В'я́зова — село в Україні, у Краснокутській селищній громаді Богодухівського району Харківської області. Населення становить 611 осіб. До 2020 орган місцевого самоврядування — В'язівська сільська рада.
село В'язова | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Харківська область |
Район | Богодухівський район |
Громада | Краснокутська селищна громада |
Облікова картка | В'язова |
Основні дані | |
Засноване | 1775 |
Населення | 611 |
Площа | 2,134 км² |
Густота населення | 286,32 осіб/км² |
Поштовий індекс | 62040 |
Телефонний код | +380 5756 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°52′55″ пн. ш. 35°06′51″ сх. д. / 49.88194° пн. ш. 35.11417° сх. д.Координати: 49°52′55″ пн. ш. 35°06′51″ сх. д. / 49.88194° пн. ш. 35.11417° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 130 м |
Місцева влада | |
Адреса ради | 62002, Харківська область, Богодухівський район, смт Краснокутськ, вул. Миру, 127 |
Карта | |
В'язова | |
В'язова | |
Мапа | |
Географія
Село В'язова знаходиться на березі річки Ковалівка, нижче за течією на відстані 1 км розташоване село Михайлівка. На річці зроблені великі загати.
Історія
Давня історія
Село виникло в середині XVIII ст. і належало до Рандавської волості Богодухівського повіту Харківської губернії. Поміщик Бардаков заснував незадовго до реформи 1861 році економію. Для обробітку своїх земель наймав селян, які поступово поселялися навколо економії. Вже після реформи це було чимале село, яке спочатку називалось Бардаково, за йменням поміщика місцевої економії.
ХХ століття
7(20) листопада 1917 р. Харківщина увійшла до складу УНР згідно з 3-м Універсалом УЦР.
В кінці 1917 року в селі встановилась радянська влада, із більшовицькими військами співпрацювала група місцевих жителів на чолі з Мусоровим і Чучмаком. Незабаром села Бардаково, Рандава і другі хутори волості були визволені армією УНР. В цей час село одержало нову назву В'язова. В січні 1918 року армія УНР відступила з села, а навесні того ж року в село вступили німецько-австрійські війська. В листопаді 1918 року внаслідок революції в Німеччині ці війська відступили, і, оскільки Українська Держава на чолі з Павлом Скоропадським припинила існування, певний час населений пункт перебував під владою УНР. Під натиском Червоної армії в селі ненадовго відновилася радянська окупація. з літа до грудня 1919 року перервана нападом військ Денікіна. Певний час проти радянських урядовців та активістів тривав збройний опір, унаслідок якого загинули Мусоров і Чучмак.
Почали створюватися перші колгоспи. В 30 –ті роки було організовано колгосп у с. В'язова «Перемога». Все майно куркулів, яких було багато в селі, забрали в колгосп. Першими організаторами колгоспу були: Тронько А. П., Ткаченко І. Н., Мамченко І. М., Борисенко І. М., Борисенко Г. О., Гонтар, брати Жидкови. Першим головою колгоспу був — Ячкін І. Я., він же був і першим секретарем партійної організації колгоспу, яка налічувала 5 чоловік.
Колгосп мав 370 га землі, 3 пари волів, 11 коней, 8 плугів. В річницю заснування колгоспу приїхали шефи — працівники Харківського поштампу Південної залізниці, щоб допомогти жителям села у вичищенні ставка. Поступово колгосп міцнів, починалось нове життя. У 1931 р. з'явився перший трактор «Форзон», на якому працював Полежака Дмитро Федорович. Тяжка доля спіткала наш народ у 1932—1933 р. Багато людей померло від голоду, але залишилися жити 65 чоловік. Потім були важкі часи Німецько-радянської війни. Відразу ж в 1941 році влітку німецькі війська захопили територію села. Велися тяжкі бої.
Село В'язова було звільнено воїнами Радянської Армії влітку 25 серпня 1943 року. Визволителями села були славні воїни-гвардійці 5-ї і 6-ї гвардійської дивізії, 2-го та 10-го танкового корпусу 1-ї танкової армії. Вони билися з відбірними німецькими частинами танкової дивізії «Мертва голова».
В центрі села знаходиться братська могила, де поховано більше ніж 70 радянських воїнів.
У нашому селі проживав Герой Радянського Союзу Погорєлов Іван Федорович, якому за форсування Дніпра було присвоєно це звання з врученням ордена Леніна і медалі «Золота зірка». Після війни Погорєлов І. Ф. поступив до Вовчанського педучилища, а пізніше закінчив Харківський педагогічний інститут. У 1953 році був призначений директором В'язівської школи, а потім вчителем історії та географії. Помер 8 липня 1980 р.
Після війни в селі залишилася одна хата, у якій після відступу нацистів відразу відкрили школу. Всі інші були спалені. Повернувшись з евакуації жителі села, розпочали відбудову. Спочатку рили землянки, бо надворі стояла осіння пора і налагоджували господарство
У 1957 році було електрифіковано село і проведено радіо.
Після об'єднання колгоспів с. Михайлівка і В'язова новоутвореному господарству присвоєно ім'я Кутузова.
Молодь почала повертатися до рідного села. Були побудовані магазин, лікарня, будинок культури, дитячий садочок.
У селі була восьмирічна школа, яка складалася з двох невеликих приміщень, які були непридатні для навчання. Класів для навчання було п'ять, вузькі коридори, малі і темні. Учительська була маленька. В одному корпусі приміщень два класи були перегороджені роздвижними дверима, які відчинялись для проведення масових заходів у школі. Учні навчались у дві зміни. Класи були переповнені школярами.
Працюючий на той час директором школи Гречка Іван Антонович, неодноразово їздив у Київ для прискорення розробки проекту побудови нової школи.
І ось настав той час, якого чекали з нетерпінням всі мешканці села. Весною 1975 року розпочалося будівництво нової двоповерхової школи з великою просторою спортивною залою. На будівництві школи працювали робітники Краснокутського ПМК, батьки, вчителі, учні, техпрацівники. За короткий час школа була побудована. І в листопаді місяці відбулося урочисте її відкриття.
Здавна славилося прекрасними трудівниками наше село, які вміли не тільки добре працювати, а ще й добре співати. Як дорогоцінний скарб, передавали з покоління в покоління пісні рідного краю художній ансамбль «Івушка», який було створено в 70-ті роки ХХ століття.
Незалежна Україна
У 1996 році у селі було засновано фольклорний ансамбль «Калина», який був неодноразовим лауреатом районних та обласних фестивалів. До складу ансамблю входили: Булига Ніна Іванівна, Чуль Галина Костянтинівна, Мірошниченко Валентина Петрівна, Пономаренко Ганна Самійлівна, Мірошниченко Наталія Кирилівна, Ткаченко Катерина Петрівна, Жидкова Раїса Костянтинівна, Пономаренко Галина Петрівна. Керівником була директор сільського будинку культури Кушнерук Ольга Антонівна. У 80-х роках було проведено водопровід у селі, у 1992 році село було газифіковано, у 1993 — асфальтовано. У 2000 році колгосп імені Кутузова було перейменовано у приватну агрофірму «ВАТАЛ» генеральним директором якої є Нікітенко М. П. Він переймається проблемами села і прикладає немало зусиль, щоб наше село було красиве, квітуче, чисте.
12 червня 2020 року, розпорядженням Кабінету Міністрів України № 725-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Харківської області», увійшло до складу Краснокутської селищної громади.
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Краснокутського району, село увійшло до складу Богодухівського району.
Див. також
Примітки
- Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Харківської області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 1 лютого 2023.
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
Посилання
- Погода в селі В'язова [ 25 травня 2022 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina V yazova V ya zova selo v Ukrayini u Krasnokutskij selishnij gromadi Bogoduhivskogo rajonu Harkivskoyi oblasti Naselennya stanovit 611 osib Do 2020 organ miscevogo samovryaduvannya V yazivska silska rada selo V yazova Krayina Ukrayina Oblast Harkivska oblast Rajon Bogoduhivskij rajon Gromada Krasnokutska selishna gromada Oblikova kartka V yazova Osnovni dani Zasnovane 1775 Naselennya 611 Plosha 2 134 km Gustota naselennya 286 32 osib km Poshtovij indeks 62040 Telefonnij kod 380 5756 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 52 55 pn sh 35 06 51 sh d 49 88194 pn sh 35 11417 sh d 49 88194 35 11417 Koordinati 49 52 55 pn sh 35 06 51 sh d 49 88194 pn sh 35 11417 sh d 49 88194 35 11417 Serednya visota nad rivnem morya 130 m Misceva vlada Adresa radi 62002 Harkivska oblast Bogoduhivskij rajon smt Krasnokutsk vul Miru 127 Karta V yazova V yazova MapaGeografiyaSelo V yazova znahoditsya na berezi richki Kovalivka nizhche za techiyeyu na vidstani 1 km roztashovane selo Mihajlivka Na richci zrobleni veliki zagati IstoriyaDavnya istoriya Selo viniklo v seredini XVIII st i nalezhalo do Randavskoyi volosti Bogoduhivskogo povitu Harkivskoyi guberniyi Pomishik Bardakov zasnuvav nezadovgo do reformi 1861 roci ekonomiyu Dlya obrobitku svoyih zemel najmav selyan yaki postupovo poselyalisya navkolo ekonomiyi Vzhe pislya reformi ce bulo chimale selo yake spochatku nazivalos Bardakovo za jmennyam pomishika miscevoyi ekonomiyi HH stolittya 7 20 listopada 1917 r Harkivshina uvijshla do skladu UNR zgidno z 3 m Universalom UCR V kinci 1917 roku v seli vstanovilas radyanska vlada iz bilshovickimi vijskami spivpracyuvala grupa miscevih zhiteliv na choli z Musorovim i Chuchmakom Nezabarom sela Bardakovo Randava i drugi hutori volosti buli vizvoleni armiyeyu UNR V cej chas selo oderzhalo novu nazvu V yazova V sichni 1918 roku armiya UNR vidstupila z sela a navesni togo zh roku v selo vstupili nimecko avstrijski vijska V listopadi 1918 roku vnaslidok revolyuciyi v Nimechchini ci vijska vidstupili i oskilki Ukrayinska Derzhava na choli z Pavlom Skoropadskim pripinila isnuvannya pevnij chas naselenij punkt perebuvav pid vladoyu UNR Pid natiskom Chervonoyi armiyi v seli nenadovgo vidnovilasya radyanska okupaciya z lita do grudnya 1919 roku perervana napadom vijsk Denikina Pevnij chas proti radyanskih uryadovciv ta aktivistiv trivav zbrojnij opir unaslidok yakogo zaginuli Musorov i Chuchmak Pochali stvoryuvatisya pershi kolgospi V 30 ti roki bulo organizovano kolgosp u s V yazova Peremoga Vse majno kurkuliv yakih bulo bagato v seli zabrali v kolgosp Pershimi organizatorami kolgospu buli Tronko A P Tkachenko I N Mamchenko I M Borisenko I M Borisenko G O Gontar brati Zhidkovi Pershim golovoyu kolgospu buv Yachkin I Ya vin zhe buv i pershim sekretarem partijnoyi organizaciyi kolgospu yaka nalichuvala 5 cholovik Kolgosp mav 370 ga zemli 3 pari voliv 11 konej 8 plugiv V richnicyu zasnuvannya kolgospu priyihali shefi pracivniki Harkivskogo poshtampu Pivdennoyi zaliznici shob dopomogti zhitelyam sela u vichishenni stavka Postupovo kolgosp micniv pochinalos nove zhittya U 1931 r z yavivsya pershij traktor Forzon na yakomu pracyuvav Polezhaka Dmitro Fedorovich Tyazhka dolya spitkala nash narod u 1932 1933 r Bagato lyudej pomerlo vid golodu ale zalishilisya zhiti 65 cholovik Potim buli vazhki chasi Nimecko radyanskoyi vijni Vidrazu zh v 1941 roci vlitku nimecki vijska zahopili teritoriyu sela Velisya tyazhki boyi Selo V yazova bulo zvilneno voyinami Radyanskoyi Armiyi vlitku 25 serpnya 1943 roku Vizvolitelyami sela buli slavni voyini gvardijci 5 yi i 6 yi gvardijskoyi diviziyi 2 go ta 10 go tankovogo korpusu 1 yi tankovoyi armiyi Voni bilisya z vidbirnimi nimeckimi chastinami tankovoyi diviziyi Mertva golova V centri sela znahoditsya bratska mogila de pohovano bilshe nizh 70 radyanskih voyiniv U nashomu seli prozhivav Geroj Radyanskogo Soyuzu Pogoryelov Ivan Fedorovich yakomu za forsuvannya Dnipra bulo prisvoyeno ce zvannya z vruchennyam ordena Lenina i medali Zolota zirka Pislya vijni Pogoryelov I F postupiv do Vovchanskogo peduchilisha a piznishe zakinchiv Harkivskij pedagogichnij institut U 1953 roci buv priznachenij direktorom V yazivskoyi shkoli a potim vchitelem istoriyi ta geografiyi Pomer 8 lipnya 1980 r Pislya vijni v seli zalishilasya odna hata u yakij pislya vidstupu nacistiv vidrazu vidkrili shkolu Vsi inshi buli spaleni Povernuvshis z evakuaciyi zhiteli sela rozpochali vidbudovu Spochatku rili zemlyanki bo nadvori stoyala osinnya pora i nalagodzhuvali gospodarstvo U 1957 roci bulo elektrifikovano selo i provedeno radio Pislya ob yednannya kolgospiv s Mihajlivka i V yazova novoutvorenomu gospodarstvu prisvoyeno im ya Kutuzova Molod pochala povertatisya do ridnogo sela Buli pobudovani magazin likarnya budinok kulturi dityachij sadochok U seli bula vosmirichna shkola yaka skladalasya z dvoh nevelikih primishen yaki buli nepridatni dlya navchannya Klasiv dlya navchannya bulo p yat vuzki koridori mali i temni Uchitelska bula malenka V odnomu korpusi primishen dva klasi buli peregorodzheni rozdvizhnimi dverima yaki vidchinyalis dlya provedennya masovih zahodiv u shkoli Uchni navchalis u dvi zmini Klasi buli perepovneni shkolyarami Pracyuyuchij na toj chas direktorom shkoli Grechka Ivan Antonovich neodnorazovo yizdiv u Kiyiv dlya priskorennya rozrobki proektu pobudovi novoyi shkoli I os nastav toj chas yakogo chekali z neterpinnyam vsi meshkanci sela Vesnoyu 1975 roku rozpochalosya budivnictvo novoyi dvopoverhovoyi shkoli z velikoyu prostoroyu sportivnoyu zaloyu Na budivnictvi shkoli pracyuvali robitniki Krasnokutskogo PMK batki vchiteli uchni tehpracivniki Za korotkij chas shkola bula pobudovana I v listopadi misyaci vidbulosya urochiste yiyi vidkrittya Zdavna slavilosya prekrasnimi trudivnikami nashe selo yaki vmili ne tilki dobre pracyuvati a she j dobre spivati Yak dorogocinnij skarb peredavali z pokolinnya v pokolinnya pisni ridnogo krayu hudozhnij ansambl Ivushka yakij bulo stvoreno v 70 ti roki HH stolittya Nezalezhna Ukrayina U 1996 roci u seli bulo zasnovano folklornij ansambl Kalina yakij buv neodnorazovim laureatom rajonnih ta oblasnih festivaliv Do skladu ansamblyu vhodili Buliga Nina Ivanivna Chul Galina Kostyantinivna Miroshnichenko Valentina Petrivna Ponomarenko Ganna Samijlivna Miroshnichenko Nataliya Kirilivna Tkachenko Katerina Petrivna Zhidkova Rayisa Kostyantinivna Ponomarenko Galina Petrivna Kerivnikom bula direktor silskogo budinku kulturi Kushneruk Olga Antonivna U 80 h rokah bulo provedeno vodoprovid u seli u 1992 roci selo bulo gazifikovano u 1993 asfaltovano U 2000 roci kolgosp imeni Kutuzova bulo perejmenovano u privatnu agrofirmu VATAL generalnim direktorom yakoyi ye Nikitenko M P Vin perejmayetsya problemami sela i prikladaye nemalo zusil shob nashe selo bulo krasive kvituche chiste 12 chervnya 2020 roku rozporyadzhennyam Kabinetu Ministriv Ukrayini 725 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Harkivskoyi oblasti uvijshlo do skladu Krasnokutskoyi selishnoyi gromadi 19 lipnya 2020 roku v rezultati administrativno teritorialnoyi reformi ta likvidaciyi Krasnokutskogo rajonu selo uvijshlo do skladu Bogoduhivskogo rajonu Div takozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Harkivska oblast PrimitkiPro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Harkivskoyi oblasti Oficijnij vebportal parlamentu Ukrayini ukr Procitovano 1 lyutogo 2023 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv PosilannyaPogoda v seli V yazova 25 travnya 2022 u Wayback Machine