Від семи до дванадцяти радянський дитячий кіноальманах 1965 року Складається з трьох новел Надзвичайна ситуація у п ятом

«Від семи до дванадцяти» — радянський дитячий кіноальманах 1965 року. Складається з трьох новел: «Надзвичайна ситуація у п'ятому „Б“», «Чорне кошеня» і «Парасолька». Знятий на кіностудії «Мосфільм» режисерами Хасаном Бакаєвим, і .

Від семи до дванадцяти
рос. От семи до двенадцати

Жанр	дитячий фільм
Режисер
Сценарист	Агнія Барто Юрій Сотник
У головних ролях	Герман Качин
Оператор
Композитор	Михайло Зів
Художник
Кінокомпанія	«Мосфільм»
Тривалість	72 хв.
Країна	СРСР
Рік	1965
IMDb	ID 5224172

«Надзвичайна ситуація у п'ятому „Б“»

Сюжет

Піонервожата Люся безуспішно намагається боротися зі чварами п'ятикласників, які живуть «як кішка з собакою» в своєму піонерському загоні. На зборах загону вона пропонує хлопцям заспівати пісню про дружбу, але ті не реагують. Засмучена Люся в сльозах вибігає з класу. П'ятикласники негайно влаштовують бійку. Залучена шумом, в клас заходить вчителька Лідія Василівна. Щоб уникнути покарання, п'ятикласники змушені сказати, що вони співають, і заспівати ту саму пісню про дружбу, яку відмовилися співати з Люсею.

Гриша перегукується з однокласницею Танею по сміттєпроводу. Та повідомляє Гриші, що їх недруг Костя Дробілкін назавтра збирається в кіно, і пропонує влаштувати йому засідку по дорозі в кінотеатр, у ротонди в парку. Голова ради загону Владик чує їхню розмову через свій сміттєпровід і розповідає про засідку Кості. Той дякує і починає організовувати своїх друзів для бійки у ротонди. Владик намагається відмовити однокласника, але це ні до чого не призводить. Про підготовлювану бійку Владик розповідає своєму приятелеві — кінолюбителю Петі, який хоче «зняти кінохроніку», сподіваючись, що вийде фільм, який присоромить і перевиховає однокласників.

На ранок Петя ховається в ротонді з кіноапаратом і знімає бійку на плівку. Учасники бійки помічають його і витягують з укриття. Дізнавшись, що їх знімали, забіяки приходять в захват і продовжують бійку навмисно, тільки заради кінозйомки. Спільна справа настільки захоплює колишніх недругів, що вони, самі того не помічаючи, забувають старі чвари і стають друзями.

У ролях

— Петя
— пионервожата
— голова ради загону Владик
, , — піонери 1-го загону
, , , — піонери 2-го загону

«Чорне кошеня»

Сюжет

Знаменитий воротар команди «Блискавка» Бичков, йдучи по місту в супроводі юних фанатів, зустрічає чорне кошеня. Кошеня переходить їм дорогу. Футболіст виявляється забобонний і вважає цю подію поганим знаком. Шанувальники Бичкова женуться за кошеням, але його підбирають і ховають двоє уболівальників команди «Птахоферма» Боря і Алік. Уболівальник команди «Блискавка», підбігши, запитує у хлопців, де кошеня, але вони не відповідають, а коли хлопець тікає, хлопці відпускають кошеня.

Боря і Алік намагаються купити квитки на зустріч «Блискавки» і «Птахоферми», але квитків в касі немає. Друзі вирішують пройти на стадіон без квитка і одночасно помічають, що за ними ув'язалося чорне кошеня. Боря забирає його до себе додому, але, оскільки вихованець розбиває чашку, мама Борі більше не дозволяє тримати його в будинку. Тато Борі, водій таксі, бере його з собою на роботу. У таксі сідає футболіст Бичков, який поспішає на стадіон, але, побачивши чорну кішку біля заднього скла, вискакує з машини, біжить в бік стадіону і спотикається. Тато Борі відвозить кошеня Аліку. Алік і його бабуся грають з кошеням, чим заважають займатися старшому братові Аліка — Шурику, який готується до вступу до вищої школи. Чорний кіт проникає в кімнату Шурика. Той, побачивши його, приходить в жах і вважає, що чорний кіт принесе йому невдачу на вступному іспиті, нервує і кричить. Алік змушений віднести кошеня Борі.

Алік і Боря, не знаючи, що робити з кошеням, вирішують взяти його з собою на стадіон. Натовп вболівальників, яким не вистачило квитка, товпиться біля воріт стадіону. Хлопці, дізнавшись про забобонність адміністратора, випускають чорне кошеня. Адміністратор, побачивши його, в жаху тікає, залишаючи ворота відкритими. Друзі разом з іншими безквитковими потрапляють на стадіон.

«Птахоферма» активно атакує противника. Вболівальники «Блискавки» розгортають плакат «Птахоферму „на печеню“», вболівальники «Птахоферми» у відповідь — полотнище з чорним котом. Забобонному воротареві Бичкову стає не по собі, і він ледь не пропускає м'яч.

Тим часом від Аліка і Борі тікає справжнє чорне кошеня. Йде остання хвилина матчу, рахунок — «суха нічия». Кошеня вибігає на поле і опиняється за воротами Бичкова. Воротар ловить м'яч, здавалося б, остання атака відбита, але почувши нявкання кошеняти, футболіст повертається і, намагаючись прогнати кошеня, забиває м'яч у власні ворота. Команда «Птахоферма» виграє. Вболівальники вшановують кошеня. Засмучений Бичков сідає на вулиці на валізу, і його негайно оточують три чорні кішки.

У ролях

Герман Качин — Бичков
— Боря
— Алік
Зоя Федорова — бабуся Аліка
Олег Даль — Шурик
— мама Бориса
— тато Бориса

«Парасолька»

Сюжет

Дощ застає Дімку і Толіка далеко від будинку. Хлопці просять парасольку у незнайомих людей і обіцяють його повернути на наступний день. Потім вони виручають Славіка, який дає парасольку Люсі. Дівчинка приходить додому і батьки впізнають свою парасольку. Однак хлопчики зроблять все можливе, щоб виконати свою обіцянку і особисто повернути парасольку його господарям.

У ролях

— Дімка
— Толік
— Славка
— Андрушко
— Люся
Людмила Шагалова — мама
Валентин Зубков — тато

Знімальна група

Режисери — , ,
Сценаристи — , Агнія Барто, Юрій Сотник
Оператори — ,
Композитор — Михайло Зів
Художники — , ,

Посилання

Від семи до дванадцяти на сайті IMDb (англ.)