Вілючинськ місто порт в Росії в Камчатському краї що має статус ЗАТО місто ВілючинськВилючинскГерб ПрапорКраїна РосіяСуб

Вілючинськ — місто-порт в Росії в Камчатському краї, що має статус ЗАТО.

місто Вілючинськ

Вилючинск


Герб	Прапор

Країна

Росія

Суб'єкт Російської Федерації

Камчатський край

Муніципальний район

Селищна рада Вілючинськ

Код ЗКАТУ:

30535000000

Код ЗКТМО:

30735000001

Основні дані

21 748 (2015)

341,24 км²

684090–684093

+7 41535

Географічні координати:

52°56′ пн. ш. 158°24′ сх. д. / 52.933° пн. ш. 158.400° сх. д.Координати: 52°56′ пн. ш. 158°24′ сх. д. / 52.933° пн. ш. 158.400° сх. д.

Висота над рівнем моря

10 м

Вебсторінка

viluchinsk-city.ru

Мапа

Вілючинськ

Вілючинськ

Вілючинськ у Вікісховищі

Повне найменування — Вілючинський міський округ закрите адміністративно-територіальне утворення місто Вілючинськ Камчатського краю.

Розташований на берегах Авачинської губи, за 25 км на південний захід від м Петропавловська-Камчатського та за 26 км південніше аеропорту Єлізово.

Населення — 21 748 чол. (2015). Велика частина населення — військовослужбовці та члени їх сімей.

Історія

Місто Вілючинськ було створене 16 жовтня 1968 року Указом Президії Верховної Ради РРФСР шляхом злиття робітничих селищ (база атомних підводних човнів), Приморський (берегові частини забезпечення Тихоокеанського флоту) і Сельдева (судноремонтний завод Військово-Морського флоту). Назву отримав від імені сусіднього вулкану — . Власне селища отримали статус мікрорайонів.

У серпні 1938 року в була створена база дизельних підводних човнів. Саме з цього часу майбутній Вілючинськ став містом підводників.

У 1959 році за особистим рішенням М. С. Хрущова в Радянському була утворена тоге-4 [ 9 грудня 2013 у Wayback Machine.], що дала потужний поштовх розвитку міста. В 1963 році з'явилася ТОГЕ-5.

З кінця 1959 року стала розвиватися судноремонтна промисловість, а за кілька років в влаштувалися атомні підводні човни Тихоокеанського флоту. У 1959-60 рр. у Рибальському була розміщена військова частина морських льотчиків-протичовників, створені військові частини № 26942, 31268 і 63878.

Клімат і природа

Клімат міста помірний, з рисами морського і мусонного клімату, близький до клімату Петропавловська-Камчатського. Взимку зазвичай на 1-2 градуси холодніше, а влітку на кілька градусів тепліше, ніж в крайовому центрі. Як і в Петропавловську-Камчатському, трапляються рясні опади у вигляді дощу або снігу. Особливо часто це трапляється в жовтні і в березні, коли за кілька днів може випасти майже місячна норма опадів. Природа міста представлена великими лісами, гірськими масивами, акваторією бухти Крашеніннікова.

Примітки

[http: //document.kremlin.ru/doc.asp?ID=68119&PSC=1&PT=1&Page=1 Указ Президента Російської Федерації від 02.07.1999 № 865 Про затвердження меж закритого адміністративно — територіального утворення — міста Вілючинська Камчатської області]
. Архів оригіналу за 24 грудня 2013. Процитовано 24 грудня 2013.
. Архів оригіналу за 4 березня 2012. Процитовано 5 січня 2016.

Це незавершена стаття з географії Росії.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] [http: //document.kremlin.ru/doc.asp?ID=68119&PSC=1&PT=1&Page=1 Указ Президента Російської Федерації від 02.07.1999 № 865 Про затвердження меж закритого адміністративно — територіального утворення — міста Вілючинська Камчатської області]

[2] . Архів оригіналу за 24 грудня 2013. Процитовано 24 грудня 2013.

[3] . Архів оригіналу за 4 березня 2012. Процитовано 5 січня 2016.