Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Василь Іванович Бєлов 23 жовтня 1932 19321023 село Тимониха тепер Харовського району Вологодської області Російська Феде

Бєлов Василь Іванович

Бєлов Василь Іванович

Василь Іванович Бєлов (23 жовтня 1932(19321023), село Тимониха, тепер Харовського району Вологодської області, Російська Федерація — 4 грудня 2012, місто Вологда, Російська Федерація) — російський і радянський письменник «сільської прози», секретар правління Спілки письменників РРФСР, член Спілки письменників СРСР. Член ЦК КПРС у 1990—1991 роках. Народний депутат СРСР (1989—1991).

Бєлов Василь Іванович
image
Народився 23 жовтня 1932(1932-10-23)[4][1][…]
Q4457522?, Q4414745?, Харовський район, Вологодська область
Помер 4 грудня 2012(2012-12-04)[1][2][…](80 років)
Вологда, Росія
Громадянство image СРСР, image Росія
Національність росіянин
Діяльність поет, письменник, прозаїк-романіст, драматург
Alma mater Літературний інститут імені Горького
Знання мов російська[5]
Членство СП СРСР і ЦК КПРС
Жанр роман
Партія КПРС
Нагороди
image image image image image image image
image
IMDb ID 0069473
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бєлов.

Життєпис

Народився в селянській родині російської Півночі. Його батько Іван Федорович Бєлов загинув на війні, мати Анфіса Іванівна сама ростила дітей. Після семи років навчання у сільській школі з 1947 року працював у колгоспі села Тимонихи Харовського району Вологодської області.

З 1949 року навчався в школі фабрично-заводського навчання в місті Сокол Вологодської області, де здобув спеціальність слюсаря 5-го розряду. У 1949—1951 роках — столяр, моторист-дизеліст ліспромгоспу Грязовецького району Вологодської області. У 1951—1952 роках — електромонтер ремонтно-механічного заводу в місті Ярославлі.

З 1952 по 1955 рік — у Радянській армії, військову службу проходив у Ленінграді. У газеті Ленінградського військового округу опублікував перші вірші «На сторожі Батьківщини». Літературну діяльність розпочав як поет, але за порадою Олександра Яшина, якого вважав своїм учителем, почав писати прозу.

У 1955—1956 роках — столяр заводу імені Дзержинського в місті Молотові (Пермі).

Член КПРС з 1956 року.

З 1956 року — літературний працівник грязовецької районної газети Вологодської області.

З 1958 року — 1-й секретар Грязовецького районного комітету ВЛКСМ Вологодської області.

У 1964 році закінчив Літературний інститут імені Горького в Москві.

З 1964 року перебував на літературно-творчій роботі, постійно жив у місті Вологді, не пориваючи зв'язок з «малою батьківщиною» — Тимонихою, в якій черпав матеріал для своєї творчості, починаючи з повісті «Село Бердяйка» та книги віршів «Село моє лісове» (обидві — 1961). Слідом за ними побачили світ книга оповідань «Спекотне літо» (1963) та «Річкові луги» (1964). Публікація повісті «Звична справа» (1966) принесла Бєлову широку популярність, утвердила за ним репутацію одного з родоначальників та лідерів «сільської прози». Ця репутація була зміцнена виходом «Теслярських оповідань» (1968), завдяки яким Бєлова зараховували до числа самобутніх вологодських авторів. Секретар правління Спілки письменників РРФСР. У 2005 році підписав антисемітський «Лист 5000».

Помер 4 грудня 2012 року після тривалої хвороби в місті Вологді.

Твори

  • Село моє лісове (1961). Збірка віршів
  • Спекотне літо (1963). Збірка оповідань
  • Річкові луги (1964). Збірка оповідань
  • Звична справа (1966). Повість
  • Теслярські оповідання (1968). Повість
  • Бухтини вологодські (1969).
  • Переддень (1972—1987). Роман
  • Кощей Безсмертний (1978). П'єса-казка
  • Лад. Нариси про народну естетику ( 1982 ).
  • Все попереду (1986). Роман
  • Рік великого перелому (1989—1991). Роман
  • Повсякденне життя російської Півночі (2000).

Нагороди і звання

Примітки

  1. Енциклопедія Брокгауз
    d:Track:Q237227
  2. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  3. Gran Enciclopèdia Catalana — Grup Enciclopèdia, 1968.
    d:Track:Q18696256d:Track:Q2664168
  4. Белов Василий Иванович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
    d:Track:Q649d:Track:Q17378135
  5. CONOR.Sl
    d:Track:Q16744133

Джерела

  • Українська літературна енциклопедія. Том 1. Київ: Головна редакція УРЕ імені Бажана, 1988.
  • журнал «Известия ЦК КПСС» (Москва) № 10, 1990.
  • Центральный комитет КПСС, ВКП(б), РКП(б), РСДРП(б). Историко-биографический справочник. Автор-составитель Горячев Ю. Москва: Граница, 2015. (рос.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Vasil Ivanovich Byelov 23 zhovtnya 1932 19321023 selo Timoniha teper Harovskogo rajonu Vologodskoyi oblasti Rosijska Federaciya 4 grudnya 2012 misto Vologda Rosijska Federaciya rosijskij i radyanskij pismennik silskoyi prozi sekretar pravlinnya Spilki pismennikiv RRFSR chlen Spilki pismennikiv SRSR Chlen CK KPRS u 1990 1991 rokah Narodnij deputat SRSR 1989 1991 Byelov Vasil IvanovichNarodivsya 23 zhovtnya 1932 1932 10 23 4 1 Q4457522 Q4414745 Harovskij rajon Vologodska oblastPomer 4 grudnya 2012 2012 12 04 1 2 80 rokiv Vologda RosiyaGromadyanstvo SRSR RosiyaNacionalnist rosiyaninDiyalnist poet pismennik prozayik romanist dramaturgAlma mater Literaturnij institut imeni GorkogoZnannya mov rosijska 5 Chlenstvo SP SRSR i CK KPRSZhanr romanPartiya KPRSNagorodiIMDb ID 0069473 Mediafajli u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Byelov ZhittyepisNarodivsya v selyanskij rodini rosijskoyi Pivnochi Jogo batko Ivan Fedorovich Byelov zaginuv na vijni mati Anfisa Ivanivna sama rostila ditej Pislya semi rokiv navchannya u silskij shkoli z 1947 roku pracyuvav u kolgospi sela Timonihi Harovskogo rajonu Vologodskoyi oblasti Z 1949 roku navchavsya v shkoli fabrichno zavodskogo navchannya v misti Sokol Vologodskoyi oblasti de zdobuv specialnist slyusarya 5 go rozryadu U 1949 1951 rokah stolyar motorist dizelist lispromgospu Gryazoveckogo rajonu Vologodskoyi oblasti U 1951 1952 rokah elektromonter remontno mehanichnogo zavodu v misti Yaroslavli Z 1952 po 1955 rik u Radyanskij armiyi vijskovu sluzhbu prohodiv u Leningradi U gazeti Leningradskogo vijskovogo okrugu opublikuvav pershi virshi Na storozhi Batkivshini Literaturnu diyalnist rozpochav yak poet ale za poradoyu Oleksandra Yashina yakogo vvazhav svoyim uchitelem pochav pisati prozu U 1955 1956 rokah stolyar zavodu imeni Dzerzhinskogo v misti Molotovi Permi Chlen KPRS z 1956 roku Z 1956 roku literaturnij pracivnik gryazoveckoyi rajonnoyi gazeti Vologodskoyi oblasti Z 1958 roku 1 j sekretar Gryazoveckogo rajonnogo komitetu VLKSM Vologodskoyi oblasti U 1964 roci zakinchiv Literaturnij institut imeni Gorkogo v Moskvi Z 1964 roku perebuvav na literaturno tvorchij roboti postijno zhiv u misti Vologdi ne porivayuchi zv yazok z maloyu batkivshinoyu Timonihoyu v yakij cherpav material dlya svoyeyi tvorchosti pochinayuchi z povisti Selo Berdyajka ta knigi virshiv Selo moye lisove obidvi 1961 Slidom za nimi pobachili svit kniga opovidan Spekotne lito 1963 ta Richkovi lugi 1964 Publikaciya povisti Zvichna sprava 1966 prinesla Byelovu shiroku populyarnist utverdila za nim reputaciyu odnogo z rodonachalnikiv ta lideriv silskoyi prozi Cya reputaciya bula zmicnena vihodom Teslyarskih opovidan 1968 zavdyaki yakim Byelova zarahovuvali do chisla samobutnih vologodskih avtoriv Sekretar pravlinnya Spilki pismennikiv RRFSR U 2005 roci pidpisav antisemitskij List 5000 Pomer 4 grudnya 2012 roku pislya trivaloyi hvorobi v misti Vologdi TvoriSelo moye lisove 1961 Zbirka virshiv Spekotne lito 1963 Zbirka opovidan Richkovi lugi 1964 Zbirka opovidan Zvichna sprava 1966 Povist Teslyarski opovidannya 1968 Povist Buhtini vologodski 1969 Peredden 1972 1987 Roman Koshej Bezsmertnij 1978 P yesa kazka Lad Narisi pro narodnu estetiku 1982 Vse poperedu 1986 Roman Rik velikogo perelomu 1989 1991 Roman Povsyakdenne zhittya rosijskoyi Pivnochi 2000 Nagorodi i zvannyaorden Lenina 16 11 1984 orden Trudovogo Chervonogo Prapora orden Za zaslugi pered Vitchiznoyu IV st Rosijska Federaciya 17 03 2003 orden Poshani Rosijska Federaciya 17 11 2008 orden Prepodobnogo Sergiya Radonezkogo III stupenya 2003 orden Svyatitelya Makariya mitropolita Moskovskogo 2012 medal Za trudovu vidznaku 28 10 1967 medali Derzhavna premiya SRSR 1981 za tvori ostannih rokiv z knigi Povisti ta opovidannya Derzhavna premiya Rosijskoyi Federaciyi 2003 Pochesnij gromadyanin mista Vologdi 1997 PrimitkiEnciklopediya Brokgauz d Track Q237227 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Gran Enciclopedia Catalana Grup Enciclopedia 1968 d Track Q18696256d Track Q2664168 Belov Vasilij Ivanovich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 CONOR Sl d Track Q16744133DzherelaUkrayinska literaturna enciklopediya Tom 1 Kiyiv Golovna redakciya URE imeni Bazhana 1988 zhurnal Izvestiya CK KPSS Moskva 10 1990 Centralnyj komitet KPSS VKP b RKP b RSDRP b Istoriko biograficheskij spravochnik Avtor sostavitel Goryachev Yu Moskva Granica 2015 ros

Дата публікації:
Топ