Diplomys labilis (рудий деревний щур) — вид гризунів родини щетинцевих, що зустрічається в Панамі (включаючи острова Сан-Мігель), можливо також у західній Колумбії і Північному Еквадорі від низовин до 1500 м над рівнем моря. Живе у вічнозелених і листяних лісах, мангрових заростях, плантаціях та іншій рослинності.
Diplomys labilis | |
---|---|
Біологічна класифікація | |
Царство: | Тварини (Animalia) |
Тип: | Хордові (Chordata) |
Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
Клас: | Ссавці (Mammalia) |
Ряд: | Мишоподібні (Rodentia) |
Родина: | Щетинцеві (Echimyidae) |
Триба: | Echimyini |
Рід: | Diplomys |
Вид: | D. labilis |
Біноміальна назва | |
Diplomys labilis |
Етимологія
лат. Labor — «робота, втома, зусилля», лат. ilis — суфікс, що означає «здібність», отже, разом — «працівник, трудар».
Поведінка
Нічний, виключно деревний гризун, який не був спійманий на ґрунті. Рухається повільно і може залишатись нерухомим протягом тривалого часу, але швидко піднімається якщо є загроза. Протягом дня дорослі пари або самотні особини сплять в отворах на деревах. Якщо їх потурбувати, вдаривши по стовбуру зайнятого дерева, вони виставляють свої голови назовні. Така поведінка добре відома сільським жителям, які повідомляють, що гризуни займають дерева біля води і завжди в парах. Пари можуть подорожувати і харчуватись разом уночі. Раціон, ймовірно, включає в себе плоди і молоді листки. Величина приплоду від 1 до 2 і розмноження може відбутися в будь-який місяць року.
Морфологія
Морфометрія: довжина голови й тіла: 212—340, хвоста: 175—249, задньої лапи: 40–48, вух: 12–20 мм, вага 300—492 грам. Це великий гризун із червонувато-коричневою верхньою частиною тіла й світло-оранжевою нижньою. Волосяний покрив густий і грубий, не колючий. Голова сірувата з білими плямами біля основи вібрисів і за вухами. Вуха короткі та широкі. Хвіст коротший довжини голови і тіла, шкіра рожева, густо вкрита коричневим волоссям. Ноги короткі та широкі, зверху жовто-коричневі. Блиск очей помірно яскравий, червонуватий.
Примітки
- Українська назва є транскрибуванням та/або перекладом латинської назви авторами статті і в авторитетних україномовних джерелах не знайдена.
Джерела
- вебсайт МСОП
- Vallejo A. F., Boada C. (2017). Diplomys labilis. Mamíferos del Ecuador. Museo de Zoología, Pontificia Universidad Católica del Ecuador. Процитовано 05.03.2020. (ісп.)
- Fiona Reid A field guide to the mammals of Central America & Southeast Mexico — Oxford University Press, 2009, p. 252
Це незавершена стаття з теріології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Diplomys labilis rudij derevnij shur vid grizuniv rodini shetincevih sho zustrichayetsya v Panami vklyuchayuchi ostrova San Migel mozhlivo takozh u zahidnij Kolumbiyi i Pivnichnomu Ekvadori vid nizovin do 1500 m nad rivnem morya Zhive u vichnozelenih i listyanih lisah mangrovih zarostyah plantaciyah ta inshij roslinnosti Diplomys labilis Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klada Sinapsidi Synapsida Klas Ssavci Mammalia Ryad Mishopodibni Rodentia Rodina Shetincevi Echimyidae Triba Echimyini Rid Diplomys Vid D labilis Binomialna nazva Diplomys labilis Bangs 1901 Etimologiyalat Labor robota vtoma zusillya lat ilis sufiks sho oznachaye zdibnist otzhe razom pracivnik trudar PovedinkaNichnij viklyuchno derevnij grizun yakij ne buv spijmanij na grunti Ruhayetsya povilno i mozhe zalishatis neruhomim protyagom trivalogo chasu ale shvidko pidnimayetsya yaksho ye zagroza Protyagom dnya dorosli pari abo samotni osobini splyat v otvorah na derevah Yaksho yih poturbuvati vdarivshi po stovburu zajnyatogo dereva voni vistavlyayut svoyi golovi nazovni Taka povedinka dobre vidoma silskim zhitelyam yaki povidomlyayut sho grizuni zajmayut dereva bilya vodi i zavzhdi v parah Pari mozhut podorozhuvati i harchuvatis razom unochi Racion jmovirno vklyuchaye v sebe plodi i molodi listki Velichina priplodu vid 1 do 2 i rozmnozhennya mozhe vidbutisya v bud yakij misyac roku MorfologiyaMorfometriya dovzhina golovi j tila 212 340 hvosta 175 249 zadnoyi lapi 40 48 vuh 12 20 mm vaga 300 492 gram Ce velikij grizun iz chervonuvato korichnevoyu verhnoyu chastinoyu tila j svitlo oranzhevoyu nizhnoyu Volosyanij pokriv gustij i grubij ne kolyuchij Golova siruvata z bilimi plyamami bilya osnovi vibrisiv i za vuhami Vuha korotki ta shiroki Hvist korotshij dovzhini golovi i tila shkira rozheva gusto vkrita korichnevim volossyam Nogi korotki ta shiroki zverhu zhovto korichnevi Blisk ochej pomirno yaskravij chervonuvatij PrimitkiUkrayinska nazva ye transkribuvannyam ta abo perekladom latinskoyi nazvi avtorami statti i v avtoritetnih ukrayinomovnih dzherelah ne znajdena Dzherelavebsajt MSOP Vallejo A F Boada C 2017 Diplomys labilis Mamiferos del Ecuador Museo de Zoologia Pontificia Universidad Catolica del Ecuador Procitovano 05 03 2020 isp Fiona Reid A field guide to the mammals of Central America amp Southeast Mexico Oxford University Press 2009 p 252 Ce nezavershena stattya z teriologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi