Пепіно (Solanum muricatum) — вид пасльону родини пасльонові. Інші назви «динна груша», «солодкий огірок».
Пепіно | |
---|---|
Біологічна класифікація | |
Царство: | Рослини (Plantae) |
Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
Клада: | Айстериди (Asterids) |
Порядок: | Пасльоноцвіті (Solanales) |
Родина: | Пасльонові (Solanaceae) |
Рід: | Паслін (Solanum) |
Вид: | Пепіно (S. muricatum) |
Біноміальна назва | |
Solanum muricatum , |
Опис
Є багаторічною рослиною, напівдеревний кущ, що досягає заввишки до 1,5 метрів. Він дає дуже смачні й ароматні плоди. До клімату він не дуже вимогливий. Тому його часто вирощують в оранжереях, зимових садах і як кімнатну рослину. Квітки у пепіно дуже схожі на картопляні, а стебло і листя на кшталт перцевих.
За формою, розміром, кольором та іншими якостями плоди динної груші дуже різноманітні. Значна частина сортів дає плоди з екзотичної забарвленням — яскраво-жовті з пурпуровими зубчастими штрихами. М'якоть стиглих плодів зазвичай безбарвна або жовта. Вона дуже соковита, оскільки містить багато води (до 92 %), а на смак кисло-солодка. Кислинку смаку плодів надає аскорбінова кислота (вітамін С), якого в них у надлишку. Тому плоди пепіно є засобом від цинги, а також для профілактики грипу та інших вірусних інфекцій. Багато в них і каротину (провітаміну А), а також вітамінів В1, В2 і РР.
Харчова цінність пепіно (на 100 г): енергетична цінність — 80 ккал; білки — 0; жири — 0; вуглеводи — 20 г; вітамін С — 35 мг; вода — 92 г.
Вирощування
Розмножується статевим шляхом (насінням) і вегетативним (живцями). Простішим способом розмноження пепіно є вкорінення живців. Вони дуже добре приживаються і починають плодоносити раніше тих рослин, які проросли з насіння. Доглядають так саме, як за баклажанами. Після зацвітання для поліпшення запилення рослину потрібно злегка струшувати.
При вирощування в кімнаті або оранжереї насіння пророщують на зволоженій паперовій серветці чи в мокрій тканині при температурі 26-28 °C, в темряві. Після того, як насіння проклюнуться, їх виносять на світло в тепле місце. Коли сім'ядолі проростків розкриються, сіянці пікірують.
Залежно від умов зростання рослини починають плодоносити в різний час. Коли плоди наберуть об'єм (стануть розміром близько з гусяче яйце) і їх колір стане кремовим або блідо-жовтим, їх можна знімати з куща. Перезрілий пепіно стає несмачним. У плодів дуже ніжна шкірка, тому зривати їх потрібно дуже акуратно і відразу загортати плоди в папір. Зрілі плоди добре зберігаються (до декількох місяців) при температурі 4-5 °C (в погребі чи холодильнику).
Урожайність пепіно сильно залежить від клімату. У тропіках на відкритому ґрунті одна рослина може дати до 80 плодів за сезон.
Розповсюдження
Поширено у Південній Америці. В останні роки пепіно стали культивувати в промислових масштабах в Перу, Чилі, Нової Зеландії, Японії, США, в оранжереях — в Європі.
Історія
Пепіно відомо населенню Перу з давніх часів, особливо широко застосовувалася в державі інків. Перша згадка про пепіно мало місце в книзі «Хроніка Перу» за авторства Педро С'єси де Леон, яка була видана в 1553 році. До Європи рослину привезено в 1785 році, У XIX ст. про нього стало відомо в Російській імперії, насамперед в оранжереях. В часи СРСР припинено вирощування.
На 2000 рік виведено 30 сортів пепіно.
Застосування
Вирощується для отримання солодких їстівних плодів, які за кольором і запахом дуже сильно нагадують диню. Пепіно багатий різноманітними вітамінами і мінеральними елементами. Особливо багато в ньому провітаміну А (каротину) і вітамінів групи В. Вітаміну С в ньому в два рази більше, ніж у цитрусових.
М'якуш має антисептичні властивості й може бути використана в лікуванні захворювань верхніх дихальних шляхів і шкіри. У ньому багато пектину, який виводить з організму радіонукліди, солі важких металів і продукти метаболізму. Клітковина, яка міститься в пепіно, добре впливає на роботу шлунково-кишкового тракту, допомагаючи позбутися від запорів і нормалізуючи мікрофлору кишківника.
Пепіно має найрізноманітніше кулінарне призначення. У Південній Америці та в Японії з нього роблять десерти, фруктові салати, компоти, безалкогольні напої. У Новій Зеландії з динної груші готують соуси, варять супи, подають як гарнір до м'ясних і рибних страв, а також до морепродуктів (креветок, мідій, омарам і восьминогам). Також пепіно можна консервувати, солити, заморожувати, сушити. Варення з нього виходить смачним.
Джерела
- Popenoe, Hugh (ed.) (1989): Lost Crops of the Incas: Little-known Plants of the Andes with Promise for Worldwide Cultivation. National Academy Press.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pepino Solanum muricatum vid paslonu rodini paslonovi Inshi nazvi dinna grusha solodkij ogirok Pepino Biologichna klasifikaciya Carstvo Roslini Plantae Klada Sudinni roslini Tracheophyta Klada Pokritonasinni Angiosperms Klada Evdikoti Eudicots Klada Ajsteridi Asterids Poryadok Paslonocviti Solanales Rodina Paslonovi Solanaceae Rid Paslin Solanum Vid Pepino S muricatum Binomialna nazva Solanum muricatum OpisYe bagatorichnoyu roslinoyu napivderevnij kush sho dosyagaye zavvishki do 1 5 metriv Vin daye duzhe smachni j aromatni plodi Do klimatu vin ne duzhe vimoglivij Tomu jogo chasto viroshuyut v oranzhereyah zimovih sadah i yak kimnatnu roslinu Kvitki u pepino duzhe shozhi na kartoplyani a steblo i listya na kshtalt percevih Plodi pepino Za formoyu rozmirom kolorom ta inshimi yakostyami plodi dinnoyi grushi duzhe riznomanitni Znachna chastina sortiv daye plodi z ekzotichnoyi zabarvlennyam yaskravo zhovti z purpurovimi zubchastimi shtrihami M yakot stiglih plodiv zazvichaj bezbarvna abo zhovta Vona duzhe sokovita oskilki mistit bagato vodi do 92 a na smak kislo solodka Kislinku smaku plodiv nadaye askorbinova kislota vitamin S yakogo v nih u nadlishku Tomu plodi pepino ye zasobom vid cingi a takozh dlya profilaktiki gripu ta inshih virusnih infekcij Bagato v nih i karotinu provitaminu A a takozh vitaminiv V1 V2 i RR Harchova cinnist pepino na 100 g energetichna cinnist 80 kkal bilki 0 zhiri 0 vuglevodi 20 g vitamin S 35 mg voda 92 g ViroshuvannyaRozmnozhuyetsya statevim shlyahom nasinnyam i vegetativnim zhivcyami Prostishim sposobom rozmnozhennya pepino ye vkorinennya zhivciv Voni duzhe dobre prizhivayutsya i pochinayut plodonositi ranishe tih roslin yaki prorosli z nasinnya Doglyadayut tak same yak za baklazhanami Pislya zacvitannya dlya polipshennya zapilennya roslinu potribno zlegka strushuvati Pri viroshuvannya v kimnati abo oranzhereyi nasinnya proroshuyut na zvolozhenij paperovij servetci chi v mokrij tkanini pri temperaturi 26 28 C v temryavi Pislya togo yak nasinnya proklyunutsya yih vinosyat na svitlo v teple misce Koli sim yadoli prorostkiv rozkriyutsya siyanci pikiruyut Zalezhno vid umov zrostannya roslini pochinayut plodonositi v riznij chas Koli plodi naberut ob yem stanut rozmirom blizko z gusyache yajce i yih kolir stane kremovim abo blido zhovtim yih mozhna znimati z kusha Perezrilij pepino staye nesmachnim U plodiv duzhe nizhna shkirka tomu zrivati yih potribno duzhe akuratno i vidrazu zagortati plodi v papir Zrili plodi dobre zberigayutsya do dekilkoh misyaciv pri temperaturi 4 5 C v pogrebi chi holodilniku Urozhajnist pepino silno zalezhit vid klimatu U tropikah na vidkritomu grunti odna roslina mozhe dati do 80 plodiv za sezon RozpovsyudzhennyaPoshireno u Pivdennij Americi V ostanni roki pepino stali kultivuvati v promislovih masshtabah v Peru Chili Novoyi Zelandiyi Yaponiyi SShA v oranzhereyah v Yevropi IstoriyaPepino vidomo naselennyu Peru z davnih chasiv osoblivo shiroko zastosovuvalasya v derzhavi inkiv Persha zgadka pro pepino malo misce v knizi Hronika Peru za avtorstva Pedro S yesi de Leon yaka bula vidana v 1553 roci Do Yevropi roslinu privezeno v 1785 roci U XIX st pro nogo stalo vidomo v Rosijskij imperiyi nasampered v oranzhereyah V chasi SRSR pripineno viroshuvannya Na 2000 rik vivedeno 30 sortiv pepino ZastosuvannyaViroshuyetsya dlya otrimannya solodkih yistivnih plodiv yaki za kolorom i zapahom duzhe silno nagaduyut dinyu Pepino bagatij riznomanitnimi vitaminami i mineralnimi elementami Osoblivo bagato v nomu provitaminu A karotinu i vitaminiv grupi V Vitaminu S v nomu v dva razi bilshe nizh u citrusovih M yakush maye antiseptichni vlastivosti j mozhe buti vikoristana v likuvanni zahvoryuvan verhnih dihalnih shlyahiv i shkiri U nomu bagato pektinu yakij vivodit z organizmu radionuklidi soli vazhkih metaliv i produkti metabolizmu Klitkovina yaka mistitsya v pepino dobre vplivaye na robotu shlunkovo kishkovogo traktu dopomagayuchi pozbutisya vid zaporiv i normalizuyuchi mikrofloru kishkivnika Pepino maye najriznomanitnishe kulinarne priznachennya U Pivdennij Americi ta v Yaponiyi z nogo roblyat deserti fruktovi salati kompoti bezalkogolni napoyi U Novij Zelandiyi z dinnoyi grushi gotuyut sousi varyat supi podayut yak garnir do m yasnih i ribnih strav a takozh do moreproduktiv krevetok midij omaram i vosminogam Takozh pepino mozhna konservuvati soliti zamorozhuvati sushiti Varennya z nogo vihodit smachnim DzherelaPopenoe Hugh ed 1989 Lost Crops of the Incas Little known Plants of the Andes with Promise for Worldwide Cultivation National Academy Press ISBN 0 309 04264 X