Шиншила короткохвоста | ||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||
| ||||||||||
Посилання | ||||||||||
|
Короткохвоста шиншила (лат. Chinchilla chinchilla, раніше відома як лат. Chinchilla brevicaudata), також звана болівійської, перуанської або королівської шиншилою — вид гризунів родини шиншилових, що знаходиться під загрозою зникнення. Природний ареал — Чилійсько-Аргентинські Анди, Перу і Болівія. Цінне хутро гризунів стало причиною сильного зменшення їх чисельності.
Опис
Довжина тіла шиншили складає 30-38 см, вага близько 500-800 р. Сильні задні лапи довші від передніх, завдяки їм шиншили можуть лазити і стрибати. Порівняно з довгохвостими шиншилами, у короткохвостого шия і плечі товстіші, а хвіст коротший.
Розповсюдження
У дикій природі шиншили ховаються під каменями або викопують нори у землі. Більшість шиншил живе в холодному кліматі, до якого вони добре пристосовані завдяки щільному хутру. В основному живляться рослинністю. Шиншили відносяться до соціальних тварин, вони живуть колоніями або стадами. Як правило, народжують 1-2 дитинчати.
Розведення
Шиншил часто розводять в неволі через їхнє хутро, яке має великий попит у хутряній промисловості. Комерційне полювання на шиншил почалася в 1829 році і збільшувалася з кожним роком, досягаючи збуту близько півмільйона шкурок на рік, у зв'язку зі зростаючим у Сполучених Штатах і Європі попитом на хутра і шкіру. Безперервне масштабне полювання припинилося лише до 1917 року, коли шиншили опинилися на межі зникнення. Закон про заборону полювання на шиншил набув чинності в 1929 році, але фактично не виконувався до 1983 року. Останній раз куцохвоста шиншила помічена в дикій природі в 1953 році.
Збереження виду
Через загрозу зникнення короткохвостих шиншил в 1890-х рр. у Чилі приймалися різні заходи по збереженню виду. Однак ці заходи мали нерегулярний характер. Договір, підписаний в 1910 році між Чилі, Болівією, Аргентиною і Перу, став першим міжнародним кроком у забороні на полювання і продаж шиншил. На жаль, це призвело до значного зростання цін на шиншил, наслідком чого стало ще більше їх винищення. Ситуація залишалася незмінною до появи першого закону про захист шиншил в Чилі в 1929 році. На сьогоднішній день куцохвості і довгохвості шиншили занесені в список зникаючих тварин у Чилі, а також зараховані до категорії видів на межі вицвітання Міжнародним союзом охорони природи. Полювання на шиншил в дикій природі скоротилося завдяки їх успішного розведення в неволі.
Примітки
- Woods, C. A. and Kilpatrick, C. W. (2005). Infraorder Hystricognathi. In: D. E. Wilson and D. M. Reeder (eds), Mammal Species of the World, pp. 1538-1599. The Johns Hopkins University Press, Baltimore, MD, USA.
- Animal-World. (2007) http://animal-world.com/encyclo/critters/chinchilla/chinchilla.php [ 27 вересня 2011 у Wayback Machine.]. accessed on April 24, 2007.
- Jiménez, Jamie E. (1995) The Extirpation and Current Status of the Wild Chinchillas Chinchilla langigera and C. brevicaudata. Gainesville, FL. PDF [ 10 липня 2019 у Wayback Machine.]
- Jiménez, J. E. 1995. Conservation of the last wild chinchilla (Chinchilla lanigera) archipelago: a metapopulation approach. Vida Silvestre Neotropical 4:89-97.
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до . |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shinshila korotkohvosta Biologichna klasifikaciya Posilannya Vikishovishe Chinchilla brevicaudata EOL 326923 ITIS 825300 MSOP 4651 NCBI 10152 Korotkohvosta shinshila lat Chinchilla chinchilla ranishe vidoma yak lat Chinchilla brevicaudata takozh zvana bolivijskoyi peruanskoyi abo korolivskoyi shinshiloyu vid grizuniv rodini shinshilovih sho znahoditsya pid zagrozoyu zniknennya Prirodnij areal Chilijsko Argentinski Andi Peru i Boliviya Cinne hutro grizuniv stalo prichinoyu silnogo zmenshennya yih chiselnosti OpisDovzhina tila shinshili skladaye 30 38 sm vaga blizko 500 800 r Silni zadni lapi dovshi vid perednih zavdyaki yim shinshili mozhut laziti i stribati Porivnyano z dovgohvostimi shinshilami u korotkohvostogo shiya i plechi tovstishi a hvist korotshij RozpovsyudzhennyaU dikij prirodi shinshili hovayutsya pid kamenyami abo vikopuyut nori u zemli Bilshist shinshil zhive v holodnomu klimati do yakogo voni dobre pristosovani zavdyaki shilnomu hutru V osnovnomu zhivlyatsya roslinnistyu Shinshili vidnosyatsya do socialnih tvarin voni zhivut koloniyami abo stadami Yak pravilo narodzhuyut 1 2 ditinchati RozvedennyaShinshil chasto rozvodyat v nevoli cherez yihnye hutro yake maye velikij popit u hutryanij promislovosti Komercijne polyuvannya na shinshil pochalasya v 1829 roci i zbilshuvalasya z kozhnim rokom dosyagayuchi zbutu blizko pivmiljona shkurok na rik u zv yazku zi zrostayuchim u Spoluchenih Shtatah i Yevropi popitom na hutra i shkiru Bezperervne masshtabne polyuvannya pripinilosya lishe do 1917 roku koli shinshili opinilisya na mezhi zniknennya Zakon pro zaboronu polyuvannya na shinshil nabuv chinnosti v 1929 roci ale faktichno ne vikonuvavsya do 1983 roku Ostannij raz kucohvosta shinshila pomichena v dikij prirodi v 1953 roci Zberezhennya viduCherez zagrozu zniknennya korotkohvostih shinshil v 1890 h rr u Chili prijmalisya rizni zahodi po zberezhennyu vidu Odnak ci zahodi mali neregulyarnij harakter Dogovir pidpisanij v 1910 roci mizh Chili Boliviyeyu Argentinoyu i Peru stav pershim mizhnarodnim krokom u zaboroni na polyuvannya i prodazh shinshil Na zhal ce prizvelo do znachnogo zrostannya cin na shinshil naslidkom chogo stalo she bilshe yih vinishennya Situaciya zalishalasya nezminnoyu do poyavi pershogo zakonu pro zahist shinshil v Chili v 1929 roci Na sogodnishnij den kucohvosti i dovgohvosti shinshili zaneseni v spisok znikayuchih tvarin u Chili a takozh zarahovani do kategoriyi vidiv na mezhi vicvitannya Mizhnarodnim soyuzom ohoroni prirodi Polyuvannya na shinshil v dikij prirodi skorotilosya zavdyaki yih uspishnogo rozvedennya v nevoli PrimitkiWoods C A and Kilpatrick C W 2005 Infraorder Hystricognathi In D E Wilson and D M Reeder eds Mammal Species of the World pp 1538 1599 The Johns Hopkins University Press Baltimore MD USA Animal World 2007 http animal world com encyclo critters chinchilla chinchilla php 27 veresnya 2011 u Wayback Machine accessed on April 24 2007 Jimenez Jamie E 1995 The Extirpation and Current Status of the Wild Chinchillas Chinchilla langigera and C brevicaudata Gainesville FL PDF 10 lipnya 2019 u Wayback Machine Jimenez J E 1995 Conservation of the last wild chinchilla Chinchilla lanigera archipelago a metapopulation approach Vida Silvestre Neotropical 4 89 97 Na cyu stattyu ne posilayutsya inshi statti Vikipediyi Bud laska rozstavte posilannya vidpovidno do prijnyatih rekomendacij