Нікулічев Володимир Григорович

Володи́мир Григо́рович Ніку́лічев (кримінальне прізвисько «Пуля»; 1 січня 1948, Львівська область — 27 серпня 1992) — кримінальний «авторитет» міста Києва, лідер злочинного угруповання.

Нікулічев Володимир Григорович
Псевдо	Пуля
Народився	1 січня 1948(1948-01-01) Львів
Помер	27 серпня 1992(1992-08-27) (44 роки) ·загибель в ДТП
Діяльність	кримінальний авторитет
1966 — хуліганство (4 роки 6 місяців) 1968 — хуліганство (4 роки) 1973 — Викрадення в особилви великих розмірах (15 років) 1973 — крадіжка, грабіж, втеча з-під варти (15 років) 1989 — квартирна крадіжка (3 роки) Останній раз вийшов на волю у 1991 році. Хоча він рідко був на свободі, мав великий «авторитет» та зв'язки не лише в Києві та УРСР, але і в інших регіонах Союзу. Його підтримували російські «злодії в законі» Василь Бузулуцький, Олександр Алятін («Шурік Устимовський»), ^[ru] («Джем»). Після виходу на волю почав створювати власну групу, об'єднуючи угруповання, що дотримувалися злодійських традицій (рос. «понятий»). Найближчі соратники «Пулі» у той час: Віктор Рибалко («Рибка»), Володимир Поліщук («Чайник»), Юрій Довгаленко («Довгал»), Рудольф Машура («Рудік»). У своїй сфері впливу виконував роль своєрідного арбітра у конфліктах. Банда Нікулічева спеціалізувалася на грабежах і розбоях («гоп-стоп»). Група «Пулі» конкурувала із угрупованням Ігоря Залевського («Буні»), іншого впливового київського «авторитета», який був застрелений у липні 1992 року. Через місяць Володимир Нікулічев загинув у автокатастрофі, коли перед його автомобілем несподівано почала розвертатися вантажівка. Похований на Совському кладовищі поруч із власним батьком. Після загибелі «Пулі» і «Чайника», основна частина їх угруповання перейшла до Рибалко. Примітки «6 отдел: лихие 90-е». Бандитские войны (рос.) Никуличев Владимир Григорьевич (1948—1992) (рос.) Валерий Кур. «В гостях у Дмитрия Гордона». 2/4 (2013) (рос.)