Іонно-електронна емісія — явище випромінювання електронів з поверхні твердого тіла за його .
Фізика явища
Розрізняють два основних механізми іонно-електронної емісії: потенціальний та кінетичний.
Потенціальне виривання
У разі потенціального виривання енергія електронам мішені передається при оже-нейтралізації бомбардувального йона. Цей процес спостерігається, якщо в іона незайнятий енергетичний рівень міститься нижче, ніж рівень Фермі в бомбардованому металі. У цьому випадку один із електронів із зони провідності може перейти на цей рівень, тим самим нейтралізуючи йон. Під час нейтралізації вивільняється енергія, що передається іншому електрону металу, який вже набуває можливості залишити метал. Потенціальна іонно-електронна емісія можлива лише тоді, коли виконується нерівність , де — енергія іонізації атомів, іони яких бомбардують метал, — робота виходу електрона з металу.
Ефективність емісії характеризується так званим коефіцієнтом виривання , рівним середньому числу вибиваних електронів, що припадають на один іон. За потенціального вибивання зростає із збільшенням енергії іонізації і для однозарядних іонів може досягати кількох десятків відсотків. Для багатозарядних іонів коефіцієнт може перевищувати одиницю за рахунок багатоступінчастого процесу нейтралізації іона.
Коефіцієнт для потенціальної іонно-електронної емісії слабко залежить від енергії бомбардувальних іонів аж до значень енергії порядку 1 кеВ. За більших енергій ефективність емісії починає знижуватися і в межах великих енергій прямує до нуля.
Кінетичне вибивання
В основі кінетичного вибивання електронів лежить процес ударної іонізації атомів мішені та бомбардувальних іонів, тому для нього характерна наявність порогового значення енергії іонів. Величина порогу залежить від матеріалу мішені і від використовуваних іонів. Для тугоплавких металів, бомбардованих іонами Li+ або важчими, порогова енергія перевищує 1 кеВ. Для діелектриків порогова енергія бомбардувальних іонів становить порядку 0,1-0,2 кеВ.
За зростання енергії іонів вище від порогового коефіцієнта виривання спочатку зростає, потім виходить на невелике плато, після чого починає знижуватись. Так, для іонів водню H+ максимум ефективності емісії лежить в ділянці енергій близько 100 кеВ і становить для металевих мішеней величину порядку 1,5. Для важчих іонів оптимальна енергія лежить у ділянці кількох МеВ, а може досягати декількох десятків і сильно залежить від стану бомбардованої поверхні.
Застосування
Іонно-електронна емісія застосовується, наприклад, для оже-спектроскопії поверхні твердих тіл, заснованої на аналізі спектрів емітованих електронів.
Література
- Н. Н. Петров. Физическая энциклопедия : [в 5 т.] / Гл. ред. А. М. Прохоров. — М.: Советская энциклопедия, 1990. — Т. 2: Добротность — Магнитооптика. — С. 201—203. — 704 с. — 100 000 экз. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ionno elektronna emisiya yavishe viprominyuvannya elektroniv z poverhni tverdogo tila za jogo Fizika yavishaRozriznyayut dva osnovnih mehanizmi ionno elektronnoyi emisiyi potencialnij ta kinetichnij Potencialne virivannya U razi potencialnogo virivannya energiya elektronam misheni peredayetsya pri ozhe nejtralizaciyi bombarduvalnogo jona Cej proces sposterigayetsya yaksho v iona nezajnyatij energetichnij riven mistitsya nizhche nizh riven Fermi v bombardovanomu metali U comu vipadku odin iz elektroniv iz zoni providnosti mozhe perejti na cej riven tim samim nejtralizuyuchi jon Pid chas nejtralizaciyi vivilnyayetsya energiya sho peredayetsya inshomu elektronu metalu yakij vzhe nabuvaye mozhlivosti zalishiti metal Potencialna ionno elektronna emisiya mozhliva lishe todi koli vikonuyetsya nerivnist I p gt 2 F displaystyle I p gt 2 Phi de I p displaystyle I p energiya ionizaciyi atomiv ioni yakih bombarduyut metal F displaystyle Phi robota vihodu elektrona z metalu Efektivnist emisiyi harakterizuyetsya tak zvanim koeficiyentom virivannya g displaystyle gamma rivnim serednomu chislu vibivanih elektroniv sho pripadayut na odin ion Za potencialnogo vibivannya g displaystyle gamma zrostaye iz zbilshennyam energiyi ionizaciyi I p displaystyle I p i dlya odnozaryadnih ioniv mozhe dosyagati kilkoh desyatkiv vidsotkiv Dlya bagatozaryadnih ioniv koeficiyent g displaystyle gamma mozhe perevishuvati odinicyu za rahunok bagatostupinchastogo procesu nejtralizaciyi iona Koeficiyent g displaystyle gamma dlya potencialnoyi ionno elektronnoyi emisiyi slabko zalezhit vid energiyi bombarduvalnih ioniv azh do znachen energiyi poryadku 1 keV Za bilshih energij efektivnist emisiyi pochinaye znizhuvatisya i v mezhah velikih energij pryamuye do nulya Kinetichne vibivannya V osnovi kinetichnogo vibivannya elektroniv lezhit proces udarnoyi ionizaciyi atomiv misheni ta bombarduvalnih ioniv tomu dlya nogo harakterna nayavnist porogovogo znachennya energiyi ioniv Velichina porogu zalezhit vid materialu misheni i vid vikoristovuvanih ioniv Dlya tugoplavkih metaliv bombardovanih ionami Li abo vazhchimi porogova energiya perevishuye 1 keV Dlya dielektrikiv porogova energiya bombarduvalnih ioniv stanovit poryadku 0 1 0 2 keV Za zrostannya energiyi ioniv vishe vid porogovogo koeficiyenta virivannya g displaystyle gamma spochatku zrostaye potim vihodit na nevelike plato pislya chogo pochinaye znizhuvatis Tak dlya ioniv vodnyu H maksimum efektivnosti emisiyi lezhit v dilyanci energij blizko 100 keV i stanovit dlya metalevih mishenej velichinu poryadku 1 5 Dlya vazhchih ioniv optimalna energiya lezhit u dilyanci kilkoh MeV a g displaystyle gamma mozhe dosyagati dekilkoh desyatkiv i silno zalezhit vid stanu bombardovanoyi poverhni ZastosuvannyaIonno elektronna emisiya zastosovuyetsya napriklad dlya ozhe spektroskopiyi poverhni tverdih til zasnovanoyi na analizi spektriv emitovanih elektroniv LiteraturaN N Petrov Fizicheskaya enciklopediya v 5 t Gl red A M Prohorov M Sovetskaya enciklopediya 1990 T 2 Dobrotnost Magnitooptika S 201 203 704 s 100 000 ekz ISBN 5 85270 061 4