Іван Іванович Коваль 27 травня 1910 Лелеківка 23 грудня 1996 Кіровоград Герой Радянського Союзу 1940 у роки німецько рад

Іван Іванович Коваль (27 травня 1910, Лелеківка — 23 грудня 1996, Кіровоград) — Герой Радянського Союзу (1940), у роки німецько-радянської війни технік 91-го танкового батальйону 20-ї танкової бригади 7-ї армії Північно-Західного фронту, воєнтехнік 2-го рангу.

Іван Іванович Коваль

Народження

27 травня 1910
Лелеківка

Смерть

23 грудня 1996 (86 років)
Кіровоград

Поховання

Кропивницький

Країна

СРСР

Україна

Рід військ

танкові війська

Роки служби

1933–1954

Партія

КПРС

Звання

Майор

Війни / битви

Радянсько-фінська війна
Німецько-радянська війна

Нагороди

Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Коваль.

Біографія

Народився 27 травня 1910 року в селі Лелеківка (нині в межах міста Кропивницького) в родині робітника. Українець. Член ВКП (б) / КПРС з 1938 року. Закінчив вечірню робітничо-технічну школу. Працював столяром на меблевій фабриці.

У Червоній Армії з 1933 року. У 1938 році закінчив . Учасник німецько-радянської війни з грудня 1939 року.

В січні 1940 року з танковим взводом під командуванням лейтенанта Груздева В. Г Іван Коваль був у глибокій розвідці біля Ладозького озера. Потрапивши в оточення, танкісти відбивалися гарматним і автоматним вогнем, протримавшись до підходу підкріплення. Ворог втратив більше сотні вбитими.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 15 січня 1940 року «за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з фінською білогвардійщиною і проявлені при цьому відвагу і геройство» воентехніку 2-го рангу Ковалю Івану Івановичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу із врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 206).

Учасник радянсько-німецької війни. Був заступником командира танкового полку з технічної частини на Карельському фронті, заступником командира батальйону і командиром батальйону на Волховському фронті.

Після перемоги над Німеччиною Іван Коваль продовжував службу в Збройних Силах СРСР. У 1946 році він закінчив Військову академію бронетанкових військ. З 1954 року майор Коваль І. І. — в запасі, а потім у відставці. Жив у місті Кіровоград (Україна). До виходу на пенсію працював у автотранспортному цеху заводу «Червона Зірка». Помер 23 грудня 1996. Похований у Кіровограді у .

Нагороджений орденом Леніна, орденами Вітчизняної війни 1-го ступеня, Червоної Зірки, медалями.

Література

Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. Том 1. М.: Воениз., 1987(рос.)
За Отчизну, свободу и честь! Книга 5. Горький, 1978(рос.)