Міхал Любомирський (1752–1825)

Михайло Любомирський (1752—1825, Дубно) — польсько-український князь гербу Шренява без хреста, генерал-лейтенант Волинської та Подільської дивізій з 1792, сеймовий суддя, лицар Мальтійського Ордену з 1798, спадковий Мальтійський командор у Великому Католицькому Пріораті Речі Посполитої.

Михайло Любомирський
Народився	1752 Київ, Київська губернія, Російська імперія
Помер	1825 або 1809 Дубно, Дубенський повіт, Волинська губернія, Російська імперія або Республіка Польща
Країна	Річ Посполита
Діяльність	аристократ
Титул	Князь Священної Римської імперії
Посада	Князь Священної Римської імперії і посол Сейму Речі Посполитої^[d]
Військове звання	генерал
Рід	Любомирські
Батько	Станіслав Любомирський
Мати	^d
Брати, сестри	Олександр Любомирський, Францішек Ксаверій Любомирський і Юзеф Любомирський
У шлюбі з	^d
Діти	^d і ^d
Нагороди
Йосип Любомирський (1785-1870), сенатор, таємний радник. Казимир Любомирський Тереза Любомирська (1793-1847), дружина з 1811 князя Максиміліана Яблоновського (1785-1846). Едвард Казимир Любомирський (1796–1823) Джерела Jerzy Baranowski, Marcin Libicki, Andrzej Rottermund, Maria Starnawska, Zakon Maltański w Polsce, Warszawa 2000. Stanisław Załęski, O masonii w Polsce, od roku 1738 do 1822: na źródłach wyłącznie masońskich Kraków 1908. Mariusz Machynia, Czesław Srzednicki, Wojsko koronne. Sztaby i kawaleria, Kraków 2002.