Адо́льф Ма́ртенс (нім. Adolf Karl Gottfried Martens; 6 березня 1850, поблизу Гаґенов — 24 липня 1914 , Берлін) — німецький ; піонер у галузі металографії сталі та відповідних методик досліджень. На його честь названо мартенситом одну із структур, що має місце у сталі після термооброблення.
Адольф Мартенс | |
---|---|
нім. Adolf Karl Gottfried Martens | |
Бюст А. Мартенса у Ліхтерфельде (Берлін) | |
Народився | 6 березня 1850 , Німеччина |
Помер | 24 липня 1914 (64 роки) Берлін, Німеччина |
Поховання | (Берлін |
Місце проживання | Берлін |
Країна | Німеччина |
Національність | Німеччина |
Діяльність | інженер, винахідник, викладач університету, металург |
Alma mater | Королівський технологічний університет |
Галузь | металургія |
Заклад | Інститут досліджень матеріалів (Далем-Берлін) |
Вчене звання | Doctor honoris causa |
Науковий ступінь | професор |
Членство | Прусська академія наук d |
Відомий завдяки: | металографічним дослідженням сталі |
Діти | Ганс Мартенс |
Нагороди | d (1911) |
Адольф Мартенс у Вікісховищі |
Біографічні дані
Дитинство та юнацькі роки
Адольф Мартенс народився 6 березня 1850 року у невеликому містечку Бакендорф, поблизу міста Гагенова (Мекленбург-Передня Померанія). Його батько займався нерухомим майном. Закінчив німецьку початкову школу (нім. Realschule) у . У віці сімнадцяти років, він деякий час працював слюсарем у майстерні тесляра Ернста Брокельманна в Гюстрові (нім. Güstrow).
У 1868 році Мартенс поступив на навчання до Королівської вищої технічної школи у Берліні. У 1871 році її закінчив з отриманням звання інженера.
Інженерна кар'єра
Інженерна кар'єра розпочалась з моменту налагодження співробітництва з Пруською Східною Залізницею (нім. Preußische Ostbahn) у Бидгощі. До його функцій належали проектування й нагляд за станом залізничних колій, мостів та інших залізничних споруд. У 1875 Мартенс перейшов працювати в інженерну групу залізничної гілки Берлін-Вроцлав у Берліні. Основним його завданням було тестування та перевірка якості сталевих виробів, в основному рейок. Під час проведення досліджень майбутній вчений зав'язав багато важливих знайомств з представниками промисловості. Переважно це були дві компанії:
- «Gutehoffnungshütte» з Вестфалії;
- «Königs-Laurahütte» зі Шльонська.
Наукова діяльність
Адольф Мартенс у 1880 році повернувся до свого навчального закладу на посаду асистента професора. 1 квітня 1884 року обійняв посаду керівника Інституту техніко-механічних досліджень. До його колективу приєднався професор (нім. Max Rudeloff), який після смерті Мартенса став керівником Інституту, і два техніки. Розвиток інституту й цілої галузі матеріалознавчих досліджень прискорило утворення в Берліні у 1884 році нового осередку досліджень мастильної оливи й паперу. Через п'ять років Мартенс отримав титул професора.
У 1904 році А. Мартенс подав ініціативу щодо об'єднання усіх йому підпорядкованих осередків і за його прямої участі було створено Інститут матеріалознавства у Далемі, передмісті Берліна. Наступний успіх прийшов роком пізніше. За свої заслуги і значний внесок у поглиблення знань з матеріалознавства удостоєний Дрезденською політехнікою титулу почесного доктора (лат. Doctor honoris causa). Був членом Прусської академії наук у Берліні. Адольф Мартенс керував своїм інститутом, що інтенсивно розвивався, аж до смерті.
Останні роки життя
У 1913 році стан його здоров'я несподівано погіршився. Помер 24 липня 1914 року у Берліні. Похований на кладовищі у Далемі між похованням сина та співробітника Еміля Гейна.
Наукова спадщина
Професор Адольф Мартенс був піонером у металографії заліза і сталі. Його роботи, з цією галуззю науки принесли йому велику популярність і авторитет. Генрі Кліфтон Сорбі і Мартенс займались незалежно розвитком методик металографії із застосуванням мікроскопії. Для обох дослідників великий інтерес викликала внутрішня структура металів а також залежність властивостей матеріалів від процесів їх створення та обробки. Мартенс, хоча і віддавав перевагу ескізним зарисовкам видимих мікроструктур, провів декілька дослідів з використанням світлочутливих фотографічних емульсій. Він запропонував застосовувати освітлення зразка під кутом до його поверхні для того, щоб поліпшити якість видимого зображення. До кола його наукових інтересів входило вивчення усадкових явищ у виливках. Він виявив і описав дендритні структури, які він називав «кристал сосноподібний». Він також провів спостереження і дослідження поверхонь зламу зразків матеріалів. Спроектував і виготовив твердомір Бріннеля, розривну машину а також, так званий скретч-тестер. Був автором численних підручників з матеріалознавства. Розвинув такі технології обробки як розрізання, шліфування, полірування і травлення, основа яких була запозичена з мінералогії.
Оригінальні нотатки та рукописи Мартенса зберігаються в колекціях Федерального інституту досліджень матеріалів в Берліні (нім. Bundesanstalt für Materialforschung und -prüfung, BAM).
Вшанування вченого
У 1902 році виникла ідея, щоб прізвище Адольфа Мартенса використати для назви фази «великої твердості із голчастою структурою» у сталі. Французький професор сказав:
Я буду називати цю складову «мартенситом» від прізвища професора Мартенса, котрий заклав у Німеччині у 1887 році незалежний осередок металографічних досліджень і з тих пір він прямує шляхом науки з наполегливістю, талантом й успіхом. |
Шостий конгрес Міжнародної асоціації з випробування матеріалів (англ. International Asotiation for Testing Materials, IATM) відбувся у Нью-Йорку у вересні 1912 р. На конгресі Комісія з назв мікроскопічних субстанцій та структур сталі й чавуну (англ. Naming Commission Microscopic Substances and Structures of steel and iron) прийняла остаточне рішення у питанні назв для структурних складових залізовуглецевих сплавів. Одноголосно було затверджено термін «мартенсит».
Від прізвища Мартенса походить також власна назва універсальної шкали твердості — (HM) і спосіб для визначення температури займання в закритому тиглі — метод Пенскі-Мартенса.
25 січня 1991 року за ініціативи працівників Федерального інституту досліджень матеріалів було зареєстроване товариство для увічнення пам'яті великого вченого. У рамках товариства створено спеціальний фонд, завданням якого є раз на два роки виділення коштів на підтримання й популяризацію досліджень в матеріалознавстві, аналітичній хімії та техніки безпеки.
Вибрані публікації
- Martens A. . Julius Springer, Berlin, 1887.
- Martens A. . Julius Springer, Berlin, 1888.
- Martens A. . Julius Springer, Berlin, 1889.
- Martens A. Handbuch der Materialienkunde für den Maschinenbau (Підручник з технології матеріалів для інженерів-механіків. Частина І. — Дослідження матеріалів). Julius Springer, Berlin, 1898.
- Martens A., Heyn E. Handbuch der Materialienkunde für den Maschinenbau. (Підручник з технології матеріалів для інженерів-механіків. Частина II. — Найважливіші властивості металів і сплавів). Julius Springer, Berlin, 1912.
Див. також
Примітки
- P.D. Portella (2006). (PDF) (англ.). Архів оригіналу (PDF) за 16 березня 2020. Процитовано 4 березня 2012.
- Bruce Bramfitt (2011). A Metallurgical Perspective of the Role of Rail Steel in the Growth of America (англ.). Процитовано 4 березня 2012.
- Bundesanstalt für Materialforschung. (нім.). Архів оригіналу за 25 лютого 2012. Процитовано 5 березня 2012.
- ISO/FDIS 14577-1:2002. Metallic materials — Instrumented indentation test for hardness and materials parameters
- ISO 2719:2002 Determination of flash point — Pensky-Martens closed cup method.
- Bundesanstalt für Materialforschung. (нім.). Архів оригіналу за 12 березня 2014. Процитовано 6 березня 2012.
- (нім.). 11 серпня 2010. Архів оригіналу за 25 лютого 2012. Процитовано 2012-03-5.
Посилання
- [1][2]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ado lf Ma rtens nim Adolf Karl Gottfried Martens 6 bereznya 1850 poblizu Gagenov 24 lipnya 1914 Berlin nimeckij pioner u galuzi metalografiyi stali ta vidpovidnih metodik doslidzhen Na jogo chest nazvano martensitom odnu iz struktur sho maye misce u stali pislya termoobroblennya Adolf Martensnim Adolf Karl Gottfried MartensByust A Martensa u Lihterfelde Berlin Byust A Martensa u Lihterfelde Berlin Narodivsya6 bereznya 1850 1850 03 06 NimechchinaPomer24 lipnya 1914 1914 07 24 64 roki Berlin NimechchinaPohovannya BerlinMisce prozhivannyaBerlinKrayina NimechchinaNacionalnist NimechchinaDiyalnistinzhener vinahidnik vikladach universitetu metalurgAlma materKorolivskij tehnologichnij universitetGaluzmetalurgiyaZakladInstitut doslidzhen materialiv Dalem Berlin Vchene zvannyaDoctor honoris causaNaukovij stupinprofesorChlenstvoPrusska akademiya nauk dVidomij zavdyaki metalografichnim doslidzhennyam staliDitiGans MartensNagorodid 1911 Adolf Martens u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Martens Misce pohovannya Adolfa Martensa ta jogo sina Gansa u Dalemi Berlin Biografichni daniDitinstvo ta yunacki roki Adolf Martens narodivsya 6 bereznya 1850 roku u nevelikomu mistechku Bakendorf poblizu mista Gagenova Meklenburg Perednya Pomeraniya Jogo batko zajmavsya neruhomim majnom Zakinchiv nimecku pochatkovu shkolu nim Realschule u U vici simnadcyati rokiv vin deyakij chas pracyuvav slyusarem u majsterni teslyara Ernsta Brokelmanna v Gyustrovi nim Gustrow U 1868 roci Martens postupiv na navchannya do Korolivskoyi vishoyi tehnichnoyi shkoli u Berlini U 1871 roci yiyi zakinchiv z otrimannyam zvannya inzhenera Inzhenerna kar yera Inzhenerna kar yera rozpochalas z momentu nalagodzhennya spivrobitnictva z Pruskoyu Shidnoyu Zalizniceyu nim Preussische Ostbahn u Bidgoshi Do jogo funkcij nalezhali proektuvannya j naglyad za stanom zaliznichnih kolij mostiv ta inshih zaliznichnih sporud U 1875 Martens perejshov pracyuvati v inzhenernu grupu zaliznichnoyi gilki Berlin Vroclav u Berlini Osnovnim jogo zavdannyam bulo testuvannya ta perevirka yakosti stalevih virobiv v osnovnomu rejok Pid chas provedennya doslidzhen majbutnij vchenij zav yazav bagato vazhlivih znajomstv z predstavnikami promislovosti Perevazhno ce buli dvi kompaniyi Gutehoffnungshutte z Vestfaliyi Konigs Laurahutte zi Shlonska Naukova diyalnist Adolf Martens u 1880 roci povernuvsya do svogo navchalnogo zakladu na posadu asistenta profesora 1 kvitnya 1884 roku obijnyav posadu kerivnika Institutu tehniko mehanichnih doslidzhen Do jogo kolektivu priyednavsya profesor nim Max Rudeloff yakij pislya smerti Martensa stav kerivnikom Institutu i dva tehniki Rozvitok institutu j ciloyi galuzi materialoznavchih doslidzhen priskorilo utvorennya v Berlini u 1884 roci novogo oseredku doslidzhen mastilnoyi olivi j paperu Cherez p yat rokiv Martens otrimav titul profesora U 1904 roci A Martens podav iniciativu shodo ob yednannya usih jomu pidporyadkovanih oseredkiv i za jogo pryamoyi uchasti bulo stvoreno Institut materialoznavstva u Dalemi peredmisti Berlina Nastupnij uspih prijshov rokom piznishe Za svoyi zaslugi i znachnij vnesok u pogliblennya znan z materialoznavstva udostoyenij Drezdenskoyu politehnikoyu titulu pochesnogo doktora lat Doctor honoris causa Buv chlenom Prusskoyi akademiyi nauk u Berlini Adolf Martens keruvav svoyim institutom sho intensivno rozvivavsya azh do smerti Ostanni roki zhittya U 1913 roci stan jogo zdorov ya nespodivano pogirshivsya Pomer 24 lipnya 1914 roku u Berlini Pohovanij na kladovishi u Dalemi mizh pohovannyam sina ta spivrobitnika Emilya Gejna Naukova spadshinaProfesor Adolf Martens buv pionerom u metalografiyi zaliza i stali Jogo roboti z ciyeyu galuzzyu nauki prinesli jomu veliku populyarnist i avtoritet Genri Klifton Sorbi i Martens zajmalis nezalezhno rozvitkom metodik metalografiyi iz zastosuvannyam mikroskopiyi Dlya oboh doslidnikiv velikij interes viklikala vnutrishnya struktura metaliv a takozh zalezhnist vlastivostej materialiv vid procesiv yih stvorennya ta obrobki Martens hocha i viddavav perevagu eskiznim zarisovkam vidimih mikrostruktur proviv dekilka doslidiv z vikoristannyam svitlochutlivih fotografichnih emulsij Vin zaproponuvav zastosovuvati osvitlennya zrazka pid kutom do jogo poverhni dlya togo shob polipshiti yakist vidimogo zobrazhennya Do kola jogo naukovih interesiv vhodilo vivchennya usadkovih yavish u vilivkah Vin viyaviv i opisav dendritni strukturi yaki vin nazivav kristal sosnopodibnij Vin takozh proviv sposterezhennya i doslidzhennya poverhon zlamu zrazkiv materialiv Sproektuvav i vigotoviv tverdomir Brinnelya rozrivnu mashinu a takozh tak zvanij skretch tester Buv avtorom chislennih pidruchnikiv z materialoznavstva Rozvinuv taki tehnologiyi obrobki yak rozrizannya shlifuvannya poliruvannya i travlennya osnova yakih bula zapozichena z mineralogiyi Originalni notatki ta rukopisi Martensa zberigayutsya v kolekciyah Federalnogo institutu doslidzhen materialiv v Berlini nim Bundesanstalt fur Materialforschung und prufung BAM Vshanuvannya vchenogoU 1902 roci vinikla ideya shob prizvishe Adolfa Martensa vikoristati dlya nazvi fazi velikoyi tverdosti iz golchastoyu strukturoyu u stali Francuzkij profesor skazav Ya budu nazivati cyu skladovu martensitom vid prizvisha profesora Martensa kotrij zaklav u Nimechchini u 1887 roci nezalezhnij oseredok metalografichnih doslidzhen i z tih pir vin pryamuye shlyahom nauki z napoleglivistyu talantom j uspihom Shostij kongres Mizhnarodnoyi asociaciyi z viprobuvannya materialiv angl International Asotiation for Testing Materials IATM vidbuvsya u Nyu Jorku u veresni 1912 r Na kongresi Komisiya z nazv mikroskopichnih substancij ta struktur stali j chavunu angl Naming Commission Microscopic Substances and Structures of steel and iron prijnyala ostatochne rishennya u pitanni nazv dlya strukturnih skladovih zalizovuglecevih splaviv Odnogolosno bulo zatverdzheno termin martensit Vid prizvisha Martensa pohodit takozh vlasna nazva universalnoyi shkali tverdosti HM i sposib dlya viznachennya temperaturi zajmannya v zakritomu tigli metod Penski Martensa 25 sichnya 1991 roku za iniciativi pracivnikiv Federalnogo institutu doslidzhen materialiv bulo zareyestrovane tovaristvo dlya uvichnennya pam yati velikogo vchenogo U ramkah tovaristva stvoreno specialnij fond zavdannyam yakogo ye raz na dva roki vidilennya koshtiv na pidtrimannya j populyarizaciyu doslidzhen v materialoznavstvi analitichnij himiyi ta tehniki bezpeki Vibrani publikaciyiMartens A Julius Springer Berlin 1887 Martens A Julius Springer Berlin 1888 Martens A Julius Springer Berlin 1889 Martens A Handbuch der Materialienkunde fur den Maschinenbau Pidruchnik z tehnologiyi materialiv dlya inzheneriv mehanikiv Chastina I Doslidzhennya materialiv Julius Springer Berlin 1898 Martens A Heyn E Handbuch der Materialienkunde fur den Maschinenbau Pidruchnik z tehnologiyi materialiv dlya inzheneriv mehanikiv Chastina II Najvazhlivishi vlastivosti metaliv i splaviv Julius Springer Berlin 1912 Div takozhMaterialoznavstvo Martensitnij perehidPrimitkiP D Portella 2006 PDF angl Arhiv originalu PDF za 16 bereznya 2020 Procitovano 4 bereznya 2012 Bruce Bramfitt 2011 A Metallurgical Perspective of the Role of Rail Steel in the Growth of America angl Procitovano 4 bereznya 2012 Bundesanstalt fur Materialforschung nim Arhiv originalu za 25 lyutogo 2012 Procitovano 5 bereznya 2012 ISO FDIS 14577 1 2002 Metallic materials Instrumented indentation test for hardness and materials parameters ISO 2719 2002 Determination of flash point Pensky Martens closed cup method Bundesanstalt fur Materialforschung nim Arhiv originalu za 12 bereznya 2014 Procitovano 6 bereznya 2012 nim 11 serpnya 2010 Arhiv originalu za 25 lyutogo 2012 Procitovano 2012 03 5 Posilannya 1 2