Сапронов Сергій Валентинович

Сергі́й Валенти́нович Сапро́нов (нар. 21 жовтня 1961, Чернігів, СРСР) — радянський та український футболіст, відомий завдяки виступам у складі чернігівської «Десни», вінницької «Ниви» та низки інших українських клубів. Після завершення активних виступів перейшов до тренерської діяльності. Очолював жіночий футбольний клуб «Легенда» та жіночі юнацькі збірні України різних віків.

Сергій Сапронов
Особисті дані
Повне ім'я	Сапронов Сергій Валентинович
Народження	21 жовтня 1961(1961-10-21) (62 роки)
	Чернігів, СРСР
Зріст	168 см
Вага	66 кг
Громадянство	СРСР →  Україна
Позиція	захисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 1979—1984 «Десна» 180 (1) 1985 СКА К 28 (0) 1986 «Нива» Вн 29 (0) 1987—1992 / «Десна» 206 (6) 1992 «Верес» 6 (0) 1992—1995 «Нива» Вн 76 (0) 1995 «Зірка-НІБАС» 2 (0) 1995—1996 «Буковина» 26 (0) 1996—2000 «Десна» 79 (0)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада 2008—2012 «Легенда» 2013—2015 2014 «Легенда» 2015—
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті. Інформацію оновлено 20 квітня 2015.
** Тільки на посаді головного тренера.

Життєпис

Сергій Сапронов народився у Чернігові. У віці 18 років почав виступати за місцеву «Десну», у складі якої провів 6 сезонів, виборовши «срібло» чемпіонату УРСР 1982. У 1985 році опинився у розташуванні київського СКА, де відіграв один сезон та перейшов до лав вінницької «Ниви». У 1987 році Сапронов повернувся до Чернігова, де одразу ж став одним з системоутворюючих футболістів «Десни», цементуючи оборону клубу.

У 1992 році Сергій Сапронов отримав цікаву пропозицію від рівненського «Вереса», який щойно здобув путівку до вищої ліги чемпіонату України, однак у Рівному надовго не затримався і вже за два місяці опинився у знайомій йому вінницькій «Ниві», що саме боролася за підвищення у класі. Разом з командою Сапронов виборов «золото» першої ліги та право змагатися у наступному сезоні з найсильнішими командами країни.

Навесні 1995 року Сапронов перейшов до лав «Зірки-НІБАС», однак провів у складі кіровоградського клубу лише дві гри, розпочавши наступний чемпіонат вже у чернівецькій «Буковині». Зрештою, напередодні сезону 1996/97 захисник повернувся до рідної «Десни», де й завершив кар'єру чотири роки потому.

Після завершення активних виступів Сергій Сапронов певний час працював помічником головного тренера чернігівської «Десни», а з 2002 по 2005 рік очолював аматорський футбольний клуб «Ніжин». Протягом 2005–2007 років працював тренером-викладачем СДЮШОР ФСТ «Спартак», очолюючи групу дівчат-футболісток. У 2008 році був призначений на посаду головного тренера жіночого футбольного клубу «Легенда». Двічі поспіль здобував з клубом золоті медалі чемпіонату України (2009, 2010) та двічі привозив до Чернігова «срібло». У 2009 році футболістки «Легенди» зробили «золотий дубль», додавши до чемпіонства ще й Кубок України. Через невдалий старт команди у Сергія Сапронова було звільнено з посади головного тренера «Легенди» за власним бажанням, після чого він повернувся до роботи тренером у ФСТ «Спартак».

У 2013 році Сапронов очолив , а наступного року знову повернувся до роботи з чернігівською «Легендою». Втім, друга спроба виявилася не надто вдалою — чернігівські футболістки здобули всього лиш «бронзу» національного чемпіонату та поступилися у фіналі харківському «Житлобуду-1». Втім, завдяки успішній роботі зі збірною Сергій Сапронов за підсумками сезону потрапив до списку претендентів на звання найкращого тренера у жіночому футболі України.

На початку 2015 року Сергій Сапронов залишив посаду керманича чернігівської «Легенди», поступившись місцем на тренерському містку Володимиру Кулику, а 17 квітня 2015 року на засіданні Виконкому ФФУ його було затверджено головним тренером , складеної з футболісток віком до 17 років.

Досягнення

Здобутки гравця

• Переможець першої ліги чемпіонату України (1): 1992/93
• Срібний призер першої ліги чемпіонату України (1): 1995/96
• Переможець другої ліги чемпіонату України (1): 1996/97
• Срібний призер чемпіонату УРСР (1): 1982
• Брав участь у чемпіонському (1994/95) сезоні «Зірки-НІБАС» у першій лізі, однак провів лише 2 матчі, чого замало для отримання нагород

Тренерські досягнення

• Чемпіон України серед жінок (2): 2009, 2010
• Срібний призер чемпіонату України серед жінок (2): 2008, 2011
• Бронзовий призер чемпіонату України серед жінок (1): 2014
• Володар Кубка України серед жінок (1):
• Фіналіст Кубка України серед жінок (4): , , ,

Примітки

1. (рос.) . «Портал Чернигова». Архів оригіналу за 31 жовтня 2012. Процитовано 22 квітня 2015.
2. (рос.) . «Женский футбол Украины». Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 22 квітня 2015.
3. (рос.) . «Женский футбол Украины». Архів оригіналу за 27 квітня 2015. Процитовано 21 квітня 2015.
4. (рос.) . «Женский футбол Украины». Архів оригіналу за 27 квітня 2015. Процитовано 21 квітня 2015.

Посилання

• Статистика виступів в Україні на офіційному сайті УАФ
• Статистика виступів гравця на сайті allplayers.in.ua
• . «Історія та статистика українського футболу». Архів оригіналу за 27 квітня 2015. Процитовано 20 квітня 2015.
• (рос.) . «FootballFacts». Архів оригіналу за 27 квітня 2015. Процитовано 20 квітня 2015.