Васи́ль Микола́йович Костащу́к (нар. 4 жовтня 1885, Тулова, нині Коломийський район Івано-Франківська область — пом. 10 січня 1931 (в інших джерелах 1932), Київ) — український історик, бібліограф та літературознавець.
Василь Костащук | |
---|---|
Народився | 4 жовтня 1885 Тулова |
Помер | 10 січня 1931 (45 років) Київ, Українська СРР, СРСР |
Країна | Австро-Угорщина СРСР |
Діяльність | історик |
Alma mater | Чернівецький університет |
Заклад | Комісія історії Західної України при ВУАН |
Життєпис
Учень Михайла Грушевського.
Вчився у Заліщицькій гімназії, 1912 року закінчує Чернівецький університет, історично-філологічний відділ філософічного факультету. Вчителював у Городенківській українській приватній гімназії.
В 1910—1914 входив до складу Української радикальної партії.
З початком Першої світової війни мобілізований, воював в австро-угорському війську. Поранений, в боях біля Галича — Рогатина потрапив у російський полон; проживав у Курській та Пензенській губерніях.
У ході революцій подій в колишній Російській імперії зумів звільнився, повертається до України; в 1917—1926 роках вчителював на Київщині — до 1923 — директор школи в Борисполі, та в самому Києві.
Від 1927 та до смерті був співробітником Комісії історії Західної України при ВУАН, у 1928—1930 — аспірант Науково-дослідної кафедри історії України при ВУАН, в 1929—1930 роках працював в бібліографічній комісії ВУАН — до її ліквідації.
Вивчав історію революції 1848 року та часи реакції 1848—1860 у Галичині.
Працював над дисертацією з питань народного побуту.
Листувався з Василем Стефаником.
Після його смерті велися перемовини про передачу державі цінних галицьких книжок і журналів, їх вислідки невідомі.
Серед його робіт:
- 1927 — «До замаху на пам'ятник Пушкіна в Харкові 1904 р.», квартальник «Україна», число 25,
- 1928 — «Громадське та культурне життя Буковини від 1848 р. до 1914 р.», «Україна», число 26,
- 1929 — «Парубоцька громада в селі Тулові на Покутті в Галичині», «Побут» (Київ) частини 4—5.
Джерела та література
- О. В. Юркова. Костащук Василь Миколайович [ 18 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 5 : Кон — Кю. — С. 218. — .
- О. С. Рубльов. Костащук Василь Миколайович [ 18 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — .
- Інститут історії України [ 9 листопада 2013 у Wayback Machine.]
- Краєзнавчі відкриття Василя Харитона [ 9 листопада 2013 у Wayback Machine.]
- «На вуглі» Стефаникової хати [ 15 квітня 2015 у Wayback Machine.]
- Видатні діячі Прикарпаття [ 9 листопада 2013 у Wayback Machine.]
Література
- Юркова О. Діяльність Науково-дослідної кафедри історії України М. С. Грушевського (1924—1930 рр.), Київ, 1999.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Kostashuk Vasi l Mikola jovich Kostashu k nar 4 zhovtnya 1885 Tulova nini Kolomijskij rajon Ivano Frankivska oblast pom 10 sichnya 1931 v inshih dzherelah 1932 Kiyiv ukrayinskij istorik bibliograf ta literaturoznavec Vasil KostashukNarodivsya4 zhovtnya 1885 1885 10 04 TulovaPomer10 sichnya 1931 1931 01 10 45 rokiv Kiyiv Ukrayinska SRR SRSRKrayina Avstro Ugorshina SRSRDiyalnististorikAlma materCherniveckij universitetZakladKomisiya istoriyi Zahidnoyi Ukrayini pri VUANZhittyepisUchen Mihajla Grushevskogo Vchivsya u Zalishickij gimnaziyi 1912 roku zakinchuye Cherniveckij universitet istorichno filologichnij viddil filosofichnogo fakultetu Vchitelyuvav u Gorodenkivskij ukrayinskij privatnij gimnaziyi V 1910 1914 vhodiv do skladu Ukrayinskoyi radikalnoyi partiyi Z pochatkom Pershoyi svitovoyi vijni mobilizovanij voyuvav v avstro ugorskomu vijsku Poranenij v boyah bilya Galicha Rogatina potrapiv u rosijskij polon prozhivav u Kurskij ta Penzenskij guberniyah U hodi revolyucij podij v kolishnij Rosijskij imperiyi zumiv zvilnivsya povertayetsya do Ukrayini v 1917 1926 rokah vchitelyuvav na Kiyivshini do 1923 direktor shkoli v Borispoli ta v samomu Kiyevi Vid 1927 ta do smerti buv spivrobitnikom Komisiyi istoriyi Zahidnoyi Ukrayini pri VUAN u 1928 1930 aspirant Naukovo doslidnoyi kafedri istoriyi Ukrayini pri VUAN v 1929 1930 rokah pracyuvav v bibliografichnij komisiyi VUAN do yiyi likvidaciyi Vivchav istoriyu revolyuciyi 1848 roku ta chasi reakciyi 1848 1860 u Galichini Pracyuvav nad disertaciyeyu z pitan narodnogo pobutu Listuvavsya z Vasilem Stefanikom Pislya jogo smerti velisya peremovini pro peredachu derzhavi cinnih galickih knizhok i zhurnaliv yih vislidki nevidomi Sered jogo robit 1927 Do zamahu na pam yatnik Pushkina v Harkovi 1904 r kvartalnik Ukrayina chislo 25 1928 Gromadske ta kulturne zhittya Bukovini vid 1848 r do 1914 r Ukrayina chislo 26 1929 Parubocka gromada v seli Tulovi na Pokutti v Galichini Pobut Kiyiv chastini 4 5 Dzherela ta literaturaO V Yurkova Kostashuk Vasil Mikolajovich 18 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 5 Kon Kyu S 218 ISBN 978 966 00 0855 4 O S Rublov Kostashuk Vasil Mikolajovich 18 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X Institut istoriyi Ukrayini 9 listopada 2013 u Wayback Machine Krayeznavchi vidkrittya Vasilya Haritona 9 listopada 2013 u Wayback Machine Na vugli Stefanikovoyi hati 15 kvitnya 2015 u Wayback Machine Vidatni diyachi Prikarpattya 9 listopada 2013 u Wayback Machine Literatura Yurkova O Diyalnist Naukovo doslidnoyi kafedri istoriyi Ukrayini M S Grushevskogo 1924 1930 rr Kiyiv 1999