У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою Біличі Бі личі англ Bilychi село в Україні Ковельського рой

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Біличі.

Бі́личі (англ. "Bilychi") — село в Україні, Ковельського ройону Волинської області, входить до складу Смідинської ТГ.

село Біличі
Країна	Україна
Область	Волинська область
Район	Ковельський
Громада	Смідинська сільська громада
Основні дані
Засноване	1547
Населення	228
Територія	6,3 км²
Площа	0,768 км²
Поштовий індекс	44340
Телефонний код	+380 3377
Села-побратими	Луків, Зачернеччя, Високий Хутір
Географічні дані
Географічні координати	51°14′41″ пн. ш. 24°20′32″ сх. д. / 51.24472° пн. ш. 24.34222° сх. д. / 51.24472; 24.34222Координати: 51°14′41″ пн. ш. 24°20′32″ сх. д. / 51.24472° пн. ш. 24.34222° сх. д. / 51.24472; 24.34222
Середня висота над рівнем моря	202 м
Водойми	Білицький ставок
Відстань до обласного центру	100 км
Відстань до районного центру	30 км
Відстань до центру громади/сільради	10/5 км
Найближча залізнична станція	Мацеїв
Відстань до залізничної станції	1,7 км


Місцева влада
Адреса ради	с. Біличі, Ковельський р-н, Волинська обл., 44340
Староста	Пухова Іванна Федорівна
Карта
Біличі
Біличі
Мапа

Історія

Перша згадка у 1547 році, на той момент нинішні землі с. Біличі були у складі Польсько-Литовської унії. Назву села місцеві жителі пов'язують із великою кількістю родовищ білої глини.

У 1906 році село входило до складу Грибовицької волості Володимир-Волинського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 24 версти, від волості 4. Дворів 79, мешканців 509.

У 1991 р. після розпаду СССР Біличі увійшли до складу незалежної України.

Опис

Наявне автобусне сполучення з м. Ковель. Через село проходить заліничне сполучення Ковель - Ягодин. Відстань до міжнародної автотраси "Київ-Ковель- Ягодин" - 3,5 км.

Переважна більшість жителів займається власним селянським господарством. В селі є продовольчий магазин, до 2020 року працював фельдшерсько-акушерський пункт.

Біличівська загальноосвітня школа І ступеня була заснована в 1993 р., знаходиться у центрі села. У 2009 р. в школі навчалося 16 дітей, працювало З вчительки. За час функціонування закладу початкову освіту здобули більше 50 осіб. Зачинена у 2021 р. На території розташований дитячий майданчик і стадіон.

У Біличах є велика кількість зелених насаджень - загальносільський садок, парк, на околицях оточене лісами.

За 5 км від населеного пункту знаходиться курортна зона - озеро Сомин.

День села в мирний час відзначали у першу неділю осені.

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 229 осіб, з яких 104 чоловіки та 125 жінок.

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 246 осіб.

Станом на 2022р. зареєстровано 228 особи, з них чоловіки - 104, жінки -124; 60 з яких діти до 18р.

Нараховується 79 дворів.

100% населення вказало своєю рідною мовою українську.

Примітки

. database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
. database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
. database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.

Джерела

Список населених місць Волинскої губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. —- 219 с.
Цинкаловський О. Стара Волинь і Волинське Полісся. Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року. — Вінніпег : Накладом Товариства «Волинь», 1984—1986.
Веб-сайт Смідинської ОТГ [ 1 квітня 2022 у Wayback Machine.]

Посилання

Погода в селі Біличі [ 19 грудня 2011 у Wayback Machine.]

[населення_1989-1] . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.

[населення_2001-2] . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.

[населення_2001_мова-3] . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.