Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Маргарита Монферратська італ Margherita del Monferrato 11 серпня 1510 Понтестура маркграфство Монферратське 28 грудня 15

Маргарита Монферратська

Маргарита Монферратська

Маргарита Монферратська (італ. Margherita del Monferrato 11 серпня 1510, Понтестура, маркграфство Монферратське — 28 грудня 1566, Казале, маркграфство Монферратське) — італійська принцеса з дому Палеологів, маркграфиня Монферратська; в шлюбі — герцогиня Мантуанська. Овдовівши, з 1540 по 1556 рік керувала герцогством Мантуанським на правах регента при неповнолітніх спадкоємцях.

Маргарита Монферратська
італ. Margherita del Monferrato
image
image
 
Народження: 11 серпня 1510(1510-08-11)
Казале-Монферрато, Провінція Алессандрія, П'ємонт, Італія
Смерть: 28 грудня 1566(1566-12-28) (56 років)
Мантуя, Провінція Мантуя, Ломбардія
Причина смерті: інсульт
Поховання: d і Мантуя
Країна: Візантійська імперія
Релігія: католицтво
Рід: Гонзага (рід)
Батько: d
Мати: d
Шлюб: d
Діти: d, Гульєльмо Ґонзаґа, d, d і d[1]

image Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Походження

Маргарита народилася 11 серпня 1510 року в містечку Понтестура. Вона була молодшою дочкою Гульєльмо IX, маркграфа Монферратського з дому Палеологів, і принцеси з дому Валуа. По лінії батька доводилася внучкою Боніфачо III, маркграфу Мантуанському, і принцесі з дому Бранковичів. По лінії матері була онукою Рене, герцога Алансонського, і Маргарити Водемонської з дому Шатенуа.

У Маргарити були старша сестра принцеса Марія і молодший брат, принц Боніфацій IV, майбутній маркграф Монферратський під ім'ям Боніфачо IV. Коли принцесі було вісім років, помер її батько; мати, вдова маркграфиня, стала регентом при неповнолітньому спадкоємцеві.

Після раптової смерті принцеси Марії і Боніфачо IV, успадковував дядько Джованні Джорджо, останній маркграф Монферратський з дому Палеологів, який помер через три роки, Маргарита стала єдиною спадкоємицею всіх володінь роду.

Шлюб і потомство

У 1515 році між Гульєльмо IX, маркграфом Монферратським і Франческо II, маркграфом Мантуанського з дому Гонзага, була досягнута домовленість про шлюб їх первістків, принцеси Марії Монферратської і наслідного принца Федеріко, майбутнього маркграфа Мантуанського під ім'ям Федеріко II. Весілля відбулося в квітні 1517 року, але з огляду на восьмирічний віку принцеси, консуммацію відклали до її п'ятнадцятиріччя, а сама вона залишилася під опікою у батьків. У 1519 році Федеріко успадковував маркграфство Мантуанське. Через деякий час, він відмовився від консумації шлюбу з принцесою Марією. На цій підставі в травні 1629 року на прохання маркграфа, римський папа Климент VII анулював подружній союз. За заслуги перед Священною Римською імперією під час війни з Французьким королівством за Міланське герцогство, в березні 1530 року в Мантуї імператор Карл V дарував Федеріко герцогський титул, до якого додав шлюбний контракт зі своєю родичкою, принцесою Джулією Неаполітанською.

Тим часом, впавши з коня, помер юний Боніфачо IV, після якого успадковував його літній дядько. Розуміючи, що принцеса Марія незабаром стане спадкоємицею всіх володінь свого роду, Федеріко доклав великих зусиль, щоб анулювання його шлюбу з нею було визнано недійсним. Він розірвав шлюбний контракт з принцесою Джулією, сплативши неустойку в 50 000 золотих дукатів. Той же самий римський папа, який спочатку анулював подружній союз Федеріко з принцесою Марією, знову задовольнив прохання герцога і визнав його колишній шлюб дійсним, але за кілька днів до цього Марія раптово померла.

Овдовівша маркграфиня Анна запропонувала овдовівшому зятю одружитися з молодшою сестрою його покійної дружини. Таким чином вона сподівалася захистити маркграфство Монферратське від посягань з боку Французького королівства і Савойського герцогства після смерті її діверя. 13 вересня 1531 року сторони уклали шлюбний контракт. У Казале 3 жовтня (за іншими відомостями 16 листопада) того ж року принцеса Маргарита Монферратська одружилася з Федеріко II (17.5.1500 — 28.8.1540), герцогом Мантуанським. У цьому шлюбі у подружжя народилося п'ять синів і три доньки:

  • Елеонора (народ. 1532), принцеса Мантуанська і Монферратська, черниця- домініканка, прийняла постриг в монастирі святого Вікентія в Мантуї;
  • Франческо (10.3.1533 — 22.2.1550), герцог Мантуанський під ім'ям Франческо III і маркграф Монферратський під ім'ям Франческо I, 22 жовтня 1549 року вступив у шлюб з ерцгерцогинею Катериною Австрійською (15.9.1533 — 28.2.1572);
  • Федеріко (народ. приб. 1534/1535), принц Мантуанський і Монферратський, помер незабаром після народження;
  • Анна (народ. 1536), принцеса Мантуанська і Монферратська, черниця-домініканка, прийняла постриг в монастирі святого Вікентія в Мантуї;
  • Ізабелла [it] (18.4.1537 — 16.8.1579), принцеса Мантуанська і Монферратська, в грудні 1556 року одружилася з доном Франческо Фердінандо д'Авалосом [it] (1530 — 31.7.1571), грандом Іспанії, віце-королем Сицилії, князем Франкавілла, маркграфом Дель Васто і Пескари;
  • Гульєльмо (24.4.1538 — 14.8.1587), герцог Мантуанський під ім'ям Гульєльмо I і маркграф Монферратський під ім'ям Гульєльмо X, 26 квітня 1561 року вступив у шлюб з ерцгерцогинею (2.11.1534 — 5.8.1594);
  • (18.9.1539 — 23.10.1595), принц Мантуанський і Монферратський, 4 березня 1565 року вступив у шлюб з принцесою Генріеттою Клевською (31.10.1542 — 24.6.1601), в шлюбі прийняв титули герцога Неверського і графа (згодом герцога) Ретельського, пер Франції, засновник Неверської гілки будинку Гонзага;
  • Федеріко [it] (1540 — 22.2.1565), принц Мантуанський і Монферратський, єпископ Мантуанський, кардинал-пресвітер Санта-Марія-Нуова (з титулом pro illa vice).

Спеціально для подружжя герцог побудував в Мантуї палац, який отримав назву малого палацу Маргарити Палеолог. 3 листопада 1536 імператор Карл V затвердив за Маргаритою і Федеріко II титул маркграфині і маркграфа Монферратських, який таким чином перейшов до будинку Гонзага.

Регенство

28 квітня 1540 року на віллі Морімоло від ускладнень внаслідок сифілісу помер Фредеріко II. Новим герцогом Мантуанським під ім'ям Франческо III і маркграфом Монферратським (в асоціації з матір'ю) під ім'ям Франческо I став старший син покійного герцога, якому було всього сім років. За заповітом Федеріко II регентом при неповнолітньому спадкоємці стала його вдова Маргарита. Разом з нею в управлінні державою повинні були брати участь брати герцога — кардинал Ерколе [it], єпископ Мантуї і Ферранте, князь Мольфеттський і граф Гвасталльський. 22 жовтня 1549 року герцога Франческо III одружили на ерцгерцогині Катерині Австрійській, але через рік після весілля, 21 лютого 1550 року, він раптово помер від пневмонії.

Новим герцогом Мантуанським під ім'ям Гульєльмо I і маркграфом Монферратським під ім'ям Гульєльмо X став молодший брат Франческо III і середній син Федеріко II, дванадцятирічний Гульєльмо. Регентами при неповнолітньому спадкоємцеві знову стали герцогиня-вдова і її дівер-кардинал. Останній радив племіннику відректися від правління на користь молодшого брата Луїджі і обрати церковну кар'єру через вроджене каліцтво. Горбатий Гульєльмо вважав за краще залишитися герцогом і маркграфом. У 1556 році він приступив до самостійного правління.

Під час свого регентства Маргарита видала закони, які відновили економіку герцогства Мантуанського, сприяла створенню нових підприємств в самому місті Мантуї. Нею був виданий статут, що фіксував одиниці розрахунку для мір і ваг, вдосконалений річковий порт і посилена оборона фортечних стін в столиці герцогства. Дівері вдови герцогині дотримувалися проіспанських позицій в питаннях зовнішньої політики. З цієї причини 2 березня 1555 армія Французького королівства вторглася в маркгафство Монферратське і утримувало його до укладення в 1559 році Като-камбрезійського мирного договору.

У тому ж році Гульєльмо вирішив обміняти Монферратське маркграфство на місто Кремону у намісника Міланського герцогства. Проти цього категорично виступив його дядько-кардинал, якого підтримали місцеві жителі, які прагнули до автономії від Мантуанського герцогства. Для вирішення протиріч звернулися до Маргарити, яка в 1562 році отримала в приватне правління столицю маркграфства. Вона не тільки зміцнила обороноздатність Казале, але всіма способами намагалася налагодити відносини між підданими і сином-герцогом.

26 квітня 1561 року герцогиня-вдова була присутня на весіллі Гульєльмо I і ерцгерцогині Елеонори Австрійської. Маргарита сприяла цьому шлюбу через дипломатичні канали, в чому їй активно допомагали брати покійного чоловіка. Вона розраховувала, що спорідненість з сім'єю імператора Священної Римської імперії, дозволить її нащадкам зберегти за собою маркграфство Монферратське і захисти його від зазіхань з боку все того ж Французького королівства і Савойського герцогства. Свою першу дочку Гульєльмо I назвав на честь матері Маргаритою.

Смерть

Маргарита Монферратська померла в місті Казале від інсульту 28 грудня 1566 року. Останки покійної перевезли до Мантуї і поховали в церкві святої Павли. Сучасні історики вважають її правління зваженим і далекоглядним, особливо зовнішню політику вдови герцогині, яку можна простежити по більше ніж чотирьох з половиною тисяч листів, що збереглися, листування Маргарити з королівським двором в Парижі та імперським двором в Відні.

Генеалогія

Примітки

  1. Pas L. v. Genealogics.org — 2003.
    d:Track:Q19847329d:Track:Q19847326
  2. Tamalio, Raffaele (2004). . Dizionario Biografico (італ.). www.treccani.it. Архів оригіналу за 11 жовтня 2020. Процитовано 2.06.2016.
  3. Piano, Pierluigi. Anne d’Alençon, Madama di Monferrato (італ.). www.marchesimonferrato.com. Процитовано 2.06.2016.
  4. Artoni, Paola. Bertelli, Paolo. Posio, Vannozzo. Federico II (1500 — 1540). Primo duca di Mantova, marchese del Monferrato. Storia di Mantova (італ.). www.fermimn.gov.it. Архів оригіналу за 19.05.2013. Процитовано 2.06.2016.
  5. Lupis Macedonio, Marco. . Libro de Oro de la Nobleza del Mediterráneo (італ.). www.genmarenostrum.com. Архів оригіналу за 29 січня 2013. Процитовано 2.06.2016.
  6. Lundy, Darryl. (англ.). www.thepeerage.com. Архів оригіналу за 18 жовтня 2020. Процитовано 2.06.2016.
  7. Miranda, Salvador. Gonzaga, Federico (1540 — 1565). The Cardinals of the Holy Roman Church (англ.). www.fiu.edu. Архів оригіналу за 16 вересня 2016. Процитовано 2.06.2016.
  8. (англ.). www.lombardiabeniculturali.it. Архів оригіналу за 7 квітня 2019. Процитовано 2.06.2016.
  9. Artoni, Paola. Bertelli, Paolo. Posio, Vannozzo. Francesco III (1533 — 1550). Secondo duca di Mantova, marchese del Monferrato. Storia di Mantova (італ.). www.fermimn.gov.it. Архів оригіналу за 22.05.2013. Процитовано 2.06.2016.
  10. Artoni, Paola. Bertelli, Paolo. Posio, Vannozzo. Guglielmo (1538 — 1587). Terzo duca di Mantova e primo del Monferrato. Storia di Mantova (італ.). www.fermimn.gov.it. Архів оригіналу за 19.05.2013. Процитовано 2.06.2016.
  11. (італ.). www.findagrave.com. Архів оригіналу за 18 вересня 2016. Процитовано 2.06.2016.

Література

  • Bellonci M., Rinascimento privato, італ., Мілан, Mondadori, 2010 р. ст. 504, isbn 978-8-85-201178-8, Bellonci
  • Rogers M., Tinagli P.,Women in Italy, 1350–1650: ideals and realities,https://books.google.ru/books [ 13 жовтня 2015 у Wayback Machine.]?, анг., Манхетен, Manchester University Press, 2005 р, 372 ст., isbn 978-0-71-907208-6

Посилання

  • Angelino L., Roggero D. Viaggio d’autore a Mantova per Margherita Paleologa. www.ilmonferrato.it. Процитовано 2.06.2016. (італ.)
  • Artoni P. Fu Margherita Paleologa: duchessa moferrina e vera signora del Rinascimento (PDF). www.marchesimonferrato.com. Процитовано 2.06.2016. (італ.)
  • Raviola B. A. Margherita Paleologo: donna al potere // Il Monferrato gonzaghesco. Istituzioni ed élites di un microstato (1536 — 1708). www.italiaculturale.it. Процитовано 2.06.2016. Raviola B. A. Margherita Paleologo: donna al potere // Il Monferrato gonzaghesco. Istituzioni ed élites di un microstato (1536 — 1708). www.italiaculturale.it. Процитовано 2.06.2016. (італ.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Margarita Monferratska ital Margherita del Monferrato 11 serpnya 1510 Pontestura markgrafstvo Monferratske 28 grudnya 1566 Kazale markgrafstvo Monferratske italijska princesa z domu Paleologiv markgrafinya Monferratska v shlyubi gercoginya Mantuanska Ovdovivshi z 1540 po 1556 rik keruvala gercogstvom Mantuanskim na pravah regenta pri nepovnolitnih spadkoyemcyah Margarita Monferratska ital Margherita del Monferrato Narodzhennya 11 serpnya 1510 1510 08 11 Kazale Monferrato Provinciya Alessandriya P yemont ItaliyaSmert 28 grudnya 1566 1566 12 28 56 rokiv Mantuya Provinciya Mantuya LombardiyaPrichina smerti insultPohovannya d i MantuyaKrayina Vizantijska imperiyaReligiya katolictvoRid Gonzaga rid Batko dMati dShlyub dDiti d Gulyelmo Gonzaga d d i d 1 Mediafajli b u VikishovishiBiografiyaPohodzhennya Margarita narodilasya 11 serpnya 1510 roku v mistechku Pontestura Vona bula molodshoyu dochkoyu Gulyelmo IX markgrafa Monferratskogo z domu Paleologiv i princesi z domu Valua Po liniyi batka dovodilasya vnuchkoyu Bonifacho III markgrafu Mantuanskomu i princesi z domu Brankovichiv Po liniyi materi bula onukoyu Rene gercoga Alansonskogo i Margariti Vodemonskoyi z domu Shatenua U Margariti buli starsha sestra princesa Mariya i molodshij brat princ Bonifacij IV majbutnij markgraf Monferratskij pid im yam Bonifacho IV Koli princesi bulo visim rokiv pomer yiyi batko mati vdova markgrafinya stala regentom pri nepovnolitnomu spadkoyemcevi Pislya raptovoyi smerti princesi Mariyi i Bonifacho IV uspadkovuvav dyadko Dzhovanni Dzhordzho ostannij markgraf Monferratskij z domu Paleologiv yakij pomer cherez tri roki Margarita stala yedinoyu spadkoyemiceyu vsih volodin rodu Shlyub i potomstvo U 1515 roci mizh Gulyelmo IX markgrafom Monferratskim i Franchesko II markgrafom Mantuanskogo z domu Gonzaga bula dosyagnuta domovlenist pro shlyub yih pervistkiv princesi Mariyi Monferratskoyi i naslidnogo princa Federiko majbutnogo markgrafa Mantuanskogo pid im yam Federiko II Vesillya vidbulosya v kvitni 1517 roku ale z oglyadu na vosmirichnij viku princesi konsummaciyu vidklali do yiyi p yatnadcyatirichchya a sama vona zalishilasya pid opikoyu u batkiv U 1519 roci Federiko uspadkovuvav markgrafstvo Mantuanske Cherez deyakij chas vin vidmovivsya vid konsumaciyi shlyubu z princesoyu Mariyeyu Na cij pidstavi v travni 1629 roku na prohannya markgrafa rimskij papa Kliment VII anulyuvav podruzhnij soyuz Za zaslugi pered Svyashennoyu Rimskoyu imperiyeyu pid chas vijni z Francuzkim korolivstvom za Milanske gercogstvo v berezni 1530 roku v Mantuyi imperator Karl V daruvav Federiko gercogskij titul do yakogo dodav shlyubnij kontrakt zi svoyeyu rodichkoyu princesoyu Dzhuliyeyu Neapolitanskoyu Tim chasom vpavshi z konya pomer yunij Bonifacho IV pislya yakogo uspadkovuvav jogo litnij dyadko Rozumiyuchi sho princesa Mariya nezabarom stane spadkoyemiceyu vsih volodin svogo rodu Federiko doklav velikih zusil shob anulyuvannya jogo shlyubu z neyu bulo viznano nedijsnim Vin rozirvav shlyubnij kontrakt z princesoyu Dzhuliyeyu splativshi neustojku v 50 000 zolotih dukativ Toj zhe samij rimskij papa yakij spochatku anulyuvav podruzhnij soyuz Federiko z princesoyu Mariyeyu znovu zadovolniv prohannya gercoga i viznav jogo kolishnij shlyub dijsnim ale za kilka dniv do cogo Mariya raptovo pomerla Ovdovivsha markgrafinya Anna zaproponuvala ovdovivshomu zyatyu odruzhitisya z molodshoyu sestroyu jogo pokijnoyi druzhini Takim chinom vona spodivalasya zahistiti markgrafstvo Monferratske vid posyagan z boku Francuzkogo korolivstva i Savojskogo gercogstva pislya smerti yiyi diverya 13 veresnya 1531 roku storoni uklali shlyubnij kontrakt U Kazale 3 zhovtnya za inshimi vidomostyami 16 listopada togo zh roku princesa Margarita Monferratska odruzhilasya z Federiko II 17 5 1500 28 8 1540 gercogom Mantuanskim U comu shlyubi u podruzhzhya narodilosya p yat siniv i tri donki Eleonora narod 1532 princesa Mantuanska i Monferratska chernicya dominikanka prijnyala postrig v monastiri svyatogo Vikentiya v Mantuyi Franchesko 10 3 1533 22 2 1550 gercog Mantuanskij pid im yam Franchesko III i markgraf Monferratskij pid im yam Franchesko I 22 zhovtnya 1549 roku vstupiv u shlyub z ercgercogineyu Katerinoyu Avstrijskoyu 15 9 1533 28 2 1572 Federiko narod prib 1534 1535 princ Mantuanskij i Monferratskij pomer nezabarom pislya narodzhennya Anna narod 1536 princesa Mantuanska i Monferratska chernicya dominikanka prijnyala postrig v monastiri svyatogo Vikentiya v Mantuyi Izabella it 18 4 1537 16 8 1579 princesa Mantuanska i Monferratska v grudni 1556 roku odruzhilasya z donom Franchesko Ferdinando d Avalosom it 1530 31 7 1571 grandom Ispaniyi vice korolem Siciliyi knyazem Frankavilla markgrafom Del Vasto i Peskari Gulyelmo 24 4 1538 14 8 1587 gercog Mantuanskij pid im yam Gulyelmo I i markgraf Monferratskij pid im yam Gulyelmo X 26 kvitnya 1561 roku vstupiv u shlyub z ercgercogineyu 2 11 1534 5 8 1594 18 9 1539 23 10 1595 princ Mantuanskij i Monferratskij 4 bereznya 1565 roku vstupiv u shlyub z princesoyu Genriettoyu Klevskoyu 31 10 1542 24 6 1601 v shlyubi prijnyav tituli gercoga Neverskogo i grafa zgodom gercoga Retelskogo per Franciyi zasnovnik Neverskoyi gilki budinku Gonzaga Federiko it 1540 22 2 1565 princ Mantuanskij i Monferratskij yepiskop Mantuanskij kardinal presviter Santa Mariya Nuova z titulom pro illa vice Specialno dlya podruzhzhya gercog pobuduvav v Mantuyi palac yakij otrimav nazvu malogo palacu Margariti Paleolog 3 listopada 1536 imperator Karl V zatverdiv za Margaritoyu i Federiko II titul markgrafini i markgrafa Monferratskih yakij takim chinom perejshov do budinku Gonzaga Regenstvo 28 kvitnya 1540 roku na villi Morimolo vid uskladnen vnaslidok sifilisu pomer Frederiko II Novim gercogom Mantuanskim pid im yam Franchesko III i markgrafom Monferratskim v asociaciyi z matir yu pid im yam Franchesko I stav starshij sin pokijnogo gercoga yakomu bulo vsogo sim rokiv Za zapovitom Federiko II regentom pri nepovnolitnomu spadkoyemci stala jogo vdova Margarita Razom z neyu v upravlinni derzhavoyu povinni buli brati uchast brati gercoga kardinal Erkole it yepiskop Mantuyi i Ferrante knyaz Molfettskij i graf Gvastallskij 22 zhovtnya 1549 roku gercoga Franchesko III odruzhili na ercgercogini Katerini Avstrijskij ale cherez rik pislya vesillya 21 lyutogo 1550 roku vin raptovo pomer vid pnevmoniyi Novim gercogom Mantuanskim pid im yam Gulyelmo I i markgrafom Monferratskim pid im yam Gulyelmo X stav molodshij brat Franchesko III i serednij sin Federiko II dvanadcyatirichnij Gulyelmo Regentami pri nepovnolitnomu spadkoyemcevi znovu stali gercoginya vdova i yiyi diver kardinal Ostannij radiv pleminniku vidrektisya vid pravlinnya na korist molodshogo brata Luyidzhi i obrati cerkovnu kar yeru cherez vrodzhene kalictvo Gorbatij Gulyelmo vvazhav za krashe zalishitisya gercogom i markgrafom U 1556 roci vin pristupiv do samostijnogo pravlinnya Pid chas svogo regentstva Margarita vidala zakoni yaki vidnovili ekonomiku gercogstva Mantuanskogo spriyala stvorennyu novih pidpriyemstv v samomu misti Mantuyi Neyu buv vidanij statut sho fiksuvav odinici rozrahunku dlya mir i vag vdoskonalenij richkovij port i posilena oborona fortechnih stin v stolici gercogstva Diveri vdovi gercogini dotrimuvalisya proispanskih pozicij v pitannyah zovnishnoyi politiki Z ciyeyi prichini 2 bereznya 1555 armiya Francuzkogo korolivstva vtorglasya v markgafstvo Monferratske i utrimuvalo jogo do ukladennya v 1559 roci Kato kambrezijskogo mirnogo dogovoru U tomu zh roci Gulyelmo virishiv obminyati Monferratske markgrafstvo na misto Kremonu u namisnika Milanskogo gercogstva Proti cogo kategorichno vistupiv jogo dyadko kardinal yakogo pidtrimali miscevi zhiteli yaki pragnuli do avtonomiyi vid Mantuanskogo gercogstva Dlya virishennya protirich zvernulisya do Margariti yaka v 1562 roci otrimala v privatne pravlinnya stolicyu markgrafstva Vona ne tilki zmicnila oboronozdatnist Kazale ale vsima sposobami namagalasya nalagoditi vidnosini mizh piddanimi i sinom gercogom 26 kvitnya 1561 roku gercoginya vdova bula prisutnya na vesilli Gulyelmo I i ercgercogini Eleonori Avstrijskoyi Margarita spriyala comu shlyubu cherez diplomatichni kanali v chomu yij aktivno dopomagali brati pokijnogo cholovika Vona rozrahovuvala sho sporidnenist z sim yeyu imperatora Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi dozvolit yiyi nashadkam zberegti za soboyu markgrafstvo Monferratske i zahisti jogo vid zazihan z boku vse togo zh Francuzkogo korolivstva i Savojskogo gercogstva Svoyu pershu dochku Gulyelmo I nazvav na chest materi Margaritoyu Smert Margarita Monferratska pomerla v misti Kazale vid insultu 28 grudnya 1566 roku Ostanki pokijnoyi perevezli do Mantuyi i pohovali v cerkvi svyatoyi Pavli Suchasni istoriki vvazhayut yiyi pravlinnya zvazhenim i dalekoglyadnim osoblivo zovnishnyu politiku vdovi gercogini yaku mozhna prostezhiti po bilshe nizh chotiroh z polovinoyu tisyach listiv sho zbereglisya listuvannya Margariti z korolivskim dvorom v Parizhi ta imperskim dvorom v Vidni GenealogiyaPrimitkiPas L v Genealogics org 2003 d Track Q19847329d Track Q19847326 Tamalio Raffaele 2004 Dizionario Biografico ital www treccani it Arhiv originalu za 11 zhovtnya 2020 Procitovano 2 06 2016 Piano Pierluigi Anne d Alencon Madama di Monferrato ital www marchesimonferrato com Procitovano 2 06 2016 Artoni Paola Bertelli Paolo Posio Vannozzo Federico II 1500 1540 Primo duca di Mantova marchese del Monferrato Storia di Mantova ital www fermimn gov it Arhiv originalu za 19 05 2013 Procitovano 2 06 2016 Lupis Macedonio Marco Libro de Oro de la Nobleza del Mediterraneo ital www genmarenostrum com Arhiv originalu za 29 sichnya 2013 Procitovano 2 06 2016 Lundy Darryl angl www thepeerage com Arhiv originalu za 18 zhovtnya 2020 Procitovano 2 06 2016 Miranda Salvador Gonzaga Federico 1540 1565 The Cardinals of the Holy Roman Church angl www fiu edu Arhiv originalu za 16 veresnya 2016 Procitovano 2 06 2016 angl www lombardiabeniculturali it Arhiv originalu za 7 kvitnya 2019 Procitovano 2 06 2016 Artoni Paola Bertelli Paolo Posio Vannozzo Francesco III 1533 1550 Secondo duca di Mantova marchese del Monferrato Storia di Mantova ital www fermimn gov it Arhiv originalu za 22 05 2013 Procitovano 2 06 2016 Artoni Paola Bertelli Paolo Posio Vannozzo Guglielmo 1538 1587 Terzo duca di Mantova e primo del Monferrato Storia di Mantova ital www fermimn gov it Arhiv originalu za 19 05 2013 Procitovano 2 06 2016 ital www findagrave com Arhiv originalu za 18 veresnya 2016 Procitovano 2 06 2016 LiteraturaBellonci M Rinascimento privato ital Milan Mondadori 2010 r st 504 isbn 978 8 85 201178 8 Bellonci Rogers M Tinagli P Women in Italy 1350 1650 ideals and realities https books google ru books 13 zhovtnya 2015 u Wayback Machine ang Manheten Manchester University Press 2005 r 372 st isbn 978 0 71 907208 6PosilannyaAngelino L Roggero D Viaggio d autore a Mantova per Margherita Paleologa www ilmonferrato it Procitovano 2 06 2016 ital Artoni P Fu Margherita Paleologa duchessa moferrina e vera signora del Rinascimento PDF www marchesimonferrato com Procitovano 2 06 2016 ital Raviola B A Margherita Paleologo donna al potere Il Monferrato gonzaghesco Istituzioni ed elites di un microstato 1536 1708 www italiaculturale it Procitovano 2 06 2016 Raviola B A Margherita Paleologo donna al potere Il Monferrato gonzaghesco Istituzioni ed elites di un microstato 1536 1708 www italiaculturale it Procitovano 2 06 2016 ital

Дата публікації:
Топ