Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Агама степова | ||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Агама степова | ||||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||
| Trapelus sanguinolentus Pallas, 1814 | ||||||||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||||||||
| Agama sanguinolenta Agama aralensis | ||||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||||
|
Агама степова (Trapelus sanguinolentus) — представник роду рівнинних агам з родини агамових. Має 2 підвиди.
Опис
Загальний розмір сягає 12 см. Самці трохи більші за самок. Голова велика і порівняно висока, має серцеподібну форму і різко відмежована від шиї. Барабанна перетинка розташована на поверхні, так що є ясно виражений зовнішній слуховий прохід. Над вухом є 2-3 подовжених шипуватих лусочки. Тулуб зверху вкрито однорідною, ромбоподібною, ребристою лускою, яка накладається одна на одну. Бічна, грудна і черевна луска має тупі реберця, а горлова - гладенька або зі слаборозвиненими реберцями. Ребриста хвостова луска розташовується косими рядками, не утворює поперечних кілець. Пальці майже круглі. Четвертий палець на задніх кінцівках довше третього.
Спина сірого або жовтувато-сірого кольору, черево - біле. У молодих уздовж хребта проходить 1 рядок світло-сірих більш-менш овальних плям і по 2 рядки витягнутих у довжину плям того ж кольору з боків тулуба. Поміж плямами двох сусідніх рядів розташовані більші темно-коричневі або темно-сірі плями. На верхній стороні лап і на хвості помітні нерізкі темні поперечні смуги. З настанням статевої зрілості у самців темні плями майже зникають, а світло-сірі темнішають. У самиць зберігається ювенільний малюнок. Забарвлення тіла може змінюватися під впливом температури або в залежності від фізіологічного стану тварини, демонструючи при цьому статевий диморфізм. У самців при збудженні горло, боки тіла, черево і кінцівки стають темно-синіми або чорно-синіми, на спині з'являються кобальтово-сині плями, тоді як хвіст набуває яскраво-жовтого або помаранчево-жовтого забарвлення. За цих же умов загальний фон тулуба самки стає блакитним або зеленувато-жовтим, плями на спині - помаранчевими або іржаво-помаранчевими, а хвіст має таке ж забарвлення, як і у самців, але менш яскраву.
Спосіб життя
Полюбляє піщані, глинясті і кам'янисті пустелі та напівпустелі, надаючи перевагу ділянкам з чагарниковою або напівдеревною рослинністю, а також пологі кам'янисті схили у передгір'ях на висоті до 1200 м над рівнем моря, околиці слабко закріплених пісків, береги річок і тугаї. Не уникає близькості людини, поселяючись по околицях населених пунктів і по узбіччях доріг. Ховається у норах піщанок, ховрахів, тушканчиків, їжаків, черепах, порожнечах під камінням і тріщинах у ґрунті. У жарку пору дня агами часто піднімаються на гілки чагарників, оберігаючи себе таким чином від перегріву на розпеченому сонцем ґрунті. Звідси ж статевозрілі самці пильнують свою індивідуальну ділянку, захищаючи його від вторгнення конкурентів. Після зимівлі в різних частинах ареалу і залежно від кліматичних умов року з'являються наприкінці лютого - березні - на початку квітня. Харчується комахами, павуками, багатоніжками і незначною мірою - рослинною їжею.
Це яйцекладна ящірка. Розмножуватися степова агама починає після другої зимівлі у віці близько 2 років. Парування триває з початку квітня по травень. Перше відкладання яєць відбувається вже наприкінці квітня - на початку травня. Залежно від віку самка відкладає 4-18 яєць розміром 9-13х18-21 мм за сезон, можливі 2-3 кладки. Яйця відкладаються у нору чи у конусоподібну ямку, яку викопала самка. Молоді агами розміром 80-100 мм (з хвостом) з'являються з другої половини червня до пізньої осені.
Розповсюдження
Мешкає у східному Передкавказзі, Середній Азії, Казахстані, північному та північно-східному Ірані, північному Афганістані, північно-західному Китаї. По долинах річок з'являється у передгір'я Тянь-Шаню і Паміро-Алая, зустрічаючись в околицях міста Ош в Киргизії і Чубек в південно-західному Таджикистані.
Підвиди
- Trapelus sanguinolentus sanguinolentus
- Trapelus sanguinolentus aralensis
Джерела
- Référence Animal Diversity Web : Trapelus
- Словник-довідник із зоології. – К., 2002.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Agama stepova Agama stepova Biologichna klasifikaciya Domen Yaderni Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Pidtip Cherepni Craniata Infratip Hrebetni Vertebrata Klas Plazuni Reptilia Ryad Luskati Squamata Pidryad Lacertilia Rodina Agamovi Pidrodina Agaminae Rid Agami rivninni Vid Agama stepova Binomialna nazva Trapelus sanguinolentus Pallas 1814 Sinonimi Agama sanguinolenta Agama aralensis Posilannya Vikishovishe Trapelus sanguinolentus Vikividi Trapelus sanguinolentus EOL 461411 MSOP 164777 Agama stepova Trapelus sanguinolentus predstavnik rodu rivninnih agam z rodini agamovih Maye 2 pidvidi OpisZagalnij rozmir syagaye 12 sm Samci trohi bilshi za samok Golova velika i porivnyano visoka maye sercepodibnu formu i rizko vidmezhovana vid shiyi Barabanna peretinka roztashovana na poverhni tak sho ye yasno virazhenij zovnishnij sluhovij prohid Nad vuhom ye 2 3 podovzhenih shipuvatih lusochki Tulub zverhu vkrito odnoridnoyu rombopodibnoyu rebristoyu luskoyu yaka nakladayetsya odna na odnu Bichna grudna i cherevna luska maye tupi rebercya a gorlova gladenka abo zi slaborozvinenimi rebercyami Rebrista hvostova luska roztashovuyetsya kosimi ryadkami ne utvoryuye poperechnih kilec Palci majzhe krugli Chetvertij palec na zadnih kincivkah dovshe tretogo Spina sirogo abo zhovtuvato sirogo koloru cherevo bile U molodih uzdovzh hrebta prohodit 1 ryadok svitlo sirih bilsh mensh ovalnih plyam i po 2 ryadki vityagnutih u dovzhinu plyam togo zh koloru z bokiv tuluba Pomizh plyamami dvoh susidnih ryadiv roztashovani bilshi temno korichnevi abo temno siri plyami Na verhnij storoni lap i na hvosti pomitni nerizki temni poperechni smugi Z nastannyam statevoyi zrilosti u samciv temni plyami majzhe znikayut a svitlo siri temnishayut U samic zberigayetsya yuvenilnij malyunok Zabarvlennya tila mozhe zminyuvatisya pid vplivom temperaturi abo v zalezhnosti vid fiziologichnogo stanu tvarini demonstruyuchi pri comu statevij dimorfizm U samciv pri zbudzhenni gorlo boki tila cherevo i kincivki stayut temno sinimi abo chorno sinimi na spini z yavlyayutsya kobaltovo sini plyami todi yak hvist nabuvaye yaskravo zhovtogo abo pomaranchevo zhovtogo zabarvlennya Za cih zhe umov zagalnij fon tuluba samki staye blakitnim abo zelenuvato zhovtim plyami na spini pomaranchevimi abo irzhavo pomaranchevimi a hvist maye take zh zabarvlennya yak i u samciv ale mensh yaskravu Sposib zhittyaPolyublyaye pishani glinyasti i kam yanisti pusteli ta napivpusteli nadayuchi perevagu dilyankam z chagarnikovoyu abo napivderevnoyu roslinnistyu a takozh pologi kam yanisti shili u peredgir yah na visoti do 1200 m nad rivnem morya okolici slabko zakriplenih piskiv beregi richok i tugayi Ne unikaye blizkosti lyudini poselyayuchis po okolicyah naselenih punktiv i po uzbichchyah dorig Hovayetsya u norah pishanok hovrahiv tushkanchikiv yizhakiv cherepah porozhnechah pid kaminnyam i trishinah u grunti U zharku poru dnya agami chasto pidnimayutsya na gilki chagarnikiv oberigayuchi sebe takim chinom vid peregrivu na rozpechenomu soncem grunti Zvidsi zh statevozrili samci pilnuyut svoyu individualnu dilyanku zahishayuchi jogo vid vtorgnennya konkurentiv Pislya zimivli v riznih chastinah arealu i zalezhno vid klimatichnih umov roku z yavlyayutsya naprikinci lyutogo berezni na pochatku kvitnya Harchuyetsya komahami pavukami bagatonizhkami i neznachnoyu miroyu roslinnoyu yizheyu Ce yajcekladna yashirka Rozmnozhuvatisya stepova agama pochinaye pislya drugoyi zimivli u vici blizko 2 rokiv Paruvannya trivaye z pochatku kvitnya po traven Pershe vidkladannya yayec vidbuvayetsya vzhe naprikinci kvitnya na pochatku travnya Zalezhno vid viku samka vidkladaye 4 18 yayec rozmirom 9 13h18 21 mm za sezon mozhlivi 2 3 kladki Yajcya vidkladayutsya u noru chi u konusopodibnu yamku yaku vikopala samka Molodi agami rozmirom 80 100 mm z hvostom z yavlyayutsya z drugoyi polovini chervnya do piznoyi oseni RozpovsyudzhennyaMeshkaye u shidnomu Peredkavkazzi Serednij Aziyi Kazahstani pivnichnomu ta pivnichno shidnomu Irani pivnichnomu Afganistani pivnichno zahidnomu Kitayi Po dolinah richok z yavlyayetsya u peredgir ya Tyan Shanyu i Pamiro Alaya zustrichayuchis v okolicyah mista Osh v Kirgiziyi i Chubek v pivdenno zahidnomu Tadzhikistani PidvidiTrapelus sanguinolentus sanguinolentus Trapelus sanguinolentus aralensisDzherelaReference Animal Diversity Web Trapelus Slovnik dovidnik iz zoologiyi K 2002