У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Агол Ізраї ль Йо сипович Аго л 20 листопада 1891 Бобруйськ 10 березня

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Агол.

Ізраї́ль Йо́сипович Аго́л (*20 листопада 1891, Бобруйськ — †10 березня 1937) — радянський біолог, генетик, філософ, академік АН УРСР. Досліджував дію іонізуючого випромінювання на мутагенез у тварин. Намагався сформувати філософські основи біології на базі марксизму і діалектичного матеріалізму. Завідував відділом генетики в Інституті зоології та біології АН УРСР. Розстріляний у 1937 році за хибним звинуваченням, надалі реабілітований. Батько Вадима Агола (*1929), генетика, вірусолога, члена-кореспондента РАН і РАМН.

Ізраїль Йосипович Агол

Народився	20 листопада 1891(1891-11-20) Бобруйськ, Мінська губернія, Російська імперія
Помер	8 березня 1937(1937-03-08) (45 років) СРСР
Місце проживання	СРСР
Країна	СРСР
Національність	єврей
Діяльність	біолог, філософ, генетик, викладач університету
Alma mater	МДУ Інститут червоної професури
Галузь	біологія
Заклад	Московський зоотехнічний інститут, Москва; Московська сільськогосподарська академія ім. Тимірязєва Москва; Інститут зоології та біології АН УРСР, Київ
Вчене звання	академік АН УРСР
Науковий ступінь	доктор біологічних наук
Науковий керівник	Олександр Серебровський
Членство	НАН України
Відомий завдяки:	генетика, філософія

Біографія

Народився в місті Бобруйськ, Російська імперія (зараз Білорусь) .

У 1923 році закінчив Московський університет, а у 1927 — Інститут червоної професури (Москва) у Москві. З 1926 р. працював у Московському зоотехнічному інституті. Займався дослідженнями під керівництвом О. С. Серебровського. Отримав рокфелерівську стипендію для роботи в США, де у 1931 році працював у лабораторії Мьоллера. У 1928—1932 роках очолював Московську сільськогосподарську академію ім. Тимірязєва. Звільнений з неї, після чого зізнавався у листі, який був опублікований у журналі «ПЗМ» (1932, № 3–4), в «ігноруванні головних питань соціалістичного будівництва, у підміні марксистської методології природничо-науковими теоріями, у ліберальному ставленні до буржуазної науки, у біологізації соціології» тощо. З 1932 р. працював у Всеукраїнській асоціації марксистсько-ленінських науково-дослідних інститутів (в 1933—1934 рр. — її віце-президент. З 1932 року головний редактор журналу «Успіхи сучасної біології».

Незмінний секретар Президії АН УРСР з 1934 року. У 1934–1937 рр. — завідувач відділу генетики Інституту зоології та біології АН УРСР.

Заарештований 27 травня 1936 року. 14 грудня 1936 року американська газета «Нью-Йорк Таймс» повідомила, що призначений на серпень 1937 року VII Конгрес з генетики в Москві відмінений за наказом радянського уряду, а організатори професори Микола Вавілов і Ізраїль Агол заарештовані в Києві. Напередодні відкриття сесії ВАСГНІЛ газета «Известия» надрукувала «Відповідь наклепникам з „Сайенс Сервис“ і „Нью-Йорк Таймс“». Газета повідомляла, що «пан Агол, який не має нічого спільного з наукою, дійсно заарештований слідчими органами за прямий зв'яхок із троцькістськими вбивцями».

Розстріляний 10 березня 1937 року. Реабілітований 25 травня 1957 г. Вищою колегією Верховного суду СССР.

Син — Вадим (народився 1929 року), член-кореспондент РАН, молекулярний біолог, вірусолог, генетик.

Науковий внесок

Наукові праці присвячені генетиці та філософським питанням природознавства, зокрема проблемам штучного мутагенезу, органічної доцільності, критиці та неодарвінізму. Досліджував генетичну мінливість у комах (дрозофіл) і мікроорганізмів під впливом рентгенівських променів, вивчав домінантність в процесі генетичних змін. Висвітлював питання методології науки, органічного світу.

Бібліографія

И. Агол. Витализм, механический материализм и марксизм. М., 1928
Серебровский А. С., , Агол И. И., Слепков В. Н., Альтшулер В. Е. Получение мутаций рентгеновскими лучами у Drosophila melanogaster // Журн. эксперимент. биологии. 1928. Сер. А. Т. 4. Вып. 34. С.161-180
Агол, И. И. (1929). Ступенчатый аллеломорфизм у Drosophila melanogaster. II. Журн. экспер. биол., Сер. А, 5, 86-101.
Агол, И. (1930). Диалектический метод и эволюционная теория. М.: ГИЗ.
Агол И. И. Дарвинизм и классовая борьба // Успехи соврем. биологии. 1932. Т.1. вып.1-2. С.2-7.

Примітки

Э. И. Колчинский. Диалектизация биологии (дискуссии и репрессии в 20-е — начале 30-х гг.) // ВИЕТ, 1997, № 1, с.39-64 [ 12 серпня 2018 у Wayback Machine.].
Ответ клеветникам из «Сайенс сервис» и «Нью-Йорк Таймс». Известия, 21 декабря 1936
. Архів оригіналу за 3 серпня 2020. Процитовано 20 травня 2022.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()

Джерела

Романець, О. В. (2011). (PDF). Наука та наукознавство. 4: 124—136. Архів оригіналу (PDF) за 17 березня 2022.
Е. Б. Музрукова, Л. В. Чеснова. Советская биология в 30-40-е годы: кризис в условиях тоталитарной системы // Репрессированная наука. Выпуск 2. СПб.: Наука, 1994, с.45-56.
А. И. Ермолаев. Научная и педагогическая деятельность Василия Николаевича Слепкова // ИИЕТ РАН. Годичная научная конференция 2004 г. М.: Диполь-Т, 2004, с.195-197. [ 21 травня 2011 у Wayback Machine.]
В. В. Бабков. Август 48-го и судьбы медицинской генетики. «Медицинская газета», 1998, № 62 (5 августа) [ 23 вересня 2017 у Wayback Machine.]
Репрессированные биологи, философы биологии и сельскохозяйственные специалисты [ 25 лютого 2010 у Wayback Machine.]

Посилання

Агол, Ізраїль Йосипович [ 22 березня 2022 у Wayback Machine.] // ВУЕ

[1] Э. И. Колчинский. Диалектизация биологии (дискуссии и репрессии в 20-е — начале 30-х гг.) // ВИЕТ, 1997, № 1, с.39-64 [ 12 серпня 2018 у Wayback Machine.].

[2] Ответ клеветникам из «Сайенс сервис» и «Нью-Йорк Таймс». Известия, 21 декабря 1936

[3] . Архів оригіналу за 3 серпня 2020. Процитовано 20 травня 2022.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()