«Маргарита та Арман (англ. «Marguerite and Armand») — однодієвий балет класика англійського балету Фредеріка Аштона за мотивами роману Александра Дюма-сина «Дама з камеліями».
Маргарита та Арман | |
---|---|
Marguerite and Armand | |
Композитор | Ференц Ліст |
Автор лібрето | |
Джерело сюжету | Соната сі мінор |
Жанр | балет |
Кількість дій | 1 дія |
Рік створення | 1963 |
Перша постановка | 1963 |
Місце першої постановки | Ковент-Гарден, Лондон |
Інформація у Вікіданих |
Сюжет
У 1963 році був створений балет «Маргарита і Арман». Хореографію та постановку здійснив британський балетмейстер Фредерік Аштон на музику Ференца Ліста. Балет спеціально створювався для танцювального дуету Марго Фонтейн та Рудольфа Нурієва.
Роман Александра Дюма-сина «Дама з камеліями» написаний у 1848 році за мотивами особистих переживань автора. Головні персонажі твору мають реальні прототипи. Прообразом Маргарити Готьє стала знаменита паризька куртизанка Марі Дюплессі, яка була не тільки дуже красивою, але й досить розумною жінкою. Серед шанувальників Дюплессі був і Александр Дюма-син. Вважається, що в розриві з Дюплессі та від'їзді сина винен Дюма-батько. Повернувшись у Париж, Дюма-син не застав свою кохану – вона померла від сухот у 1847 році. Роман «Дама з камеліями» відразу став дуже популярним. Драматург П. Сіроден порадив Дюма-сину переробити його на п'єсу. Закінчивши твір, письменник показав його батькові, той був у захопленні та навіть збирався поставити п’єсу у своєму Історичному театрі, але цьому зашкодили події революції 1848 року. Дозвіл на постановку було дано лише через чотири роки, оскільки раніше п’єса вважалася аморальною. На прем'єрі в Парижі був присутній Джузеппе Верді. Вражений трагічною історією кохання, композитор береться за створення опери «Травіата». Показавши шляхетність і душевну красу Віолети, Дж. Верді віддає їй перевагу не тільки перед легковажним середовищем, яке її оточує, але й перед доброчинним представником світського суспільства – батьком Альфреда. Осуд лицемірної буржуазної моралі, показ на оперній сцені сучасного життя – все це порушувало звичні традиції та стало головною причиною провалу прем’єри у 1853 році. Але вже через рік опера, яку знову було поставлено у Венеції, мала величезний успіх.
Стислий зміст
Балет триває півгодини: шкодуючи сили немолодої балерини Марго Фонтейн, Аштон зробив ставку на емоційність і пантомімні сцени. Сюжет балету намічений пунктирно: вже вмираючи, Маргарита згадує минуле - спекотні дуети з Арманом і літніх шанувальників. Сила цього балету в його дуетах - емоційних і мелодраматичних.
Дійові особи
|
Інші постановки
Сюжетні лінії роману Дюма-сина приваблювали й кінематографістів. За романом знято майже 20 художніх та телевізійних фільмів. Пережити велике кохання попри всі заборони та правила, встановлені суспільством, та втілити їх на екрані випало великій акторській плеяді кінозірок, починаючи від німого кіно та до популярних серіалів. Це Сара Бернар, Рудольф Валентино, Роберт Тейлор, Грета Гарбо, Ізабель Юппер, Грета Скаккі, Колін Ферт та ін.
Над кіноадаптацією «Травіати» (фільм-опера вийшов на екрани у 1983 році) працював видатний італійський режисер Франко Дзеффіреллі. Американський і німецький балетмейстер Джон Ноймайєр звернувся до твору А. Дюма-сина у 2008 році, поставивши балет на музику Фредеріка Шопена. Ставили балет «Дама з камеліями» і на музику Дж. Верді. У 2000 році у Московському академічному театрі імені К. Станіславського та В. Немировича-Данченка постановку здійснив Дмитро Брянцев. У 2010 році в Татарському академічному державному театрі опери та балету ім. М. Джаліля хореографічне втілення популярної драми здійснив Олександр Полубенцев, використавши не тільки музику «Травіати», але й уривки з інших опер великого італійця.
У Національній опері України хореографію балету «Дама з камеліями» здійснила художній керівник балетної трупи театру Аніко Рехвіашвілі, написавши лібрето разом з диригентом-постановником балету Олексієм Бакланом, який також працював і над музичною композицією твору.
Посилання
- [1] Проект "Большой балет", Росія.«Маргарита и Арман» — Крістіна Шапран і Сергій Полунін.
- [2] [ 30 грудня 2019 у Wayback Machine.]
- [3] [ 29 лютого 2020 у Wayback Machine.]
- [4] [ 10 листопада 2017 у Wayback Machine.]
- [5] [ 28 листопада 2019 у Wayback Machine.]Балет "Маргарита и Арман" - Світлана Захарова, Сергій Полунін.Творчий вечір Світлани Захарової.
Примітки
- . Архів оригіналу за 25 жовтня 2020. Процитовано 22 листопада 2019.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 24 травня 2020. Процитовано 22 листопада 2019.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Margarita ta Arman angl Marguerite and Armand odnodiyevij balet klasika anglijskogo baletu Frederika Ashtona za motivami romanu Aleksandra Dyuma sina Dama z kameliyami BaletMargarita ta ArmanMarguerite and ArmandKompozitorFerenc ListAvtor libretoDzherelo syuzhetuSonata si minorZhanrbaletKilkist dij1 diyaRik stvorennya1963Persha postanovka1963Misce pershoyi postanovkiKovent Garden LondonInformaciya u VikidanihSyuzhetU 1963 roci buv stvorenij balet Margarita i Arman Horeografiyu ta postanovku zdijsniv britanskij baletmejster Frederik Ashton na muziku Ferenca Lista Balet specialno stvoryuvavsya dlya tancyuvalnogo duetu Margo Fontejn ta Rudolfa Nuriyeva Roman Aleksandra Dyuma sina Dama z kameliyami napisanij u 1848 roci za motivami osobistih perezhivan avtora Golovni personazhi tvoru mayut realni prototipi Proobrazom Margariti Gotye stala znamenita parizka kurtizanka Mari Dyuplessi yaka bula ne tilki duzhe krasivoyu ale j dosit rozumnoyu zhinkoyu Sered shanuvalnikiv Dyuplessi buv i Aleksandr Dyuma sin Vvazhayetsya sho v rozrivi z Dyuplessi ta vid yizdi sina vinen Dyuma batko Povernuvshis u Parizh Dyuma sin ne zastav svoyu kohanu vona pomerla vid suhot u 1847 roci Roman Dama z kameliyami vidrazu stav duzhe populyarnim Dramaturg P Siroden poradiv Dyuma sinu pererobiti jogo na p yesu Zakinchivshi tvir pismennik pokazav jogo batkovi toj buv u zahoplenni ta navit zbiravsya postaviti p yesu u svoyemu Istorichnomu teatri ale comu zashkodili podiyi revolyuciyi 1848 roku Dozvil na postanovku bulo dano lishe cherez chotiri roki oskilki ranishe p yesa vvazhalasya amoralnoyu Na prem yeri v Parizhi buv prisutnij Dzhuzeppe Verdi Vrazhenij tragichnoyu istoriyeyu kohannya kompozitor beretsya za stvorennya operi Traviata Pokazavshi shlyahetnist i dushevnu krasu Violeti Dzh Verdi viddaye yij perevagu ne tilki pered legkovazhnim seredovishem yake yiyi otochuye ale j pered dobrochinnim predstavnikom svitskogo suspilstva batkom Alfreda Osud licemirnoyi burzhuaznoyi morali pokaz na opernij sceni suchasnogo zhittya vse ce porushuvalo zvichni tradiciyi ta stalo golovnoyu prichinoyu provalu prem yeri u 1853 roci Ale vzhe cherez rik opera yaku znovu bulo postavleno u Veneciyi mala velicheznij uspih Stislij zmistBalet trivaye pivgodini shkoduyuchi sili nemolodoyi balerini Margo Fontejn Ashton zrobiv stavku na emocijnist i pantomimni sceni Syuzhet baletu namichenij punktirno vzhe vmirayuchi Margarita zgaduye minule spekotni dueti z Armanom i litnih shanuvalnikiv Sila cogo baletu v jogo duetah emocijnih i melodramatichnih Dijovi osobiMargarita Arman Batko ArmanaInshi postanovkiSyuzhetni liniyi romanu Dyuma sina privablyuvali j kinematografistiv Za romanom znyato majzhe 20 hudozhnih ta televizijnih filmiv Perezhiti velike kohannya popri vsi zaboroni ta pravila vstanovleni suspilstvom ta vtiliti yih na ekrani vipalo velikij aktorskij pleyadi kinozirok pochinayuchi vid nimogo kino ta do populyarnih serialiv Ce Sara Bernar Rudolf Valentino Robert Tejlor Greta Garbo Izabel Yupper Greta Skakki Kolin Fert ta in Nad kinoadaptaciyeyu Traviati film opera vijshov na ekrani u 1983 roci pracyuvav vidatnij italijskij rezhiser Franko Dzeffirelli Amerikanskij i nimeckij baletmejster Dzhon Nojmajyer zvernuvsya do tvoru A Dyuma sina u 2008 roci postavivshi balet na muziku Frederika Shopena Stavili balet Dama z kameliyami i na muziku Dzh Verdi U 2000 roci u Moskovskomu akademichnomu teatri imeni K Stanislavskogo ta V Nemirovicha Danchenka postanovku zdijsniv Dmitro Bryancev U 2010 roci v Tatarskomu akademichnomu derzhavnomu teatri operi ta baletu im M Dzhalilya horeografichne vtilennya populyarnoyi drami zdijsniv Oleksandr Polubencev vikoristavshi ne tilki muziku Traviati ale j urivki z inshih oper velikogo italijcya U Nacionalnij operi Ukrayini horeografiyu baletu Dama z kameliyami zdijsnila hudozhnij kerivnik baletnoyi trupi teatru Aniko Rehviashvili napisavshi libreto razom z dirigentom postanovnikom baletu Oleksiyem Baklanom yakij takozh pracyuvav i nad muzichnoyu kompoziciyeyu tvoru Posilannya 1 Proekt Bolshoj balet Rosiya Margarita i Arman Kristina Shapran i Sergij Polunin 2 30 grudnya 2019 u Wayback Machine 3 29 lyutogo 2020 u Wayback Machine 4 10 listopada 2017 u Wayback Machine 5 28 listopada 2019 u Wayback Machine Balet Margarita i Arman Svitlana Zaharova Sergij Polunin Tvorchij vechir Svitlani Zaharovoyi Primitki Arhiv originalu za 25 zhovtnya 2020 Procitovano 22 listopada 2019 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 24 travnya 2020 Procitovano 22 listopada 2019 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya