Етельбальд (давн-англ. Æthelbald, Aethelbald; ? —757) — король Мерсії у 716—757 роках.
Етельбальд | |
---|---|
Камінь з Етельбальдом (монастир Ріптон) | |
Народився | невідомо |
Помер | 757 Секінгтон ·вбивство |
Поховання | d |
Країна | Мерсія |
Національність | англи |
Діяльність | монарх |
Титул | король Мерсії |
Посада | d і d |
Термін | 716—757 роки |
Попередник | Кеолвальд |
Наступник | Беорнред |
Конфесія | католицтво |
Рід | Ікелінги |
Батько | Алвео |
Брати, сестри | d |
|
Життєпис
Молоді роки
Походив з династії Ікелінгів. Син Алвео, онук короля Еови. Після загибелі останнього у 642 році Алвео було відсторонено від прав на трон стрийком Пендою, а згодом його синами. Разом з тим успадкував від батька почесний титул етелінга (на кшталт принца).
У 709 році побоюючись зазіхань Етельбальда на трон його вигнав з королівства новий володар Кеолред, онук Пенди. Етельбальд зміг повернутися до Мерсії лише у 716 році, коли Кеолреда було отруєно (чи загинув від пиятики). Того ж року організував заколот проти брата Кеолреда — Кеолвальда, якого було повалено й вбито. Після цього Етельбальда обрано новим королем Мерсії.
Королювання
Етельбальд у внутрішній політиці вирішив спиратися на католицький клір, надавши духівництву значні права, патронуючи монастирям та церквам. У зовнішній політиці взяв курс на повне домінування в Британії. Для цього розпочав військові кампанії на півдні.
Зміцнивши свою владу в Мерсії, на початку 720-х років розпочав військові кампанії проти королівств Вессекс та Кент. У 725 році було переможено кентського короля Вітреда, який помер невдовзі. Завдяки цьому значно зріс вплив Мерсії на Етельберта II, Ельфріка, Едберта I, що розділили між собою Кент. У деяких хроніках Етельберт згадується як патрон кентських церков.
У 726 році змусив Іне, короля Вессексу, зректися трону та вирушити до Риму. Після цього надав війська претенденту Етеларду, який переміг іншого принца Освальда. У результаті вессекський король Етелард визнав зверхність Мерсії.
Протягом 730—731 років зумів відновити зверхність над королівством Ессекс, проте межі вассалітету останнього від Мерсії викликають суперечності серед дослідників. Разом з тим область навколо Лондону повністю приєднано до Мерсії. У 733 році Етельбальд рушив до Вессексу, у якого відняв значну частину королівства, зокрема й королівський маєток у Сомертоні. У 736 році оголосив себе королем Британії та прийняв титул бретвальда.
У 740 році новий король Вессексу Кутред спробував повалити залежність від Етельбальда, проте той завдав тому поразку, зберігши вплив над Вессексом. Напевне це сталося, оскільки сам Етельбальд був у поході проти Нортумбрії, яка в свою чергу вдерлася до королівства Піктія. Етельбальд сплюндрував південь Нортумбрії, можливо також захопив столицю Еофервік.
За цими успіхами вирішив встановити владу над духівництвом: обмежив привілеї церкви, конфісковував доходи духівництва на військові потреби, застосовував примусову працю для ченців.
У 743 році розпочав військову кампанію проти бриттських королівств Гвінед та Повіс. Результати кампанії достеменно невідомі. У 746 році виступив проти Ессексу, завдавши поразки королю Селреду, який загинув. Новий король Ессексу Світред визнав зверхність Мерсії.
У 747 році організував церковний синод, в якому брали участь єпископи Мерсії, Ессексу, Кент, зокрема й архієпископ Кентерберійський. Основним питанням було залагодження стосунків між світською та церковною владою. У 749 році проведено собор у Гамлі, за результатами якого видав наказ щодо звільнення кліра від зобов'язань, окрім будування фортець та мостів.
У 752 році знову повстав Кутред, король Вессексу, на придушення якого Етельред спрямував війська. Втім у битві при Берфорді мерсійське військо зазнало поразки. Внаслідок цього Вессекс скинув залежність від Мерсії.
У 756 році виступив проти Сігеберта, що став королем Вессексу після смерті Кутреда. 757 року Етельбальд підтримав Кіневульфа, який став новим королем Вессексу. Натомість Кіневульф визнав зверхність Мерсії.
У 757 році Етельбальда було вбито у місті Секінгтон (в сучасному Ворікширі) власними охоронцями. Причини цього достеменно невідомі. Новим королем став військовик Беорнред.
Родина
Етельбальд не був одружений, мав численних коханок, навіть серед черниць. За це постійно критикувався єпископами. Про нащадків короля замало відомостей.
Джерела
(англ.)
- D. P. Kirby: The Earliest English Kings. Unwin Hyman, London 1991,
- Swanton, Michael (1996). The Anglo-Saxon Chronicle. New York: Routledge. .
- Ian W. Walker: Mercia and the Making of England. Sutton, Stroud 2000
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Етельбальд (король Мерсії) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Etelbald davn angl AEthelbald Aethelbald 757 korol Mersiyi u 716 757 rokah EtelbaldKamin z Etelbaldom monastir Ripton NarodivsyanevidomoPomer757 Sekington vbivstvoPohovannyadKrayinaMersiyaNacionalnistangliDiyalnistmonarhTitulkorol MersiyiPosadad i dTermin716 757 rokiPoperednikKeolvaldNastupnikBeornredKonfesiyakatolictvoRidIkelingiBatkoAlveoBrati sestrid Mediafajli u Vikishovishi Pidpis EtelbaldaZhittyepisMolodi roki Pohodiv z dinastiyi Ikelingiv Sin Alveo onuk korolya Eovi Pislya zagibeli ostannogo u 642 roci Alveo bulo vidstoroneno vid prav na tron strijkom Pendoyu a zgodom jogo sinami Razom z tim uspadkuvav vid batka pochesnij titul etelinga na kshtalt princa U 709 roci poboyuyuchis zazihan Etelbalda na tron jogo vignav z korolivstva novij volodar Keolred onuk Pendi Etelbald zmig povernutisya do Mersiyi lishe u 716 roci koli Keolreda bulo otruyeno chi zaginuv vid piyatiki Togo zh roku organizuvav zakolot proti brata Keolreda Keolvalda yakogo bulo povaleno j vbito Pislya cogo Etelbalda obrano novim korolem Mersiyi Korolyuvannya Etelbald u vnutrishnij politici virishiv spiratisya na katolickij klir nadavshi duhivnictvu znachni prava patronuyuchi monastiryam ta cerkvam U zovnishnij politici vzyav kurs na povne dominuvannya v Britaniyi Dlya cogo rozpochav vijskovi kampaniyi na pivdni Zmicnivshi svoyu vladu v Mersiyi na pochatku 720 h rokiv rozpochav vijskovi kampaniyi proti korolivstv Vesseks ta Kent U 725 roci bulo peremozheno kentskogo korolya Vitreda yakij pomer nevdovzi Zavdyaki comu znachno zris vpliv Mersiyi na Etelberta II Elfrika Edberta I sho rozdilili mizh soboyu Kent U deyakih hronikah Etelbert zgaduyetsya yak patron kentskih cerkov U 726 roci zmusiv Ine korolya Vesseksu zrektisya tronu ta virushiti do Rimu Pislya cogo nadav vijska pretendentu Etelardu yakij peremig inshogo princa Osvalda U rezultati vessekskij korol Etelard viznav zverhnist Mersiyi Protyagom 730 731 rokiv zumiv vidnoviti zverhnist nad korolivstvom Esseks prote mezhi vassalitetu ostannogo vid Mersiyi viklikayut superechnosti sered doslidnikiv Razom z tim oblast navkolo Londonu povnistyu priyednano do Mersiyi U 733 roci Etelbald rushiv do Vesseksu u yakogo vidnyav znachnu chastinu korolivstva zokrema j korolivskij mayetok u Somertoni U 736 roci ogolosiv sebe korolem Britaniyi ta prijnyav titul bretvalda U 740 roci novij korol Vesseksu Kutred sprobuvav povaliti zalezhnist vid Etelbalda prote toj zavdav tomu porazku zberigshi vpliv nad Vesseksom Napevne ce stalosya oskilki sam Etelbald buv u pohodi proti Nortumbriyi yaka v svoyu chergu vderlasya do korolivstva Piktiya Etelbald splyundruvav pivden Nortumbriyi mozhlivo takozh zahopiv stolicyu Eofervik Za cimi uspihami virishiv vstanoviti vladu nad duhivnictvom obmezhiv privileyi cerkvi konfiskovuvav dohodi duhivnictva na vijskovi potrebi zastosovuvav primusovu pracyu dlya chenciv U 743 roci rozpochav vijskovu kampaniyu proti brittskih korolivstv Gvined ta Povis Rezultati kampaniyi dostemenno nevidomi U 746 roci vistupiv proti Esseksu zavdavshi porazki korolyu Selredu yakij zaginuv Novij korol Esseksu Svitred viznav zverhnist Mersiyi U 747 roci organizuvav cerkovnij sinod v yakomu brali uchast yepiskopi Mersiyi Esseksu Kent zokrema j arhiyepiskop Kenterberijskij Osnovnim pitannyam bulo zalagodzhennya stosunkiv mizh svitskoyu ta cerkovnoyu vladoyu U 749 roci provedeno sobor u Gamli za rezultatami yakogo vidav nakaz shodo zvilnennya klira vid zobov yazan okrim buduvannya fortec ta mostiv U 752 roci znovu povstav Kutred korol Vesseksu na pridushennya yakogo Etelred spryamuvav vijska Vtim u bitvi pri Berfordi mersijske vijsko zaznalo porazki Vnaslidok cogo Vesseks skinuv zalezhnist vid Mersiyi U 756 roci vistupiv proti Sigeberta sho stav korolem Vesseksu pislya smerti Kutreda 757 roku Etelbald pidtrimav Kinevulfa yakij stav novim korolem Vesseksu Natomist Kinevulf viznav zverhnist Mersiyi U 757 roci Etelbalda bulo vbito u misti Sekington v suchasnomu Vorikshiri vlasnimi ohoroncyami Prichini cogo dostemenno nevidomi Novim korolem stav vijskovik Beornred RodinaEtelbald ne buv odruzhenij mav chislennih kohanok navit sered chernic Za ce postijno kritikuvavsya yepiskopami Pro nashadkiv korolya zamalo vidomostej Dzherela angl D P Kirby The Earliest English Kings Unwin Hyman London 1991 ISBN 0 04 445691 3 Swanton Michael 1996 The Anglo Saxon Chronicle New York Routledge ISBN 0 415 92129 5 Ian W Walker Mercia and the Making of England Sutton Stroud 2000 ISBN 0 7509 2131 5 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Etelbald korol Mersiyi