По льська абе тка пол alfabet polski це абетка яку використовують для запису польської мови Польська мова використовує л

По́льська абе́тка (пол. alfabet polski) — це абетка, яку використовують для запису польської мови. Польська мова використовує латинське письмо, у сучасній її версії 35 літер.

Абетка

A a	Ą ą	B b	C c	Ć ć	D d	E e	Ę ę	F f
G g	H h	I i	J j	K k	L l	Ł ł	M m	N n
Ń ń	O o	Ó ó	P p	Q q	R r	S s	Ś ś	T t
U u	V v	W w	X x	Y y	Z z	Ź ź	Ż ż

Примітки

Букви Ą, Ę, Ń і Y не вживаються на початку слова, тому можуть бути великими тільки при написанні всього слова великими буквами. Літера Ó трапляється на початку слова лише в кількох словах (здебільшого в словах ósemka, ósmy (вісімка, восьмий) та ów (той) і похідних від них)
Букви Ć, Ń, Ś та Ź перед голосними втрачають знак м'якості, але між ними і голосним з'являється i. Таким чином: się — правильно, а śę — неправильно тощо.
Q, V та X використовуються тільки в словах іншомовного походження, які не полонізувалися.

Звучання літер

Монографи та диграфи

Крім звичайних латинських літер польська абетка містить дев'ять видозмінених а також сім диграфів.

«Наголос» над приголосною позначає його м'якість: ć, ń, ś, ź. При цьому якщо пом'якшений n звучить приблизно як український нь, то інші пом'якшення змінюють звучання звуків суттєвіше: ć ~ чь, ś ~ шь, ź ~ жь. Перед голосними такі літери не вживають, натомість замість діакритичного знаку м'якості використовують i: ci, si, zi.
Гачок під голосним позначає його носову вимову: ą ~ о^н, ę ~ е^н (ę наприкінці слова звучить як e).

Три особливі літери існують поза системою.

ł позначає губний звук ў (любов), етимологічно відповідаючи українському твердому л.
ó позначає о в закритому складі й звучить ідентично до u (різницю між ними див. нижче)
ż позначає звук ж.

Таблиця

Літери	HTML	Назва літери	Вимова	МФА	Аллофони
A a		а	А а	[a]
Ą ą	Ą (велика літера) ą (мала літера)	о носове	Он он Онь онь (перед ć та dź) Ом ом (перед b та р) О о (перед ł та l)	[ɔn] [ɔɲ] [ɔm] [ɔ]	[ɔŋ], [ɔȷ̃]
B b		бе	Б б	[b]	[p]
C c		це	Ц ц Чь чь (перед i)	[t͡s] [t͡ɕ]	[d͡z]
Ch ch			Х х	[x]	[ɣ]
Ć ć	Ć (велика літера) ć (мала літера)	чє	Чь чь	[t͡ɕ]	[d͡ʑ]
Cz cz			Ч ч	[t͡ʂ]	[d͡ʐ]
D d		де	Д д	[d]	[t]
Dz dz			Дз дз Джь джь (перед i)	[d͡z] [d͡ʑ]	[t͡s], [d-z]
Dź dź	DŹ (велика літера) Dź (мала літера)		Джь джь	[d͡ʑ]	[t͡ɕ], [d-ʑ]
Dż dż	DŻ (велика літера) dż (мала літера)		Дж дж	[d͡ʐ]	[t͡ʂ], [d-ʐ]
E e		е	Е е	[ɛ]	[e] після та перед пом'якшеними приголосними
Ę ę	Ę (велика літера) ę (мала літера)	е носове	Ен ен Ень ень (перед ć та dź) Ем ем (перед b та p) Е е (перед ł, l, та в кінці слова)	[ɛn] [ɛɲ] [ɛm] [ɛ]	[ɛŋ], [ɛȷ̃]
F f		еф	Ф ф	[f]	[v]
G g		ґє	Ґ ґ	[ɡ]	[k]
H h		ха	Х х (Г г)	[‌x]	[‌ɣ], [ɦ] (Підкарпаття, Сілезія)
I i		і	І і	[i]	[i̯], пом'якшує попередній приголосний
J j		йот	Й й	[j]	[i]
K k		ка	К к	[k]	[ɡ]
L l		ель	Ль ль	[l]	[lʲ] у давній вимові та східних діалектах
Ł ł	Ł (велика літера) ł (мала літера)	еў	Ў ў	[w]	[ɫ] у давній вимові та східних діалектах
M m		ем	М м	[m]
N n		ен	Н н Нь нь (перед i)	[n] [ɲ]	[ŋ]
Ń ń	Ń (велика літера) ń (мала літера)	ень	Нь нь	[ɲ]	[ȷ̃]
O o		о	О о	[ɔ]
Ó ó	Ó (велика літера) ó (мала літера)	у (замкнена)	У у	[u]
P p		пе	П п	[p]	[b]
R r		ер	Р р	[r]
Rz rz			Ж ж Ш ш (після глухих p та t)	[ʐ] [ʂ]	[r-z], [r̝] або [r̝̊] (в деяких діалектах)
S s		ес	С с Шь шь (перед i)	[s] [ɕ]	[z]
Ś ś	Ś (велика літера) ś (мала літера)	ешь	Шь шь	[ɕ]	[ʑ]
Sz sz			Ш ш	[ʂ]	[ʐ]
T t		те	Т т	[t]	[d]
U u		звичайне у, відкрите у	У у	[u]	[u̯]
W w		ву	В в	[v]	[f]
Y y		ігрек	И и	[ɨ]
Z z		зет	З з Жь жь (перед i)	[z] [ʑ]	[s]
Ź ź	Ź (велика літера) ź (мала літера)	жєт	Жь жь	[ʑ]	[ɕ]
Ż ż	Ż (велика літера) ż (мала літера)	жет	Ж ж	[ʐ]	[ʂ]

Примітки

В польському письмі є три пари знаків, які різняться на письмі, та в ході розвитку польської мови втратили різницю у звучанні. Натомість збереглася етимологічна різниця, яку можна зрозуміти, порівнявши ці звуки з відповідниками в українській мові.

H і CH ([x]). Етимологічно H відповідає українському Г, а CH — українському Х. Наприклад: hulać — гуляти, chleb — хліб.
Ó і U ([u]). Етимологічно Ó походить від O, а цю форму набуває в закритих складах. В українській мові йому відповідає І/О. Наприклад: Kraków — Краків, Кракова; ósmy — восьмий. Натомість U відповідає українському У, наприклад: ruszyć — рушити.
Ż і RZ ([ʐ]). Етимологічно Ż відповідає українському Ж, а RZ — українському Р. Наприклад: żaba — жаба; rzeka — ріка, przykład — приклад.