Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Оле́г Олекса́ндрович Ло́сик (рос. Олег Александрович Лосик; 4 грудня 1915 — 20 серпня 2012) — радянський воєначальник, маршал бронетанкових військ (29 квітня 1975). Герой Радянського Союзу (1944).
| Олег Олександрович Лосик | |
|---|---|
| рос. Олег Александрович Лосик | |
 | |
| Народження | 4 грудня 1915 Ярцево, Духовщинський повіт, Смоленська губернія, Російська імперія[1] |
| Смерть | 20 серпня 2012 (96 років) Москва, Росія |
| Поховання | Троєкуровське кладовище |
| Країна |  СРСР Росія |
| Приналежність |  Радянська армія |
| Вид збройних сил | сухопутні війська |
| Рід військ |  танкові війська |
| Освіта | Військова академія Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації |
| Роки служби | 1935—1992 |
| Партія | КПРС |
| Звання |  Маршал танкових військ |
| Війни / битви | Радянсько-фінська війна Німецько-радянська війна |
| Нагороди |                               |
 Лосик Олег Олександрович у Вікісховищі | |
Життєпис
Народився в селі Ярцево Духовщинського повіту Смоленської губернії Російської імперії (нині — місто Смоленської області Росії) в родині сільських вчителів. Українець.
Навчання і трудова діяльність
У дитинстві часто змінював місце проживання. У 1927 році закінчив 4-класну початкову школу в селі Богородичне Слов'янського району Донецької області, у 1931 році — семирічку в Слов'янську, у 1933 році — школу ФЗУ, отримавши кваліфікацію помічника машиніста паровозу.
З жовтня 1933 року працював у Слов'янську секретарем комітету комсомолу школи ФЗУ заводу «Коксохіммонтаж», з жовтня 1934 року — інструктор райкому комсомолу, з травня 1935 року — секретар комітету комсомолу літерних цехів заводу «Словсода».
Початок військової кар'єри
До лав РСЧА призваний у листопаді 1935 року. У 1938 році закінчив 1-ше Саратовське Червонопрапорне бронетанкове училище. З червня 1938 року — командир навчального танкового взводу в 11-й окремій танковій бригаді Ленінградського військового округу, з квітня 1939 року — помічник командира навчальної танкової роти тієї ж бригади.
З жовтня 1939 року — помічник начальника штабу 112-го окремого танкового батальйону 35-ї легкої танкової бригади ЛенВО.
Учасник радянсько-фінської війни 1939—1940 років. Після закінчення бойових дій продовжив військову службу в 35-й легкій танковій бригаді: з вересня 1940 року — командир навчальної танкової роти, з січня 1941 року — помічник начальника оперативного відділення штабу бригади.
З квітня 1941 року — помічник начальника оперативного відділення штабу 43-ї танкової дивізії Київського особливого військового округу. Член ВКП(б) з 1941 року.
Німецько-радянська війна
Початок німецько-радянської війни зустрів на попередній посаді. З вересня 1941 року — помічник начальника штабу з розвідки, з квітня 1942 року — заступник начальника штабу з розвідки Південно-Західного фронту. Брав активну участь у прикордонних боях 1941-го, битві під Дубном, обороні Києва, при проведенні Сумсько-Харківської оборонної операції.
Учасник Сталінградської битви. З серпня 1942 року — начальник штабу 10-ї танкової бригади на Сталінградському фронті, з грудня того ж року — заступник командира цієї ж бригади на Донському фронті.
У березні 1943 року призначений командиром 119-го окремого танкового полку на Західному фронті. Під його командуванням у серпні—вересні 1943 року полк відзначився при проведенні Єльнинсько-Дорогобузької наступальної операції, за що удостоєний почесного найменування «Єльнинський».
З грудня 1943 року — командир . Особливо гвардії полковник О. О. Лосик і його бригада відзначились під час проведення операції «Багратіон»: 2 липня 1944 року 4-та гвардійська танкова бригада 2-го гвардійського танкового корпусу 31-ї армії 3-го Білоруського фронту зломила спротив супротивника поблизу села Городище Мінського району Мінської області Білорусі і 3 липня о 3-й годині ранку увірвалась до міста Мінськ.
З лютого 1945 року — командир на 3-му Білоруському фронті.
У березні 1945 року відкликаний з фронту й направлений на навчання до Військової академії бронетанкових і механізованих військ імені Й. В. Сталіна, але у травні того ж року переведений до Вищої військової академії імені К. Є. Ворошилова.
Повоєнний час
З січня 1946 року перебував у розпорядженні командувача бронетанковими і механізованими військами Червоної армії. З травня 1946 року — начальник штабу 2-ї гвардійської танкової дивізії ЛенВО, з вересня 1947 року — начальник штабу 12-ї гвардійської танкової дивізії Групи радянських окупаційних військ у Німеччині.
У грудні 1948 року повторно направлений на навчання. У 1951 році закінчив Вищу військову академію імені К. Є. Ворошилова.
З квітня 1951 року — командир 26-ї гвардійської механізованої дивізії у Північній групі військ (Польща), з травня 1954 року — помічник командувача 7-ї механізованої армії з танків у Білоруському військовому окрузі, з серпня 1954 року — командир 24-го гвардійського стрілецького корпусу в Одеському військовому окрузі. У листопаді 1956 року переведений на посаду старшого викладача кафедри оперативного мистецтва Вищої військової академії імені К. Є. Ворошилова.
З червня 1958 року — командувач 6-ї армії в Північному військовому окрузі. З червня 1964 року — перший заступник командувача, з травня 1967 року — командувач військ Далекосхідного військового округу.
З травня 1969 року генерал-полковник танкових військ О. О. Лосик — начальник Військової академії бронетанкових військ імені Р. Я. Малиновського (з 1972 року — професор). Автор низки науково-теоретичних, тактичних і публіцистичних праць.
З січня 1987 року — військовий інспектор-радник Групи генеральних інспекторів Міністерства оборони СРСР. У травні 1992 року маршал бронетанкових військ О. О. Лосик вийшов у відставку.
Мешкав у Москві, де й помер. Похований на Троєкуровському цвинтарі.
Нагороди і почесні звання
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 4 липня 1944 року «за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецькими загарбниками та виявлені при цьому відвагу і героїзм» гвардії полковнику Лосику Олегу Олександровичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 3722).
Нагороджений російськими орденами «За заслуги перед Вітчизною» 4-го ступеня (21.02.2001), Жукова (25.04.1995), «За військові заслуги» (10.12.2010), Пошани (2005), радянськими двома орденами Леніна (04.07.1944, 22.02.1968), Жовтневої революції (21.02.1974), чотирма Червоного Прапора (07.12.1941, 02.03.1945, 30.12.1956, 19.02.1986), Суворова 3-го ступеня (05.11.1943), двома Вітчизняної війни 1-го ступеня (07.09.1943, 11.03.1985), двома Червоної Зірки (21.03.1940, 15.11.1950), «За службу Батьківщині у Збройних Силах СРСР» 2-го (16.02.1982) та 3-го (17.02.1976) ступенів, іноземними орденами 2-го ступеня (НРБ, 14.09.1974), 1-го ступеня з мечами (НРБ, 22.01.1985), «Відродження Польщі» ступеня кавалера (ПНР, 10.10.1973), Червоного Прапора (МНР, 06.07.1971) і багатьма медалями.
Почесний громадянин міст (27 червня 1987), Слов'янська (02 вересня 1987), Єльні, Ярцево (20 вересня 1978).
Вшанування пам'яті
У Москві на фасадах будинків, у яких жив і працював О. О. Лосик, встановлено меморіальні дошки.
Примітки
- Лосик Олег Александрович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- . Слов'янська міська рада. Архів оригіналу за 17 січня 2013. Процитовано 25.09.2021.
Посилання
- Лосик Олег Олександрович. // Сайт «Герои страны» (рос.).
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Losik Ole g Oleksa ndrovich Lo sik ros Oleg Aleksandrovich Losik 4 grudnya 1915 20 serpnya 2012 radyanskij voyenachalnik marshal bronetankovih vijsk 29 kvitnya 1975 Geroj Radyanskogo Soyuzu 1944 Oleg Oleksandrovich Losikros Oleg Aleksandrovich LosikNarodzhennya4 grudnya 1915 1915 12 04 Yarcevo Duhovshinskij povit Smolenska guberniya Rosijska imperiya 1 Smert20 serpnya 2012 2012 08 20 96 rokiv Moskva RosiyaPohovannyaTroyekurovske kladovisheKrayina SRSR RosiyaPrinalezhnist Radyanska armiyaVid zbrojnih silsuhoputni vijskaRid vijsk tankovi vijskaOsvitaVijskova akademiya Generalnogo shtabu Zbrojnih Sil Rosijskoyi FederaciyiRoki sluzhbi1935 1992PartiyaKPRSZvannya Marshal tankovih vijskVijni bitviRadyansko finska vijna Nimecko radyanska vijnaNagorodi Losik Oleg Oleksandrovich u VikishovishiZhittyepisNarodivsya v seli Yarcevo Duhovshinskogo povitu Smolenskoyi guberniyi Rosijskoyi imperiyi nini misto Smolenskoyi oblasti Rosiyi v rodini silskih vchiteliv Ukrayinec Navchannya i trudova diyalnist U ditinstvi chasto zminyuvav misce prozhivannya U 1927 roci zakinchiv 4 klasnu pochatkovu shkolu v seli Bogorodichne Slov yanskogo rajonu Doneckoyi oblasti u 1931 roci semirichku v Slov yansku u 1933 roci shkolu FZU otrimavshi kvalifikaciyu pomichnika mashinista parovozu Z zhovtnya 1933 roku pracyuvav u Slov yansku sekretarem komitetu komsomolu shkoli FZU zavodu Koksohimmontazh z zhovtnya 1934 roku instruktor rajkomu komsomolu z travnya 1935 roku sekretar komitetu komsomolu liternih cehiv zavodu Slovsoda Pochatok vijskovoyi kar yeri Do lav RSChA prizvanij u listopadi 1935 roku U 1938 roci zakinchiv 1 she Saratovske Chervonopraporne bronetankove uchilishe Z chervnya 1938 roku komandir navchalnogo tankovogo vzvodu v 11 j okremij tankovij brigadi Leningradskogo vijskovogo okrugu z kvitnya 1939 roku pomichnik komandira navchalnoyi tankovoyi roti tiyeyi zh brigadi Z zhovtnya 1939 roku pomichnik nachalnika shtabu 112 go okremogo tankovogo bataljonu 35 yi legkoyi tankovoyi brigadi LenVO Uchasnik radyansko finskoyi vijni 1939 1940 rokiv Pislya zakinchennya bojovih dij prodovzhiv vijskovu sluzhbu v 35 j legkij tankovij brigadi z veresnya 1940 roku komandir navchalnoyi tankovoyi roti z sichnya 1941 roku pomichnik nachalnika operativnogo viddilennya shtabu brigadi Z kvitnya 1941 roku pomichnik nachalnika operativnogo viddilennya shtabu 43 yi tankovoyi diviziyi Kiyivskogo osoblivogo vijskovogo okrugu Chlen VKP b z 1941 roku Nimecko radyanska vijna Pochatok nimecko radyanskoyi vijni zustriv na poperednij posadi Z veresnya 1941 roku pomichnik nachalnika shtabu z rozvidki z kvitnya 1942 roku zastupnik nachalnika shtabu z rozvidki Pivdenno Zahidnogo frontu Brav aktivnu uchast u prikordonnih boyah 1941 go bitvi pid Dubnom oboroni Kiyeva pri provedenni Sumsko Harkivskoyi oboronnoyi operaciyi Uchasnik Stalingradskoyi bitvi Z serpnya 1942 roku nachalnik shtabu 10 yi tankovoyi brigadi na Stalingradskomu fronti z grudnya togo zh roku zastupnik komandira ciyeyi zh brigadi na Donskomu fronti U berezni 1943 roku priznachenij komandirom 119 go okremogo tankovogo polku na Zahidnomu fronti Pid jogo komanduvannyam u serpni veresni 1943 roku polk vidznachivsya pri provedenni Yelninsko Dorogobuzkoyi nastupalnoyi operaciyi za sho udostoyenij pochesnogo najmenuvannya Yelninskij Z grudnya 1943 roku komandir Osoblivo gvardiyi polkovnik O O Losik i jogo brigada vidznachilis pid chas provedennya operaciyi Bagration 2 lipnya 1944 roku 4 ta gvardijska tankova brigada 2 go gvardijskogo tankovogo korpusu 31 yi armiyi 3 go Biloruskogo frontu zlomila sprotiv suprotivnika poblizu sela Gorodishe Minskogo rajonu Minskoyi oblasti Bilorusi i 3 lipnya o 3 j godini ranku uvirvalas do mista Minsk Z lyutogo 1945 roku komandir na 3 mu Biloruskomu fronti U berezni 1945 roku vidklikanij z frontu j napravlenij na navchannya do Vijskovoyi akademiyi bronetankovih i mehanizovanih vijsk imeni J V Stalina ale u travni togo zh roku perevedenij do Vishoyi vijskovoyi akademiyi imeni K Ye Voroshilova Povoyennij chas Z sichnya 1946 roku perebuvav u rozporyadzhenni komanduvacha bronetankovimi i mehanizovanimi vijskami Chervonoyi armiyi Z travnya 1946 roku nachalnik shtabu 2 yi gvardijskoyi tankovoyi diviziyi LenVO z veresnya 1947 roku nachalnik shtabu 12 yi gvardijskoyi tankovoyi diviziyi Grupi radyanskih okupacijnih vijsk u Nimechchini U grudni 1948 roku povtorno napravlenij na navchannya U 1951 roci zakinchiv Vishu vijskovu akademiyu imeni K Ye Voroshilova Z kvitnya 1951 roku komandir 26 yi gvardijskoyi mehanizovanoyi diviziyi u Pivnichnij grupi vijsk Polsha z travnya 1954 roku pomichnik komanduvacha 7 yi mehanizovanoyi armiyi z tankiv u Biloruskomu vijskovomu okruzi z serpnya 1954 roku komandir 24 go gvardijskogo strileckogo korpusu v Odeskomu vijskovomu okruzi U listopadi 1956 roku perevedenij na posadu starshogo vikladacha kafedri operativnogo mistectva Vishoyi vijskovoyi akademiyi imeni K Ye Voroshilova Z chervnya 1958 roku komanduvach 6 yi armiyi v Pivnichnomu vijskovomu okruzi Z chervnya 1964 roku pershij zastupnik komanduvacha z travnya 1967 roku komanduvach vijsk Dalekoshidnogo vijskovogo okrugu Z travnya 1969 roku general polkovnik tankovih vijsk O O Losik nachalnik Vijskovoyi akademiyi bronetankovih vijsk imeni R Ya Malinovskogo z 1972 roku profesor Avtor nizki naukovo teoretichnih taktichnih i publicistichnih prac Z sichnya 1987 roku vijskovij inspektor radnik Grupi generalnih inspektoriv Ministerstva oboroni SRSR U travni 1992 roku marshal bronetankovih vijsk O O Losik vijshov u vidstavku Meshkav u Moskvi de j pomer Pohovanij na Troyekurovskomu cvintari Nagorodi i pochesni zvannyaUkazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 4 lipnya 1944 roku za zrazkove vikonannya bojovih zavdan komanduvannya na fronti borotbi z nimeckimi zagarbnikami ta viyavleni pri comu vidvagu i geroyizm gvardiyi polkovniku Losiku Olegu Oleksandrovichu prisvoyene zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu z vruchennyam ordena Lenina i medali Zolota Zirka 3722 Nagorodzhenij rosijskimi ordenami Za zaslugi pered Vitchiznoyu 4 go stupenya 21 02 2001 Zhukova 25 04 1995 Za vijskovi zaslugi 10 12 2010 Poshani 2005 radyanskimi dvoma ordenami Lenina 04 07 1944 22 02 1968 Zhovtnevoyi revolyuciyi 21 02 1974 chotirma Chervonogo Prapora 07 12 1941 02 03 1945 30 12 1956 19 02 1986 Suvorova 3 go stupenya 05 11 1943 dvoma Vitchiznyanoyi vijni 1 go stupenya 07 09 1943 11 03 1985 dvoma Chervonoyi Zirki 21 03 1940 15 11 1950 Za sluzhbu Batkivshini u Zbrojnih Silah SRSR 2 go 16 02 1982 ta 3 go 17 02 1976 stupeniv inozemnimi ordenami 2 go stupenya NRB 14 09 1974 1 go stupenya z mechami NRB 22 01 1985 Vidrodzhennya Polshi stupenya kavalera PNR 10 10 1973 Chervonogo Prapora MNR 06 07 1971 i bagatma medalyami Pochesnij gromadyanin mist 27 chervnya 1987 Slov yanska 02 veresnya 1987 Yelni Yarcevo 20 veresnya 1978 Vshanuvannya pam yatiU Moskvi na fasadah budinkiv u yakih zhiv i pracyuvav O O Losik vstanovleno memorialni doshki PrimitkiLosik Oleg Aleksandrovich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Slov yanska miska rada Arhiv originalu za 17 sichnya 2013 Procitovano 25 09 2021 PosilannyaLosik Oleg Oleksandrovich Sajt Geroi strany ros