Кульчини́ — село в Україні, у Красилівській міській громаді Хмельницького району Хмельницької області. Населення становить 1124 особи.
село Кульчини | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Хмельницька область |
Район | Хмельницький район |
Громада | Красилівська міська громада |
Код КАТОТТГ | UA68040210150045162 |
Основні дані | |
Засноване | 1517 |
Населення | 1124 |
Площа | 4,438 км² |
Густота населення | 253,27 осіб/км² |
Поштовий індекс | 31040 |
Телефонний код | +380 3855 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°45′25″ пн. ш. 26°54′12″ сх. д. / 49.75694° пн. ш. 26.90333° сх. д.Координати: 49°45′25″ пн. ш. 26°54′12″ сх. д. / 49.75694° пн. ш. 26.90333° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 284 м |
Водойми | річка Понора |
Місцева влада | |
Адреса ради | 31000, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, м. Красилів, пл. Незалежності, 2 |
Карта | |
Кульчини | |
Кульчини | |
Мапа | |
Ця стаття не містить . (28 січня 2020) |
Походження назви
Походження назви пов'язують з словами — «кіл», «кол», оскільки все село було оточене дерев'яною огорожею з кілків, яку називали «колом». Пізніше, в 1427—1428 рр. село згадується під назвою «Кольчини». Ще пізніше і до цього часу вона називається Кульчини. При зміні вимови у деяких словах з букви «о» на «у» пішла остання назва. Наприклад, корінні жителі села говорили замість «коня» — «куня», «корова» — «курова», «Кольчини» — «Кульчини». Це особливості волинського діалекту української мови.
Існує інша легенда про Кульчини. Перше поселення знаходилось під річкою Понорою на лівобережжі в урочищі Яцківці, яке було спустошене під час монголо-татарської навали. Люди, які змогли врятуватися, перейшли на правий берег річки і заснували нове село. Назва пішла від першого забудовника Кульчика.
Історія
Містечко Кульчини — одне з найдавніших поселень на Поділлі. Перша згадка в документах про село є в період хрещення Русі князем Володимиром. Називалось воно тоді удільним князівським містечком Кольчичи.
9 вересня 1517 року село було передано в маєтність Костянтину Острозькому «за службу».
Регіон зазнав значних руйнувань під час Хмельниччини, так в 1661 році в селі немає жодго вцілілого дому та жодного дорослого чоловіка.
В першій третині 18 ст., селу був наданий статус містечка. Після скасування кріпосного права в місті розміщується волосна управа. В місті діє міська управу. В 1870 році було відкрито однокласне народне училище. В місті діє пивоварний завод, шкіряна фабрика.
В середині 20-х років XX ст. населений пункт втрачає свій статус мсіста. В селі створюються дві сільради: українська та єврейська, які паралельно існують до 1941 року.[1]
В 30-тих роках близько 20 сімей були розкоркулені. Село постраждало від Голодомору.
В липні 1941 р. село було окуповане німецькими військом. На початку 1942 р. в селі було створено гетто, куди відправили всіх євреїв селища. В липні 1942 р. євреї були заслані в село Манівці де їх розстріляли.
Фізико-географічна характеристика села
Географічне положення. Село Кульчини розташоване на півночі Красилівської громади, на березі річки Понори, на 49° 46' північної широти і 26° 55' східної довготи. Межує з с. Кульчинки на півдні, с. Печеськи на заході, з с. Орлинці і Манівці на півдні. Село Кульчини сполучається ґрунтовою дорогою, яка іде біля с. Заставок, з дорогою з твердим покриттям, що веде через с. Кульчини до адміністративного центру Красилова.
Природні умови. Село розташоване на Волино-Подільській височині на висоті 284 м над рівнем моря. Поверхня угідь являє собою хвилясту рівнину з амплітудою 5—12 м. Схили балок пологі, ярів немає- Село розташоване в долині р. Понори. У центрі понижується берег Понори, де розташований ставок. Правий берег його крутий, обривистий, лівий — пологий. Село лежить в помірно-континентальному кліматі. Вітри переважають південно-західні. Середня температура січня -4.5°С, середня температура липня — + 20°С Опадів випадає від 550 до 600 мм. Розподіл атмосферних опадів сприятливий для сільського господарства. Дощі ідуть переважно в першій половині літа. Інтенсивність опадів теж сприятлива, на кожну тисячу дощових днів випадає в середньому 7 злив. Сніг випадає в листопаді, грудні місяцях. Тривалість снігового покриву від 60 до 100 днів. Взагалі клімат сприятливий для сільського господарства.
Внутрішні води. Через село Кульчини протікає річка Понора, яка з межах Красилівського району впадає в річку Ікопоть-Случ, що в свою чергу впадають в Горинь, притоку Прип'яті. А в цілому село лежить в басейні р. Дніпро. Річка Понора має глибину в середньому 8 м. Течія тиха, спокійна. Розливається річка навесні. Стік води регулюється ставком. Ґрунтові води залягають неглибоко, у середньому 3—5 м. На півночі ґрунтові води близько підходять до поверхні, утворюючи торф'яне болото площею в 51,8 га. На південний схід від села в Мельниковій долині, виходить ціла система джерел, утворюючи потік води завдовжки 1-1.5 км. Старожили розповідають, що раніше там протікала невеличка річка, що вливала свої води в р. Понору, але тепер на її шляху створено ставок і струмок дуже замулився і сповільнився в своїй течії. На південний захід від села на віддалі 3 км ґрунтові води близько підходять до поверхні, про це свідчить джерело під назвою Крижова. На території села розміщається ставок площею 50.18 га. Він заповнюється водою під час весняного розливу р. Понори. Ставок використовується для розведення риби влітку Антонінським рибгоспом. Торф'яне болото вже шість років запущене, раніше розроблялось, забезпечуючи паливом с. Кульчини і навколишні села.
Ґрунти. На території селянської спілки поширені потужні чорноземні ґрунти. Основою ґрунтоутворюючої породи є відклади лісу. Ґрунти родючі мають достатню кількість (15-16 %) перегною Завдяки правильному застосуванню сівозміни і обробітку мають зернисту або грудкувато-зернисту структуру. На території спілки мають місця лугові ґрунти і на землях, що належать Держлісфонду опідзолені ґрунти чорноземи.
Рослинний і тваринний світ. Територія села і землі розташовані в зоні лісостепу. Степові ділянки являють собою орні землі. 47 га зайняті лугами і болотами, які використовуються в господарстві як пасовища і торфорозробки Сіножатей немає. На південний захід від села є широколистий ліс. Основні породи: дуб, бук, граб, береза, у підліску — ліщина, бересклет, шипшина, терен У лісі також є насадження кінського каштана і хвойних дерев. Великих диких тварин, які мали б значення в господарстві, немає. Водяться зайці, лисиці, дикі кози, їжаки. Є багато птахів, особливо перелітних: дикі качки, гуси, куріпки, лелеки; співучі птахи: солов'ї, зозулі, ластівки і інші Є багато комах-шкідників сільського господарства.
Корисні копалини. На території села є торф, глина, пісок. Останні використовуються як будівельний матеріал.
Персоналії
В селі проживав солдат 10-ї ОГШБ Оліщук Олександр Ігорович, 08.09.1994 року народження, котрий загинув 21 травня 2023 року внаслідок наступально-штурмових дій, отримавши мінометно-осколкове поранення несумісне з життям в районі с. Берестове Бахмутського району Донецькоїх області.
Галерея
- Костел
- Церква
Література
- Баранович О. Нариси магнатського господарства на півдні Волині у XVIII // Студії з історії України / за ред. М. Грушевського. — Київ: Українська академія наук,—1926. — Т. 1. — С. 11
- Ворончук І. Володіння князів Острозьких на Східній Волині (за інвентарем 1620 року) — Київ, Староконстянтинів—2001 —С. 119
- Дубик М. Г. Довідник про табори, тюрми та гетто на окупованій території України (1941—1944). — Київ, —2000. —С. 86
Посилання
- Погода в селі Кульчини [ 6 січня 2021 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kulchini selo v Ukrayini u Krasilivskij miskij gromadi Hmelnickogo rajonu Hmelnickoyi oblasti Naselennya stanovit 1124 osobi selo Kulchini Krayina Ukrayina Oblast Hmelnicka oblast Rajon Hmelnickij rajon Gromada Krasilivska miska gromada Kod KATOTTG UA68040210150045162 Osnovni dani Zasnovane 1517 Naselennya 1124 Plosha 4 438 km Gustota naselennya 253 27 osib km Poshtovij indeks 31040 Telefonnij kod 380 3855 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 45 25 pn sh 26 54 12 sh d 49 75694 pn sh 26 90333 sh d 49 75694 26 90333 Koordinati 49 45 25 pn sh 26 54 12 sh d 49 75694 pn sh 26 90333 sh d 49 75694 26 90333 Serednya visota nad rivnem morya 284 m Vodojmi richka Ponora Misceva vlada Adresa radi 31000 Hmelnicka obl Hmelnickij r n m Krasiliv pl Nezalezhnosti 2 Karta Kulchini Kulchini Mapa Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno 28 sichnya 2020 Pohodzhennya nazviPohodzhennya nazvi pov yazuyut z slovami kil kol oskilki vse selo bulo otochene derev yanoyu ogorozheyu z kilkiv yaku nazivali kolom Piznishe v 1427 1428 rr selo zgaduyetsya pid nazvoyu Kolchini She piznishe i do cogo chasu vona nazivayetsya Kulchini Pri zmini vimovi u deyakih slovah z bukvi o na u pishla ostannya nazva Napriklad korinni zhiteli sela govorili zamist konya kunya korova kurova Kolchini Kulchini Ce osoblivosti volinskogo dialektu ukrayinskoyi movi Isnuye insha legenda pro Kulchini Pershe poselennya znahodilos pid richkoyu Ponoroyu na livoberezhzhi v urochishi Yackivci yake bulo spustoshene pid chas mongolo tatarskoyi navali Lyudi yaki zmogli vryatuvatisya perejshli na pravij bereg richki i zasnuvali nove selo Nazva pishla vid pershogo zabudovnika Kulchika IstoriyaKulchini na mapi Zigmunda Gerstmana Mistechko Kulchini odne z najdavnishih poselen na Podilli Persha zgadka v dokumentah pro selo ye v period hreshennya Rusi knyazem Volodimirom Nazivalos vono todi udilnim knyazivskim mistechkom Kolchichi 9 veresnya 1517 roku selo bulo peredano v mayetnist Kostyantinu Ostrozkomu za sluzhbu Region zaznav znachnih rujnuvan pid chas Hmelnichchini tak v 1661 roci v seli nemaye zhodgo vcililogo domu ta zhodnogo doroslogo cholovika V pershij tretini 18 st selu buv nadanij status mistechka Pislya skasuvannya kriposnogo prava v misti rozmishuyetsya volosna uprava V misti diye miska upravu V 1870 roci bulo vidkrito odnoklasne narodne uchilishe V misti diye pivovarnij zavod shkiryana fabrika V seredini 20 h rokiv XX st naselenij punkt vtrachaye svij status msista V seli stvoryuyutsya dvi silradi ukrayinska ta yevrejska yaki paralelno isnuyut do 1941 roku 1 V 30 tih rokah blizko 20 simej buli rozkorkuleni Selo postrazhdalo vid Golodomoru V lipni 1941 r selo bulo okupovane nimeckimi vijskom Na pochatku 1942 r v seli bulo stvoreno getto kudi vidpravili vsih yevreyiv selisha V lipni 1942 r yevreyi buli zaslani v selo Manivci de yih rozstrilyali Fiziko geografichna harakteristika selaGeografichne polozhennya Selo Kulchini roztashovane na pivnochi Krasilivskoyi gromadi na berezi richki Ponori na 49 46 pivnichnoyi shiroti i 26 55 shidnoyi dovgoti Mezhuye z s Kulchinki na pivdni s Pecheski na zahodi z s Orlinci i Manivci na pivdni Selo Kulchini spoluchayetsya gruntovoyu dorogoyu yaka ide bilya s Zastavok z dorogoyu z tverdim pokrittyam sho vede cherez s Kulchini do administrativnogo centru Krasilova Prirodni umovi Selo roztashovane na Volino Podilskij visochini na visoti 284 m nad rivnem morya Poverhnya ugid yavlyaye soboyu hvilyastu rivninu z amplitudoyu 5 12 m Shili balok pologi yariv nemaye Selo roztashovane v dolini r Ponori U centri ponizhuyetsya bereg Ponori de roztashovanij stavok Pravij bereg jogo krutij obrivistij livij pologij Selo lezhit v pomirno kontinentalnomu klimati Vitri perevazhayut pivdenno zahidni Serednya temperatura sichnya 4 5 S serednya temperatura lipnya 20 S Opadiv vipadaye vid 550 do 600 mm Rozpodil atmosfernih opadiv spriyatlivij dlya silskogo gospodarstva Doshi idut perevazhno v pershij polovini lita Intensivnist opadiv tezh spriyatliva na kozhnu tisyachu doshovih dniv vipadaye v serednomu 7 zliv Snig vipadaye v listopadi grudni misyacyah Trivalist snigovogo pokrivu vid 60 do 100 dniv Vzagali klimat spriyatlivij dlya silskogo gospodarstva Vnutrishni vodi Cherez selo Kulchini protikaye richka Ponora yaka z mezhah Krasilivskogo rajonu vpadaye v richku Ikopot Sluch sho v svoyu chergu vpadayut v Gorin pritoku Prip yati A v cilomu selo lezhit v basejni r Dnipro Richka Ponora maye glibinu v serednomu 8 m Techiya tiha spokijna Rozlivayetsya richka navesni Stik vodi regulyuyetsya stavkom Gruntovi vodi zalyagayut negliboko u serednomu 3 5 m Na pivnochi gruntovi vodi blizko pidhodyat do poverhni utvoryuyuchi torf yane boloto plosheyu v 51 8 ga Na pivdennij shid vid sela v Melnikovij dolini vihodit cila sistema dzherel utvoryuyuchi potik vodi zavdovzhki 1 1 5 km Starozhili rozpovidayut sho ranishe tam protikala nevelichka richka sho vlivala svoyi vodi v r Ponoru ale teper na yiyi shlyahu stvoreno stavok i strumok duzhe zamulivsya i spovilnivsya v svoyij techiyi Na pivdennij zahid vid sela na viddali 3 km gruntovi vodi blizko pidhodyat do poverhni pro ce svidchit dzherelo pid nazvoyu Krizhova Na teritoriyi sela rozmishayetsya stavok plosheyu 50 18 ga Vin zapovnyuyetsya vodoyu pid chas vesnyanogo rozlivu r Ponori Stavok vikoristovuyetsya dlya rozvedennya ribi vlitku Antoninskim ribgospom Torf yane boloto vzhe shist rokiv zapushene ranishe rozroblyalos zabezpechuyuchi palivom s Kulchini i navkolishni sela Grunti Na teritoriyi selyanskoyi spilki poshireni potuzhni chornozemni grunti Osnovoyu gruntoutvoryuyuchoyi porodi ye vidkladi lisu Grunti rodyuchi mayut dostatnyu kilkist 15 16 peregnoyu Zavdyaki pravilnomu zastosuvannyu sivozmini i obrobitku mayut zernistu abo grudkuvato zernistu strukturu Na teritoriyi spilki mayut miscya lugovi grunti i na zemlyah sho nalezhat Derzhlisfondu opidzoleni grunti chornozemi Roslinnij i tvarinnij svit Teritoriya sela i zemli roztashovani v zoni lisostepu Stepovi dilyanki yavlyayut soboyu orni zemli 47 ga zajnyati lugami i bolotami yaki vikoristovuyutsya v gospodarstvi yak pasovisha i torforozrobki Sinozhatej nemaye Na pivdennij zahid vid sela ye shirokolistij lis Osnovni porodi dub buk grab bereza u pidlisku lishina beresklet shipshina teren U lisi takozh ye nasadzhennya kinskogo kashtana i hvojnih derev Velikih dikih tvarin yaki mali b znachennya v gospodarstvi nemaye Vodyatsya zajci lisici diki kozi yizhaki Ye bagato ptahiv osoblivo perelitnih diki kachki gusi kuripki leleki spivuchi ptahi solov yi zozuli lastivki i inshi Ye bagato komah shkidnikiv silskogo gospodarstva Korisni kopalini Na teritoriyi sela ye torf glina pisok Ostanni vikoristovuyutsya yak budivelnij material PersonaliyiV seli prozhivav soldat 10 yi OGShB Olishuk Oleksandr Igorovich 08 09 1994 roku narodzhennya kotrij zaginuv 21 travnya 2023 roku vnaslidok nastupalno shturmovih dij otrimavshi minometno oskolkove poranennya nesumisne z zhittyam v rajoni s Berestove Bahmutskogo rajonu Doneckoyih oblasti GalereyaKostel CerkvaLiteraturaBaranovich O Narisi magnatskogo gospodarstva na pivdni Volini u XVIII Studiyi z istoriyi Ukrayini za red M Grushevskogo Kiyiv Ukrayinska akademiya nauk 1926 T 1 S 11 Voronchuk I Volodinnya knyaziv Ostrozkih na Shidnij Volini za inventarem 1620 roku Kiyiv Starokonstyantiniv 2001 S 119 Dubik M G Dovidnik pro tabori tyurmi ta getto na okupovanij teritoriyi Ukrayini 1941 1944 Kiyiv 2000 S 86PosilannyaPogoda v seli Kulchini 6 sichnya 2021 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi