Максимчук Віктор Петрович

Віктор Петрович Максимчук (народився 17 квітня 1963(19630417) в селі Нова Слобода, Сокирянський район, Чернівецька область —† 24 квітня 2021), український юрист, поет, публіцист, прозаїк.

Максимчук Віктор Петрович
Народився	17 квітня 1963(1963-04-17) Нова Слобода, Сокирянський район, Чернівецька область, Українська РСР, СРСР
Помер	24 квітня 2021(2021-04-24) (58 років)
Діяльність	поет
Кує літа зозуля (2005). Я, мов напружена струна (2007). Осінь на пероні (2010). Іду до себе… (2011). Відзнаки Лауреат літературно-мистецької премії ім. Георгія Гараса. — 2004 р. Лауреат Літературної премії ім. Дмитра Загула. — 2007 р. Лауреат XV Загальнонаціонального конкурсу «Українська мова — мова єднання» — 2014 р. Кредо поета спробуйте позбавити поета необхідної щиросердечної самоти, чи не дайте йомуможливості писати, чи позбавте його відпочинку, перетворивши процес праці на підневільну працю — і ви уб'єте його. (Оповідання «Люблю грозу». Джерела Гришин-Грищук І. Рефлексії до поезій «Кує літа зозуля» / Іван Гришин-Грищук // Німчич, 2006. — № 3(4). — С. 179. Григорук А. Цілительна сила творчості / Аделя Григорук // Буковина. — 2007. 23 жовтня (№ 81). Рябий В. Струна болючих потрясінь / Василь Рябий // Німчич, 2008. — № 2 (10). Максимчук Віктор // Поляк М. Вижниччина — ворота Карпат /Михайло Поляк. — Чернівці: Петрович і Петрівна. 2012. — С. 62. — . Бойчук В. Не позбавляйте поета права писати [про творчість Віктора Максимчука] / Володимир Бойчук // Німчич, 2010.- с. 174.