Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Сан-Томе і Принсіпі — мікродержава, розташована у Гвінейській затоці біля берегів Екваторіальної Африки. Як країну її сформувало владарювання Португалії.
Колоніальний період
Існують різні думки щодо перших слідів перебування людини на островах Сан-Томе та Принсіпі. Припускають, що їх могли відвідувати стародавні мореплавці або люди з берегів Африки. Однак чітких підтверджень цьому немає. Острови лежать досить далеко від найближчого узбережжя — близько 300 км. Тому, коли у Гвінейську затоку прибули перші португальські кораблі і відкрили острови, їх застали незаселеними. 21 грудня 1470 р. португальські мореплавці на чолі з Жуаном де Сантареном і Перу Ешкобаром у день святого Хоми відкрили острів, давши йому назву Сан-Томе, а 17 січня 1471 на день святого Антонія острів Принсіпі, якому дали назву Сан-Антоніо. Пізніше він був перейменований на Принсіпі на честь спадкоємця престолу Португалії (принца). 1485 р. Сан-Томе був офіційно оголошений володінням Португалії і переданий в управління купцям з різних сімей для освоєння. 1493 було закладене перше португальське поселення на острові. 1500 р. король Португалії віддав о.Принсіпі в управління купцям з роду Карнейро, які володіли ним аж до 1753 р. Острови швидко стали одним з опорних пунктів работоргівлі та місцем для застосування праці африканських рабів.
У 1522 о. Сан-Томе був відібраний у купців і став коронною колонією, 1534 папа римський створив тут окреме католицьке єпископство. З кінця 16 ст. острови стали об'єктом нападів конкурентів Португалії на морі — Франції, Нідерландів, Англії, які хотіли підірвати її монополію на морських перевезеннях. Перший напад французьких піратів стався 1566 р., але був відбитий португальським гарнізоном. Однак наступного року їм вдалося захопити і спалити місто Сан-Томе. Нідерланди захоплювали Принсіпі 1598 р., а Сан-Томе 1599 і 1641–1649. Франція захоплювала Сан-Томе 1709.
Часто повставали також африканські раби, обурені нелюдським ставленням до них їхніх власників. Такі повстання мали місце 1517, 1530, 1574 та 1595 років. Особливе велике повстання відбулось 1595 р. коли раби проголосили свого вождя — Амадора Вієйру королем. Однак всі вони були придушені. Основу економіки островів складало виробництво з допомогою праці рабів цукрової тростини, какао, кави, кокосів на експорт.
1753 р. о.Принсіпі перейшов з власності роду Корнейро у власність держави та об'єднаний з островом Сан-Томе в єдину коронну колонію. Значення островів для Португалії зросло в 19 ст., коли від неї відокремилась у 1822 Бразилія. Виробництво товарів на експорт з допомогою дешевої праці рабів приносило добрі прибутки. Влада Португалії через це всіляко зволікала з скасуванням рабства і зробила це лише у 1875 р. На зміну рабській системі прийшло вербування робітників за контрактом, що існувало аж до проголошення незалежності країни. Робітників набирали в португальських колоніях: Анголі, Мозамбіку, Кабо-Верде. Їх називали контрактадуш. Робота контрактадуш мало чим відрізнялася від праці рабів, однак робітники тепер були особисто вільні та отримували заробітну плату. Населення колонії на початку 20 ст. складало 22 тис. осіб, з них білі та вищі чиновники — 600, дрібні власники, чиновники і прислуга з африканців — бл. 6 тис., форруш (торгівці, поденники і інші) — 2 тис., анголаріш (рибалки, лісоруби) — 1,5 тис., наймані робітники плантацій (контрактадуш) — 12 тис.
1950 р. відбувся перепис населення колонії, за яким воно складало 60 тис. осіб, з них контрактадуш 15 тис. Це був спад і влада вирішила поповнити нестачу робочої сили за рахунок місцевого населення. Спорадичні робочі заворушення і невдоволення тривали і в XX столітті, кульмінацією якого став спалах заворушень в 1953 році, коли кілька сотень африканських робітників загинули в зіткненні з португальською владою. Ці події отримали назву «повстання в Батепа» і в незалежній Сан-Томе і Принсіпі відзначаються 3 лютого як День пам'яті жертв. Після цього в колонії зародився політичний рух за надання незалежності островам. 1960 виник Комітет боротьби за звільнення Сан-Томе і Принсіпі. 1972 він був перетворений в Рух за звільнення Сан-Томе і Принсіпі (МЛСТП). Після квітневої революції 1974 р. в Португалії виникла реальна можливість досягнення незалежності. 21 грудня 1974 островам була надана автономія, сформовано місцевий уряд на чолі з представником МЛСТП. 7 липня 1975 р. пройшли перші загальні вибори в місцевий парламент — Національну Народну Асамблею.
Незалежність
12 липня 1975 р. була проголошена незалежність островів від Португалії під назвою Демократична Республіка Сан-Томе і Принсіпі. Першим її президентом став Мануел Пінту да Кошта. 5 листопада 1975 р. прийнята конституція. Після проголошення незалежності єдиною і правлячою партією була (МЛСТП), країна вирішила будувати соціалізм. Її економіка стала командно-адміністративною. У середині 1980-х років неефективне управління та серйозна посуха призвели до різкого погіршення економічного становища. Після розвалу світової системи соціалізму країна послабила державний контроль над економікою та звернулась до країн Заходу по допомогу.
10 вересня 1990 р. прийнята нова конституція та запроваджена багатопартійна система. У квітні 1991 новим президентом став Мігел Тровоада. 15 серпня 1995 його усунули від влади повстанці на чолі з М.Алмейдою. Але президент хутко оговтався і вже 21 серпня відновив свою владу. На виборах у червні — липні 1996 Тровоаду переобрали на новий термін. З 3 вересня 2001 р. до 2011 р. президентом країни був Фрадіке де Мінезіш.
У цей час на морському шельфі Сан-Томе і Принсіпі були відкриті поклади нафти та газу, що викликало зацікавлення до цієї держави з боку великих світових держав, зокрема таких, як КНР.
Джерела
- Дьяконов Д. А., Токарев А. А. Сан-Томе и Принсипи. Москва. Мысль. 1986. 108с.
- Дахно І. І., Тимофієв С. М. Країни світу: енциклопедичний довідник. Київ. МАПА. 2007. 608 с., с.427.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
San Tome i Prinsipi mikroderzhava roztashovana u Gvinejskij zatoci bilya beregiv Ekvatorialnoyi Afriki Yak krayinu yiyi sformuvalo vladaryuvannya Portugaliyi Ostrovi San Tome i PrinsipiKolonialnij periodIsnuyut rizni dumki shodo pershih slidiv perebuvannya lyudini na ostrovah San Tome ta Prinsipi Pripuskayut sho yih mogli vidviduvati starodavni moreplavci abo lyudi z beregiv Afriki Odnak chitkih pidtverdzhen comu nemaye Ostrovi lezhat dosit daleko vid najblizhchogo uzberezhzhya blizko 300 km Tomu koli u Gvinejsku zatoku pribuli pershi portugalski korabli i vidkrili ostrovi yih zastali nezaselenimi 21 grudnya 1470 r portugalski moreplavci na choli z Zhuanom de Santarenom i Peru Eshkobarom u den svyatogo Homi vidkrili ostriv davshi jomu nazvu San Tome a 17 sichnya 1471 na den svyatogo Antoniya ostriv Prinsipi yakomu dali nazvu San Antonio Piznishe vin buv perejmenovanij na Prinsipi na chest spadkoyemcya prestolu Portugaliyi princa 1485 r San Tome buv oficijno ogoloshenij volodinnyam Portugaliyi i peredanij v upravlinnya kupcyam z riznih simej dlya osvoyennya 1493 bulo zakladene pershe portugalske poselennya na ostrovi 1500 r korol Portugaliyi viddav o Prinsipi v upravlinnya kupcyam z rodu Karnejro yaki volodili nim azh do 1753 r Ostrovi shvidko stali odnim z opornih punktiv rabotorgivli ta miscem dlya zastosuvannya praci afrikanskih rabiv U 1522 o San Tome buv vidibranij u kupciv i stav koronnoyu koloniyeyu 1534 papa rimskij stvoriv tut okreme katolicke yepiskopstvo Z kincya 16 st ostrovi stali ob yektom napadiv konkurentiv Portugaliyi na mori Franciyi Niderlandiv Angliyi yaki hotili pidirvati yiyi monopoliyu na morskih perevezennyah Pershij napad francuzkih pirativ stavsya 1566 r ale buv vidbitij portugalskim garnizonom Odnak nastupnogo roku yim vdalosya zahopiti i spaliti misto San Tome Niderlandi zahoplyuvali Prinsipi 1598 r a San Tome 1599 i 1641 1649 Franciya zahoplyuvala San Tome 1709 Chasto povstavali takozh afrikanski rabi obureni nelyudskim stavlennyam do nih yihnih vlasnikiv Taki povstannya mali misce 1517 1530 1574 ta 1595 rokiv Osoblive velike povstannya vidbulos 1595 r koli rabi progolosili svogo vozhdya Amadora Viyejru korolem Odnak vsi voni buli pridusheni Osnovu ekonomiki ostroviv skladalo virobnictvo z dopomogoyu praci rabiv cukrovoyi trostini kakao kavi kokosiv na eksport 1753 r o Prinsipi perejshov z vlasnosti rodu Kornejro u vlasnist derzhavi ta ob yednanij z ostrovom San Tome v yedinu koronnu koloniyu Znachennya ostroviv dlya Portugaliyi zroslo v 19 st koli vid neyi vidokremilas u 1822 Braziliya Virobnictvo tovariv na eksport z dopomogoyu deshevoyi praci rabiv prinosilo dobri pributki Vlada Portugaliyi cherez ce vsilyako zvolikala z skasuvannyam rabstva i zrobila ce lishe u 1875 r Na zminu rabskij sistemi prijshlo verbuvannya robitnikiv za kontraktom sho isnuvalo azh do progoloshennya nezalezhnosti krayini Robitnikiv nabirali v portugalskih koloniyah Angoli Mozambiku Kabo Verde Yih nazivali kontraktadush Robota kontraktadush malo chim vidriznyalasya vid praci rabiv odnak robitniki teper buli osobisto vilni ta otrimuvali zarobitnu platu Naselennya koloniyi na pochatku 20 st skladalo 22 tis osib z nih bili ta vishi chinovniki 600 dribni vlasniki chinovniki i prisluga z afrikanciv bl 6 tis forrush torgivci podenniki i inshi 2 tis angolarish ribalki lisorubi 1 5 tis najmani robitniki plantacij kontraktadush 12 tis 1950 r vidbuvsya perepis naselennya koloniyi za yakim vono skladalo 60 tis osib z nih kontraktadush 15 tis Ce buv spad i vlada virishila popovniti nestachu robochoyi sili za rahunok miscevogo naselennya Sporadichni robochi zavorushennya i nevdovolennya trivali i v XX stolitti kulminaciyeyu yakogo stav spalah zavorushen v 1953 roci koli kilka soten afrikanskih robitnikiv zaginuli v zitknenni z portugalskoyu vladoyu Ci podiyi otrimali nazvu povstannya v Batepa i v nezalezhnij San Tome i Prinsipi vidznachayutsya 3 lyutogo yak Den pam yati zhertv Pislya cogo v koloniyi zarodivsya politichnij ruh za nadannya nezalezhnosti ostrovam 1960 vinik Komitet borotbi za zvilnennya San Tome i Prinsipi 1972 vin buv peretvorenij v Ruh za zvilnennya San Tome i Prinsipi MLSTP Pislya kvitnevoyi revolyuciyi 1974 r v Portugaliyi vinikla realna mozhlivist dosyagnennya nezalezhnosti 21 grudnya 1974 ostrovam bula nadana avtonomiya sformovano miscevij uryad na choli z predstavnikom MLSTP 7 lipnya 1975 r projshli pershi zagalni vibori v miscevij parlament Nacionalnu Narodnu Asambleyu Nezalezhnist12 lipnya 1975 r bula progoloshena nezalezhnist ostroviv vid Portugaliyi pid nazvoyu Demokratichna Respublika San Tome i Prinsipi Pershim yiyi prezidentom stav Manuel Pintu da Koshta 5 listopada 1975 r prijnyata konstituciya Pislya progoloshennya nezalezhnosti yedinoyu i pravlyachoyu partiyeyu bula MLSTP krayina virishila buduvati socializm Yiyi ekonomika stala komandno administrativnoyu U seredini 1980 h rokiv neefektivne upravlinnya ta serjozna posuha prizveli do rizkogo pogirshennya ekonomichnogo stanovisha Pislya rozvalu svitovoyi sistemi socializmu krayina poslabila derzhavnij kontrol nad ekonomikoyu ta zvernulas do krayin Zahodu po dopomogu 10 veresnya 1990 r prijnyata nova konstituciya ta zaprovadzhena bagatopartijna sistema U kvitni 1991 novim prezidentom stav Migel Trovoada 15 serpnya 1995 jogo usunuli vid vladi povstanci na choli z M Almejdoyu Ale prezident hutko ogovtavsya i vzhe 21 serpnya vidnoviv svoyu vladu Na viborah u chervni lipni 1996 Trovoadu pereobrali na novij termin Z 3 veresnya 2001 r do 2011 r prezidentom krayini buv Fradike de Minezish U cej chas na morskomu shelfi San Tome i Prinsipi buli vidkriti pokladi nafti ta gazu sho viklikalo zacikavlennya do ciyeyi derzhavi z boku velikih svitovih derzhav zokrema takih yak KNR DzherelaDyakonov D A Tokarev A A San Tome i Prinsipi Moskva Mysl 1986 108s Dahno I I Timofiyev S M Krayini svitu enciklopedichnij dovidnik Kiyiv MAPA 2007 608 s s 427