Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Володимир Пилипович Подзігун (11 квітня 1923 — 28 квітня 2001) — радянський офіцер-артилерист, Герой Радянського Союзу (1944).
| Володимир Пилипович Подзігун | ||||||
|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||
| Народження | 11 квітня 1923 с.Беререзино нині с.Червоний Кут (Жашківський район) | |||||
| Смерть | 28 квітня 2001 (78 років) Біла Церква | |||||
| Країна |  СРСР | |||||
| Приналежність |  Радянська армія | |||||
| Рід військ |  артилерія | |||||
| Роки служби | 1941–1961 | |||||
| Партія | КПРС | |||||
| Звання |  Підполковник | |||||
| Війни / битви | Німецько-радянська війна | |||||
| Нагороди |
| |||||
Біографія
Народився 11 квітня 1923 року в селі Березівка (зараз Маньківський район Черкаської області України) в сім'ї робітника. Українець. Освіта середня.
У Червоній Армії з червня 1941 року.
На фронтах німецько-радянської війни з березня 1942 року. Будучи командиром відділення розвідки 472-го артилерійського полку (42-а стрілецька дивізія, 33-я армія, Західний фронт) старший сержант Володимир Подзігун в наступальному бою за у села Козяни (Дубровенський район Вітебської області Білорусі) 14 листопада 1943 року знищив ворожий дзот, а гарнізон іншого дзоту взяв у полон. У критичну хвилину бою старший сержант Подзігун В.П. замінив вибулого з ладу командира батальйону. 23 грудня 1943 року Володимир Подзігун з бійцями ввіреного йому відділення проник у тил противника, блокував бліндаж, і в рукопашній сутичці знищив одного гітлерівця, а іншого взяв у полон.
22 серпня 1944 року старшому сержанту Подзігуну Володимиру Пилиповичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 3870).
Після війни В.П. Подзігун продовжував службу в армії. У 1945 році він закінчив Вищу офіцерську артилерійську школу, в 1948 році – курси удосконалення офіцерського складу (КУОС) і в 1954 році – Сумське артилерійське військове училище.
З березня 1961 року підполковник Подзігун В.П. у запасі. Жив у місті Біла Церква Київської області України. Працював у Білоцерківському взуттєвому об'єднанні. Помер 28 квітня 2001 року.
Література
- Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь в 2 томах. Том II: — Москва: Воениздат, 1988. — стор. 285
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Podzigun Volodimir Pilipovich Podzigun 11 kvitnya 1923 19230411 28 kvitnya 2001 radyanskij oficer artilerist Geroj Radyanskogo Soyuzu 1944 Volodimir Pilipovich PodzigunNarodzhennya11 kvitnya 1923 1923 04 11 s Bererezino nini s Chervonij Kut Zhashkivskij rajon Smert28 kvitnya 2001 2001 04 28 78 rokiv Bila CerkvaKrayina SRSRPrinalezhnist Radyanska armiyaRid vijsk artileriyaRoki sluzhbi1941 1961PartiyaKPRSZvannya PidpolkovnikVijni bitviNimecko radyanska vijnaNagorodi 3870 BiografiyaNarodivsya 11 kvitnya 1923 roku v seli Berezivka zaraz Mankivskij rajon Cherkaskoyi oblasti Ukrayini v sim yi robitnika Ukrayinec Osvita serednya U Chervonij Armiyi z chervnya 1941 roku Na frontah nimecko radyanskoyi vijni z bereznya 1942 roku Buduchi komandirom viddilennya rozvidki 472 go artilerijskogo polku 42 a strilecka diviziya 33 ya armiya Zahidnij front starshij serzhant Volodimir Podzigun v nastupalnomu boyu za u sela Kozyani Dubrovenskij rajon Vitebskoyi oblasti Bilorusi 14 listopada 1943 roku znishiv vorozhij dzot a garnizon inshogo dzotu vzyav u polon U kritichnu hvilinu boyu starshij serzhant Podzigun V P zaminiv vibulogo z ladu komandira bataljonu 23 grudnya 1943 roku Volodimir Podzigun z bijcyami vvirenogo jomu viddilennya pronik u til protivnika blokuvav blindazh i v rukopashnij sutichci znishiv odnogo gitlerivcya a inshogo vzyav u polon 22 serpnya 1944 roku starshomu serzhantu Podzigunu Volodimiru Pilipovichu prisvoyeno zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu z vruchennyam ordena Lenina i medali Zolota Zirka 3870 Pislya vijni V P Podzigun prodovzhuvav sluzhbu v armiyi U 1945 roci vin zakinchiv Vishu oficersku artilerijsku shkolu v 1948 roci kursi udoskonalennya oficerskogo skladu KUOS i v 1954 roci Sumske artilerijske vijskove uchilishe Pam yatna doshka na budinku v yakomu zhiv Podzigun V P u Bilij Cerkvi Z bereznya 1961 roku pidpolkovnik Podzigun V P u zapasi Zhiv u misti Bila Cerkva Kiyivskoyi oblasti Ukrayini Pracyuvav u Bilocerkivskomu vzuttyevomu ob yednanni Pomer 28 kvitnya 2001 roku LiteraturaGeroi Sovetskogo Soyuza Kratkij biograficheskij slovar v 2 tomah Tom II Moskva Voenizdat 1988 stor 285