Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Кобизький Іван Митрофанович (*1 січня 1891, Кролевець — †13 листопада 1933, Ліптовський Мікулаш) — військовий і громадський діяч, просвітянин; командир 1-ї кулеметної сотні Богданівського полку Армії УНР, начальник культурно-просвітницького відділу 2-ї резервної бригади 1-ї Запорозької дивізії Армії УНР; сотник Армії УНР.
| Кобизький Іван Митрофанович | |
|---|---|
 Сотник | |
| Загальна інформація | |
| Народження | 1 січня 1891 Кролевець |
| Смерть | 13 листопада 1933 (42 роки) Ліптовський Мікулаш |
| Національність | українець |
| Військова служба | |
| Роки служби | 1917–1918 |
| Приналежність |  УНР |
| Вид ЗС |  Армія УНР |
| Формування | Запорозький корпус |
| Війни / битви | Перша світова війна Радянсько-українська війна |
Біографія
Народився в сім'ї дяка. Навчався в Новгород-Сіверській духовній школі (1901—1905).
Закінчив Чернігівську духовну семінарію (1905—1911). У серпні 1911 вступив на слов'яно-російський відділ історико-філологічного факультету Варшавського університету, який закінчив у червні 1915 «з правом одержання степені кандидата історико-філологічних наук по представленні дисертації». Під час студентських вакацій здійснив подорож до Криму, подорожні нотатки опублікував у журналі «Вера и жизнь» (згодом видані окремою книгою).
Закінчив 1-ше Костянтинівське військове училище (Київ, вересень 1915 — 1 січня 1916) та кулеметні курси офіцерської школи в Оранієнбаумі. У лютому 1916 служив у складі 1-го кулеметного полку.
У «Curriculum vitae» писав[]:
“Брав активну участь в революції 1917 р. в Петрограді, й почав працювати над відціленням українців у окремі військові відділи серед залоги м. Оранієнбаум. Сформувавши 1-шу українську кулеметну сотню “Максима”, я був призначений її командиром і в липні 1917 р. із сотнею виїхав на Південно-Західний фронт, де прилучився до Богданівського полку. В Богданівському полку пробув до січня 1918 р., потім захворів тифом, а в березні 1918 р. звільнився по демобілізації”.
Закінчив курси українознавства для вчителів середніх шкіл у Києві (1918). Секретар Чернігівської вчительської спілки.
“По дорученню Спілки студіював шевченківський відділ музею Тарновського в Чернігові, брав участь в роботі археологічної комісії, читав лекції на курсах для дорослих, слухав курси єдиної трудової школи. У жовтні 1919 р. по заняттю Чернігова денікінською армією я був нею проти волі мобілізований. Разом з денікінською армією був інтернований поляками у березні 1920 року. Відправлений до табору Стшалково, де й почав працювати над відділенням українців із денікінської армії. По відділенні читав лекції із української мови та історії української літератури. В липні 1920 р. прибув до збірної станиці в Ланцуті, де був призначений лектором української мови та історії української літератури. З того часу веду систематично культурно-просвітню працю в частинах української армії, долю якої і зараз поділяю. За час інтернування був начальником лекторського відділення культурно-просвітнього куріня, вчителем гімназії в таборі Ланцут, а потім у таборах Стшалково і Щипйорно, начальником культурно-просвітнього відділу 2 резервової бригади, читав лекції на таборових курсах для старшин і урядовців Кордонного корпусу, Кам’янецької юнацької школи. В таборі Александрові — для старшин і урядовців 3-ї дивізії та на курсах для старшин 4-ї дивізії. Зараз учителюю в школі українських пластунів у таборі Щипйорно. 26 червня 1923 року”.
1923 року прибув до Праги разом з 29 вихованцями Школи українських пластунів у таборі Щипйорні.
1925 року — аспірант Української Господарської академії в Подєбрадах.
Працював професором і директором Української реформованої реальної гімназії у містечку Ржевниці (біля Праги).
Похований на Ольшанському кладовищі у Празі. Пам'ятник на його могилі зведений за проектом Оксани Лятуринської.
Джерела
- Пеленська, Оксана (2005). Український портрет на тлі Праги. Українське мистецьке середовище в міжвоєнній Чехо-Словаччині. Нью-Йорк — Прага: НТШ в Америці. с. С. 107.
{{}}:|pages=має зайвий текст () - Колянчук О. М. (2013). . Енциклопедія Сучасної України. Т. 13. Київ: Національна академія наук, Наукове товариство ім. Шевченка, Інститут енциклопедичних досліджень НАН України. с. 410—411. Архів оригіналу за 6 Квітня 2016. Процитовано 22.03.2016.
Література
- Наріжний С. Українська еміграція. Культурна праця української еміграції між двома світовими війнами. Ч. 1. — Прага, 1942. — Студії Музею Визвольної боротьби України. — Т. 1. — С. 174, 183—184.
- Пеленська О. Український портрет на тлі Праги. Українське мистецьке середовище в міжвоєнній Чехо-Словаччині. — Нью-Йорк — Прага: НТШ в Америці та ін., 2005. — С. 107.
- ЦДАВО України. — Ф. 3795. -Оп. 1. — Спр. 1217. — Арк. 5 — 8.
| Ця стаття містить , але походження окремих тверджень через брак . (березень 2016) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kobizkij Ivan Mitrofanovich 1 sichnya 1891 Krolevec 13 listopada 1933 Liptovskij Mikulash vijskovij i gromadskij diyach prosvityanin komandir 1 yi kulemetnoyi sotni Bogdanivskogo polku Armiyi UNR nachalnik kulturno prosvitnickogo viddilu 2 yi rezervnoyi brigadi 1 yi Zaporozkoyi diviziyi Armiyi UNR sotnik Armiyi UNR Kobizkij Ivan Mitrofanovich SotnikZagalna informaciyaNarodzhennya1 sichnya 1891 1891 01 01 KrolevecSmert13 listopada 1933 1933 11 13 42 roki Liptovskij MikulashNacionalnistukrayinecVijskova sluzhbaRoki sluzhbi1917 1918Prinalezhnist UNRVid ZS Armiya UNRFormuvannyaZaporozkij korpusVijni bitviPersha svitova vijna Radyansko ukrayinska vijnaBiografiyaNarodivsya v sim yi dyaka Navchavsya v Novgorod Siverskij duhovnij shkoli 1901 1905 Zakinchiv Chernigivsku duhovnu seminariyu 1905 1911 U serpni 1911 vstupiv na slov yano rosijskij viddil istoriko filologichnogo fakultetu Varshavskogo universitetu yakij zakinchiv u chervni 1915 z pravom oderzhannya stepeni kandidata istoriko filologichnih nauk po predstavlenni disertaciyi Pid chas studentskih vakacij zdijsniv podorozh do Krimu podorozhni notatki opublikuvav u zhurnali Vera i zhizn zgodom vidani okremoyu knigoyu Zakinchiv 1 she Kostyantinivske vijskove uchilishe Kiyiv veresen 1915 1 sichnya 1916 ta kulemetni kursi oficerskoyi shkoli v Oraniyenbaumi U lyutomu 1916 sluzhiv u skladi 1 go kulemetnogo polku U Curriculum vitae pisav dzherelo Brav aktivnu uchast v revolyuciyi 1917 r v Petrogradi j pochav pracyuvati nad vidcilennyam ukrayinciv u okremi vijskovi viddili sered zalogi m Oraniyenbaum Sformuvavshi 1 shu ukrayinsku kulemetnu sotnyu Maksima ya buv priznachenij yiyi komandirom i v lipni 1917 r iz sotneyu viyihav na Pivdenno Zahidnij front de priluchivsya do Bogdanivskogo polku V Bogdanivskomu polku probuv do sichnya 1918 r potim zahvoriv tifom a v berezni 1918 r zvilnivsya po demobilizaciyi Zakinchiv kursi ukrayinoznavstva dlya vchiteliv serednih shkil u Kiyevi 1918 Sekretar Chernigivskoyi vchitelskoyi spilki Po doruchennyu Spilki studiyuvav shevchenkivskij viddil muzeyu Tarnovskogo v Chernigovi brav uchast v roboti arheologichnoyi komisiyi chitav lekciyi na kursah dlya doroslih sluhav kursi yedinoyi trudovoyi shkoli U zhovtni 1919 r po zanyattyu Chernigova denikinskoyu armiyeyu ya buv neyu proti voli mobilizovanij Razom z denikinskoyu armiyeyu buv internovanij polyakami u berezni 1920 roku Vidpravlenij do taboru Stshalkovo de j pochav pracyuvati nad viddilennyam ukrayinciv iz denikinskoyi armiyi Po viddilenni chitav lekciyi iz ukrayinskoyi movi ta istoriyi ukrayinskoyi literaturi V lipni 1920 r pribuv do zbirnoyi stanici v Lancuti de buv priznachenij lektorom ukrayinskoyi movi ta istoriyi ukrayinskoyi literaturi Z togo chasu vedu sistematichno kulturno prosvitnyu pracyu v chastinah ukrayinskoyi armiyi dolyu yakoyi i zaraz podilyayu Za chas internuvannya buv nachalnikom lektorskogo viddilennya kulturno prosvitnogo kurinya vchitelem gimnaziyi v tabori Lancut a potim u taborah Stshalkovo i Shipjorno nachalnikom kulturno prosvitnogo viddilu 2 rezervovoyi brigadi chitav lekciyi na taborovih kursah dlya starshin i uryadovciv Kordonnogo korpusu Kam yaneckoyi yunackoyi shkoli V tabori Aleksandrovi dlya starshin i uryadovciv 3 yi diviziyi ta na kursah dlya starshin 4 yi diviziyi Zaraz uchitelyuyu v shkoli ukrayinskih plastuniv u tabori Shipjorno 26 chervnya 1923 roku 1923 roku pribuv do Pragi razom z 29 vihovancyami Shkoli ukrayinskih plastuniv u tabori Shipjorni 1925 roku aspirant Ukrayinskoyi Gospodarskoyi akademiyi v Podyebradah Pracyuvav profesorom i direktorom Ukrayinskoyi reformovanoyi realnoyi gimnaziyi u mistechku Rzhevnici bilya Pragi Pohovanij na Olshanskomu kladovishi u Prazi Pam yatnik na jogo mogili zvedenij za proektom Oksani Lyaturinskoyi DzherelaPelenska Oksana 2005 Ukrayinskij portret na tli Pragi Ukrayinske mistecke seredovishe v mizhvoyennij Cheho Slovachchini Nyu Jork Praga NTSh v Americi s S 107 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a pages maye zajvij tekst dovidka Kolyanchuk O M 2013 Enciklopediya Suchasnoyi Ukrayini T 13 Kiyiv Nacionalna akademiya nauk Naukove tovaristvo im Shevchenka Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini s 410 411 Arhiv originalu za 6 Kvitnya 2016 Procitovano 22 03 2016 LiteraturaNarizhnij S Ukrayinska emigraciya Kulturna pracya ukrayinskoyi emigraciyi mizh dvoma svitovimi vijnami Ch 1 Praga 1942 Studiyi Muzeyu Vizvolnoyi borotbi Ukrayini T 1 S 174 183 184 Pelenska O Ukrayinskij portret na tli Pragi Ukrayinske mistecke seredovishe v mizhvoyennij Cheho Slovachchini Nyu Jork Praga NTSh v Americi ta in 2005 S 107 CDAVO Ukrayini F 3795 Op 1 Spr 1217 Ark 5 8 Cya stattya mistit perelik posilan ale pohodzhennya okremih tverdzhen zalishayetsya nezrozumilim cherez brak vnutrishnotekstovih dzherel vinosok Bud laska dopomozhit polipshiti cyu stattyu peretvorivshi dzherela z pereliku posilan na dzherela vinoski u samomu teksti statti Zvernitsya na storinku obgovorennya za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki berezen 2016