Бі́ле — село в Україні, у Перемишлянській міській громаді Львівському районі Львівської області.
село Біле | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Львівська область |
Район | Львівський район |
Громада | Перемишлянська міська громада |
Облікова картка | Село Біле |
Основні дані | |
Засноване | до 1405 |
Населення | 642 (2001) |
Площа | 3.770 км² |
Поштовий індекс | 81235 |
Телефонний код | +380 3263 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°36′31″ пн. ш. 24°46′11″ сх. д. / 49.60861° пн. ш. 24.76972° сх. д.Координати: 49°36′31″ пн. ш. 24°46′11″ сх. д. / 49.60861° пн. ш. 24.76972° сх. д. |
Водойми | ріка Біла |
Місцева влада | |
Адреса ради | 81200, Львівська область, Львівський район, м. Перемишляни, вул. Галицька, 50 |
Сільський голова | Богдан Камінський |
Карта | |
Біле | |
Біле | |
Мапа | |
Географія
У селі бере початок річка Біла, права притока Золотої Липи.Сусідні села — Дунаїв, Полюхів, Хомина.
Історія
Перша письмова згадка датується 21 листопада 1405 року, коли Ян з Петрича, син Яна Мазовіта з Мілочич заставив своє село Біле за 13 кіп руських грошей Янові з Білки.
Згадується 9 травня 1452 року в книгах галицького суду селом володів тоді Львівський архієпископ. 1661,1711р село перебувало у власності духовних осіб.
У 1909—1944 роках проходила залізниця Львів — Підгайці.
Боротьба ОУН- УПА проти СРСР
08.09 1945р підрозділ НКВС в с. Біле, зловив сільського інформатора, який видав криївку, звідки витягнули живими повстанців "Марка", "Довбуша" і "Оленя"
8.[0]2.[1951 р.] в с. Білому відбувся мітінг, на який силою зганяв людей участковий міліції зі стребками і оперробітник Апошкін. На мітінгу виступав пропагандист Дудик, а разом з ним були присутні: слідчий мвд Сухенко та капітан з області. В своїй промові Дудик представив слухачам, як жилось людям за царської Росії, як Америка змагала ще тоді, щоби всі російські землі загарбати собі. Одначе Росія відбира[є] всі американські задуми і спроби і не піддалася Америці. Промов[е]ць широко зупинивсь над тим як повстала комуністична партія, як вона повалила царизм та повалила банди Денікіна, Врангеля та Петлюри. Дальше говорив промовець, що зараз Америка змагає до того, як за царської Росії, загарбати для себе всі землі і тому скорим темпом готуються до війни. Одначе нам американські пляни не страшні. Ми сильні. За нами весь радянський народ і тому в разі війни він допоможе розгромити американських агресорів, так як допоміг розгромити гітлерівську Німеччину. При кінці мітінгу ви[щ]е згадан[ий] промовець зупинився над нашим визвольно-революційним рухом. Він сказав: що та боротьба бандерівців то є за американські доляри. Бандерівські провідники одержують за це в Америки доляри, а по селах та містах втягають в «банду» «дурачків», які ходять по селах і містах та бунтують людей, що нібито вони борються за якусь там самостійну. Одначе, ЧА розгромила Петлюру і так розгромить решту «бандер», а Україна буде тільки радянська
Дня 20.[0]1.[1951 р.] в с. Білому оперативник Апошкін разом з місцевими стребками перекопав господарку громадянина Механів Осипа, нібито на підставі розшуків за збіжжям-
В кожному колгоспі Поморянського району є будівельна бригада, яка будує взірцеві будинки для колгоспних звірин. Матеріял на ці будинки беруть з господарських стодол та стаєнь, які силою розбирають без згоди господарів. Ці будинки покривають бляхою, або дахівкою, яку також стягають з господарських будинків. Н[а]пр[иклад], у с. Білому в колгоспі ім. «Жданова» будують 3 будинки: 1. будинок на корови в розмірі 80 на 10 м 2. –"– –"– свині –"– 50 на 10 –"– 3 –"– –"– коні –"– 30 на 10 –"– Протягом звітового часу в цьому селі розібрано 40 стодол і стаєнь. Подібні будови та спосіб їх будов, лише в менших масштабах, відбуваються майже в кожному колгоспі
.В м[ісяці] червні [1951 р.] розпочато сінокоси. Сп[р]иятлива погода спричинилась до цього, що зібано доброякісне сіно і не коштувало багато праці. Більшу частину сіна з сінокоси забрано на держпоставку, решту звезено до колгоспних стиртів. В час сінокосів день і ноччю була сильна контроля перед «розбазаренням». До цього були прикріплені стребки і участкові, які не тільки пильнували сіно на сіножат[я]х, але також ходили по будинках колгоспників та провіряли чи нема сіна. Позика: В кінці м[ісяці] квітня [1951 р.] кожне село дістало певну суму грошей, яку в 100 процентах має в скорому часі здати. Сільська адміністрація цю позику розподілила між селян. Дня 2 травня [1951 р.] по всіх селах району роз’їхалась районна адміністрація, оперпрацівники та уповноважені по позиці і після списків, які зоставила сільрада, почали стягати підписи та заразом і гроші. В перших днях уповноважений по позиці, днем і ноччю висилали сільських десятників і сільську адміністрацію за підписами та грішми. Населення поставило спротив і не годилося підписувати наложеної суми. Тоді уповноважен[и]й по позиці, оперпрацівники, участкові зі стребками та вся інша районна наволоч почали самі ходити по селі за підписами і грішми. При стяганні грошей почали вживати терору і тих людей, які не годились на наложену суму, почали тяжко побивати, застрашувати, що вони проти рад[янської] влади. Коли дана людина не хотіла підписати наложеної суми або здати готівки, то на наказ уповноваженого стребки її арештували та забирали в сільраду. Придержаних в сільраді замикали до пивниці, держали по цілій добі і більше, побивали і голодом змушували до підпису позики. Колгоспник, який підписав позику зраня, то вже до вечора мусів постаратися грошей бо двері його не зачинялися від грабіжників. Бідний колгоспник, щоб його перестали мучити, старався грошей, мовляв: «дам чортам, хай їх не бачу у своїй хаті». Крім застрашувань, побоїв, грабіжники вживали ще і терору. Н[а]пр[иклад], у с. Білому на хутір Діброви голова колгоспу Наливайко – москаль, партієць, бригадир Френцер Антін місцевий поляк, та Староселець Іван розібрали хату Демкові Петрові і тяжко його побили за це, що не мав звідки здати позики. Вище згаданий громадянин змушений вибратися з хутора до села, але позики не здав. https://litopysupa.com/wp-content/uploads/2019/01/NS_Tom_24_Zolochivska_Okruha_OUNOrhanizatsiini_dokumenty_1941-1952.pdf [ 25 листопада 2020 у Wayback Machine.]
Відомі особистості
В селі народився:
- Мних Роман Володимирович — польський та український вчений, доктор гуманітарних наук у галузі слов'янознавства, професор
Примітки
- Акти ґродські і земські [ 9 липня 2018 у Wayback Machine.]. — Львів, 1870. — Т. 4. (пол., лат.) с. 20-21, X.
- Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.220, № 2541 [ 8 грудня 2015 у Wayback Machine.] (лат.)
- Воєнна округа УПА “Буг” Документи і матеріали 1943-1952 Книга 2 Нова серія, том 13. Київ- Торонто: Видавництво "Літопис УПА". 2009. с. 204.
Джерела
- Biała (6), także Białe, wś, pow. peremyślańki // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 172. (пол.)
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Bile Bi le selo v Ukrayini u Peremishlyanskij miskij gromadi Lvivskomu rajoni Lvivskoyi oblasti selo Bile Krayina Ukrayina Oblast Lvivska oblast Rajon Lvivskij rajon Gromada Peremishlyanska miska gromada Oblikova kartka Selo Bile Osnovni dani Zasnovane do 1405 Naselennya 642 2001 Plosha 3 770 km Poshtovij indeks 81235 Telefonnij kod 380 3263 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 36 31 pn sh 24 46 11 sh d 49 60861 pn sh 24 76972 sh d 49 60861 24 76972 Koordinati 49 36 31 pn sh 24 46 11 sh d 49 60861 pn sh 24 76972 sh d 49 60861 24 76972 Vodojmi rika Bila Misceva vlada Adresa radi 81200 Lvivska oblast Lvivskij rajon m Peremishlyani vul Galicka 50 Silskij golova Bogdan Kaminskij Karta Bile Bile MapaGeografiyaU seli bere pochatok richka Bila prava pritoka Zolotoyi Lipi Susidni sela Dunayiv Polyuhiv Homina IstoriyaPersha pismova zgadka datuyetsya 21 listopada 1405 roku koli Yan z Petricha sin Yana Mazovita z Milochich zastaviv svoye selo Bile za 13 kip ruskih groshej Yanovi z Bilki Zgaduyetsya 9 travnya 1452 roku v knigah galickogo sudu selom volodiv todi Lvivskij arhiyepiskop 1661 1711r selo perebuvalo u vlasnosti duhovnih osib U 1909 1944 rokah prohodila zaliznicya Lviv Pidgajci Borotba OUN UPA proti SRSR 08 09 1945r pidrozdil NKVS v s Bile zloviv silskogo informatora yakij vidav kriyivku zvidki vityagnuli zhivimi povstanciv Marka Dovbusha i Olenya 8 0 2 1951 r v s Bilomu vidbuvsya miting na yakij siloyu zganyav lyudej uchastkovij miliciyi zi strebkami i operrobitnik Aposhkin Na mitingu vistupav propagandist Dudik a razom z nim buli prisutni slidchij mvd Suhenko ta kapitan z oblasti V svoyij promovi Dudik predstaviv sluhacham yak zhilos lyudyam za carskoyi Rosiyi yak Amerika zmagala she todi shobi vsi rosijski zemli zagarbati sobi Odnache Rosiya vidbira ye vsi amerikanski zadumi i sprobi i ne piddalasya Americi Promov e c shiroko zupinivs nad tim yak povstala komunistichna partiya yak vona povalila carizm ta povalila bandi Denikina Vrangelya ta Petlyuri Dalshe govoriv promovec sho zaraz Amerika zmagaye do togo yak za carskoyi Rosiyi zagarbati dlya sebe vsi zemli i tomu skorim tempom gotuyutsya do vijni Odnache nam amerikanski plyani ne strashni Mi silni Za nami ves radyanskij narod i tomu v razi vijni vin dopomozhe rozgromiti amerikanskih agresoriv tak yak dopomig rozgromiti gitlerivsku Nimechchinu Pri kinci mitingu vi sh e zgadan ij promovec zupinivsya nad nashim vizvolno revolyucijnim ruhom Vin skazav sho ta borotba banderivciv to ye za amerikanski dolyari Banderivski providniki oderzhuyut za ce v Ameriki dolyari a po selah ta mistah vtyagayut v bandu durachkiv yaki hodyat po selah i mistah ta buntuyut lyudej sho nibito voni boryutsya za yakus tam samostijnu Odnache ChA rozgromila Petlyuru i tak rozgromit reshtu bander a Ukrayina bude tilki radyanska Dnya 20 0 1 1951 r v s Bilomu operativnik Aposhkin razom z miscevimi strebkami perekopav gospodarku gromadyanina Mehaniv Osipa nibito na pidstavi rozshukiv za zbizhzhyam V kozhnomu kolgospi Pomoryanskogo rajonu ye budivelna brigada yaka buduye vzircevi budinki dlya kolgospnih zvirin Materiyal na ci budinki berut z gospodarskih stodol ta stayen yaki siloyu rozbirayut bez zgodi gospodariv Ci budinki pokrivayut blyahoyu abo dahivkoyu yaku takozh styagayut z gospodarskih budinkiv N a pr iklad u s Bilomu v kolgospi im Zhdanova buduyut 3 budinki 1 budinok na korovi v rozmiri 80 na 10 m 2 svini 50 na 10 3 koni 30 na 10 Protyagom zvitovogo chasu v comu seli rozibrano 40 stodol i stayen Podibni budovi ta sposib yih budov lishe v menshih masshtabah vidbuvayutsya majzhe v kozhnomu kolgospi V m isyaci chervni 1951 r rozpochato sinokosi Sp r iyatliva pogoda sprichinilas do cogo sho zibano dobroyakisne sino i ne koshtuvalo bagato praci Bilshu chastinu sina z sinokosi zabrano na derzhpostavku reshtu zvezeno do kolgospnih stirtiv V chas sinokosiv den i nochchyu bula silna kontrolya pered rozbazarennyam Do cogo buli prikripleni strebki i uchastkovi yaki ne tilki pilnuvali sino na sinozhat ya h ale takozh hodili po budinkah kolgospnikiv ta proviryali chi nema sina Pozika V kinci m isyaci kvitnya 1951 r kozhne selo distalo pevnu sumu groshej yaku v 100 procentah maye v skoromu chasi zdati Silska administraciya cyu poziku rozpodilila mizh selyan Dnya 2 travnya 1951 r po vsih selah rajonu roz yihalas rajonna administraciya operpracivniki ta upovnovazheni po pozici i pislya spiskiv yaki zostavila silrada pochali styagati pidpisi ta zarazom i groshi V pershih dnyah upovnovazhenij po pozici dnem i nochchyu visilali silskih desyatnikiv i silsku administraciyu za pidpisami ta grishmi Naselennya postavilo sprotiv i ne godilosya pidpisuvati nalozhenoyi sumi Todi upovnovazhen i j po pozici operpracivniki uchastkovi zi strebkami ta vsya insha rajonna navoloch pochali sami hoditi po seli za pidpisami i grishmi Pri styaganni groshej pochali vzhivati teroru i tih lyudej yaki ne godilis na nalozhenu sumu pochali tyazhko pobivati zastrashuvati sho voni proti rad yanskoyi vladi Koli dana lyudina ne hotila pidpisati nalozhenoyi sumi abo zdati gotivki to na nakaz upovnovazhenogo strebki yiyi areshtuvali ta zabirali v silradu Priderzhanih v silradi zamikali do pivnici derzhali po cilij dobi i bilshe pobivali i golodom zmushuvali do pidpisu poziki Kolgospnik yakij pidpisav poziku zranya to vzhe do vechora musiv postaratisya groshej bo dveri jogo ne zachinyalisya vid grabizhnikiv Bidnij kolgospnik shob jogo perestali muchiti staravsya groshej movlyav dam chortam haj yih ne bachu u svoyij hati Krim zastrashuvan poboyiv grabizhniki vzhivali she i teroru N a pr iklad u s Bilomu na hutir Dibrovi golova kolgospu Nalivajko moskal partiyec brigadir Frencer Antin miscevij polyak ta Staroselec Ivan rozibrali hatu Demkovi Petrovi i tyazhko jogo pobili za ce sho ne mav zvidki zdati poziki Vishe zgadanij gromadyanin zmushenij vibratisya z hutora do sela ale poziki ne zdav https litopysupa com wp content uploads 2019 01 NS Tom 24 Zolochivska Okruha OUNOrhanizatsiini dokumenty 1941 1952 pdf 25 listopada 2020 u Wayback Machine Vidomi osobistostiV seli narodivsya Mnih Roman Volodimirovich polskij ta ukrayinskij vchenij doktor gumanitarnih nauk u galuzi slov yanoznavstva profesorPrimitkiAkti grodski i zemski 9 lipnya 2018 u Wayback Machine Lviv 1870 T 4 pol lat s 20 21 X Akta grodzkie i ziemskie T 12 s 220 2541 8 grudnya 2015 u Wayback Machine lat Voyenna okruga UPA Bug Dokumenti i materiali 1943 1952 Kniga 2 Nova seriya tom 13 Kiyiv Toronto Vidavnictvo Litopis UPA 2009 s 204 DzherelaBiala 6 takze Biale ws pow peremyslanki Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1880 T I S 172 pol Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi