Рудольф Кіппенхан (нім. Rudolf Kippenhahn, 1926-2020) — німецький астроном, спеціаіст з внутрішньої будови зір, директор Інституту астрофізики імені Макса Планка (1975-1991), автор підручників і науково-популярних книжок з астрономії.
Рудольф Кіппенхан | |
---|---|
Rudolf Kippenhahn | |
Народився | 24 травня 1926 [cs], Чехословаччина |
Помер | 15 листопада 2020 (94 роки) Геттінген, Німеччина |
Країна | Німеччина |
Діяльність | астрофізик, автор, астроном, викладач університету, популяризатор науки |
Alma mater | Університет Ерлангена—Нюрнберга |
Галузь | астрономія |
Заклад | Геттінгенський університет, Інститут астрофізики Макса Планка |
Науковий ступінь | [de] |
Науковий керівник | d[2] |
Відомі учні | d[2] |
Аспіранти, докторанти | d[2] d[2] |
Членство | Леопольдина Геттінгенська академія наук d Баварська академія наук Німецьке астрономічне товариство Австрійська академія наук |
Нагороди |
Біографія
Рудольф Кіппенхан народився в 1926 році в місті Беррінген (теперішній [cs]) в Чехословаччині. У дворічному віці він перехворів поліомієлітом і на все життя залишився інвалідом. Уже в шкільні роки він захоплювався астрономією і проходив канікулярну практику в обсерваторії в Зоннеберзі під керівництвом Куно Гоффмайстера. Після закінчення середньої школи в 1945 році він вивчав фізику і математику в університеті Ерлангена—Нюрнберга. У 1951 році він захистив докторський ступінь з математики під керівництвом [de] на тему «Набір значень матриці».
У той час в Ерлангені не було лекцій з астрономії, тому він продовжив свою освіту в цій галузі самостійно. З 1951 по 1957 рік він працював асистентом в [de] в Бамберзі, яка на той час була найменшою обсерваторією в Німеччині. У 1958 році Кіппенхан зробив габілітацію в Ерлангені («Дослідження зір, що обертаються») і поїхав до Інституту фізики Макса Планка в Геттінгені. Того ж року разом з інститутом він переїхав до Мюнхена. Також у 1958 році разом зі Стефаном Темешварі та Людвігом Бірманом він опублікував новаторську роботу про еволюцію зірок. У 1963 році він став науковим співробітником Інституту астрофізики Макса Планка під керівництвом його директора-засновника Людвіга Бірмана. З 1965 по 1975 рік він був професором астрономії та астрофізики в Геттінгені та в тамтешній університетській обсерваторії. 1975 по 1991 рік він змінив Бірмана на посаді директора Інституту астрофізики Макса Планка в Мюнхені. Під його керівництвом 1979 року інститут переїхав в Гархінг. З 1991 року працював незалежним письменником у Геттінгені. Він опублікував численні успішні науково-популярні книги з астрономії та інших предметів, таких як криптологія та атомна фізика.
Наукові результати
Кіппенхан, який спочатку займався фізикою плазми, став піонером у комп’ютерному моделюванні структури та еволюції зір наприкінці 1950-х та в 1960-х роках. , названа на його честь, дозволяє чітко представити основні результати моделювання зір. У співпраці з Г. Томасом, Еммі Гофмейстером і [de] він заклав основи сучасної теорії еволюції зір.
Кіппенхан також був залучений до астрономічної спільноти. З 1966 по 1969 рік він обіймав посаду голови Німецького астрономічного товариства, після чого протягом трьох років працював заступником голови. З 1980 по 1986 рік він був головою Ради західнонімецьких обсерваторій. Він також був віце-президентом Міжнародного астрономічного союзу з 1985 по 1991 рік.
На додачу до своєї роботи вченого та університетського викладача, Кіппенхан активно брав участь у популяризації астрономії. Він написав багато науково-популярних книг і журнальних статей, давав багато інтерв’ю на радіо та телебаченні, вів науково-пупулярні лекції.
Кіппенхан написав відомий астрологічно-критичний вислів «Зорі не брешуть – вони мовчать!».
Відзнаки та нагороди
- 1970: Член Геттінгенської академії наук
- 1972: Член Академії Леопольдина
- 1973: [de] Німецької академії наук Леопольдина
- 1974: [de] міста Швайнфурт
- 1992: [de] Німецького астрономічного товариства
- 1980: Член [de]
- 1984: Орден «За заслуги перед Федеративною Республікою Німеччина» (хрест за заслуги 1-го ступеня)
- 1986: [de] від [de]
- 1991: На його честь названо астероїд внутрішнього головного поясу 2947 Кіппенган
- 1995: Член-кореспондент Австрійської академії наук
- 1996: [de] від Німецького фізичного товариства
- 2005: Медаль Еддінгтона від Королівського астрономічного товариства
- 2007: Медаль Карла Шварцшильда Астрономічного товариства
- 2016: Почесний член Німецького астрономічного товариства
Роботи
Наукові роботи
- R. Kippenhahn, [de]: Stellar Structure and Evolution. Springer-Verlag Berlin, 1990 (2. Auflage mit Achim Weiss 2012). , , Bibcode: 1990sse..book.....K
- Claus Moellenhoff, R. Kippenhahn: Elementare Plasmaphysik. Bibliographisches Institut Mannheim, 1975. , Bibcode: 1975elpl.book.....K
- Light from the depths of time, Springer 1987
Науково-популярні роботи
- Verschlüsselte Botschaften: Geheimschrift, Enigma und digitale Codes, 1997, Rowohlt TB 2012
- Kosmologie: Basics, Piper 2011
- Eins, zwei, drei...unendlich, Piper 2007
- Kippenhahns Sternstunden, Stuttgart: Kosmos 2006
- Kosmologie für die Westentasche, Piper 2003
- Das Geheimnis des großen Bären, Rowohlt TB 2003
- Streng geheim! Wie man Botschaften verschlüsselt und Zahlencodes knackt, Rowohlt TB 2002
- Amor und der Abstand zur Sonne. Geschichten aus meinem Kosmos, Piper 2001
- mit Wolfram Knapp: Schwarze Sonne, roter Mond. Die Jahrhundertfinsternis, DVA 1999
- mit Andreas Burkert: Die Milchstraße, Beck 1996
- Atom: Forschung zwischen Faszination und Schrecken, Piper 1994
- Abenteuer Weltall, 1991, Deutscher Bücherbund 1992
- Der Stern, von dem wir leben, Stuttgart: DVA 1990
- Unheimliche Welten, Piper 1987
- Licht vom Rande der Welt, DVA 1984
- 100 Milliarden Sonnen, Piper 1980
Примітки
- Rudolf Kippenhahn, Mathematics Genealogy Project
- Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- Veröffentlicht in , Band 26, 1958, S. 26, 65
- Profil MPA
- Preisträger des Bruno-H.-Bürgel-Förderpreises. Astronomische Gesellschaft.
- Lutz D. Schmadel: Dictionary of Minor Planet Names. Fifth Revised and Enlarged Edition. Hrsg.: Lutz D. Schmadel. 5. Auflage. Springer Verlag, Berlin, Heidelberg 2003, , p. 186
- Verstorbene Mitglieder: Rudolf Kippenhahn. Österreichische Akademie der Wissenschaften.
- Preisträger der Karl-Schwarzschild-Medaille. Astronomische Gesellschaft.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Rudolf Kippenhan nim Rudolf Kippenhahn 1926 2020 nimeckij astronom speciaist z vnutrishnoyi budovi zir direktor Institutu astrofiziki imeni Maksa Planka 1975 1991 avtor pidruchnikiv i naukovo populyarnih knizhok z astronomiyi Rudolf KippenhanRudolf KippenhahnNarodivsya24 travnya 1926 1926 05 24 cs ChehoslovachchinaPomer15 listopada 2020 2020 11 15 94 roki Gettingen NimechchinaKrayinaNimechchinaDiyalnistastrofizik avtor astronom vikladach universitetu populyarizator naukiAlma materUniversitet Erlangena NyurnbergaGaluzastronomiyaZakladGettingenskij universitet Institut astrofiziki Maksa PlankaNaukovij stupin de Naukovij kerivnikd 2 Vidomi uchnid 2 Aspiranti doktorantid 2 d 2 ChlenstvoLeopoldina Gettingenska akademiya nauk d Bavarska akademiya nauk Nimecke astronomichne tovaristvo Avstrijska akademiya naukNagorodid 1973 medal Eddingtona 2005 d 1992 medal Karla Shvarcshilda 2007 d 1986 d 1996 BiografiyaRudolf Kippenhan narodivsya v 1926 roci v misti Berringen teperishnij cs v Chehoslovachchini U dvorichnomu vici vin perehvoriv poliomiyelitom i na vse zhittya zalishivsya invalidom Uzhe v shkilni roki vin zahoplyuvavsya astronomiyeyu i prohodiv kanikulyarnu praktiku v observatoriyi v Zonneberzi pid kerivnictvom Kuno Goffmajstera Pislya zakinchennya serednoyi shkoli v 1945 roci vin vivchav fiziku i matematiku v universiteti Erlangena Nyurnberga U 1951 roci vin zahistiv doktorskij stupin z matematiki pid kerivnictvom de na temu Nabir znachen matrici U toj chas v Erlangeni ne bulo lekcij z astronomiyi tomu vin prodovzhiv svoyu osvitu v cij galuzi samostijno Z 1951 po 1957 rik vin pracyuvav asistentom v de v Bamberzi yaka na toj chas bula najmenshoyu observatoriyeyu v Nimechchini U 1958 roci Kippenhan zrobiv gabilitaciyu v Erlangeni Doslidzhennya zir sho obertayutsya i poyihav do Institutu fiziki Maksa Planka v Gettingeni Togo zh roku razom z institutom vin pereyihav do Myunhena Takozh u 1958 roci razom zi Stefanom Temeshvari ta Lyudvigom Birmanom vin opublikuvav novatorsku robotu pro evolyuciyu zirok U 1963 roci vin stav naukovim spivrobitnikom Institutu astrofiziki Maksa Planka pid kerivnictvom jogo direktora zasnovnika Lyudviga Birmana Z 1965 po 1975 rik vin buv profesorom astronomiyi ta astrofiziki v Gettingeni ta v tamteshnij universitetskij observatoriyi 1975 po 1991 rik vin zminiv Birmana na posadi direktora Institutu astrofiziki Maksa Planka v Myunheni Pid jogo kerivnictvom 1979 roku institut pereyihav v Garhing Z 1991 roku pracyuvav nezalezhnim pismennikom u Gettingeni Vin opublikuvav chislenni uspishni naukovo populyarni knigi z astronomiyi ta inshih predmetiv takih yak kriptologiya ta atomna fizika Naukovi rezultatiKippenhan yakij spochatku zajmavsya fizikoyu plazmi stav pionerom u komp yuternomu modelyuvanni strukturi ta evolyuciyi zir naprikinci 1950 h ta v 1960 h rokah nazvana na jogo chest dozvolyaye chitko predstaviti osnovni rezultati modelyuvannya zir U spivpraci z G Tomasom Emmi Gofmejsterom i de vin zaklav osnovi suchasnoyi teoriyi evolyuciyi zir Kippenhan takozh buv zaluchenij do astronomichnoyi spilnoti Z 1966 po 1969 rik vin obijmav posadu golovi Nimeckogo astronomichnogo tovaristva pislya chogo protyagom troh rokiv pracyuvav zastupnikom golovi Z 1980 po 1986 rik vin buv golovoyu Radi zahidnonimeckih observatorij Vin takozh buv vice prezidentom Mizhnarodnogo astronomichnogo soyuzu z 1985 po 1991 rik Na dodachu do svoyeyi roboti vchenogo ta universitetskogo vikladacha Kippenhan aktivno brav uchast u populyarizaciyi astronomiyi Vin napisav bagato naukovo populyarnih knig i zhurnalnih statej davav bagato interv yu na radio ta telebachenni viv naukovo pupulyarni lekciyi Kippenhan napisav vidomij astrologichno kritichnij visliv Zori ne breshut voni movchat Vidznaki ta nagorodi1970 Chlen Gettingenskoyi akademiyi nauk 1972 Chlen Akademiyi Leopoldina 1973 de Nimeckoyi akademiyi nauk Leopoldina 1974 de mista Shvajnfurt 1992 de Nimeckogo astronomichnogo tovaristva 1980 Chlen de 1984 Orden Za zaslugi pered Federativnoyu Respublikoyu Nimechchina hrest za zaslugi 1 go stupenya 1986 de vid de 1991 Na jogo chest nazvano asteroyid vnutrishnogo golovnogo poyasu 2947 Kippengan 1995 Chlen korespondent Avstrijskoyi akademiyi nauk 1996 de vid Nimeckogo fizichnogo tovaristva 2005 Medal Eddingtona vid Korolivskogo astronomichnogo tovaristva 2007 Medal Karla Shvarcshilda Astronomichnogo tovaristva 2016 Pochesnij chlen Nimeckogo astronomichnogo tovaristvaRobotiNaukovi roboti R Kippenhahn de Stellar Structure and Evolution Springer Verlag Berlin 1990 2 Auflage mit Achim Weiss 2012 ISBN 3 540 58013 1 ISBN 0 387 58013 1 Bibcode 1990sse book K Claus Moellenhoff R Kippenhahn Elementare Plasmaphysik Bibliographisches Institut Mannheim 1975 ISBN 3 411 01489 X Bibcode 1975elpl book K Light from the depths of time Springer 1987 Naukovo populyarni roboti Verschlusselte Botschaften Geheimschrift Enigma und digitale Codes 1997 Rowohlt TB 2012 Kosmologie Basics Piper 2011 Eins zwei drei unendlich Piper 2007 Kippenhahns Sternstunden Stuttgart Kosmos 2006 Kosmologie fur die Westentasche Piper 2003 Das Geheimnis des grossen Baren Rowohlt TB 2003 Streng geheim Wie man Botschaften verschlusselt und Zahlencodes knackt Rowohlt TB 2002 Amor und der Abstand zur Sonne Geschichten aus meinem Kosmos Piper 2001 mit Wolfram Knapp Schwarze Sonne roter Mond Die Jahrhundertfinsternis DVA 1999 mit Andreas Burkert Die Milchstrasse Beck 1996 Atom Forschung zwischen Faszination und Schrecken Piper 1994 Abenteuer Weltall 1991 Deutscher Bucherbund 1992 Der Stern von dem wir leben Stuttgart DVA 1990 Unheimliche Welten Piper 1987 Licht vom Rande der Welt DVA 1984 100 Milliarden Sonnen Piper 1980PrimitkiRudolf Kippenhahn Mathematics Genealogy Project Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 Veroffentlicht in Band 26 1958 S 26 65 Profil MPA Preistrager des Bruno H Burgel Forderpreises Astronomische Gesellschaft Lutz D Schmadel Dictionary of Minor Planet Names Fifth Revised and Enlarged Edition Hrsg Lutz D Schmadel 5 Auflage Springer Verlag Berlin Heidelberg 2003 ISBN 978 3 540 29925 7 p 186 Verstorbene Mitglieder Rudolf Kippenhahn Osterreichische Akademie der Wissenschaften Preistrager der Karl Schwarzschild Medaille Astronomische Gesellschaft