Spermophilus musicus — вид гризунів з родини вивіркових. Ендемік Північного Кавказу (Карачаево-Черкесія і Кабардино-Балкарія, Росія).
Spermophilus musicus | |
---|---|
Біологічна класифікація | |
Царство: | Тварини (Animalia) |
Тип: | Хордові (Chordata) |
Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
Клас: | Ссавці (Mammalia) |
Ряд: | Мишоподібні (Rodentia) |
Родина: | Вивіркові (Sciuridae) |
Рід: | Ховрах (Spermophilus) |
Вид: | S. musicus |
Біноміальна назва | |
Spermophilus musicus , 1832 |
Біоморфологічна характеристика
Довжина тіла від носа до початку хвоста становить 205–240 мм, хвіст 34–50 мм. Колір спини коричнево-сірий з дрібними, нечітко вираженими іржаво-червоно-сірими плямами. Боки світло-коричнево-сірі з жовтим відтінкомм, а голова трохи темніша зі солом'яно-жовтими до коричнево-коричневих щоками й солом'яно-жовтими колами під очима. Черево від білувато-сірого до солом'яно-жовтого. Верхня сторона хвоста також сіро-коричневого кольору, нижня сторона світліша, а іноді червонувата; кінчик хвоста чорний або коричневий, іноді з домішкою білих волосків. Подібна морфологія хромосом, молекулярні й генетичні особливості, а також подібна вокалізація вказують на спорідненість S. musicus із S. pygmaeus; є припущення що S. musicus є підвидом S. pygmaeus.
Середовище проживання
Знайдений на висотах від 1000 до 3200 метрів н. р. м. Віддавайте перевагу високогірним лукам, пасовищам, а також злаковим і полиновим степам. Також трапляється на крутих схилах з ксерофітною рослинністю, високотравних субальпійських луках, ячмінних полях і водних луках.
Поведінка
Денний норний рослиноїдний вид. Харчується вегетативними частинами різних рослин, рідко вживає тваринну їжу. Нори не мають вертикальних проходів; більшість нір має просту будову: короткі основні ходи й одна гніздова кімната на глибині 30–40 см під землею. Іноді нори мають довгі проходи з безліччю роздвоєнь, додатковими виходами та однією чи кількома гніздовими кімнатами на глибинах 80–120 см під землею. Через різницю навколишнього середовища в гірських зонах сплячка закінчується в різний час, і відповідно, періоди спаровування, розмноження та розпорошення підлітків відрізняються. У ховрахів, які живуть на висотах 1200—1400 м сплячка закінчується в кінці березня; у ховрахів, які живуть на висотах 2500–3000 м сплячка закінчується на початку травня. Початок зимової сплячки також відрізняється, але залежить ще й від кількості накопиченого жиру. Старі самці й молоді самиці впадають у сплячку раніше, ніж самиці репродуктивного віку. Підлітки впадають у сплячку останніми. На нижчих висотах старі самці впадають у сплячку наприкінці серпня, але молодь активна до кінця вересня. На більших висотах молодь все ще активна до жовтня. Спаровування починається відразу після сплячки. Вагітність становить 22 дні. Розмір виводку — 2–4 дитинчат.
Загрози й охорона
Можливе погіршення середовища проживання через випас худоби за рахунок збільшення поголів'я худоби. Пересихання джерел води та посуха також загрожують цьому виду.
Ареал включає деякі заповідні території.
Примітки
- Tsytsulina, K. (2008). . The IUCN. Архів оригіналу за 26 вересня 2020. Процитовано 22.05.2021. (англ.)
- Thorington Jr, R. W.; Koprowski, J. L.; Steele, M. A.; Whatton, J. F. Squirrels of the world. — Baltimore : JHU Press, 2012. — С. 307. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Spermophilus musicus vid grizuniv z rodini vivirkovih Endemik Pivnichnogo Kavkazu Karachaevo Cherkesiya i Kabardino Balkariya Rosiya Spermophilus musicus Ohoronnij status Blizkij do zagrozlivogo MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klada Sinapsidi Synapsida Klas Ssavci Mammalia Ryad Mishopodibni Rodentia Rodina Vivirkovi Sciuridae Rid Hovrah Spermophilus Vid S musicus Binomialna nazva Spermophilus musicus 1832Biomorfologichna harakteristikaDovzhina tila vid nosa do pochatku hvosta stanovit 205 240 mm hvist 34 50 mm Kolir spini korichnevo sirij z dribnimi nechitko virazhenimi irzhavo chervono sirimi plyamami Boki svitlo korichnevo siri z zhovtim vidtinkomm a golova trohi temnisha zi solom yano zhovtimi do korichnevo korichnevih shokami j solom yano zhovtimi kolami pid ochima Cherevo vid biluvato sirogo do solom yano zhovtogo Verhnya storona hvosta takozh siro korichnevogo koloru nizhnya storona svitlisha a inodi chervonuvata kinchik hvosta chornij abo korichnevij inodi z domishkoyu bilih voloskiv Podibna morfologiya hromosom molekulyarni j genetichni osoblivosti a takozh podibna vokalizaciya vkazuyut na sporidnenist S musicus iz S pygmaeus ye pripushennya sho S musicus ye pidvidom S pygmaeus Seredovishe prozhivannyaZnajdenij na visotah vid 1000 do 3200 metriv n r m Viddavajte perevagu visokogirnim lukam pasovisham a takozh zlakovim i polinovim stepam Takozh traplyayetsya na krutih shilah z kserofitnoyu roslinnistyu visokotravnih subalpijskih lukah yachminnih polyah i vodnih lukah PovedinkaDennij nornij roslinoyidnij vid Harchuyetsya vegetativnimi chastinami riznih roslin ridko vzhivaye tvarinnu yizhu Nori ne mayut vertikalnih prohodiv bilshist nir maye prostu budovu korotki osnovni hodi j odna gnizdova kimnata na glibini 30 40 sm pid zemleyu Inodi nori mayut dovgi prohodi z bezlichchyu rozdvoyen dodatkovimi vihodami ta odniyeyu chi kilkoma gnizdovimi kimnatami na glibinah 80 120 sm pid zemleyu Cherez riznicyu navkolishnogo seredovisha v girskih zonah splyachka zakinchuyetsya v riznij chas i vidpovidno periodi sparovuvannya rozmnozhennya ta rozporoshennya pidlitkiv vidriznyayutsya U hovrahiv yaki zhivut na visotah 1200 1400 m splyachka zakinchuyetsya v kinci bereznya u hovrahiv yaki zhivut na visotah 2500 3000 m splyachka zakinchuyetsya na pochatku travnya Pochatok zimovoyi splyachki takozh vidriznyayetsya ale zalezhit she j vid kilkosti nakopichenogo zhiru Stari samci j molodi samici vpadayut u splyachku ranishe nizh samici reproduktivnogo viku Pidlitki vpadayut u splyachku ostannimi Na nizhchih visotah stari samci vpadayut u splyachku naprikinci serpnya ale molod aktivna do kincya veresnya Na bilshih visotah molod vse she aktivna do zhovtnya Sparovuvannya pochinayetsya vidrazu pislya splyachki Vagitnist stanovit 22 dni Rozmir vivodku 2 4 ditinchat Zagrozi j ohoronaMozhlive pogirshennya seredovisha prozhivannya cherez vipas hudobi za rahunok zbilshennya pogoliv ya hudobi Peresihannya dzherel vodi ta posuha takozh zagrozhuyut comu vidu Areal vklyuchaye deyaki zapovidni teritoriyi PrimitkiTsytsulina K 2008 The IUCN Arhiv originalu za 26 veresnya 2020 Procitovano 22 05 2021 angl Thorington Jr R W Koprowski J L Steele M A Whatton J F Squirrels of the world Baltimore JHU Press 2012 S 307 ISBN 1421404699