Правова система Бутану — це система правових явищ, що функціонує в межах суспільства Королівства Бутан.
Загальна характеристика
Правова система Бутану складається з елементів англійського загального права та традиційного місцевого права. Також присутнє індуське право, яке застосовується індуською спільнотою для регулювання питань особистого статусу.
Своєрідний патріархально-феодальний уклад був домінуючим на цій території на час ізольованості Бутану від зовнішнього світу до початку XX ст. Основним фундаментом для формування правової традиції Бутану були релігійні закони буддизму. Під час ізоляції головними центрами культурного та суспільно-політичного життя були монастирі-дзонги. У 1907 р. була встановлена світська абсолютна спадкова монархія, яка поклала край дуалістичному світсько-теократичному правлінню довжиною в 300 років. У 1953 р. країна перейшла до конституційної монархії шляхом впровадження Національної асамблеї. Таким чином з XX ст. триває процес модернізації держави.
Основні джерела цивільного та кримінального права країни мають в своїй основі написаний у XVII ст. кодекс під назвою «Tsa Yig». У 1957 р. цей кодекс був переглянутий, а у 1965 р. його замінив новий Кодекс, що зберіг ідеї та зміст попереднього кодексу, за виключенням деяких моментів.
Шлюб, розлучення, усиновлення та інші питання сімейного права вирішуються шляхом звернення до буддистського або індуського релігійного права. В середині XX ст. була заборонена поліандрія. У той же час полігамія (до 3-х дружин) допускається на території Королівства Бутан, однак, на теперішній час, перша жінка повинна дати дозвіл чоловікові на це. Сучасне бутанське законодавство зобов’язує реєструвати шлюб в офіційному порядку, а також передбачає право жінки на аліменти. Варто зазначити що розлучення в Королівстві – досить поширена практика. Інститут дитячого шлюбу, який був поширений до XX ст., на кінець XX ст. практично втратив своє значення. Тобто, у XX ст. в Королівстві Бутан було суттєво змінена частина сімейного законодавства.
Трудове право в Королівстві не відповідає міжнародним стандартам. Це виявляється у забороні страйків та створення профспілок. Також не є поширеними й колективні переговори. Однак, трудове законодавство встановлює право робітників, зайнятих у формальному секторі, на соціальні гарантії, а також на 8-годинний робочий день.
Смертна кара не застосовується з 1964 р., але вона залишається діючою як вид покарання за зраду та умисне вбивство. Покарання шляхом заподіяння шкоди окремим частинам тіла було заборонено у 1965 р.
Згідно з законом про поліцію 1979 р. вона не має права затримувати особу без ордеру та повинна передати, виключаючи час на доставку, особу в 24-годинний термін до суду. В правовій системі Бутану були відсутні професійні адвокати до 1980-х рр. Судді, які підтримували обвинувачення, розслідували справи та виносили рішення, призначалися Королем. Підсумовуючи, можна зробити висновок про повільну, але демократизацію судового процесу Королівства Бутан.
Судова система та органи контролю
Магістратські суди (Dzongkhag Thrimkhang) та Високий Суд (Thrimkhang Gongma) складають систему судоустрою Бутану. Високий суд складають 6 суддів, які обираються на 5 років Королем (4 судді) та Національною асамблеєю (2 судді). Очолює Високий суд Головний суддя. Високий суд знаходиться в столиці Королівства – м. Тхімпху. Король призначає інших суддів за рекомендацією Головного судді та можуть бути звільнені ним. Адміністративні, цивільні питання та справи про незначні злочини розглядаються Старостами сіл. Ці рішення можуть бути оскаржені у магістратських судах, які відповідають за декілька сіл, потім до окружних судів, далі – у Високому суді. Останньою судовою інстанцією для апеляції справи є Король, але, зазвичай, він делегує це повноваження Королівській консультативній раді.
Джерела
- Правовые системы стран мира: Энциклопедический справочник. Под ред. Сухарева А.Я. 3-е изд., перераб. и доп. - М.: Норма, 2003. – 944 с.
Посилання
- Офіційний вебсайт уряду Бутану
Примітки
- Правовые системы стран мира: Энциклопедический справочник. Под ред. Сухарева А.Я. 3-е изд., перераб. и доп. - М.: Норма, 2003. – 944 с. – с.129-130.
- Правовые системы стран мира: Энциклопедический справочник. Под ред. Сухарева А.Я. 3-е изд., перераб. и доп. - М.: Норма, 2003. – 944 с. – с.130.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pravova sistema Butanu ce sistema pravovih yavish sho funkcionuye v mezhah suspilstva Korolivstva Butan Zagalna harakteristikaPravova sistema Butanu skladayetsya z elementiv anglijskogo zagalnogo prava ta tradicijnogo miscevogo prava Takozh prisutnye induske pravo yake zastosovuyetsya induskoyu spilnotoyu dlya regulyuvannya pitan osobistogo statusu Svoyeridnij patriarhalno feodalnij uklad buv dominuyuchim na cij teritoriyi na chas izolovanosti Butanu vid zovnishnogo svitu do pochatku XX st Osnovnim fundamentom dlya formuvannya pravovoyi tradiciyi Butanu buli religijni zakoni buddizmu Pid chas izolyaciyi golovnimi centrami kulturnogo ta suspilno politichnogo zhittya buli monastiri dzongi U 1907 r bula vstanovlena svitska absolyutna spadkova monarhiya yaka poklala kraj dualistichnomu svitsko teokratichnomu pravlinnyu dovzhinoyu v 300 rokiv U 1953 r krayina perejshla do konstitucijnoyi monarhiyi shlyahom vprovadzhennya Nacionalnoyi asambleyi Takim chinom z XX st trivaye proces modernizaciyi derzhavi Osnovni dzherela civilnogo ta kriminalnogo prava krayini mayut v svoyij osnovi napisanij u XVII st kodeks pid nazvoyu Tsa Yig U 1957 r cej kodeks buv pereglyanutij a u 1965 r jogo zaminiv novij Kodeks sho zberig ideyi ta zmist poperednogo kodeksu za viklyuchennyam deyakih momentiv Shlyub rozluchennya usinovlennya ta inshi pitannya simejnogo prava virishuyutsya shlyahom zvernennya do buddistskogo abo induskogo religijnogo prava V seredini XX st bula zaboronena poliandriya U toj zhe chas poligamiya do 3 h druzhin dopuskayetsya na teritoriyi Korolivstva Butan odnak na teperishnij chas persha zhinka povinna dati dozvil cholovikovi na ce Suchasne butanske zakonodavstvo zobov yazuye reyestruvati shlyub v oficijnomu poryadku a takozh peredbachaye pravo zhinki na alimenti Varto zaznachiti sho rozluchennya v Korolivstvi dosit poshirena praktika Institut dityachogo shlyubu yakij buv poshirenij do XX st na kinec XX st praktichno vtrativ svoye znachennya Tobto u XX st v Korolivstvi Butan bulo suttyevo zminena chastina simejnogo zakonodavstva Trudove pravo v Korolivstvi ne vidpovidaye mizhnarodnim standartam Ce viyavlyayetsya u zaboroni strajkiv ta stvorennya profspilok Takozh ne ye poshirenimi j kolektivni peregovori Odnak trudove zakonodavstvo vstanovlyuye pravo robitnikiv zajnyatih u formalnomu sektori na socialni garantiyi a takozh na 8 godinnij robochij den Smertna kara ne zastosovuyetsya z 1964 r ale vona zalishayetsya diyuchoyu yak vid pokarannya za zradu ta umisne vbivstvo Pokarannya shlyahom zapodiyannya shkodi okremim chastinam tila bulo zaboroneno u 1965 r Zgidno z zakonom pro policiyu 1979 r vona ne maye prava zatrimuvati osobu bez orderu ta povinna peredati viklyuchayuchi chas na dostavku osobu v 24 godinnij termin do sudu V pravovij sistemi Butanu buli vidsutni profesijni advokati do 1980 h rr Suddi yaki pidtrimuvali obvinuvachennya rozsliduvali spravi ta vinosili rishennya priznachalisya Korolem Pidsumovuyuchi mozhna zrobiti visnovok pro povilnu ale demokratizaciyu sudovogo procesu Korolivstva Butan Sudova sistema ta organi kontrolyuMagistratski sudi Dzongkhag Thrimkhang ta Visokij Sud Thrimkhang Gongma skladayut sistemu sudoustroyu Butanu Visokij sud skladayut 6 suddiv yaki obirayutsya na 5 rokiv Korolem 4 suddi ta Nacionalnoyu asambleyeyu 2 suddi Ocholyuye Visokij sud Golovnij suddya Visokij sud znahoditsya v stolici Korolivstva m Thimphu Korol priznachaye inshih suddiv za rekomendaciyeyu Golovnogo suddi ta mozhut buti zvilneni nim Administrativni civilni pitannya ta spravi pro neznachni zlochini rozglyadayutsya Starostami sil Ci rishennya mozhut buti oskarzheni u magistratskih sudah yaki vidpovidayut za dekilka sil potim do okruzhnih sudiv dali u Visokomu sudi Ostannoyu sudovoyu instanciyeyu dlya apelyaciyi spravi ye Korol ale zazvichaj vin deleguye ce povnovazhennya Korolivskij konsultativnij radi DzherelaPravovye sistemy stran mira Enciklopedicheskij spravochnik Pod red Suhareva A Ya 3 e izd pererab i dop M Norma 2003 944 s PosilannyaOficijnij vebsajt uryadu ButanuPrimitkiPravovye sistemy stran mira Enciklopedicheskij spravochnik Pod red Suhareva A Ya 3 e izd pererab i dop M Norma 2003 944 s s 129 130 Pravovye sistemy stran mira Enciklopedicheskij spravochnik Pod red Suhareva A Ya 3 e izd pererab i dop M Norma 2003 944 s s 130