Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Кучера Франц Кучера нім Franz Kutschera 22 лютого 1904 Обервальтерсдор

Франц Кучера

Франц Кучера
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Кучера.

Франц Кучера (нім. Franz Kutschera; 22 лютого 1904, Обервальтерсдорф — 1 лютого 1944, Варшава) — німецький офіцер, бригадефюрер СС і генерал-майор поліції. Заступник гауляйтера Каринтії (24 травня 1938 — 27 листопада 1941).

Франц Кучера
нім. Franz Kutschera
image
Народився22 лютого 1904(1904-02-22)
Обервальтерсдорф, Баден, Нижня Австрія, Австро-Угорщина
Помер1 лютого 1944(1944-02-01) (39 років)
Варшава, Генеральна губернія, Третій Райх
Країнаimage Австрія
Діяльністьсуддя, політик, поліціянт, адвокат
Галузьполіція
Знання мовнімецька
УчасникПерша світова війна, Друга світова війна, Французька кампанія і німецько-радянська війна
ЧленствоСС[1]
Посадаd
Військове званняБригадефюрер
ПартіяНаціонал-соціалістична робітнича партія Німеччини[1]
Нагороди
image
Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року»
image
Золотий партійний знак НСДАП
image
Медаль «За вислугу років в НСДАП»
image
Медаль «За вислугу років у СС» (12 років)
image
Медаль «За вислугу років у СС» (8 років)
image
Медаль «За вислугу років у СС» (4 роки)
image
Хрест Воєнних заслуг I класу
image
Хрест Воєнних заслуг II класу
(image)
Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
image image
image
Цивільний знак СС
image
Почесний кут старих бійців
image
Кільце «Мертва голова»
image
Йольський свічник СС

Біографія

Франц Кучера народився 22 лютого 1904 року в сім'ї садівника. У 1918 році вступив в австро-угорський ВМФ. Закінчив школу морських механіків в Будапешті. Після демобілізації в 1919 році влаштувався на роботу садівником. З 1920 по 1928 жив у Чехословаччині. 5 грудня 1930 року вступив у НСДАП (партійний квиток № 363 031), 1 листопада 1931 року — в СС (посвідчення № 19 659). З 1934 року — заступник гауляйтера Каринтії. З 1 липня 1935 по 16 березня 1938 року — командир 90-го штандарта СС «Каринтія» в Клагенфурті. Після заборони нацистської партії в Австрії з 20 лютого по березень 1938 був гауляйтером Каринтії.

З березня 1938 по червень 1943 року — при штабі 30-го абшніту СС в Касселі. З 10 квітня 1938 року — депутат Рейхстагу. З 24 травня 1938 по 27 листопада 1941 року —заступник гауляйтера Каринтії. Після несподіваної смерті гауляйтера Каринтії від серцевого нападу 12 лютого 1939 року Кучері було доручено управління гау за відсутності гауляйтера (1939—1941). З 22 вересня 1939 року — уповноважений імперського комісара оборони 18-го військового округу. З 1940 по 1941 року — діловод гау Каринтія. З 10 березня по 11 листопада 1940 року служив у 6-й гірськострілецькоій дивізії в чині обер-єгеря, учасник Французької кампанії. 14 квітня 1941 року призначений начальником цивільної адміністрації Крайни, яка раніше входила до складу Югославії.

З 30 січня 1942 року — представник Головного штабного управління комісара по зміцненню німецької нації в штабі вищого керівника СС і поліції в Центральній Росії, один з найближчих співробітників Еріха фон дем Баха. З 20 вересня 1942 командував каральними загонами, що діяли в СРСР проти партизан. Зокрема 10 січня 1943 року видав наказ про захоплення худоби, врожаю і робочої сили в ході операції «Франц». З 20 квітня 1943 по 20 вересня 1943 року — керівник СС і поліції в Могильові, тиловому районі групи армій «Центр». З 25 вересня 1943 року — керівник СС і поліції дистрикту «Варшава». Один з організаторів нацистського терору на окупованих територіях СРСР і Польщі.

У грудні 1943 року командування варшавського підпілля винесло Кучері смертний вирок, за організацію «публічних страт». Виконання вироку було доручено загону Армії Крайової «Пегас-Агат». У замаху на Кучера брало участь 12 чоловік. Акція була призначена на 29 січня, але в той день Кучера з дому не вийшов.

Операцію перенесли на ранок 1 лютого 1944 року. Після того, як Кучера виїхав зі своєї резиденції замах було вдало проведено і між 8:50 і 9:10 ранку він був убитий.

Спадок

2 лютого німці наклали на місто 100 мільйонів злотих контрибуції, а ввечері того ж дня публічно розстріляли в Уяздовських алеях 300 заручників з в'язниці Пав'як. У жовтні 1944 року 90-й штандарт СС в Клагенфурті отримав почесне найменування «Франц Кучера».

З 12 членів групи, що брала участь у вбивстві Кучера, лише шестеро дожили до кінця війни. Двоє були застрелені в той же вечір при спробі уникнути затримання німецьким патрулем. Двоє померли через кілька днів від поранень, яких зазнали під час замаху в перестрілці з охороною бригадефюрера. Один загинув у липні 1944 року при спробі замаху на іншого нацистського діяча Вільгельма Коппе, ще один був убитий у бою при придушенні Варшавського повстання. Остання учасниця замаху Ельжбета Дибовська померла 4 квітня 2016 року у віці 86 років.

Звання

Нагороди

Література

  • Залесский К. А. СС. Охранные отряды НСДАП. — М.: Эксмо, 2005. — 672 с. — ISBN 5-699-09780-5.

Примітки

  1. Klee E. Das Personenlexikon zum Dritten Reich: Wer war was vor und nach 1945 — 2 — Fischer-Taschenbuch-Verlag, 2007. — 732 с. —
    d:Track:Q20088183d:Track:Q86170d:Track:Q20088179
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії.
Будь ласка розставте посилання відповідно до .

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Kuchera Franc Kuchera nim Franz Kutschera 22 lyutogo 1904 Obervaltersdorf 1 lyutogo 1944 Varshava nimeckij oficer brigadefyurer SS i general major policiyi Zastupnik gaulyajtera Karintiyi 24 travnya 1938 27 listopada 1941 Franc Kucheranim Franz KutscheraNarodivsya22 lyutogo 1904 1904 02 22 Obervaltersdorf Baden Nizhnya Avstriya Avstro UgorshinaPomer1 lyutogo 1944 1944 02 01 39 rokiv Varshava Generalna guberniya Tretij RajhKrayina AvstriyaDiyalnistsuddya politik policiyant advokatGaluzpoliciyaZnannya movnimeckaUchasnikPersha svitova vijna Druga svitova vijna Francuzka kampaniya i nimecko radyanska vijnaChlenstvoSS 1 PosadadVijskove zvannyaBrigadefyurerPartiyaNacional socialistichna robitnicha partiya Nimechchini 1 NagorodiMedal U pam yat 13 bereznya 1938 roku Zolotij partijnij znak NSDAP Medal Za vislugu rokiv v NSDAP Medal Za vislugu rokiv u SS 12 rokiv Medal Za vislugu rokiv u SS 8 rokiv Medal Za vislugu rokiv u SS 4 roki Hrest Voyennih zaslug I klasu Hrest Voyennih zaslug II klasu Medal Za zimovu kampaniyu na Shodi 1941 42 Civilnij znak SS Pochesnij kut starih bijciv Kilce Mertva golova Jolskij svichnik SS Mediafajli u VikishovishiBiografiyaFranc Kuchera narodivsya 22 lyutogo 1904 roku v sim yi sadivnika U 1918 roci vstupiv v avstro ugorskij VMF Zakinchiv shkolu morskih mehanikiv v Budapeshti Pislya demobilizaciyi v 1919 roci vlashtuvavsya na robotu sadivnikom Z 1920 po 1928 zhiv u Chehoslovachchini 5 grudnya 1930 roku vstupiv u NSDAP partijnij kvitok 363 031 1 listopada 1931 roku v SS posvidchennya 19 659 Z 1934 roku zastupnik gaulyajtera Karintiyi Z 1 lipnya 1935 po 16 bereznya 1938 roku komandir 90 go shtandarta SS Karintiya v Klagenfurti Pislya zaboroni nacistskoyi partiyi v Avstriyi z 20 lyutogo po berezen 1938 buv gaulyajterom Karintiyi Z bereznya 1938 po cherven 1943 roku pri shtabi 30 go abshnitu SS v Kasseli Z 10 kvitnya 1938 roku deputat Rejhstagu Z 24 travnya 1938 po 27 listopada 1941 roku zastupnik gaulyajtera Karintiyi Pislya nespodivanoyi smerti gaulyajtera Karintiyi vid sercevogo napadu 12 lyutogo 1939 roku Kucheri bulo dorucheno upravlinnya gau za vidsutnosti gaulyajtera 1939 1941 Z 22 veresnya 1939 roku upovnovazhenij imperskogo komisara oboroni 18 go vijskovogo okrugu Z 1940 po 1941 roku dilovod gau Karintiya Z 10 bereznya po 11 listopada 1940 roku sluzhiv u 6 j girskostrileckoij diviziyi v chini ober yegerya uchasnik Francuzkoyi kampaniyi 14 kvitnya 1941 roku priznachenij nachalnikom civilnoyi administraciyi Krajni yaka ranishe vhodila do skladu Yugoslaviyi Z 30 sichnya 1942 roku predstavnik Golovnogo shtabnogo upravlinnya komisara po zmicnennyu nimeckoyi naciyi v shtabi vishogo kerivnika SS i policiyi v Centralnij Rosiyi odin z najblizhchih spivrobitnikiv Eriha fon dem Baha Z 20 veresnya 1942 komanduvav karalnimi zagonami sho diyali v SRSR proti partizan Zokrema 10 sichnya 1943 roku vidav nakaz pro zahoplennya hudobi vrozhayu i robochoyi sili v hodi operaciyi Franc Z 20 kvitnya 1943 po 20 veresnya 1943 roku kerivnik SS i policiyi v Mogilovi tilovomu rajoni grupi armij Centr Z 25 veresnya 1943 roku kerivnik SS i policiyi distriktu Varshava Odin z organizatoriv nacistskogo teroru na okupovanih teritoriyah SRSR i Polshi U grudni 1943 roku komanduvannya varshavskogo pidpillya vineslo Kucheri smertnij virok za organizaciyu publichnih strat Vikonannya viroku bulo dorucheno zagonu Armiyi Krajovoyi Pegas Agat U zamahu na Kuchera bralo uchast 12 cholovik Akciya bula priznachena na 29 sichnya ale v toj den Kuchera z domu ne vijshov Operaciyu perenesli na ranok 1 lyutogo 1944 roku Pislya togo yak Kuchera viyihav zi svoyeyi rezidenciyi zamah bulo vdalo provedeno i mizh 8 50 i 9 10 ranku vin buv ubitij Spadok2 lyutogo nimci naklali na misto 100 miljoniv zlotih kontribuciyi a vvecheri togo zh dnya publichno rozstrilyali v Uyazdovskih aleyah 300 zaruchnikiv z v yaznici Pav yak U zhovtni 1944 roku 90 j shtandart SS v Klagenfurti otrimav pochesne najmenuvannya Franc Kuchera Z 12 chleniv grupi sho brala uchast u vbivstvi Kuchera lishe shestero dozhili do kincya vijni Dvoye buli zastreleni v toj zhe vechir pri sprobi uniknuti zatrimannya nimeckim patrulem Dvoye pomerli cherez kilka dniv vid poranen yakih zaznali pid chas zamahu v perestrilci z ohoronoyu brigadefyurera Odin zaginuv u lipni 1944 roku pri sprobi zamahu na inshogo nacistskogo diyacha Vilgelma Koppe she odin buv ubitij u boyu pri pridushenni Varshavskogo povstannya Ostannya uchasnicya zamahu Elzhbeta Dibovska pomerla 4 kvitnya 2016 roku u vici 86 rokiv ZvannyaAnverter SS 1 listopada 1931 Mann SS 12 lyutogo 1932 Sharfyurer SS 15 lyutogo 1932 Truppfyurer SS 20 bereznya 1933 Untershturmfyurer SS 9 listopada 1935 Obershturmfyurer SS 9 listopada 1936 Shturmbannfyurer SS 14 veresnya 1937 Obershturmbannfyurer SS 16 bereznya 1938 Shtandartenfyurer SS 25 lipnya 1938 Oberfyurer SS 30 sichnya 1939 Brigadefyurer SS 9 veresnya 1940 General major policiyi 9 listopada 1942 NagorodiCivilnij znak SS 14 701 Pochesnij kut starih bijciv Jolskij svichnik 16 grudnya 1935 Kilce Mertva golova Pochesna shpaga rejhsfyurera SS Medal U pam yat 13 bereznya 1938 roku Zolotij partijnij znak NSDAP 30 sichnya 1939 Medal Za vislugu rokiv u NSDAP v bronzi 10 rokiv Medal Za vislugu rokiv u SS 4 go 3 go i 2 go stupenya 12 rokiv Hrest Voyennih zaslug 2 go i 1 go klasu Medal Za zimovu kampaniyu na Shodi 1941 42 Zaliznij hrest 2 go i 1 go klasu 14 lyutogo 1943 otrimav 2 nagorodi odnochasno LiteraturaZalesskij K A SS Ohrannye otryady NSDAP M Eksmo 2005 672 s ISBN 5 699 09780 5 PrimitkiKlee E Das Personenlexikon zum Dritten Reich Wer war was vor und nach 1945 2 Fischer Taschenbuch Verlag 2007 732 s ISBN 978 3 596 16048 8 d Track Q20088183d Track Q86170d Track Q20088179 Na cyu stattyu ne posilayutsya inshi statti Vikipediyi Bud laska rozstavte posilannya vidpovidno do prijnyatih rekomendacij

Дата публікації:
Топ