Мартинов Олександр Євстафійович (8 [20] липня 1816, Санкт-Петербург — 16 [28] серпня 1860, Харків) — російський актор, один з основоположників російської школи сценічного реалізму.
Мартинов Олександр Євстафійович | ||||
---|---|---|---|---|
Народився | 8 (20) липня 1816[1] Санкт-Петербург, Російська імперія | |||
Помер | 16 (28) серпня 1860[1] (44 роки) Харків, Російська імперія | |||
Поховання | Смоленське православне кладовище і d | |||
Громадянство | Російська імперія | |||
Діяльність | актор | |||
Заклад | Александринський театр | |||
| ||||
З життєпису
Народився в Санкт-Петербурзі в родині управителя поміщиці Сухозанет. Виховувався в Петербурзькому театральному училищі (1827—1835) — спочатку в балетному класі Ш. Дідло, з відходом Дідло якийсь час навчався у декоратора Конопи, але вдало зіграною роллю лакея в водевілі П. Каратигіна «Знайомі незнайомці» звернув на себе увагу керівництва імператорських театрів. В результаті Мартинов перейшов в драматичний клас до П. А. Каратигіна.
На сцені почав виступати в 1831 або 1832 році, дебютувавши в петербурзькому Александринському театрі у водевілі П. Г. Григор'єва «Філатка і Мирошка — суперники». Всього за роки учнівства він зіграв близько 70 ролей.
У 1836 році, після закінчення училища, зарахований до трупи Александрінського театру, в якій незабаром зайняв становище першого комічного актора. Під комічною оболонкою часто показував долю маленької, забитої людини. Особливо сильно ця лінія трактування персонажів виражалася в образах дрібних чиновників, підмайстрів, дворових людей.
Пізніше Мартинов узагальнив образ Хлестакова, показав типове соціальне явище імперської централізації, куди впадала країна.
Всього за артистичну біографію Мартиновим було виконано понад 600 ролей.
Примітки
- Большая российская энциклопедия — Москва: Большая российская энциклопедия, 2004.
- Чешихин В. Е. Мартынов, Александр Евстафьевич // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1896. — Т. XVIIIа. — С. 700–701.
Джерела
- Б. Деркач. Мартинов Олександр Євстафійович // Шевченківська енциклопедія: — Т.4:М—Па : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський.. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2013. — С. 95.
Посилання
- Мартинов Олександр Євстахійович [ 11 травня 2021 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Martinov Oleksandr Yevstafijovich 8 20 lipnya 1816 Sankt Peterburg 16 28 serpnya 1860 Harkiv rosijskij aktor odin z osnovopolozhnikiv rosijskoyi shkoli scenichnogo realizmu Martinov Oleksandr YevstafijovichNarodivsya8 20 lipnya 1816 1 Sankt Peterburg Rosijska imperiyaPomer16 28 serpnya 1860 1 44 roki Harkiv Rosijska imperiya tuberkulozPohovannyaSmolenske pravoslavne kladovishe i dGromadyanstvo Rosijska imperiyaDiyalnistaktorZakladAleksandrinskij teatr U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Martinov Z zhittyepisuNarodivsya v Sankt Peterburzi v rodini upravitelya pomishici Suhozanet Vihovuvavsya v Peterburzkomu teatralnomu uchilishi 1827 1835 spochatku v baletnomu klasi Sh Didlo z vidhodom Didlo yakijs chas navchavsya u dekoratora Konopi ale vdalo zigranoyu rollyu lakeya v vodevili P Karatigina Znajomi neznajomci zvernuv na sebe uvagu kerivnictva imperatorskih teatriv V rezultati Martinov perejshov v dramatichnij klas do P A Karatigina Na sceni pochav vistupati v 1831 abo 1832 roci debyutuvavshi v peterburzkomu Aleksandrinskomu teatri u vodevili P G Grigor yeva Filatka i Miroshka superniki Vsogo za roki uchnivstva vin zigrav blizko 70 rolej U 1836 roci pislya zakinchennya uchilisha zarahovanij do trupi Aleksandrinskogo teatru v yakij nezabarom zajnyav stanovishe pershogo komichnogo aktora Pid komichnoyu obolonkoyu chasto pokazuvav dolyu malenkoyi zabitoyi lyudini Osoblivo silno cya liniya traktuvannya personazhiv virazhalasya v obrazah dribnih chinovnikiv pidmajstriv dvorovih lyudej Piznishe Martinov uzagalniv obraz Hlestakova pokazav tipove socialne yavishe imperskoyi centralizaciyi kudi vpadala krayina Vsogo za artistichnu biografiyu Martinovim bulo vikonano ponad 600 rolej PrimitkiBolshaya rossijskaya enciklopediya Moskva Bolshaya rossijskaya enciklopediya 2004 d Track Q1768199d Track Q649d Track Q5061737 Cheshihin V E Martynov Aleksandr Evstafevich Enciklopedicheskij slovar SPb Brokgauz Efron 1896 T XVIIIa S 700 701 d Track Q656d Track Q602358d Track Q23892931d Track Q19908137d Track Q4515406d Track Q24465978DzherelaB Derkach Martinov Oleksandr Yevstafijovich Shevchenkivska enciklopediya T 4 M Pa u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2013 S 95 PosilannyaMartinov Oleksandr Yevstahijovich 11 travnya 2021 u Wayback Machine