і інтелектуальних виразів біофільної тенденції асоціюватися з природою».

Як вважає Стівен Келлерт, на відміну від «міцно прив'язаних» дихання і живлення, які здійснюються майже автоматично, біофільні цінності повинні культивуватися, щоб досягти їх повного вираження. Люди потребують приєднання до природи й різноманітності життя: завдяки цьому поліпшується їхній духовний і фізичний стан. Іншими словами, ідея біофілії заявляє про властиву людині потребу цінувати життя і природні процеси й може бути взята як важлива складова ідеології природоохорони. Що, на жаль, поки не робиться. «Цим можна пояснити існуюче нині порочне коло: заперечення суспільством важливості багатих і винагороджуючих відносин з природою вносить свій внесок у кризу знищення, що, своєю чергою, ще більше віддаляє людей від світу природи».

Як соціолог С. Келлерт провів численні дослідження в США, Західній Європі та Японії. Його висновки дуже цікаві та надають поборникам екологічної етики значущі аргументи.

«Наше дослідження ясно відкрило зв'язок між жорстокістю щодо тварин в дитинстві й агресивною й антигромадською поведінкою серед насильницьких злочинців в зрілому віці. Ці результати демонструють, що погані відносини з живими істотами можуть породити збочену відчуженість і невдоволення. Навпаки, культивування більш доброго ставлення до тварин могло б підтримувати більш м'яке ставлення до інших людей і суспільства», — пише вчений.

Келлерт вважає, що освіта і етика стануть вже в недалекому майбутньому так само важливі, як наука, політика і менеджмент в досягненні цілей охорони природи. «Досвідчені й етично відповідальні громадяни — екологічно грамотні й морально заклопотані — будуть невід'ємним інгредієнтом у забезпеченні та відновленні цілісності й здоров'я біосфери (…). Заклики до грамотності в галузі довкілля стали чимось на зразок кліше і висловлюються з великою урочистістю й іноді переконаністю. Сумною реальністю, однак, залишається те, що освіта в галузі довкілля отримує набагато меншу фінансову підтримку або професійну престижність, ніж наука про природні ресурси, чи політика, або менеджмент (…). Багато армій марширують під прапором освіти в галузі довкілля (…). Але зв'язок з громадськістю і зусилля засобів масової інформації ніколи не зможуть замінити виконання більш складної й важливої задачі екоосвіти (…). Хоча інформована, свідома й оцінююча публіка є незамінною, цього недостатньо. Точно так важлива потреба в культивуванні етики турботи й співчуття щодо різноманітності життя».

На думку вченого етика, заснована тільки на матеріалістичних або альтруїстичних аргументах, не може бути дієвою. Необхідно розглядати всі істоти як такі, що мають внутрішню цінність і право на життя, розширювати наше розуміння того, що люди отримують кошти до фізичного і духовного існування від багатства своїх зв'язків з широким розмаїттям життя.

Премії й нагороди

2011. Achievement Award, Connecticut Outdoor and Environmental Education Association
2010. Service Award, Yale School of Forestry & Environmental Studies
2009. George B. Hartzog Award for Environmental Conservation, Clemson University
2008. American Publishers Professional and Scholarly Best Book of Year Award in Architecture and Urban Planning for «Biophilic Design»
2006. Outstanding Research Award for contributions to theory and science. North American Association for Environmental Education.
2000. Listed and work described: "American Environmental Leaders: From Colonial Times to the Present. Anne Beecher, ed. Santa Barbara: ABC-CLIO Books.
2001. The Wildlife Society, Outstanding Edited Book, «Ecology and Management of Large Mammals in North America» (contributor)
1997. National Conservation Achievement Award, National Wildlife Federation
1990. Distinguished Individual Achievement, Society for Conservation Biology
1987. Winner, Best Publication of the Year, International Foundation for Environmental Conservation
1985–1986 Fulbright Research Fellow, Japan, Council for International Exchange of Scholars, Japan-US Educational Commission
1983. Special Achievement Award, National Wildlife Federation

Див. також

Публікації

Келлерт С. Девять основных ценностей природы и биофилия // Любовь к природе. Мат. Междунар. школы-семинара Трибуна-6. — К.: Киев. эколого-культурный центр, 1997. — С. 7-26.
Kellert S. Urban American perceptions of animals and the natural environmental // Urban ecology. — 1984. — № 8. — Р. 209–228.
Kellert S. The biophilia hypothesis: aristotelian echoes of the «good life». — Yale Univ. Press, 1993. — 42 p.
Kellert S. The value of life. — Covelo: Island Press/Shearwater Books, 1996. — 250 p.
Kellert S. Kinship to mastery. — Washington, D.C., Covelo, California: Island Press-Shearwater Books, 1997. — 256 p.
Kellert S., Powell R., Ham S. Interactional theory and the sustainable nature-based tourism experience // Society and Natural Resources. — 2009. — Vol. 22. — P. 761–776.
Kellert S., Auster P. et all. Developing an ocean ethic: science, utility, aesthetics, self-interest, and different ways of knowing // Conservation Biology. — 2009. — Vol. 23. — P. 233–235.

Про нього

Борейко В. Е. Введение в природоохранную эстетику / Изд. 2-е, доп. — К.: Киев. эколого-культурный центр, 1999. — 128 с.

Примітки

Kellert S. The biophilia hypothesis: aristotelian echoes of the «good life». — Yale Univ. Press, 1993. — 42 p.
Kellert S. The value of life, Covelo: Island Press/Shearwater Books, 1996. — 250 p.
Келлерт С. Девять основных ценностей природы и биофилия // Любовь к природе. Мат. Междунар. школы-семинара Трибуна-6. — К.: Киев. эколого-культурный центр, 1997. — С. 7-26.

Ресурси Інтернету

Edward O. Wilson's Biophilia Hypothesis (wilderdom.com)
()
, website for Biophilia magazine.
«Biophilia: Does Visual Contact with Nature Impact on Health and Well-Being?» National Center for Biotechnology Information (www.ncbi.nlm.nih.gov)
[www.bullfrogfilms.com Biophilic Design: The Architecture of Life. 2011]
[www.biophilicdesign.net Biophilic Design: The Architecture of Life. 2011]

[1] Kellert S. The biophilia hypothesis: aristotelian echoes of the «good life». — Yale Univ. Press, 1993. — 42 p.

[6abc-2] Kellert S. The value of life, Covelo: Island Press/Shearwater Books, 1996. — 250 p.

[7abc-3] Келлерт С. Девять основных ценностей природы и биофилия // Любовь к природе. Мат. Междунар. школы-семинара Трибуна-6. — К.: Киев. эколого-культурный центр, 1997. — С. 7-26.