Марко Антоніо

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Антоніо.

Марко Антоніо (порт. Marco Antônio; нар. 6 лютого 1951, Сантус) — колишній бразильський футболіст, що грав на позиції захисника. Ключовий захисник збірної Бразилії 1970-х років, у складі якої став чемпіоном світу 1970 року та півфіналістом чемпіонату світу 1974 року. Найкращі свої сезони провів у «Флуміненсе» та «Васко да Гама».

Марко Антоніо
Марко Антоніо
Особисті дані
Повне ім'я	Марко Антоніо Фелісіано
Народження	6 лютого 1951(1951-02-06)^[1] (73 роки)
	Сантус, Сан-Паулу, Бразилія
Зріст	180 см
Вага	69 кг
Громадянство	Бразилія
Позиція	захисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 1968 «Португеза»  ? (?) 1969–1976 «Флуміненсе» 89 (9) 1976–1980 «Васко да Гама» 71 (2) 1981–1983 «Бангу» 32 (1) 1983–1984 «Ботафогу» 0 (0)
Національна збірна
Роки Збірна І (г) 1970–1979 Бразилія 39 (0)
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.

Клубна кар'єра

У дорослому футболі дебютував 1968 року виступами за команду клубу «Португеза Деспортос», в якій провів один сезон.

Своєю грою за цю команду привернув увагу представників тренерського штабу клубу «Флуміненсе», до складу якого приєднався 1969 року. Відіграв за команду з Ріо-де-Жанейро наступні сім сезонів своєї ігрової кар'єри, вигравши чотири чемпіонату Ріо-де-Жанейро, два кубка Гуанабара, (кубок Роберто Педрози). У чемпіонаті Бразилії Марко Антоніо провів за «Флу» 89 матчів і забив 9 голів.

1976 року уклав контракт з клубом «Васко да Гама», у складі якого провів наступні чотири роки своєї кар'єри гравця. У цій команді Антоніо 1977 року виграв свій останній чемпіонат Ріо. За «Васко» Марко провів у першості країни 71 матч і забив 2 голи.

Протягом 1981–1983 років захищав кольори клубу «Бангу».

Завершив професійну ігрову кар'єру у клубі «Ботафогу», за який виступав протягом 1983—1984 років.

Виступи за збірну

4 березня 1970 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Бразилії в грі проти збірної Аргентини (0:2). Влітку того ж року в складі збірної був учасником чемпіонату світу 1970 року у Мексиці, здобувши того року титул чемпіона світу, проте на поле вийшов лише в двох матчах.

Через два роки був основним захисником збірної на Кубку незалежності Бразилії, де зіграв в тому числі і в переможному фінальному матчі Португалії (1:0).

Ще через два роки буз заявлений на чемпіонат світу 1974 року у ФРН, де зайняв з командою 4 місце.

1976 року у складі збірної Марко виграв регіональні турніри кубка Рока, і Кубок Ріо-Бранко.

Останнім великим турніром для Антоніо ставрозіграш Кубка Америки 1979 року у різних країнах, на якому команда здобула бронзові нагороди. Того ж року Марко завершив виступи за збірні.

Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 10 років, провів у формі головної команди країни 39 матчів.

Титули і досягнення

Командні

• Чемпіон штату Ріо-де-Жанейро: 1969, 1971, 1973, 1975, 1977
• Володар кубка Гуанабара: 1969, 1971
• (Чемпіон Бразилії):
• : 1970
• Чемпіон світу: 1970
• Володар кубка Рока: 1971, 1976
• Володар кубка незалежності Бразилії: 1972
• Володар кубка Ріо-Бранко: 1976
• : 1976

Особисті

• Володар Срібного м'яча Бразилії: 1975, 1976

Примітки

1. Transfermarkt.de — 2000.
   d:Track:Q2449070
2. . Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 17 травня 2015.

Посилання

• Марко Антоніо на сайті National-Football-Teams.com (англ.)