Олоф Далін (швед. Olof von Dalin; 29 серпня, 1708 року, Вінберг — 12 серпня 1763 року, Дроттнінгхольм) — шведський поет, історик і критик.
Олоф Далін | |
---|---|
швед. Olof von Dalin | |
Народився | 29 серпня 1708[1][4][…] d, Швеція[5][1][…] |
Помер | 12 серпня 1763[1][2][…] (54 роки) Дроттнінггольм, Екере, лен Стокгольм, Швеція[1] |
Поховання | d[6][4] |
Країна | Швеція[7] |
Діяльність | поет, письменник, історик, літературний критик |
Alma mater | Лундський університет[8] |
Знання мов | шведська[9] |
Членство | Шведська королівська академія наук[8] і Шведська королівська академія історії літератури і старожитностей |
Роки активності | 1728[10] — 1763[10] |
Magnum opus | d |
Посада | d, d[8], d[8] і бібліотекар[8] |
Рід | Q121029464? |
Нагороди | |
|
Біографія
Олоф Далін народився 29 серпня 1708 року у Вінбері. Батьки: вікарій Йонас Далін і Маргарет Бригіта. Батько помер в 1709 році. Вітчим піклувався про майбутнє Олофа. Юнак спочатку отримав домашню освіту. А від 27 жовтня 1721 Олоф Далін — студент у Лунді. Від 1727 року працював у Стокгольмі чиновником в Національному архіві, реєстратором експедицій, в тому числі брав участь у військовій експедиції 1735 року. З 10 жовтня 1737 року працював бібліотекарем. Від 1 червня 1739 року до серпня 1740 року був у закордонному відрядженні. Був призначений учителем до кронпринца Густава і королівським історіографом. Олоф користувався великою повагою при дворі, мав значний вплив. Після короткої опали був зроблений гофканцлером. Даліна більше цінували, як історика.
Творчість
Олоф Далін був головним представником раннього Просвітництва. Свою естетичну програму поет сформулював у творі «Короткі зауваження з приводу шведського поетичного мистецтва нашого часу», надрукованому в 1755 році, але аналізуючому тридцяті роки. Він висловив погляди, близькі Ніколя Буало. Далін вважав, що скіфи, предки шведів, успадкували мистецтво поезії від древніх греків. Проте він не захоплювався «нецивілізованим минулим» і вважав Середні віки «варварським» часом панування монахів, епохою невігластва. Закликав усвідомити високе покликання поета просвітницької доби і писав про необхідність збереження високих ідеалів правдивості мистецтва, чистоти і краси стилю. Далін видавав щотижневу газету «Шведський Аргус» («Then Swenska Argus», 1732—1934) за зразком журналу «Спектатор» і цим набув популярності. Йому було доручено написати історію Швеції, і О.Далін над цим працював, але смерть перешкодила йому довести задумане до кінця. Його історія Швеції була переведена і на російську мову (О. Далин, «Історія Шведської держави», переклад з німецької здійснив Г. Цебріков, Спб., 1805-7). Як поет Далін перебував спочатку під впливом французьких класиків («Брюнхильда» / «Brynhilda», 1738, і «Шведська свобода» / «Svenska Friheten», 1742), але потім став справжнім національним шведським поетом — попередником Бельмана, Франсена і Дальгрена. Були популярними його дотепні і веселі народні пісні.
Погляд на історію
Традиції Свіфтовської прози Далін продовжив у «Сазі про кобилу» (1740), де історія Швеції представлена у вигляді розповіді про долю коня, який переходить від одного господаря до іншого. Ця алегорична історія написана простою мовою, у ній багато народних легенд і традиційних символів. «Сага про кобилу», так само як і написана на офіційне замовлення «Історія шведської держави» (1747—1762 рр.), стверджувала новий, раціоналістичний погляд на історію. В ній автор багато в чому відійшов від своїх попередніх поглядів на походження скандинавів.
«Головне значення Даліна в тому, що він сприяв розвитку шведської літературної мови і підготував шлях освітнім ідеям, зміцненню яких допомогли інші видатні письменники цієї епохи».
Джерела
- Olof Dalin, von — 1917.
- Encyclopædia Britannica
- RKDartists
- Vinbergs kyrkoarkiv, Födelse- och dopböcker, SE/LLA/13453/C I/1 (1688-1740), bildid: C0011973_00010, sida 1
- Далин Улоф // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Grimberg C. Svenska folkets underbara öden
- artist list of the National Museum of Sweden — 2016.
- Elgenstierna G. Den introducerade svenska adelns ättartavlor — Norstedts förlag, 1926. — Т. 2. — С. 149. — 885 с.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- RKDartists
- Далин, Олаф // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
Посилання
- Далин, Олаф (рос.).
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Olof Dalin shved Olof von Dalin 29 serpnya 1708 roku Vinberg 12 serpnya 1763 roku Drottningholm shvedskij poet istorik i kritik Olof Dalinshved Olof von DalinNarodivsya29 serpnya 1708 1708 08 29 1 4 d Shveciya 5 1 Pomer12 serpnya 1763 1763 08 12 1 2 54 roki Drottninggolm Ekere len Stokgolm Shveciya 1 Pohovannyad 6 4 Krayina Shveciya 7 Diyalnistpoet pismennik istorik literaturnij kritikAlma materLundskij universitet 8 Znannya movshvedska 9 ChlenstvoShvedska korolivska akademiya nauk 8 i Shvedska korolivska akademiya istoriyi literaturi i starozhitnostejRoki aktivnosti1728 10 1763 10 Magnum opusdPosadad d 8 d 8 i bibliotekar 8 RidQ121029464 Nagorodi Mediafajli u VikishovishiBiografiyaOlof Dalin narodivsya 29 serpnya 1708 roku u Vinberi Batki vikarij Jonas Dalin i Margaret Brigita Batko pomer v 1709 roci Vitchim pikluvavsya pro majbutnye Olofa Yunak spochatku otrimav domashnyu osvitu A vid 27 zhovtnya 1721 Olof Dalin student u Lundi Vid 1727 roku pracyuvav u Stokgolmi chinovnikom v Nacionalnomu arhivi reyestratorom ekspedicij v tomu chisli brav uchast u vijskovij ekspediciyi 1735 roku Z 10 zhovtnya 1737 roku pracyuvav bibliotekarem Vid 1 chervnya 1739 roku do serpnya 1740 roku buv u zakordonnomu vidryadzhenni Buv priznachenij uchitelem do kronprinca Gustava i korolivskim istoriografom Olof koristuvavsya velikoyu povagoyu pri dvori mav znachnij vpliv Pislya korotkoyi opali buv zroblenij gofkanclerom Dalina bilshe cinuvali yak istorika TvorchistOlof Dalin buv golovnim predstavnikom rannogo Prosvitnictva Svoyu estetichnu programu poet sformulyuvav u tvori Korotki zauvazhennya z privodu shvedskogo poetichnogo mistectva nashogo chasu nadrukovanomu v 1755 roci ale analizuyuchomu tridcyati roki Vin visloviv poglyadi blizki Nikolya Bualo Dalin vvazhav sho skifi predki shvediv uspadkuvali mistectvo poeziyi vid drevnih grekiv Prote vin ne zahoplyuvavsya necivilizovanim minulim i vvazhav Seredni viki varvarskim chasom panuvannya monahiv epohoyu neviglastva Zaklikav usvidomiti visoke poklikannya poeta prosvitnickoyi dobi i pisav pro neobhidnist zberezhennya visokih idealiv pravdivosti mistectva chistoti i krasi stilyu Dalin vidavav shotizhnevu gazetu Shvedskij Argus Then Swenska Argus 1732 1934 za zrazkom zhurnalu Spektator i cim nabuv populyarnosti Jomu bulo dorucheno napisati istoriyu Shveciyi i O Dalin nad cim pracyuvav ale smert pereshkodila jomu dovesti zadumane do kincya Jogo istoriya Shveciyi bula perevedena i na rosijsku movu O Dalin Istoriya Shvedskoyi derzhavi pereklad z nimeckoyi zdijsniv G Cebrikov Spb 1805 7 Yak poet Dalin perebuvav spochatku pid vplivom francuzkih klasikiv Bryunhilda Brynhilda 1738 i Shvedska svoboda Svenska Friheten 1742 ale potim stav spravzhnim nacionalnim shvedskim poetom poperednikom Belmana Fransena i Dalgrena Buli populyarnimi jogo dotepni i veseli narodni pisni Poglyad na istoriyuTradiciyi Sviftovskoyi prozi Dalin prodovzhiv u Sazi pro kobilu 1740 de istoriya Shveciyi predstavlena u viglyadi rozpovidi pro dolyu konya yakij perehodit vid odnogo gospodarya do inshogo Cya alegorichna istoriya napisana prostoyu movoyu u nij bagato narodnih legend i tradicijnih simvoliv Saga pro kobilu tak samo yak i napisana na oficijne zamovlennya Istoriya shvedskoyi derzhavi 1747 1762 rr stverdzhuvala novij racionalistichnij poglyad na istoriyu V nij avtor bagato v chomu vidijshov vid svoyih poperednih poglyadiv na pohodzhennya skandinaviv Golovne znachennya Dalina v tomu sho vin spriyav rozvitku shvedskoyi literaturnoyi movi i pidgotuvav shlyah osvitnim ideyam zmicnennyu yakih dopomogli inshi vidatni pismenniki ciyeyi epohi DzherelaOlof Dalin von 1917 d Track Q379406d Track Q1724971 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 RKDartists d Track Q17299517 Vinbergs kyrkoarkiv Fodelse och dopbocker SE LLA 13453 C I 1 1688 1740 bildid C0011973 00010 sida 1 d Track Q10501038d Track Q64166606 Dalin Ulof Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Grimberg C Svenska folkets underbara oden d Track Q10685336d Track Q3499134 artist list of the National Museum of Sweden 2016 d Track Q16323066d Track Q22681075 Elgenstierna G Den introducerade svenska adelns attartavlor Norstedts forlag 1926 T 2 S 149 885 s d Track Q1555420d Track Q110246590d Track Q1753313 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 RKDartists d Track Q17299517 Dalin Olaf Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref PosilannyaDalin Olaf ros