Ананій Степанів

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Степанів.

Ананій Іванович Степанів (13 жовтня 1890, с. Вишнівчик, нині Перемишлянського району Львівської області, Україна – 24 травня 1919 під Журавно) — український студентський діяч, спортовець, військовик. Старший брат Олени Степанів.

Ананій Степанів
Сотник
Загальна інформація
Народження	13 жовтня 1890(1890-10-13) с.Вишнівчик, Перемишлянський повіт, Королівство Галичини та Володимирії,  Австро-Угорщина
Смерть	24 травня 1919(1919-05-24) (28 років) у бою під Журавно
Національність	українець
Військова служба
Роки служби	1918—1919
Приналежність	ЗУНР
Вид ЗС	УГА

Життєпис

Народився в 1890 році в с. Вишнівчик Перемишлянського повіту, Королівство Галичини і Володимирії, Австро-Угорщина (нині Перемишлянського району Львівської області, Україна) у родині священика УГКЦ отця Івана Степаніва та його дружини Марії. Батько ініціював створення читальні товариства «Просвіта» в селі.

Спортовець, заснував філіал товариства «Сокіл» у Вишнівчику. За прикладом брата Олена стала членом українського товариства «Сокіл»,.

Ананій грав на позиції півзахисника за команду копаного м'яча «Україна».

Навчався у Львівській академічній гімназії разом із Євгеном Коновальцем, а потім - на правничому факультеті Львівського університету.

Сотник Української Галицької армії, перший комендант м. Щирця.

Загинув у бою з поляками в 1919 р. під Журавно біля Жидачева. Похований у селі Заболотці (нині Бродівський район Львівська область), де на той час парохом села був його батько о. Іван Степанів.

22 червня 1923 року у Волоській церкві у Львові мало відбутися поминальне богослужіння за блаженної пам'яті Ананія Степаніва.

Примітки

1. . Архів оригіналу за 7 листопада 2017. Процитовано 5 листопада 2017.
2. . Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 4 грудня 2015.
3. . Архів оригіналу за 7 листопада 2017. Процитовано 5 листопада 2017.
4. . Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 4 грудня 2015.
5. . Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 5 листопада 2017.
6. . Архів оригіналу за 7 листопада 2017. Процитовано 5 листопада 2017.
7. † Поминальне богослужіння // Діло. — 1923. — Ч. 64 (9945) (23 червня). — С. 4.

Джерела

• Білоніжка П. Ананій Степанів — відважний сотник УГА // Шлях перемоги. — 1995. — Ч. 42.
• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
• Луцький О., Науменко К. Степанів Ананія-Роман Іванович // Західно-Українська Народна Республіка 1918-1923. Енциклопедія. Т. 3: П - С. Івано-Франківськ: Манускрипт-Львів, 2020. С. 494-495.