Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

матір Сесіль ФогтCécile Vogt MugnierСесіль і Оскар Фогт Сесіль і Оскар ФогтНародилася27 березня 1875 1875 03 27 Аннесі Ф

Сесіль Фогт

Сесіль Фогт

Сесіль Фогт
Cécile Vogt-Mugnier
image
Сесіль і Оскар Фогт
Сесіль і Оскар Фогт
Народилася27 березня 1875(1875-03-27)
Аннесі (Франція)
Померла4 травня 1962(1962-05-04) (87 років)
Кембридж (Велика Британія)
Місце проживанняimage Німеччина
Країнаimage Франція
Національністьфранцуженка
Діяльністьневропатолог, neurophysiologist, невролог
Alma materлікарня Бікетре
Галузьмедицина, фізіологія, патологічна фізіологія
Закладінститут Кайзера Вільгельма (нині інститут досліджень мозку Макса Планка), Берлінський університет
Вчене званняпрофесор
Науковий керівникП'єр Марі
ЧленствоЛеопольдина
Відома завдяки:нейроанатомія таламуса
У шлюбі з
ДітиМарте Фогт, Маргарита Фогт
НагородиНаціональна премія Східної Німеччини
image Сесіль Фогт-Муньє у Вікісховищі

Сесіль Фогт (фр. Cécile Vogt-Mugnier; 27 березня 1875(18750327), Аннесі — 4 травня 1962(19620504), Кембридж) — французька невролог і нейрофізіолог. Разом з чоловіком досліджувала людський мозок. Мати дослідниць Марте і Маргарити Фогт.

Професійне життя

Навчання та кар'єра

Сесіль Фогт захистила докторську дисертацію у Парижі в 1900 році, навчаючись у П'єра Марі в лікарні Бікетре. У той час жінки складали лише 6 % тих, хто захищав докторські дисертації, навіть незважаючи на те, що пройшло тридцять років після того, як жінки вперше були залучені до медичних досліджень. Висновки Фогт і її чоловіка про [en] допомогли їй під час дисертаційної роботи над волокнистими системами в корі головного мозку кішок (Étude sur la myelination of hémishères cérébraux) і початком їхніх досліджень в архітектоніці. У Берліні 16 січня 1920 року Фогт отримала ліцензію. Внаслідок наукових досягнень та медичного досвіду їй не потрібно було складати іспити або проходити рік практичної підготовки.

Незважаючи на свої досягнення, власна кар'єра і визнання Фогт залишалися мінімальними. Лише між 1919 і 1937 роками вона займала офіційну, платну посаду дослідника в інституті Кайзера Вільгельма. Посада керівника кафедри відповідала посаді екстраординарного професора. Проте більшу частину свого життя вона працювала без компенсації і жила на доходи свого чоловіка.

Заснування дослідницького інституту

image
Бронзовий бюст Сесіль Фогт, розташований у біомедичному кампусі Берлін-Бух у колишньому Інституті досліджень мозку

У 1898 році Фогт заснували у Берліні приватний науково-дослідний інститут (Неврологічний центр), який був офіційно пов'язаний з фізіологічним інститутом Харіті як Невробіологічна лабораторія Берлінського університету. Цей інститут послужив підставою для формування в 1914 р. інституту Кайзера з досліджень мозку (Kaiser Wilhelm Institute for Brain Research), директором якого був Оскар. Цей інститут також дав початок в 1945 році.

У 1936 році Фогт супроводжувала свого чоловіка до Південної Німеччини, де вони заснували Інститут досліджень мозку та загальної біології в Нойштадті.

У 1959 році Фогт заснували Інститут досліджень мозку. Увійшов у 1964 році до Дюссельдорфського університету і там залишається одна з найбільших колекцій фрагментів головного мозку в світі.

Відзнаки та досягнення

image
Меморіальна дошка Оскара і Сесіль Фогт на будівлі Інституту досліджень мозку в Берліні-Буч. Меморіальна дошка створена в 1965 році скульптором Акселем Шульцем

У 1924 році Сесіль Фогт разом зі своїм чоловіком стала співредактором журналу «Психологія і неврологія».

У 1932 році Сесіль Фогт отримала найвищу наукову академічну нагороду, коли подружжя Фогт були обрані до Леопольдини в Галле. У 1950 році вона та Оскар були відзначені національною премією Першого класу Німецької Демократичної Республіки. Фогт також отримала почесні звання доктора наук від університетів Фрайбурга, Єни та Берлінського університету.

Пара Фогт пізніше отримала публічну увагу через роман «Мозок Леніна» (1991), коли Оскар Фогт отримав почесне завдання розслідування мозку Леніна після його смерті.

Особисте життя

Раннє життя

Сесіль Фогт народилась 27 березня 1875 року у Аннесі (Франція). Заможна і побожна тітка платила за її освіту в монастирській школі, але Сесіль повернулася жити до матері, продовжуючи навчання. Вона готувалася до отримання бакалаврських іспитів з приватними викладачами і отримала ступінь бакалавра в галузі природничих наук. У вісімнадцятирічному віці вона стала однією з небагатьох жінок, які вступили до медичної школи в Парижі.

Сім'я

У 1899 році Сесіль вийшла заміж за . Пара Фогт співпрацювала над своїми дослідженнями шістдесят років, як правило, Сесіль була як основний автор. У Фогт народилось двоє дітей — Марте і Маргарита. Обидві стали визнаними вченими.

Пізнє життя

Пізніше у своїй кар'єрі Фогт звернула увагу на генетику, експериментуючи з комахами, які вони збирали під час відпусток на Кавказі, Балканах, у Північній Африці та Балеарських островах. Їхня молодша дочка Маргарита проводила це дослідження протягом десяти років, перш ніж виїхати до Каліфорнії.

Вони продовжували свою роботу до тих пір, поки не помер у 1959 році, а після смерті чоловіка Фогт переїхала до Кембриджа (Англія), щоб бути зі своєю старшою донькою Марте. Сесіль померла там у 1962 році.

Примітки

  1. . Max Delbrück Center. Max-Delbrück-Centrum für Molekulare Medizin. Архів оригіналу за 13 березня 2016. Процитовано 23 червня 2019.
  2. I. Klatzo (1 січня 2004). T. Kuroiwa; A. Baethmann; Z. Czernicki (ред.). Brain Edema XII: Proceedings of the 12th International Symposium : Hakone, Japan, November 10–13, 2002. Springer. с. 29—32. ISBN . Процитовано Червень 23, 2019.
  3. Finger, Stanley (1 березня 2002). Women and the History of the Neurosciences. Journal of the History of the Neurosciences. 11 (1): 80—86. doi:10.1076/jhin.11.1.80.9098. PMID 12012582.
  4. Helga Satzinger — Femininity and Science: The Brain Researcher Cécile Vogt (1875—1962). Translation of: Weiblichkeit und Wissenschaft. In: Bleker, Johanna (ed.): Der Eintritt der Frauen in die Gelehrtenrepublik. Husum, 1998, 75-93.
  5. John Carew Eccles (2011). The legacy of John C. Eccles: selected letters (1937-1963) and guide to the archive in Düsseldorf. Shaker. ISBN .
  6. Günter P. Wagner (31 жовтня 2000). The Character Concept in Evolutionary Biology. Academic Press. с. 41. ISBN .
  7. Susanne Heim; Carola Sachse; Mark Walker (27 квітня 2009). The Kaiser Wilhelm Society Under National Socialism. Cambridge University Press. с. 102. ISBN .
  8. Eling P (2012). Neuroanniversary 2012. J Hist Neurosci. 21 (4): 429—33. doi:10.1080/0964704X.2012.720218. PMID 22947384.
  9. Origins. MPI Brain Research. Max Planck Institute for Brain Research. 2012. Процитовано 23 червня 2019.
  10. Cécile und Oskar Vogt-Institut für Hirnforschung GmbH. Unifreunde-Duesseldorf. Gesellschaft von Freunden und Förderernder Heinrich-Heine-Universität Düsseldorf e.V. Архів оригіналу за 7 May 2014. Процитовано 6 травня 2014. {{}}: Cite має пустий невідомий параметр: |df= ()
  11. Komander, Gerhild (December 2004). Vogt, Cécile. Die Geschichte Berlins. Процитовано 23 червня 2019.
  12. Vogt-Vogt syndrome (Cécile and Oskar Vogt). Whonamedit?. 2014. Процитовано 23 червня 2019.
  13. Schiller, Francis (2001). Die Geschichte der genetisch orientierten Hirnforschung von Cecile und Oskar Vogt (1875-1962, 1870-1959) in der Zeit von 1895 bis ca. 1927 (review). Bulletin of the History of Medicine. 75 (2): 332—334. doi:10.1353/bhm.2001.0095. ISSN 1086-3176.
  14. van Gijn, J. (2003). The Vogts: Cécile (1875?1962) and Oskar (1870?1959). Journal of Neurology. 250 (10): 1261—1262. doi:10.1007/s00415-003-0216-z. ISSN 0340-5354. PMID 14586619.
  15. Ogilvie, Marilyn Bailey; Harvey, Joy Dorothy (2000). Vogt, Cécile (Mugnier) (1875–1962). The Biographical Dictionary of Women in Science: L-Z. New York: Routledge. с. 1329—1330. ISBN .
  16. Cécile Vogt. Whonamedit?. 2014. Процитовано 23 червня 2019.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

matir Sesil FogtCecile Vogt MugnierSesil i Oskar Fogt Sesil i Oskar FogtNarodilasya27 bereznya 1875 1875 03 27 Annesi Franciya Pomerla4 travnya 1962 1962 05 04 87 rokiv Kembridzh Velika Britaniya Misce prozhivannya NimechchinaKrayina FranciyaNacionalnistfrancuzhenkaDiyalnistnevropatolog neurophysiologist nevrologAlma materlikarnya BiketreGaluzmedicina fiziologiya patologichna fiziologiyaZakladinstitut Kajzera Vilgelma nini institut doslidzhen mozku Maksa Planka Berlinskij universitetVchene zvannyaprofesorNaukovij kerivnikP yer MariChlenstvoLeopoldinaVidoma zavdyaki nejroanatomiya talamusaU shlyubi zDitiMarte Fogt Margarita FogtNagorodiNacionalna premiya Shidnoyi Nimechchini Sesil Fogt Munye u Vikishovishi Sesil Fogt fr Cecile Vogt Mugnier 27 bereznya 1875 18750327 Annesi 4 travnya 1962 19620504 Kembridzh francuzka nevrolog i nejrofiziolog Razom z cholovikom doslidzhuvala lyudskij mozok Mati doslidnic Marte i Margariti Fogt Profesijne zhittyaNavchannya ta kar yera Sesil Fogt zahistila doktorsku disertaciyu u Parizhi v 1900 roci navchayuchis u P yera Mari v likarni Biketre U toj chas zhinki skladali lishe 6 tih hto zahishav doktorski disertaciyi navit nezvazhayuchi na te sho projshlo tridcyat rokiv pislya togo yak zhinki vpershe buli zalucheni do medichnih doslidzhen Visnovki Fogt i yiyi cholovika pro en dopomogli yij pid chas disertacijnoyi roboti nad voloknistimi sistemami v kori golovnogo mozku kishok Etude sur la myelination of hemisheres cerebraux i pochatkom yihnih doslidzhen v arhitektonici U Berlini 16 sichnya 1920 roku Fogt otrimala licenziyu Vnaslidok naukovih dosyagnen ta medichnogo dosvidu yij ne potribno bulo skladati ispiti abo prohoditi rik praktichnoyi pidgotovki Nezvazhayuchi na svoyi dosyagnennya vlasna kar yera i viznannya Fogt zalishalisya minimalnimi Lishe mizh 1919 i 1937 rokami vona zajmala oficijnu platnu posadu doslidnika v instituti Kajzera Vilgelma Posada kerivnika kafedri vidpovidala posadi ekstraordinarnogo profesora Prote bilshu chastinu svogo zhittya vona pracyuvala bez kompensaciyi i zhila na dohodi svogo cholovika Zasnuvannya doslidnickogo institutu Bronzovij byust Sesil Fogt roztashovanij u biomedichnomu kampusi Berlin Buh u kolishnomu Instituti doslidzhen mozku U 1898 roci Fogt zasnuvali u Berlini privatnij naukovo doslidnij institut Nevrologichnij centr yakij buv oficijno pov yazanij z fiziologichnim institutom Hariti yak Nevrobiologichna laboratoriya Berlinskogo universitetu Cej institut posluzhiv pidstavoyu dlya formuvannya v 1914 r institutu Kajzera z doslidzhen mozku Kaiser Wilhelm Institute for Brain Research direktorom yakogo buv Oskar Cej institut takozh dav pochatok v 1945 roci U 1936 roci Fogt suprovodzhuvala svogo cholovika do Pivdennoyi Nimechchini de voni zasnuvali Institut doslidzhen mozku ta zagalnoyi biologiyi v Nojshtadti U 1959 roci Fogt zasnuvali Institut doslidzhen mozku Uvijshov u 1964 roci do Dyusseldorfskogo universitetu i tam zalishayetsya odna z najbilshih kolekcij fragmentiv golovnogo mozku v sviti Vidznaki ta dosyagnennya Memorialna doshka Oskara i Sesil Fogt na budivli Institutu doslidzhen mozku v Berlini Buch Memorialna doshka stvorena v 1965 roci skulptorom Akselem Shulcem U 1924 roci Sesil Fogt razom zi svoyim cholovikom stala spivredaktorom zhurnalu Psihologiya i nevrologiya U 1932 roci Sesil Fogt otrimala najvishu naukovu akademichnu nagorodu koli podruzhzhya Fogt buli obrani do Leopoldini v Galle U 1950 roci vona ta Oskar buli vidznacheni nacionalnoyu premiyeyu Pershogo klasu Nimeckoyi Demokratichnoyi Respubliki Fogt takozh otrimala pochesni zvannya doktora nauk vid universitetiv Frajburga Yeni ta Berlinskogo universitetu Para Fogt piznishe otrimala publichnu uvagu cherez roman Mozok Lenina 1991 koli Oskar Fogt otrimav pochesne zavdannya rozsliduvannya mozku Lenina pislya jogo smerti Osobiste zhittyaRannye zhittya Sesil Fogt narodilas 27 bereznya 1875 roku u Annesi Franciya Zamozhna i pobozhna titka platila za yiyi osvitu v monastirskij shkoli ale Sesil povernulasya zhiti do materi prodovzhuyuchi navchannya Vona gotuvalasya do otrimannya bakalavrskih ispitiv z privatnimi vikladachami i otrimala stupin bakalavra v galuzi prirodnichih nauk U visimnadcyatirichnomu vici vona stala odniyeyu z nebagatoh zhinok yaki vstupili do medichnoyi shkoli v Parizhi Sim ya U 1899 roci Sesil vijshla zamizh za Para Fogt spivpracyuvala nad svoyimi doslidzhennyami shistdesyat rokiv yak pravilo Sesil bula yak osnovnij avtor U Fogt narodilos dvoye ditej Marte i Margarita Obidvi stali viznanimi vchenimi Marte Fogt 1903 2003 nejrofarmakolog yaka stala chlenom Korolivskogo tovaristva i profesorom u Kembridzhi Margarita Fogt 1913 2007 pochala rozvivatisya yak genetik sho doslidzhuvala drozofiliv Emigruvala do SShA v 1950 roci de prodovzhila kar yeru vchenoyi Piznye zhittyaPiznishe u svoyij kar yeri Fogt zvernula uvagu na genetiku eksperimentuyuchi z komahami yaki voni zbirali pid chas vidpustok na Kavkazi Balkanah u Pivnichnij Africi ta Balearskih ostrovah Yihnya molodsha dochka Margarita provodila ce doslidzhennya protyagom desyati rokiv persh nizh viyihati do Kaliforniyi Voni prodovzhuvali svoyu robotu do tih pir poki ne pomer u 1959 roci a pislya smerti cholovika Fogt pereyihala do Kembridzha Angliya shob buti zi svoyeyu starshoyu donkoyu Marte Sesil pomerla tam u 1962 roci Primitki Max Delbruck Center Max Delbruck Centrum fur Molekulare Medizin Arhiv originalu za 13 bereznya 2016 Procitovano 23 chervnya 2019 I Klatzo 1 sichnya 2004 T Kuroiwa A Baethmann Z Czernicki red Brain Edema XII Proceedings of the 12th International Symposium Hakone Japan November 10 13 2002 Springer s 29 32 ISBN 978 3 211 00919 2 Procitovano Cherven 23 2019 Finger Stanley 1 bereznya 2002 Women and the History of the Neurosciences Journal of the History of the Neurosciences 11 1 80 86 doi 10 1076 jhin 11 1 80 9098 PMID 12012582 Helga Satzinger Femininity and Science The Brain Researcher Cecile Vogt 1875 1962 Translation of Weiblichkeit und Wissenschaft In Bleker Johanna ed Der Eintritt der Frauen in die Gelehrtenrepublik Husum 1998 75 93 John Carew Eccles 2011 The legacy of John C Eccles selected letters 1937 1963 and guide to the archive in Dusseldorf Shaker ISBN 978 3 8440 0367 3 Gunter P Wagner 31 zhovtnya 2000 The Character Concept in Evolutionary Biology Academic Press s 41 ISBN 978 0 08 052890 8 Susanne Heim Carola Sachse Mark Walker 27 kvitnya 2009 The Kaiser Wilhelm Society Under National Socialism Cambridge University Press s 102 ISBN 978 0 521 87906 4 Eling P 2012 Neuroanniversary 2012 J Hist Neurosci 21 4 429 33 doi 10 1080 0964704X 2012 720218 PMID 22947384 Origins MPI Brain Research Max Planck Institute for Brain Research 2012 Procitovano 23 chervnya 2019 Cecile und Oskar Vogt Institut fur Hirnforschung GmbH Unifreunde Duesseldorf Gesellschaft von Freunden und Forderernder Heinrich Heine Universitat Dusseldorf e V Arhiv originalu za 7 May 2014 Procitovano 6 travnya 2014 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pustij nevidomij parametr df dovidka Komander Gerhild December 2004 Vogt Cecile Die Geschichte Berlins Procitovano 23 chervnya 2019 Vogt Vogt syndrome Cecile and Oskar Vogt Whonamedit 2014 Procitovano 23 chervnya 2019 Schiller Francis 2001 Die Geschichte der genetisch orientierten Hirnforschung von Cecile und Oskar Vogt 1875 1962 1870 1959 in der Zeit von 1895 bis ca 1927 review Bulletin of the History of Medicine 75 2 332 334 doi 10 1353 bhm 2001 0095 ISSN 1086 3176 van Gijn J 2003 The Vogts Cecile 1875 1962 and Oskar 1870 1959 Journal of Neurology 250 10 1261 1262 doi 10 1007 s00415 003 0216 z ISSN 0340 5354 PMID 14586619 Ogilvie Marilyn Bailey Harvey Joy Dorothy 2000 Vogt Cecile Mugnier 1875 1962 The Biographical Dictionary of Women in Science L Z New York Routledge s 1329 1330 ISBN 978 0 415 92040 7 Cecile Vogt Whonamedit 2014 Procitovano 23 chervnya 2019

Дата публікації:
Топ