Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ненсі Ворд (1738—1822 або 1824) — [en]» з племені черокі. Цей статус дозволяв їй брати участь у зборах і ухвалювати рішення разом з вождями племені та іншими військовими жінками. Вірила в мирне співіснування з євроамериканцями і вела з ними переговори, також була послом, відіграла значну роль у збереженні миру. Її діяльність сприяла суттєвим змінам у спільноті черокі.
| Ненсі Ворд | |
|---|---|
 | |
| Народилася | 1738 d, Монро, Теннессі, США |
| Померла | 1822[1] або 1824[1] Теннессі, США |
| Поховання | d[2] |
| Країна |  США |
| Національність | черокі[3][4] |
| Діяльність | політична діячка |
| |
Військова жінка
Ненсі народилася в головному місті черокі, [en]. Її чероцьке ім'я Nanyehi, що перекладається як «та, хто йде першою». Вона була дочкою британського офіцера і сестри вождя черокі (з клану Вовків) і знала обидві мови (англійську та мову черокі). У своєму племені вона носила високий титул «військової жінки», який дозволяв їй брати участь у вищих зборах і ухвалювати рішення нарівні з усіма. Цей статус дістався їй після того, як вона продемонструвала себе як хорошого воїна під час військового конфлікту між черокі і плем'ям струмка 1775 року. В тому бою вбито її чоловіка, а Ненсі підняла його зброю і кинулася в бій, ведучи свій народ до перемоги. Так у віці 18 років Ненсі стала членом ради вождів. Її також призначено головою ради жінок і вона взяла на себе роль перемовниці й посла.
Ненсі вийшла заміж вдруге. Її новим чоловіком став Браєн Ворд, у якого, однак, на той момент вже була дружина, яка жила в Південній Кароліні. Незабаром він повернувся до своєї першої дружини, але не перестав підтримувати стосунків з Ненсі.
Зміни в суспільстві
На початку 1760-х років Черокі уклали союз з англійськими колоністами. В обмін на допомогу індіанців, колоністи обіцяли захищати їх від нападів племені струмка і племені чокто. Це призвело до будівництва військової бази англійців на землях черокі. Однак стався інцидент, у ході якого англійські військові вбили групу індіанців черокі, що поверталися з полювання. Щоб помститися, індіанці вбили 20 поселенців військової бази і з цього почався дворічний конфлікт між черокі і поселенцями.
Як військова жінка, Ненсі мала можливість звільняти полонених за власним рішенням. 1776 року вона звільнила з полону місіс Лідію Бін, яку Ненсі привела у свій будинок, щоб вилікувати її поранення, отримане в бою між англійцями і черокі. Місіс Бін навчила Ненсі ткати одяг. До цього моменту черокі робили одяг зі шкур тварин і тканин, куплених у колонізаторів. Це спричинило величезні зміни у всьому суспільстві черокі. Змінився не тільки одяг, але й спосіб життя — тепер жінки ткали, а чоловікам довелося взяти на себе сільськогосподарські роботи, які до цього традиційно вважалися жіночою справою.
Місіс Бін також привела Ненсі двох корів з військової бази і навчила доїти їх, доглядати і вирощувати їх, а також навчила її готувати молочні продукти. Ненсі передала ці знання індіанцям і пізніше це допомагало їм вижити в роки, коли мисливці приносили мало здобичі.
Обидва ці нововведення стали причинами великих змін у суспільному ладі і способі життя черокі.
Переговори
Ненсі вивчилася мистецтва дипломатії у свого дядька по материнській лінії, вождя Аттікуллакулли. Ненсі вірила в мирні переговори і протягом багатьох років намагалася встановити мир між племенем і англійцями, намагалася запобігати військовим конфліктам, була неофіційним послом свого племені. Її зусилля допомагали запобігати як нападам на англійських поселенців з боку черокі, так і на індіанців з боку англійців. Але не всі її спроби встановити мир і захистити своє плем'я були вдалими. Так, вона намагалася зупинити своїх одноплемінників, які продавали землі колоністам. Вона попереджала їх про наслідки і закликала замість продажу розвивати і збільшувати свої землі, щоб отримувати з них більше благ. Але її слова нехтували і все більше земель відходило прибульцям.
1781 року черокі зустрілися з делегацією, яку очолював [en], щоб поговорити про землі вздовж річки . Ненсі висловила велике здивування тим, що серед колонізаторів не було жодної жінки-парламентера. А Джон, у свою чергу, був вражений тим, що вона вважала, що таку важливу роботу слід доручити жінці. На це Ненсі відповіла йому: «Ти ж знаєш, що на жінок завжди дивляться як на порожнє місце, а ми — ваші матері, а ви — наші сини. Ми закликаємо вас до миру. І цей мир має тривати вічно. Дозвольте синам ваших жінок бути нашими синами, а наші сини будуть вашими. Дозвольте вашим жінкам почути наші слова». Пізніше свідки тієї зустрічі говорили, що її промова була дуже зворушливою.
Пам'ять про Ненсі
Ненсі померла до того, як американці вигнали черокі з залишків їхніх земель. Її поховано на вершині пагорба в Бентоні, Теннессі. 1923 року над її могилою встановлено меморіальну плиту.
Також були спроби створити музей Ненсі Ворд. Статую Ненсі, створену 1906 року, вкрадено, Історичне товариство Америки намагається знайти і повернути її.
Ненсі пам'ятають не тільки як важливу фігуру для племені черокі, але і як одну з перших жінок в американській політиці.
Примітки
- https://books.google.com/books?id=gfic5eOnNDwC&pg=PA34
- Національний реєстр історичних місць США — 1966.
- Starr E. History of the Cherokee Indians and Their Legends and Folk Lore — 1921.
- Native American Women: A Biographical Dictionary — Routledge. — 412 p. —
- Brooklyn Museum: Nancy Ward. www.brooklynmuseum.org. Процитовано 18 березня 2018.
- Transatlantic feminisms in the age of revolutions. — New York : Oxford University Press, 2011. — 1 online resource (xii, 403 pages) с. — .
- Nancy Ward | Native American leader. Encyclopedia Britannica (англ.). Процитовано 18 березня 2018.
- Nanyehi (Nancy) Ward (англ.). National Women's History Museum. Процитовано 18 березня 2018.
- Carl Waldman. Encyclopedia of Native American Tribes. — Infobase Publishing, 2014-05-14. — 386 с. — .
- Timberlake, Henry, -1765. The memoirs of Lt. Henry Timberlake : the story of a soldier, adventurer, and emissary to the Cherokees, 1756-1765. — Cherokee, N.C. : Museum of the Cherokee Indian Press, 2007. — xxxii, 176 pages, [8] pages of plates с. — .
- Notable American women, 1607-1950; a biographical dictionary. — Cambridge, Mass., : Belknap Press of Harvard University Press, 1971. — 3 volumes с. — .
- Felton, Harold W., 1902-1991. Nancy Ward, Cherokee. — New York : Dodd, Mead, 1975. — 89 pages с. — .
- Rozema, Vicki, 1954-. Footsteps of the Cherokees : a guide to the eastern homelands of the Cherokee Nation. — 2nd ed. — Winston-Salem, N.C. : John F. Blair, 2007. — xix, 394 pages с. — .
- Indigenous women and feminism : politics, activism, culture. — Vancouver : UBC Press, 2010. — x, 333 pages с. — .
- Women and war : a historical encyclopedia from antiquity to the present. — Santa Barbara, Calif. : ABC-CLIO, 2006. — 1 online resource (2 volumes) с. — .
- Sutton, Jane S. The house of my sojourn : rhetoric, women, and the question of authority. — Tuscaloosa : University of Alabama Press, 2010. — 1 online resource (xii, 219 pages) с. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nensi Vord 1738 1822 abo 1824 en z plemeni cheroki Cej status dozvolyav yij brati uchast u zborah i uhvalyuvati rishennya razom z vozhdyami plemeni ta inshimi vijskovimi zhinkami Virila v mirne spivisnuvannya z yevroamerikancyami i vela z nimi peregovori takozh bula poslom vidigrala znachnu rol u zberezhenni miru Yiyi diyalnist spriyala suttyevim zminam u spilnoti cheroki Nensi VordNarodilasya1738 d Monro Tennessi SShAPomerla1822 1 abo 1824 1 Tennessi SShAPohovannyad 2 Krayina SShANacionalnistcheroki 3 4 Diyalnistpolitichna diyachka Mediafajli u VikishovishiVijskova zhinkaNensi narodilasya v golovnomu misti cheroki en Yiyi cherocke im ya Nanyehi sho perekladayetsya yak ta hto jde pershoyu Vona bula dochkoyu britanskogo oficera i sestri vozhdya cheroki z klanu Vovkiv i znala obidvi movi anglijsku ta movu cheroki U svoyemu plemeni vona nosila visokij titul vijskovoyi zhinki yakij dozvolyav yij brati uchast u vishih zborah i uhvalyuvati rishennya narivni z usima Cej status distavsya yij pislya togo yak vona prodemonstruvala sebe yak horoshogo voyina pid chas vijskovogo konfliktu mizh cheroki i plem yam strumka 1775 roku V tomu boyu vbito yiyi cholovika a Nensi pidnyala jogo zbroyu i kinulasya v bij veduchi svij narod do peremogi Tak u vici 18 rokiv Nensi stala chlenom radi vozhdiv Yiyi takozh priznacheno golovoyu radi zhinok i vona vzyala na sebe rol peremovnici j posla Nensi vijshla zamizh vdruge Yiyi novim cholovikom stav Brayen Vord u yakogo odnak na toj moment vzhe bula druzhina yaka zhila v Pivdennij Karolini Nezabarom vin povernuvsya do svoyeyi pershoyi druzhini ale ne perestav pidtrimuvati stosunkiv z Nensi Zmini v suspilstviNa pochatku 1760 h rokiv Cheroki uklali soyuz z anglijskimi kolonistami V obmin na dopomogu indianciv kolonisti obicyali zahishati yih vid napadiv plemeni strumka i plemeni chokto Ce prizvelo do budivnictva vijskovoyi bazi anglijciv na zemlyah cheroki Odnak stavsya incident u hodi yakogo anglijski vijskovi vbili grupu indianciv cheroki sho povertalisya z polyuvannya Shob pomstitisya indianci vbili 20 poselenciv vijskovoyi bazi i z cogo pochavsya dvorichnij konflikt mizh cheroki i poselencyami Yak vijskova zhinka Nensi mala mozhlivist zvilnyati polonenih za vlasnim rishennyam 1776 roku vona zvilnila z polonu misis Lidiyu Bin yaku Nensi privela u svij budinok shob vilikuvati yiyi poranennya otrimane v boyu mizh anglijcyami i cheroki Misis Bin navchila Nensi tkati odyag Do cogo momentu cheroki robili odyag zi shkur tvarin i tkanin kuplenih u kolonizatoriv Ce sprichinilo velichezni zmini u vsomu suspilstvi cheroki Zminivsya ne tilki odyag ale j sposib zhittya teper zhinki tkali a cholovikam dovelosya vzyati na sebe silskogospodarski roboti yaki do cogo tradicijno vvazhalisya zhinochoyu spravoyu Misis Bin takozh privela Nensi dvoh koriv z vijskovoyi bazi i navchila doyiti yih doglyadati i viroshuvati yih a takozh navchila yiyi gotuvati molochni produkti Nensi peredala ci znannya indiancyam i piznishe ce dopomagalo yim vizhiti v roki koli mislivci prinosili malo zdobichi Obidva ci novovvedennya stali prichinami velikih zmin u suspilnomu ladi i sposobi zhittya cheroki PeregovoriNensi vivchilasya mistectva diplomatiyi u svogo dyadka po materinskij liniyi vozhdya Attikullakulli Nensi virila v mirni peregovori i protyagom bagatoh rokiv namagalasya vstanoviti mir mizh plemenem i anglijcyami namagalasya zapobigati vijskovim konfliktam bula neoficijnim poslom svogo plemeni Yiyi zusillya dopomagali zapobigati yak napadam na anglijskih poselenciv z boku cheroki tak i na indianciv z boku anglijciv Ale ne vsi yiyi sprobi vstanoviti mir i zahistiti svoye plem ya buli vdalimi Tak vona namagalasya zupiniti svoyih odnopleminnikiv yaki prodavali zemli kolonistam Vona poperedzhala yih pro naslidki i zaklikala zamist prodazhu rozvivati i zbilshuvati svoyi zemli shob otrimuvati z nih bilshe blag Ale yiyi slova nehtuvali i vse bilshe zemel vidhodilo pribulcyam 1781 roku cheroki zustrilisya z delegaciyeyu yaku ocholyuvav en shob pogovoriti pro zemli vzdovzh richki Nensi vislovila velike zdivuvannya tim sho sered kolonizatoriv ne bulo zhodnoyi zhinki parlamentera A Dzhon u svoyu chergu buv vrazhenij tim sho vona vvazhala sho taku vazhlivu robotu slid doruchiti zhinci Na ce Nensi vidpovila jomu Ti zh znayesh sho na zhinok zavzhdi divlyatsya yak na porozhnye misce a mi vashi materi a vi nashi sini Mi zaklikayemo vas do miru I cej mir maye trivati vichno Dozvolte sinam vashih zhinok buti nashimi sinami a nashi sini budut vashimi Dozvolte vashim zhinkam pochuti nashi slova Piznishe svidki tiyeyi zustrichi govorili sho yiyi promova bula duzhe zvorushlivoyu Memorialna plita na mogili Nensi VordPam yat pro NensiNensi pomerla do togo yak amerikanci vignali cheroki z zalishkiv yihnih zemel Yiyi pohovano na vershini pagorba v Bentoni Tennessi 1923 roku nad yiyi mogiloyu vstanovleno memorialnu plitu Takozh buli sprobi stvoriti muzej Nensi Vord Statuyu Nensi stvorenu 1906 roku vkradeno Istorichne tovaristvo Ameriki namagayetsya znajti i povernuti yiyi Nensi pam yatayut ne tilki yak vazhlivu figuru dlya plemeni cheroki ale i yak odnu z pershih zhinok v amerikanskij politici Primitkihttps books google com books id gfic5eOnNDwC amp pg PA34 Nacionalnij reyestr istorichnih misc SShA 1966 d Track Q3719 Starr E History of the Cherokee Indians and Their Legends and Folk Lore 1921 d Track Q75735187d Track Q11919193 Native American Women A Biographical Dictionary Routledge 412 p ISBN 978 0 415 93020 8 d Track Q1508259d Track Q21714414 Brooklyn Museum Nancy Ward www brooklynmuseum org Procitovano 18 bereznya 2018 Transatlantic feminisms in the age of revolutions New York Oxford University Press 2011 1 online resource xii 403 pages s ISBN 9780199743490 Nancy Ward Native American leader Encyclopedia Britannica angl Procitovano 18 bereznya 2018 Nanyehi Nancy Ward angl National Women s History Museum Procitovano 18 bereznya 2018 Carl Waldman Encyclopedia of Native American Tribes Infobase Publishing 2014 05 14 386 s ISBN 9781438110103 Timberlake Henry 1765 The memoirs of Lt Henry Timberlake the story of a soldier adventurer and emissary to the Cherokees 1756 1765 Cherokee N C Museum of the Cherokee Indian Press 2007 xxxii 176 pages 8 pages of plates s ISBN 9780807831267 Notable American women 1607 1950 a biographical dictionary Cambridge Mass Belknap Press of Harvard University Press 1971 3 volumes s ISBN 9780674627345 Felton Harold W 1902 1991 Nancy Ward Cherokee New York Dodd Mead 1975 89 pages s ISBN 9780396070726 Rozema Vicki 1954 Footsteps of the Cherokees a guide to the eastern homelands of the Cherokee Nation 2nd ed Winston Salem N C John F Blair 2007 xix 394 pages s ISBN 9780895873460 Indigenous women and feminism politics activism culture Vancouver UBC Press 2010 x 333 pages s ISBN 9780774818087 Women and war a historical encyclopedia from antiquity to the present Santa Barbara Calif ABC CLIO 2006 1 online resource 2 volumes s ISBN 9781851097708 Sutton Jane S The house of my sojourn rhetoric women and the question of authority Tuscaloosa University of Alabama Press 2010 1 online resource xii 219 pages s ISBN 9780817317157