Гільйом Желонський

Вільгельм I Великий (фр. Guilhem de Gellone; бл. 750  — 28 травня 812) — граф Тулузи у 790—806 роках та маркіз Септиманії у 801—806 роках. Відомий як Желонський або Оранзький. Став засновником династії Гільємідів. Популярних герой середньовічних легенд. Мав прізвисько «Гійом Короткий ніс».

Вільгельм I
фр. Guillaume de Gellone
Ім'я при народженні	фр. Guillaume d'Aquitaine
Народився	бл. 750 Бургундія
Помер	28 травня 812 абатство Сен-Гійом-ле-Дезер
Поховання	Сен-Гілем-ле-Дезер
Національність	франк
Діяльність	воєначальник
Заклад	Карл I Великий
Титул	граф Тулузи
Термін	790—806 роки
Попередник	Торсон
Наступник	Беггон Паризький
Конфесія	католицтво
Рід	династія Балта
Батько	Т'єррі I Отенський
Мати	Альдона Франкська
Брати, сестри	^d, ^d і ^d
У шлюбі з	Кунігунда Вітберга
Діти	8 син та 2 доньки
Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Представник впливового франкського роду. Його дід Бернард Прюмський (позашлюбний син був вірним союзником Карла Мартела, мажордом Франкського королівства. Син Теодеріка I (Т'єррі), графа Отена, і Альдони Франкської, можливої ​​дочки Карла Мартелла. Виріс при королівському дворі, оженившись на представниці роду Каролінгів.

Двоюрідний брат Карла Великого, Вільгельм користувався його підтримкою за вірність і відчайдушну хоробрість. 781 року опинився при дворі Людовика, короля Аквітанії. У 785 році відвоював Желону та інші міста маркізату Готія. Звідси дістав прізвисько Желонський.

У 790 році він став графом Тулузи замість Торсона, який був захоплений басками в 787 році. Водночас стає намісником Аквітанії. Він протистояв спочатку баскам, а потім маврам. Останні зуміли захопити Септиманію до Нарбонну.

У 793 році у битві на березі річки Орб близько Нарбона зазнав поразки від військ Кордовського емірату на чолі із Абд аль-Маліком ібн Абд аль-Вахідом ібн-Мугхітом. Проте граф Тулузи зумів організувати запеклий опір, тому 795 року маври були змушені відступити.

796 року став готувати похід проти Кордовського емірату. 800 року Вільгельм I перейшов у наступ, взявши участь у відвоюванні Північно-Східної Іспанії і захопленні Барселони в 801 році, графом якої став його син Бера. 801 року стає маркізом Септиманії.

Зустрівши в абатстві Сан-Савен свого колишнього друга, св. Бенедикта Аніанського, Вільгельм I під його впливом заснував у 804 році в долині Желоні бенедиктинське абатство Сен-Гійом-ле-Дезер (неподалік від містечка Лодев), в яке він пішов 806 року. Новим графом Тулузи став Беггон, граф Парижу. Намісництво в Аквітанії перейшло до Варіна, графа Оверні.

Помер 28 травня 812 року. Його було канонізовано в 1066 році папою римським Олександром II. Римсько-католицька церква відзначає пам'ять святого Вільгельма 28 травня.

Пам'ять

Збереглося сім героїчних жеста XI—XIII століть, присвячених особистості графа Вільгельма I. Найвідомішими є «Пісні про жести», «Пісні про діяння», «Пісні про Вільгельма». Ці поеми відносяться до найбільш стародавніх у французькому епосі.

Родина

1. Дружина — Кунігунда Автразійська

Діти:

• Бера (д/н—844), граф Барселони
• Герберга (д/н-834), черниця
• Геріберт (780/785-843)
• Бернар (800—844), граф Барселони у 826—832 та 835—844 роках, граф Тулузи у 835—842 роках
• Гуіткар, чернець
• Ейлімбрук

2. Дружина — Вітберга, донька Ламберта, графа Хербоге

Діти:

• Госельм (д/н-834), граф Руссільйона Конфлана, Разеса, Ампураса
• Теодерік (д/н-841), граф Отена
• Гарніер
• Родлінда (д/н-бл. 843)

Примітки

1. Settipani C. La Préhistoire des Capétiens: Première partie : Mérovingiens, Carolingiens et Robertiens — Villeneuve-d'Ascq: 1993. — P. 344. —
   d:Track:Q1081905d:Track:Q43295d:Track:Q13422577

Джерела

• William W. Kibler i Grover A. Zinn, Medieval France, Guillaume d'Orange Cycle, p. 427—430
• Wilhelm Kohl: Wilhelm von Aquitanien. In: Biographisch-Bibliographisches Kirchenlexikon (BBKL). Band 13, Bautz, Herzberg 1998, , Sp. 1231—1232.
• Jean Nougaret, " De Guillaume d'Orange à saint Guilhem de Gellone: essai sur une iconographie à définir ", Études héraultaises, Montpellier, Association Études sur l'Hérault, no 35,‎ 2004—2005, p. 69-85