Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Піцунда-Мюссерський заповідник розташовується в приморській частині західної Абхазії, займаючи частину Піцундською півострова, і на схилах Мюссерської височини. Площа заповідника становить 3,761 тис. га. Ліс сосни піцундської вперше було взято під охорону в 1885 році. У заповіднику охороняються гаї реліктових: сосни пицундської та самшиту колхідського, розташовані на рівнинній частині півострова, і нагірні діброви з дуба іберійського, місцями з суничним деревом червоним, що досягає тут до 1 м в діаметрі і 16 м висоти, деревовидним вереском до 7 м висоти. Це єдине місце його зростання на території колишнього СРСР, як і підладанника червоного.
| 43°10′34″ пн. ш. 40°25′53″ сх. д. / 43.17636111113877462° пн. ш. 40.43163888891677260° сх. д.Координати: 43°10′34″ пн. ш. 40°25′53″ сх. д. / 43.17636111113877462° пн. ш. 40.43163888891677260° сх. д. | |
| Країна |  Грузія |
|---|---|
| Розташування | Абхазія |
| Площа | 1647 га |
| Засновано | 1926 |
  Піцунда-Мюссерський заповідник (Грузія) | |
Клімат
Клімат на території заповідника теплий, вологий, субтропічного типу, з рисами середземноморського, що характерно для місць зростання сосни піцундської. Далі на південний схід і вище 300 метрів над рівнем моря вона не росте. Середньорічна температура повітря дорівнює +14,9 °C, середньо-січнева +5 °C, абсолютний мінімум −13 °C. Вологість повітря від 60% до 90%.
Особливо слід відзначити повторюваність (в середньому кожні 30 років) шторму в 8-9 балів, який руйнує і затоплює берег, що викликає загибель багатьох екземплярів сосни та самшиту. Якщо з півдня на ліс наступає море, то з півночі, в результаті природної зміни рослинності наступають колхідські елементи флори і ліс сосни піцундської поступово звужується.
Рослинність
На території заповідника проживає понад 800 видів рослин, серед яких багато колхідських ендемічних (обмежених у своєму поширенні відносно невеликою областю) і реліктових, 20 з яких були занесені до Червоної книги СРСР. Піцунда-Мюссерський заповідник — перший заповідник у СРСР, для якого було складено карту рослинності.
З деревних і чагарникових тут зустрічаються: сосна піцундська, самшит колхідський, лапіна крилоплідна, верес деревоподібний, які є переважаючими в фітоценозах (рослинних співтовариствах на відносно однорідних ділянках, що перебувають у складних взаєминах один з одним, з тваринами і з навколишнім середовищем). З трав'янистих слід відзначити особливо красиву і рідкісну приморську лілію, морозник кавказький, іглицю колхідську, кілька орхідних, королівська папороть, і єдиного представника тропічної родини рафлезіевих — підладанник червоний, для якого Мюссерські пагорби — єдине місце зростання на території колишнього Радянського Союзу, як і для вересу деревовидного.
Фауна
Фауна заповідника не дуже багата, адже він знаходиться в лещатах антропогенного (людського) пресингу. У холодні зими сюди спускаються козулі. Колхідського фазана, настільки характерного раніше для заповідника, вже немає. Тут проходить міграційний шлях багатьох перелітних птахів. Рідко зустрічається черепаха середземноморська, частіше болотяна, із змій — занесені до Червоної книги кавказька гадюка і ескулапів полоз.
Посилання
- Академік.ру(рос.)
| Цю статтю треба для відповідності Вікіпедії. (травень 2011) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Picunda Myusserskij zapovidnik roztashovuyetsya v primorskij chastini zahidnoyi Abhaziyi zajmayuchi chastinu Picundskoyu pivostrova i na shilah Myusserskoyi visochini Plosha zapovidnika stanovit 3 761 tis ga Lis sosni picundskoyi vpershe bulo vzyato pid ohoronu v 1885 roci U zapovidniku ohoronyayutsya gayi reliktovih sosni picundskoyi ta samshitu kolhidskogo roztashovani na rivninnij chastini pivostrova i nagirni dibrovi z duba iberijskogo miscyami z sunichnim derevom chervonim sho dosyagaye tut do 1 m v diametri i 16 m visoti derevovidnim vereskom do 7 m visoti Ce yedine misce jogo zrostannya na teritoriyi kolishnogo SRSR yak i pidladannika chervonogo Picunda Myusserskij zapovidnik43 10 34 pn sh 40 25 53 sh d 43 17636111113877462 pn sh 40 43163888891677260 sh d 43 17636111113877462 40 43163888891677260 Koordinati 43 10 34 pn sh 40 25 53 sh d 43 17636111113877462 pn sh 40 43163888891677260 sh d 43 17636111113877462 40 43163888891677260Krayina GruziyaRoztashuvannyaAbhaziyaPlosha1647 gaZasnovano1926Picunda Myusserskij zapovidnik Gruziya KlimatKlimat na teritoriyi zapovidnika teplij vologij subtropichnogo tipu z risami seredzemnomorskogo sho harakterno dlya misc zrostannya sosni picundskoyi Dali na pivdennij shid i vishe 300 metriv nad rivnem morya vona ne roste Serednorichna temperatura povitrya dorivnyuye 14 9 C seredno sichneva 5 C absolyutnij minimum 13 C Vologist povitrya vid 60 do 90 Osoblivo slid vidznachiti povtoryuvanist v serednomu kozhni 30 rokiv shtormu v 8 9 baliv yakij rujnuye i zatoplyuye bereg sho viklikaye zagibel bagatoh ekzemplyariv sosni ta samshitu Yaksho z pivdnya na lis nastupaye more to z pivnochi v rezultati prirodnoyi zmini roslinnosti nastupayut kolhidski elementi flori i lis sosni picundskoyi postupovo zvuzhuyetsya RoslinnistNa teritoriyi zapovidnika prozhivaye ponad 800 vidiv roslin sered yakih bagato kolhidskih endemichnih obmezhenih u svoyemu poshirenni vidnosno nevelikoyu oblastyu i reliktovih 20 z yakih buli zaneseni do Chervonoyi knigi SRSR Picunda Myusserskij zapovidnik pershij zapovidnik u SRSR dlya yakogo bulo skladeno kartu roslinnosti Z derevnih i chagarnikovih tut zustrichayutsya sosna picundska samshit kolhidskij lapina kriloplidna veres derevopodibnij yaki ye perevazhayuchimi v fitocenozah roslinnih spivtovaristvah na vidnosno odnoridnih dilyankah sho perebuvayut u skladnih vzayeminah odin z odnim z tvarinami i z navkolishnim seredovishem Z trav yanistih slid vidznachiti osoblivo krasivu i ridkisnu primorsku liliyu moroznik kavkazkij iglicyu kolhidsku kilka orhidnih korolivska paporot i yedinogo predstavnika tropichnoyi rodini raflezievih pidladannik chervonij dlya yakogo Myusserski pagorbi yedine misce zrostannya na teritoriyi kolishnogo Radyanskogo Soyuzu yak i dlya veresu derevovidnogo FaunaFauna zapovidnika ne duzhe bagata adzhe vin znahoditsya v leshatah antropogennogo lyudskogo presingu U holodni zimi syudi spuskayutsya kozuli Kolhidskogo fazana nastilki harakternogo ranishe dlya zapovidnika vzhe nemaye Tut prohodit migracijnij shlyah bagatoh perelitnih ptahiv Ridko zustrichayetsya cherepaha seredzemnomorska chastishe bolotyana iz zmij zaneseni do Chervonoyi knigi kavkazka gadyuka i eskulapiv poloz PosilannyaAkademik ru ros Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti traven 2011